Рішення № 59906991, 23.08.2016, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/664/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Тучинської Н.В.

секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі договору від 28 лютого 2011 року. Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 1300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач своє зобов'язання по щомісячному платежу для погашення заборгованості по кредиту, процентів та інших витрат належним чином не виконувала. Станом на 02 червня 2016 року у ОСОБА_2 утворилася заборгованість перед Банком за кредитом на загальну суму 13193 гривні 91 копійка, в тому числі: 1295 гривень 01 копійка - заборгованість за кредитом, 8506 гривень 51 копійка - заборгованість по процентах за користування кредитом, 2287 гривень 92 копійки - заборгованість за пенею та комісією, 500 гривень - штраф (фіксована частина), 604 гривні 47 копійок - штраф (процентна складова).

Користуючись своїм правом на дострокове повернення кредиту, Банк 25 липня 2016 року звернувся до суду з відповідним позовом і просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитом в сумі 13193 гривні 91 копійку та судові витрати у розмірі 1378 гривень.

Представник позивача подав до суду клопотання, у якому просив провести розгляд справи у їх відсутності, не заперечив проти винесення заочного рішення (а.с. 37).

Відповідач по справі ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. 23 серпня 2016 року в канцелярії суду зареєстровано заяву відповідача про розгляд справи за її відсутності та про застосування положень ч. 3 ст. 551 ЦК України (а.с. 49).

Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі договору від 28 лютого 2011 року (а.с. 5). Предметом договору є кредит в сумі 1300 гривень, які відповідач отримала шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Невід'ємною частиною Договору є Умови і Правила надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що підписана заява разом із Памяткою клієнта, «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між нею та Банком Договір (зворот а.с. 5).

Позичальник зобов'язувалася погашати заборгованість по кредиту, відсотки за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг (зворот а.с. 26).

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Пунктом 2.1.1.5.6 Умов і Правил надання банківських послуг передбачено, що у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу Банку, позичальник зобов'язаний повернути кредит (у тому числі прострочений кредит та Овердрафт) та оплатити винагороди Банку (зворот а.с. 26).

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України передбачено право кожної особи у порядку, встановленому цивільно-процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. З наданими Банком умовами кредитування відповідач погодилася про що ствердила своїм підписом у заяві (зворот а.с. 5).

Розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 4) доведено, що відповідач - позичальник ОСОБА_2, своєчасно не надавала Банку грошові кошти для погашення заборгованості та останнє погашення кредиту здійснила у жовтні 2015 року.

Із витягу із Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06 березня 2010 року, слідує, що щомісячний платіж - це сума коштів у розмірі, визначеному у заяві на акцептування умов, розміщених у цьому документі, яку позичальник виплачує Банку щомісяця з метою погашення заборгованості (зворот а.с. 8).

ОСОБА_2 порушила умови укладеного із Банком Договору, а, отже, вимога позивача про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за тілом кредиту в сумі 1295 гривень 01 копійка підлягає до повного задоволення.

Статтею 536 та частиною 1 статті 1054, статтею 1056-1 ЦК України, а також умовами Договору передбачено, що за користування чужими грошовими коштами позичальник має сплачувати відсотки.

За користування кредитом Банк нараховує позичальнику відсотки у розмірах передбачених «Тарифами Банку» із розрахунку 360 календарних днів у році, що передбачено п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою (зворот а.с. 29).

Відсотки за користування кредитом (кредитним лімітом) та /або овердрафтом нараховуються в дату їх сплати, при цьому відсотки розраховуються щомісячно за кожний календарний день за фактично витрачені в рахунок кредиту кошти, з дня списання суми з карткового рахунку до дня, коли Кредит стає простроченим кредитом.

У разі непогашення суми простроченого кредиту (кредитного ліміту, кредитної лінії), овердрафту або його частини понад 120 днів, увесь Кредит вважається простроченим і нарахування з дати перекладу кредиту у статус прострочених Боргових зобов'язань проводиться відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 ( п. 2.1.12.6.3. Умов і Правил; зворот а.с. 29).

Базова ставка за користування кредитом у місяць, відповідно до умов кредитування з використанням картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» становить 2,5 % або 30 % у рік (а.с. 6).

Розрахунком заборгованості (а.с. 4) доведено, що ОСОБА_2 з моменту отримання кредиту і до 02 червня 2016 року допустила заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 8506 гривень 51 копійку. Такий розмір процентів доведений поданими позивачем доказами і не оспорюється відповідачем, а тому має бути стягнений із ОСОБА_2 на користь Банку.

Статтею 611 ЦК України передбачено правові наслідки у разі порушення зобов'язання, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_2 зобов'язувалася погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.1.5.21 Умов і Правил надання банківських послуг, передбачено, що при непогашенні кредиту у строк встановлений графіком погашення кредиту, процентів і винагород, заборгованість в частині своєчасно непогашеної суми кредиту рахується простроченою, на прострочену суму кредиту нараховується пеня, розрахунок якої проводиться у відповідності з розміром, встановленим у заяві на приєднання до Договору для процентів, з дня виникнення простроченої заборгованості.

У випадку непогашення вказаного простроченого обов'язку на протязі 30 календарних днів всі проплачені після вказаної дати суми являються пенею (зворот а.с. 17).

Станом на 02 червня 2016 року у ОСОБА_2 утворилась заборгованість за комісією та пенею у розмірі 2287 гривень 92 копійки (а.с. 4).

Пунктом 1.1.5.20 Умов і Правил надання банківських послуг, передбачено, що при порушенні Позичальником строків платежів по кожному із грошових зобов'язань, передбачених договором більше, ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом (604 гривні 47 копійок), з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій (зворот а.с. 18).

Умовами договору передбачено, що власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобіганню виникненню Овердрафту.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_2, неналежно виконує свої зобов'язання за договором кредиту, не слідкує за витратами по кредитній картці, в результаті чого станом на 02 червня 2016 року у неї утворилась заборгованість на загальну суму 13193 гривні 91 копійка, в тому числі: 1295 гривень 01 копійка - заборгованість за кредитом, 8506 гривень 51 копійка - заборгованість по процентах за користування кредитом, 2287 гривень 92 копійки - заборгованість за пенею та комісією, 500 гривень - штраф (фіксована частина), 604 гривні 47 копійок - штраф (процентна складова).

Одночасно, частина 3 статті 551 ЦК України дозволяє суду зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд вважає таким, що підлягає до задоволення клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій (а.с. 49), оскільки пред'явлені до стягнення санкції, і об'єм порушених зобов'язань не є співмірними, виходячи з принципів справедливості та розумності, закріплених у ст. 3 ЦК України.

Крім того, із поданих відповідачем документів (а.с. 50-52) слідує, що до складу її сім'ї входить троє малолітніх дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Отже, в даний час ОСОБА_2 перебуває у відпустці по догляду за молодшим сином, а тому не може бути працевлаштована.

За таких обставин, суд вважає виключними сімейні обставини, що склалися у відповідача, саме вони вплинули на необхідність використання коштів із кредитної картки та всі в сукупності породили неплатоспроможність відповідача, а тому приймає рішення про можливість застосування у цих правовідносинах ч. 3 ст. 551 ЦК України та про зменшення неустойки (пені та штрафів) аж до нуля.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати (ч. 1 ст. 88 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України). При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 1378 гривень судового збору (а.с. 1). Отже, з відповідача на користь позивача належить до стягнення 1378 гривень судових витрат.

Керуючись: кредитним договором б/н від 28 лютого 2011 року, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549-552, 611, 612, 626, 628, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 74, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Мурованокуриловецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 25 червня 2008 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рах. (для погашення заборгованості та судових витрат) № 29092829003111), суму заборгованості по кредиту в розмірі 9801 (дев'ять тисяч вісімсот одна) гривня 52 копійки, в тому числі: 1295 гривень 01 копійка - заборгованість за кредитом, 8506 гривень 51 копійка - заборгованість по процентах за користування кредитом, а також судові витрати в сумі 1378 (тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ______