Ухвала суду № 59917027, 23.08.2016, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/3551/13-ц

Провадження№ 6/266/95/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого - судді Дзюба М.В., з участю секретаря Петрухіної Т.Л., боржника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи - ПАТ «Перший Український ОСОБА_2», Приморський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, про надання відстрочки виконання судового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання судового рішення №226/3551/13-ц від 29.05.2015 р. про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в сумі 2 519 904,71 гривень до завершення антитерористичної операції з тих підстав, що він має тяжке матеріальне становище, оскільки м. Маріуполь знаходиться у зоні проведення антитерористичної операції, де ведення якоїсь діяльності, яка б дала можливість заробити суму на погашення заборгованості, неможливо. Він мешкає разом із батьками пенсіонерами, працює водієм із невеликою заробітною платнею, а тому не має можливості виконати свої зобов"язання перед банком. Вважає, що оскільки м. Маріуполь знаходиться у зоні АТО, правовий режим на його території регулюються Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що дає можливість суду надати йому відстрочку виконання рішення суду до закінчення антитерористичної операції.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав заяву, додатково пояснив, що має обовязок по сплаті аліментів на повнолітню дитину до закінчення навчання та неповнолітню дитину до досягнення повноліття в сумі 3000 грн. щомісячно. Крім того, він втратив посаду директора, яку обіймав раніше, працює без працевлаштування водієм із зарплатнею 2000 грн., а тому не має можливості погашати заборгованість за кредитним договором, яка стягнута з нього в судовому порядку. Просив задовольнити його заяву та надати йому відстрочку виконання рішення суду 29.05.2015 р. про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в сумі 2 519 904,71 гривень, до завершення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

Представник стягувача ПАТ «ПУМБ» в судове засідання не зявився, надавши письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні заяви у зв"язку із безпідставністю вимог, а справу розглянути без участі представника.

Представник заінтересованої особи Приморського ВДВС у судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Вислухавши пояснення боржника, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 29.05.2015 року Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області ухвалене рішення №266/3551/13-ц у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2 банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким з останнього стягнуто заборгованість за кредитним договором №6566080 від 23.06.2008 р. станом на 24.07.2013 р. в розмірі: 1462232,68 заборгованість за кредитом, 1004213,03 грн. - заборгованість за відсотками, 50000 грн. заборгованість за пенею за порушення строків виконання та судовий збір у розмірі 3441,00 грн. Рішення набрало законної сили 09.06.2015 р. (а.с181-182).

Постановою державного виконавця Приморського ВДВС ММУЮ від 10.05.2016 року відкрите виконавче провадження.

Відповідно до ч.5ст.124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п.9 ч.3ст.129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змістурішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 рокупо справі №1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Згідно ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення суд виходить з міркувань доцільності та об'єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для відстрочки виконання рішення суд не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, розстрочка має бути компромісом між заінтересованими сторонами.

Відстрочка виконання рішення суду може бути застосована при врахуванні не тільки інтересів боржника, а й стягувача. Тому для вирішення питання про відстрочку судом враховують такі умови: відсутність вини боржника у створенні обставин, що можуть бути підставою для таких наслідків; тимчасове перебування боржника у такому стані; виконання може мати особливо несприятливі наслідки для боржника; щоб відстрочка не завдала шкоди стягувачу.

На підтвердження своїх доводів в частині скрутного матеріального становища заявником надано суду копію рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 10.08.2016 р., згідно якого стягнуто з нього аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно до закінчення навчання, та неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення повноліття, в сумі 3000 грн. щомісячно. Однак суд вважає, що обов"язок утримання дітей батьками не є підставою для звільнення їх від виконання інших цивільно-правових обов"язків, а тому не може слугувати приводом для надання відстрочки виконання судового рішення.

Стосовно доводів боржника в частині того, що проведення на території Донецької та Луганської областей антитерористичної операції перешкоджає працевлаштуванню, зокрема позбавило його можливості найти для себе достойну роботу, то такі доводи є безпідставними, нічим не підтверджені, та не приймаються судом до уваги. До того ж, строки проведення АТО на законодавчому рівні не визначені, а тому не можливо визначити певний календарний строк, на який суд, за наявності до того підстав, може надати відстрочку виконання судового рішення.

В даному випадку заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування передбачених законом підстав для надання йому відстрочки виконання судового рішення, зокрема і сертифікату Торгово-промислової палати про настання форс-мажорних обставин, а тому підстав для надання йому відстрочки виконання судового рішення не має та у задоволенні його заяви суд відмовляє.

Напідставі викладеного, керуючись ст.373 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки виконання судового рішення - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути продано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі через Приморський районний суд м. Маріуполя.

Суддя Дзюба М. В.