Рішення № 5990466, 24.01.2008, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 2-293/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2008 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретаріВисочин Ю.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2І, представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до Бориспільської міської ради Київської області; третя особа на стороні відповідача: відділ земельних ресурсів у м. Бориспіль, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

встановив:

05.12.2007 року позивач звернувся в суд з вищезазначеним позовом, де через свого представника, підтримуючи позов зазначив, що 10.10.2001 року помер його батько - ОСОБА_6, після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить 1/2 частина домоволодіння по вул. Київський шлях, 161, в Бориспіль, Київської області та відповідна частина земельної ділянки для будівництва і обслуговування вищезазначеного об'єкта нерухомості.

Для оформлення спадщини він в установлений законодавством термін звернувся до нотаріальної контори, де 21.03.2007 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину домоволодіння по вул. Київський шлях, 161, в Бориспіль Київської області. Відносно земельної ділянки позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки в нього були відсутні правовстановлювальні документи на земельну ділянку, оскільки спадкодавець за життя не встиг приватизувати земельну ділянку. У зв'язку з тим, що позивач немає можливості отримати Державний акт на право власності на успадковану земельну ділянку, що порушує його права як власника, просив суд задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, обставини вказані в позовній заяві підтвердив. По справі пояснив, що після смерті спадкодавця, позивач отримав частину спадщини, а саме 14 частину домоволодіння в м. Бориспіль по вул. Київський шлях, 161. Відповідну ж частину землі для обслуговування вищезазначеного об'єкта нерухомості, через органи нотаріату його довіритель отримати не в змозі, оскільки батько останнього не здійснив приватизації землі, державного акту на право власності на землю не отримав, тому по справі відсутні правовстановлювальні документи. Відповідач по справі, як представницький орган місцевого самоврядування, що здійснює правомочності, щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами комунальної власності, проводить реєстрацію суб'єктів права власності на землю та захист інтересів територіальної громади з об'єктивних причин, не визнає прав споживача на спадщину.

Представники відповідача проти позову заперечили й зазначили, що рішення про приватизацію земельної ділянки винесено виконавчим комітетом міської ради, хоча повинно було прийматись на сесії міської ради. У зв'язку з цим позивачу слід звернутися з приводу отримання в користування земельної ділянки для обслуговування будинку до міської ради з відповідним клопотанням та повним переліком необхідних для цього документів.

Представник третьої особи позов визнав в повному обсязі, просив його задовольнити. Пояснив, що багато людей звертаються до них з аналогічними проблемами і вони на підставі рішення суду видають державні акти. Земельна ділянка надана спадковим шляхом і тому цілком

2

законним буде визначити спадкодавцю земельну ділянку в натурі, а з рішенням суду це зробити навіть легше.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5

Судом встановлено, що 10.10.2001 року помер ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 10.10.2001 року відділом реєстрації актів громадського стану Бориспільського міського управління юстиції Київської області, про що зроблений запис в Книзі реєстрації смертей за №504 (а.с.3). Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить 1/2 частина домоволодіння по вул. Київський шлях, 161, в Бориспіль, Київської області та 1/2 частина земельної ділянки для будівництва і обслуговування вищезазначеного об'єкта нерухомості, що підтверджується архівним витягом №05-04/522 від 06.12.2006 року наданого Архівним відділом Бориспільської міської ради (а.с.9).

Відповідно до вищезазначеного архівного витягу, що є додатком до рішення міського виконавчого комітету від 15.11.1997 року №837, ОСОБА_6 було передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку на території м. Бориспіль по вул. Київський шлях 161, загальною площею 0,10 га, з них 0,08 га ріллі, 0,02 га землі під багаторічні насадження і 0,02 га землі під забудову.

Передача даної земельної ділянки здійснювалась на підставі ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України „Про приватизацію земельних ділянок" від 26.12.1992 року, згідно до якого обов'язок передачі земель для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва у приватну власність, у межах норм, установлених Земельним кодексом України покладався на сільські, селищні, міські Ради народних депутатів.

Позивач у встановлений законодавством строк звернувся до державної нотаріальної контори, де 21.03.2007 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину домоволодіння по вул. Київський шлях, 161, в Бориспіль, Київської області. Однак через відсутність правовстановлювальних документів на ім'я ОСОБА_6, позивач не може успадкувати !/г частину вказаної вище земельної ділянки по вул. Київський шлях, 161, в Бориспіль, Київської області, й отримати свідоцтво про право на спадкування її частини.

Відповідно до ст. З вказаного Декрету, право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №1-17/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) визнано, що громадяни, яким згідно положень Земельного кодексу України (1990 року), Декрету Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок" було передано у власність земельні ділянки, які використовувались ними, зокрема для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель, - набули права приватної власності щодо зазначених ділянок за рішенням відповідних рад.

Даним рішенням також визнано неконституційними положення пункту 6 розділу X Земельного кодексу України 2001 року щодо зобов'язання громадян переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності.

Крім того, дійсно на момент прийняття виконавчим комітетом міської ради рішення щодо надання дозволу на приватизацію ОСОБА_6 12.06.1997 року набрав чинності Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно ст. 26 (п. 34) якого повноваження щодо вирішення земельних питань належать до компетенції міської ради (в даному випадку). Однак, рішення виконавчого комітету у цьому зв'язку ніким, в тому числі міською радою, протягом тривалого часу й на момент вирішення спору в суді оспорено не було. Також, відповідачем не надано доказів тому, що повноваження щодо надання дозволу на приватизацію виконавчому комітету не надавались у зв'язку з прийняттям зазначеного Закону.

У цьому зв'язку, представник третьої особи зазначив, що державні акти на право приватної власності, видавались громадянам, які мали право на приватизацію земельних ділянок, й на підставі рішень виконавчого комітету міської ради.

3

Отже, враховуючи вказані обставини на норми законів, ОСОБА_6 на день смерті мав право здійснити приватизацію земельної ділянки та отримати на неї державний акт, але не встиг цього здійснити через свою смерть.

У зв'язку з цим позивач звернувся з позовом до суду, оскільки однією з підстав для реєстрації права власності на нерухоме майно, відповідно до пункту 2.1. та пункту 10 додатку №1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, - є рішення суду про визнання права власності.

Право власності на нерухоме майно, яке є об'єктом спадщини, в даному х/г частини земельної ділянки, підлягає державній реєстрації, у зв'язку з цим, відповідно до ст. 182 та ч. 2 ст. 331 ЦК України, - воно виникає з моменту такої реєстрації. Для цього є необхідність визнати за позивачем право власності на нерухоме майно, що є об'єктом спадщини, оскільки відсутність правовстановлювальних документів позбавляє спадкоємця здійснити реєстрацію власності й прийняти спадщину.

Оскільки відповідачем не доведено, що разом з передачею землі, спадкодавцю не було надано дозволу на її приватизацію, а третя особа по справі підтвердила можливість видачі на підставі рішення суду судових актів, вимоги позивача є цілком законними та обгрунтованими.

Наведені обставини свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5, у зв'язку з тим, що його права щодо володіння, користування та розпорядження спадковим майном порушуються, а тому підлягають захисту відповідно до ст. 392 ЦК України, оскільки не визнаються органом, який надає дозвіл на приватизацію та здійснює державну реєстрацію нерухомого майна.

Крім того, згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. У цьому зв'язку судом встановлено, що спадкодавець.

Під час розгляду даної цивільної справи від ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які є суміжними землекористувачами поблизу спірної земельної ділянки, до суду надійшли заяви про те що вони, як особи чиї земельні ділянки межують із спірною земельною ділянкою, погоджуються з встановленими межами вказаними в абрисі, загальним розміром 0,05 га по вул. Київський шлях, 161, в м. Бориспіль, Київської області. Претензій матеріального характеру та щодо зовнішніх меж не мають (а.с.26, 27, 28).

Беручи до уваги, що позивач, як спадкоємець за заповітом, має право на набуття права власності на Уг частину земельної ділянки, після смерті ОСОБА_6, а також те, що він має право на отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак не зміг його отримати з незалежних від нього причин, - позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України слід визнати право власності позивача в порядку спадкування на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку по вул. Київський шлях, 161, в Бориспіль Київської області, оскільки останній його прийняв відповідно до ст. 1297 ЦК України.

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.

Слід також звернути увагу на положення ст. 81 ЗК України (2001 року) щодо підстав набуття права власності на земельну ділянку, серед яких визначено й прийняття спадщини (п."г" ч.1 статті). Оскільки таке свідоцтво видано не було, з незалежних від позивача причин, суд вважає за можливе ухвалити відповідне рішення визнавши спадкоємця власником частини спадкового нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої по вул. Київський шлях, 161 в м. Борисполі Київської області, й призначеної для обслуговування житлового будинку, яка є 1/2 частини земельної ділянки виділеної для приватизації ОСОБА_6 згідно рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.11.1997 року №837. Судові витрати в справі слід покласти на позивача за його клопотанням, оскільки рішення ухвалено в його інтересах. У цьому зв'язку розмір судового збору визначений відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" становить 1700 грн., оскільки вартість земельної ділянки на момент розгляду справи невизначена. При цьому судом враховано, що позивачем сплачено лише 125 грн.

4

судового збору. Підлягає також стягненню сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., що, як вбачається з матеріалів справи сплачена не була.

На підставі ст.ст.1, 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про приватизацію земельних ділянок" від 26.12.1992 року, ст. 81 ЗК України (2001 року), ст.ст. 392, 1218, 1268, 1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и p і ш и в:

Позов ОСОБА_5 задовольнити.

Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку площею 0,05 га, розташовану по вул. Київський шлях, 161 в м. Борисполі Київської області, й призначеної для обслуговування житлового будинку, що є 1/2 частини земельної ділянки, виділеної для приватизації ОСОБА_6 (який помер 10.10.2001 року) згідно рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області від 18.11.1997 року №837, землекористувачами суміжної з вказаною земельною ділянкою є ОСОБА_8 та ОСОБА_7.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_5, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в справі, а саме: 1575 (одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять) грн. недоплаченого судового збору (р/р№31115095700004, Банк УДК в Київській області, код 23570059, МФО 821018, КБК 22090200) та 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (р/р№31218259700004, Банк ГУДКУ в Київській області, код 23570059, МФО 821018).

В разі оскарження рішення суду заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області, а апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Київської області також через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. .