Ухвала суду № 59904261, 19.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/968/16 Справа № 200/8468/16-к Слідчий суддя - Сліщенко Ю.Г. Суддя-доповідач - Коваленко В.Д.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді - доповідача Коваленко В.Д.,

суддів Васецької В.В., Власкіна В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Гичка Л.Ю.,

прокурора Дорошенко.,

представника скаржника Василенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою директора ТОВ «Дніпровське регіональне підприємство «Спецсервіс» ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2016 року задоволено клопотання слідчого СВ ФР ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області та в рамках кримінального провадження № 32016041640000033 накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Дніпровське регіональне підприємство «Спецсервіс» № 26003300444370, відкритому в ФДОУ ПАТ «Державний ощадний банк України».

З вказаною ухвалою не погодився директор ТОВ «Дніпровське регіональне підприємство «Спецсервіс» ОСОБА_3, яка подала апеляційну скаргу і просить скасувати ухвалу слідчого судді, а в клопотанні слідчого про арешт рахунку підприємства відмовити.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_3 вказала на те, що посадовим особам ТОВ «Дніпровське регіональне підприємство «Спецсервіс» не було повідомлено про підозру, тобто вони не є підозрюваними чи обвинуваченими особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, останній також не визнавався. Вказує, що клопотання слідчого є формальним без зазначення будь-яких доводів та доказів на підтвердження зазначених в клопотанні обставин, так як такі доводи - відсутні. Крім того на думку скаржника, слідчий суддя, зазначаючи, що ТОВ «Дніпровське регіональне підприємство «Спецсервіс» має ознаки фіктивності повинен був дослідити докази того, що у ТОВ «Дніпровське регіональне підприємство «Спецсервіс» відсутній намір здійснювати господарську діяльність, а не посилатися на припущення слідчого, які базуються на неперевірених відомостях.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника ТОВ «Дніпровське регіональне підприємство «Спецсервіс» - адвоката Василенко О.В., який підтримав вимоги апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши надані матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи директора ТОВ «Дніпровське регіональне підприємство «Спецсервіс», викладені в апеляційній скарзі, про істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає не обґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони не знайшли свого підтвердження при здійсненні апеляційного розгляду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, - арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, - при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При розгляді клопотання слідчий суддя у відповідності до вимог ст. 173 КПК України вислухав думку прокурора, дослідив матеріали клопотання і кримінального провадження та дійшов вмотивованого висновку про необхідність його часткового задоволення.

Апеляційним переглядом встановлено, що як в клопотанні слідчого так і в ухвалі слідчого судді зазначені та належним чином обґрунтовані правові підстави для накладення арешту на вказані в клопотанні грошові кошти на банківському розрахунковому рахунку. Крім того, в матеріалах кримінального провадження є достатньо доказів, що вказують на його відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України.

Доводи представника ТОВ «Дніпровське регіональне підприємство «Спецсервіс» в апеляційній скарзі в частині, що ніякого відношення до фіктивного ведення господарства ТОВ «Дніпровське регіональне підприємство «Спецсервіс» не має та не могло мати, а в ухвалі суду не вказано доказів, які можуть підтвердити про відсутність правових підстав щодо накладення арешту, не спростовують вищевказаних висновків і не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Згідно зі ст. 170 КПК України, - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Враховуючи те, що в ході досудового розслідування отримані дані, які дають підстави вважати, що ТОВ «Дніпровське регіональне підприємство «Спецсервіс» підпадає під ознаки діяльності фіктивного підприємства, що діє з метою прикриття незаконної діяльності з надання послуг по мінімізації податкових зобов'язань та переводу безготівкових коштів в готівку, у зв'язку із чим, можливість проведення банково-розрахункових операцій за вказаними рахунками може призвести до втрати майна (коштів) та настання інших наслідків. І тому висновки слідчого судді про необхідність накладення арешту на грошові кошти є обґрунтована.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що за наслідками розгляду клопотання слідчого, слідчим суддею були дотримані вимоги ст. ст. 172, 173 КПК України, доведено розумність та співрозмірність обмеження розпорядження коштами на рахунку, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до законного, вмотивованого та обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставами для скасування ухвали суду першої інстанції колегією суддів не встановлено, тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Дніпровське регіональне підприємство «Спецсервіс» ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2016 року - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду:

Коваленко В.Д. Васецька В.В. Власкін В.М.