Ухвала суду № 59924921, 18.08.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року Справа № 876/4638/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Яворського І.О., Носа С.П.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області (третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2) про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та свідоцтва про право власності,

в с т а н о в и в :

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції Ільчишин Д.В. індексний номер 3101841 від 12.06.2013 про державну реєстрацію прав та обмежень на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 за суб'єктом ОСОБА_2, податковий номер 30350122281, скасувати свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за вищевказаною адресою за суб'єктом ОСОБА_2, загальною площею 255 кв.м, серія та номер 43953249, видане 16.09.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції Ільчишином Д.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного суду від 10.06.2016 було відмовлено у відкриті

провадження в адміністративній справі.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, її оскаржив ОСОБА_1 Апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що в свою чергу призвело до порушення норм матеріального та процесуального права. Посилання суду першої інстанції на ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» є недоречним та свідчить про порушення судом норм матеріального права, а висновок про те, що спір щодо свідоцтва слід розглядати за правилами цивільного судочинства є невірним, оскільки на момент його видачі воно було не підставою, а наслідком прийняття відповідачем рішення про державну реєстрацію. Крім того, в порушення вимог КАС України, суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про те, що реєстраційна служба є відповідачем не на виконання своїх владних функцій, а з інших правових підстав та не здійснює управлінських функцій щодо позивача. Тому просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження її розгляду до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступних міркувань.

З матеріалів справи видно, що Державною реєстраційною службою Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області було надано державний реєстраційний номер та серія 43953249, видане 16.09.2015 ОСОБА_2 на житловий будинок, з господарськими спорудами, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 255 кв.м, за адресою : АДРЕСА_1.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини не містять ознак публічно-правового характеру, і такий спір належить розглядати у порядку господарського судочинства.

Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 7 частини першої цієї ж статті визначає, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

За приписами пункту 1 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до повноважень органу державної реєстрації прав належить, зокрема, проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації.

Відповідно до положень частини першої статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до повноважень державного реєстратора прав на нерухоме майно відноситься, зокрема, видача свідоцтв про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону.

Таким чином, видача свідоцтв про право власності є однією з реєстраційних дій в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв'язку з чим вимога про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно в порядку, визначеному названим Законом, відповідає ознакам публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.41, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі по справі № 809/691/16- скасувати, а справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду є остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : І.О.Яворський

С.П.Нос

Повний текст ухвали складений 23.08.2016.