Постанова № 59895707, 18.08.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1418/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

представника позивача Красної О.А.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (р/р НОМЕР_2, Приватбанк, МФО 353586, ід. код НОМЕР_1) у дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Куликівського району, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, рахунок: 31214230700258, МФО 853592, код ЄДРПОУ 37888512) 7750,00 грн адміністративно-господарських санкцій та 430,68 грн пені.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник Фонду соціального захисту інвалідів зазначив, що відповідач у 2015 році не виконав встановлених чинним законодавства вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік відповідач вказав 8 осіб, відповідно 4% нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштовано 1 особа з інвалідністю, але відповідачем не було працевлаштовано жодної особи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що в 2015 році середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ФОП ОСОБА_2 становила 8 осіб та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для нього повинен становити 1 особа. Наказом № 5 від 29.07.2015 прийнята на роботу ОСОБА_3 - інвалід третьої групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК від 01.12.2014, яка працювала до 01.09.2015 (наказ про звільнення № 7). Відповідач наголошує на тому, що в інші періоди 2015 року Центром зайнятості до нього не надсилалися інваліди на працевлаштування, хоча він мав змогу та бажав працевлаштувати інваліда.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації і громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 18 Закону № 875, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ч. 9 ст. 19 Закону України № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 10 ст. 19 цього ж Закону керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 (далі - Порядок № 70), звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до п. 2 Порядку № 70 роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік форми 10-ПІ, поданого відповідачем з порушенням строку лише 22.07.2016, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ФОП ОСОБА_2 становила 8 осіб та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для позивача повинен становити 1 особа, кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб (а.с. 6), такі дані співпадають з відомостями Чернігівської ОДПІ Головного управління ДФС у Чернігівській області, а саме додатків 4 до звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб (а.с. 19, зв. бік а.с. 19).

Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2015 рік складає 15500,00 грн. Таким чином, розмір адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами (1 робоче місце), становить 7750,00 грн, оскільки на день подання позовної заяви сума санкції сплачена не була, позивачем нарахована пеня відповідно до облікової ставки у розмірі 15,5 % річних, так відповідно до розрахунку заборгованості розмір пені становить 430,68 грн (а.с. 7).

Згідно ст. 18-1 Закону № 875, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань, а відповідно до частини третьої ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

При цьому, частиною 3 статті 18 Закону № 875 чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, з аналізу вищевикладених норм Закону № 875 випливає, що працевлаштуванню інвалідів передує їх звернення безпосередньо до підприємств, установ, організацій до державної служби зайнятості, на які власне і покладено обов'язок реєстрації бажаючих працювати інвалідів та здійснювати пошук підходящої роботи для них.

Аналогічна позиція викладена в рекомендаціях президії ВАС України «Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів на працевлаштування» від 14.04.2008 № 07.2-10/2, а саме ч. 4.2. вказаних рекомендація визначено, що відповідно до частин другої, третьої статті 19 Закону № 875 роботодавці самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

З огляду на викладене, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Судом встановлено, що у ФОП ОСОБА_2 з 29.07.2015 по 01.09.2015 на посаді комірника працював 1 інвалід, а саме ОСОБА_3 3-ої групи інвалідності, що підтверджується копією довідки з акту огляду МСЕК (а.с. 27), копіями наказів про прийняття на роботу № 5 від 29.07.2015 та наказу про звільнення № 7 від 01.09.2015 (а.с. 25, 26).

Згідно даних Куликівського районного центру зайнятості, ОСОБА_3 була направлена до ФОП ОСОБА_2 на працевлаштування та була прийнята на роботу, після чого за послугами до Куликівського районного центру зайнятості не зверталась (а.с. 17).

За змістом частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством встановлено обов'язок роботодавця створити робочі місця для інвалідів відповідно до нормативу та подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань (частина третя статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").

Таким чином, працевлаштування інвалідів може здійснюватися територіальними органами Державної служби зайнятості лише у разі наявності у них інформації про проведену в установленому порядку атестацію необхідної кількості робочих місць інвалідів на підприємстві, установі, організації, відповідно до вимог нормативу, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, яку їм надають роботодавці.

Відповідно до Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 31.05.2013 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

ФОП ОСОБА_2 поданий лише один звіт за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», які містять відомості про наявність вільних робочих місць для інвалідів - одна вакансія комірника, із заробітною платою 1220,00 грн (а.с. 18). Вказаний факт сторонами не заперечується.

Однак, судом встановлено, що відповідачем не було подано 11 звітів № 3-ПН про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування інвалідів за 2015 рік.

Таким чином, відповідачем не виконаний покладений на нього законодавством обов'язок про інформування відповідних органів, які займаються працевлаштуванням інвалідів, про створення робочого місця, що позбавило можливості відповідні органи прийняти міри по працевлаштуванню інваліда у відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що сума коштів адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів складає 7750,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У зв'язку з не сплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7750,00 грн позивачем нарахована пеня у розмірі 430,68 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не виконані зазначені вимоги законодавства, щодо працевлаштування інваліда.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 158-163, 167, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (р/р: НОМЕР_2, Приватбанк, МФО: 353586, ід код: НОМЕР_1) у дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Куликівського району, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, рахунок:31214230700258, МФО: 853592, код ЄДРПОУ: 37888512) 7750,00 грн адміністративно-господарських санкцій та 430,68 грн пені.

Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Суддя Д.В. Лобан