Рішення № 59920570, 25.08.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 серпня 2016 р.

Справа № 903/533/16

за позовом Луцької міської ради Волинської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Привітне"

про зобовязання повернути земельну ділянку

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть: Позивач – Луцька міська рада ставить вимогу зобов’язати відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю “Привітне” ЛТД повернути земельну ділянку площею 111 кв.м., кадастровий №310880007 по акту приймання-передачі, у стані придатному для подальшого використання.

При обґрунтуванні заявленої вимоги вказує, що 04.09.2007 року між Луцькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Привітне” було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 111 кв.м., яка знаходиться за адресою вул.Львівська, 148, що зареєстрований у Волинській регіональній філії ДП “Центр ДЗК” 07.11.2007 року за №040707700435. Договір укладався строком на 5 років. Оскільки відповідач не скористався передбаченим згідно п.8 договору переважним правом на поновлення строку, договір закінчився у 2012 році.

Вимога Луцької міської ради про виконання ТзОВ “Привітне” ЛТД зобов’язання по звільненню та передачі земельної ділянки надіслала листом від 21.08.2013 року №1.1-16/5292 залишена без задоволення. В подальшому, відповідачу направлено листи про повернення земельної ділянки шляхом підписання актів прийому-передачі земельної ділянки 18.06.2015 року №1.1-16/3435 та 11.02.2016 року №1.1-16/1017, які також залишено без відповідного реагування. Вказує, що договір оренди земельної ділянки припинив свою дію 06.11.2012 року, однак відповідач вимогу позивача про повернення земельної ділянки не виконав.

Відповідач вимог ухвали суду не виконав, пояснень по суті заявленої позовної заяви суду не подав, ухвала суду направлена відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві, яка відповідає адресі згідно витягу з ЄДРПОУ повернулась без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В п.3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18 вказано, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Тому якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації-адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки судом здійснено всі процесуальні дії щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, тому підстави відкладення розгляду справи відсутні і суд розглядає спір за наявними в справі матеріалами відповідно до положень ст.75 ГПК України.

З матеріалів справи, вбачається, що 04.09.2007 року між Луцькою міською радою (орендодавець) та ТзОВ «Привітне» (орендар) укладено Договір оренди землі, площею 111 кв.м., що знаходиться за адресою м.Луцьк, вул.Львівська, 148 (а.с.7-9).

Згідно п.1. договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення – землі житлової та громадської забудови, які знаходяться: м.Луцьк, на вул.Львівській, 148 /кадастровий номер 310880007/.

Відповідно до п. 8 Договір укладено строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У відповідності до п.19 Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 15-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Пунктом 20 договору передбачено, що після припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він її одержав в оренду.

Відповідно до п.36 Договору, останній припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Договір від 04.09.2007 року припинив свою дію у зв’язку закінченням строку, на який його було укладено.

Орендодавець - Луцька міська рада на адресу Орендаря направила вимоги №1.1-16/5292 від 21.08.2013р., №1.1-16/7972 від 10.12.2013 року, №1.1-16/3435 від 18.06.2015 року та №1.1-16/1017 від 18.06.2015 року про повернення земельної ділянки, в яких повідомила відповідача про закінчення строку дії договору та необхідність повернення орендованої земельної ділянки.

Дані вимоги Луцької міської ради залишено відповідачем без реагування.

За змістом ст.12 ЗК України розпорядження землями територіальної громади на території сіл, селищ, міст належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України "Про оренду землі").

Згідно ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У відповідності до ст.13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як визначено ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою ст.134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою ст.134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст.123 цього Кодексу.

У відповідності до ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст. 31 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця; у разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Згідно п."б" ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Таким чином, зобов'язання повернути земельну ділянку її власнику є зобов'язанням, яке виникає на підставі та у строки, що передбачені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" унормовано, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до приписів статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який Існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (стаття 152 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки договір оренди земельної ділянки припинив свою дію, відповідач вимоги позивача про повернення йому земельної ділянки не виконав, у нього відсутні правові підстави для користування спірною земельною ділянкою.

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що спір до суду доведений з вини відповідача, судовий збір в сумі 1 378, 00 грн. відповідно ст.49 ГПК України слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 373, 374, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 116, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 31, 34, 35 Закону України “Про оренду землі”, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

вирішив:

1.Позов задоволити повністю.

2.Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Привітне» (м.Луцьк, вул.Львівська, 128, ідент. код 13356460) повернути Луцькій міській раді (43025, м.Луцьк, вул..Б.Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204) земельну ділянку площею 111 кв.м. кадастровий номер 310880007 розташовану за адресою: вул.Львівська, 148 в м.Луцьку по акту приймання-передачі, у стані придатному для подальшого використання.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Привітне» (м.Луцьк, вул.Львівська, 128, ідент. код 13356460) на користь Луцької міської ради (43025, м.Луцьк, вул.Б.Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204) 1 378, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

25.08.2016

Суддя С. В. Костюк