Постанова № 59895706, 16.08.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1016/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

суддів Кашпур О.В., Падій В.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

представників позивача Забродського Ю.А., Василець В.Ю.,

Шестак К.В.,

представника відповідача Репехи Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віанна групп" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віанна групп" звернулось з позовом про визнання протиправною постанови № 10/816 про накладення на ТОВ ''Віанна групп'' штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.05.2016; скасування постанови № 10/816 про накладення на ТОВ ''Віанна групп'' штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.05.2016.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у відповідності до постанови управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Чернігівській області № 10/816 від 11.05.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності ТОВ ''Віанна групп'' протиправно визнано винним у вчинені вказаного правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудування», як наслідок неправомірно накладено штраф у сумі 130500,00 грн за те, що здійснювалася експлуатація закінченого будівництвом об'єкта: «реконструкція теплової мережі з встановленням блочно-модульної котельні у Халимонівській ЗОШ І-ІІІ ст. по вул. Сіденка, 33, у с. Халимоново, Бахмацького районі, Чернігівської області, не прийнято в експлуатацію». Позивач наголошує на тому, що він не є замовником "реконструкції теплової мережі з встановленням блочно-модульної котельні". Відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт, таким замовником є ПП "Віанна" і цей факт було встановлено при проведенні позапланової перевірки на об'єкті та відображено в акті перевірки. Введення об'єкта в експлуатацію, подання декларації про готовність об'єкта до експлуатації для реєстрації здійснювалось також ПП "Віанна", яке є дійсним замовником реконструкції. Посилаючись на норми Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", позивач зазначає, що відповідальність лягає саме на замовника будівництва, яким позивач не є, а отже вважає, що притягнення до відповідальності є незаконним та просить суд скасувати оскаржувану постанову.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, в матеріалах справи наявні додаткові пояснення позивача, в яких підтримано позовні вимоги на підставі тверджень, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, зазначивши про його безпідставність та необґрунтованість, а також надав письмові заперечення, в яких вказав, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовими особами управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Чернігівській області на підставі направлення від 06.04.2016 № 204 проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ ''Віанна групп'' вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил на об'єкті "Реконструкція теплової мережі з встановленням блочно-модульної котельні у Курінській ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Курінь, Бахмацького району Чернігівської області, вул. Шкільна, 5", за результатами якої складено Акт від 28.04.2016 № 204 (а.с.35).

З вказаного Акту вбачається, що згідно декларації про початок виконання будівельних робіт від 18.10.2013 № ЧГ 083132910670 (а.с. 53-56) розпочаті будівельні роботи на об'єкті по реконструкції теплової мережі з встановленням блочно-модульної котельні по вул. Шкільна 5, с. Курінь, Бахмацького району, замовником будівництва є ПП "Віанна". Так як ПП "Віанна" є засновником ТОВ "Віанна груп" 13.12.2013 між відділом освіти та ТОВ "Віанна Групп" укладено договір на постачання теплової енергії (а.с.47-51). Також за договором від 09.02.2014 № 14-1 (а.с. 60-62) проведена закупка обладнання котельні ТОВ "Віанна груп". Отже, ТОВ "Віанна груп" експлуатує об'єкт будівництва не прийнятого в експлуатацію, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єктів". Підтвердженням порушення є лист відділу освіти Бахмацької РДА від 21.04.2016 № 01-24/519 (а.с. 69) та не подана декларація про готовність об'єкта до експлуатації до відповідної інспекції державного архітектурного-будівельного контролю" (а.с. 57-59).

Також, Головним інспектором будівельного нагляду відділу з контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області 28.04.2016 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 66), в якому зазначено про встановлену відповідальність за встановлені правопорушення та вказано дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 11.05.2016 о 12:00 у приміщенні Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області. Крім того, відповідачем винесено припис від 28.04.2016 № 54 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким відповідач вимагає зупинити експлуатацію об'єкта до введення в експлуатацію (а.с. 67).

Від підпису та отримання вищенаведених документів уповноважена особа позивача відмовилась, про що перевіряючим зроблено відповідну відмітку, відповідач рекомендованим листом з повідомленням про вручення 04.05.1016 направив на його адресу відповідні документи (акт, протокол, припис), що підтверджується розрахунковим документом відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції та описом вкладення (а.с. 83, 84).

Згідно відмітки у повідомлення про вручення поштового відправлення документи отримані позивачем 11.05.2016 (а.с. 84), а отже був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності головним інспектором будівельного нагляду відділу з контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області винесено постанову від 11.05.2016 № 8/814 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 7), згідно якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 130500,00 грн. Вказана постанова і є предметом даного спору.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 17.02.2011 № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038), Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2015 № 244 із змінами (далі - Порядок № 244), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 із змінами (далі - Порядок № 461).

Отже, перевіряючи правомірність проведення перевірки та дотримання вимог законодавства при винесенні оскарженої постанови від 11.05.2016 № 8/814 суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ч. 3 ст. 6 Закону № 3038).

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації (п. 6 ст. 7 Закону № 3038-VІ).

У відповідності до п.п. 1-3 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції (п. 5 Порядку № 553).

За змістом ч. 4 ст. 41 Закону України № 3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) виключено; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки; 11)здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п. 7 Порядку № 553).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п. 16, п.18 Порядку № 553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 17, п. 19, п. 20 Порядку № 553).

Відповідно до п. 21 Порядку № 553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п. 22 Порядку № 553).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Відповідно до п. 4 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис.

Згідно з п. 6 зазначеного Порядку № 244 питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб. Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення.

Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу (п. 7 Порядку № 244).

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (п. 19 Порядку № 244).

У постанові про накладення штрафу зазначаються: посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка винесла постанову; дата розгляду справи; для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім'я, по батькові керівника, інші відомості; обставини установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення. У постанові зазначаються порядок і строк її оскарження. Постанова підписується уповноваженою особою органу державного архітектурного-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

Тобто, чинним законодавством не передбачено обов'язку наведення у такій постанові доказів вини у вчиненні правопорушення, оскільки вона є кінцевим процесуальним документом та лише встановлює вид відповідальності та санкції. При цьому докази мають наводитись під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності і в розумінні п. 19 Порядку № 244 встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, інших документів.

Досліджуючи підстави притягнення позивача до відповідальності, суд зазначає наступне.

Стаття 39 Закону № 3038 визначає порядок прийняття в експлуатацію, після набрання ним чинності, закінчених будівництвом об'єктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії (п. 8 зазначеної статті).

19.01.2012 згідно з Законом України від 22.12.2011 № 4220-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності" Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" викладено у новій редакції. Пунктом 6 ч. 2 ст. 2 Закону встановлено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.

Як було встановлено та зазначено в акті перевірки від 28.04.2016 № 204, замовником будівництва "Реконструкція теплової мережі з встановленням блочно-модульної котельні у Курінській ЗОШ І-ІІІ ст, с. Курінь, Бахмацького району, Чернігівської області, вул. Шкільна, 5" виступає ПП "Віанна", що також підтверджується декларацією про початок виконання будівельних робіт від 18.10.2013 № ЧГ 083132910670. Хоча реєстрація зазначеної декларації була скасована 29.06.2016 наказом управління ДАБІ у Чернігівській області (а.с. 70-71), але це відбулось з пропущенням 3-х місячного строку, визначеного пунктом 7 Порядку № 553.

При цьому, експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов'язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації. Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 04.03.2014 у справі № 21-433а13.

Тобто, обов'язок щодо введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації покладається саме на замовника будівництва, що і передбачено п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", яким в даному випадку виступає ПП "Віанна".

Передача у строкове платне володіння та користування ТОВ "Віанна груп" на умовах оренди транспортабельної міні-котельні, що розташована за адресою Чернігівська область, Бахмацький район, с. Курінь, вул. Шкільна, 5, ЗОШ для надання послуг з постачання теплової енергії за відповідними договорами (а.с. 52-66), не позбавляє ПП "Віанна" обов'язку виконати всі передбачені законом умови введення в експлуатацію об'єкта будівництва.

Обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів містобудування, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.

А тому, враховуючи, що договір купівлі-продажу обладнання від 02.09.2014 № 14-1 (а.с.72-74), на який посилається відповідач в своєму акті перевірки від 28.04.2016 № 204, було укладено значно пізніше закінчення будівництва та початку використання цього обладнання, зазначений доказ не може слугувати підставою для притягнення до відповідальності саме ТОВ "Віанна груп", оскільки як було зазначено вище, обов'язок щодо введення об'єкта будівництва в експлуатацію покладено саме на ПП "Віанна". Невиконання останнім такого обов'язку, на думку суду, не може ставитись у вину ТОВ "Віанна груп", навіть за врахування факту того, що ПП "Віанна" є засновником позивача. Так, в силу ч. 2 ст. 61 Конституції України позивач може нести повну міру юридичної відповідальності тільки за особисто вчинені правопорушення, а не за вчинені дії засновником, який є окремою юридичною особою.

Враховуючи вищевикладене та ту обставину, що замовником будівництва є юридична особа ПП "Віанна", на яку чинним законодавством покладено обов'язок після закінчення будівництва та початку використання ввести об'єкти містобудування в експлуатацію, і невиконання таких вимог може ставитись у відповідальність лише замовникам будівництва, суд приходить до переконання про відсутність в діях позивача ознак правопорушення, у зв'язку із чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Віанна груп" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАСУ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Віанна груп" задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 11.05.2016 № 10/816 про накладання на ТОВ «Віанна груп» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віанна груп" (вул. Доценка, 10, м. Чернігів, 14032, код ЄДРПОУ 38915769) 1 957,50 грн (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 50 коп.) судових витрат.

Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Головуючий суддя Д.В. Лобан

Судді О.В. Кашпур

В.В. Падій