ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" серпня 2016 р.Справа № 916/2909/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів І.Г. Філінюка, В.Б. Туренко
(на підставі розпорядження в.о. керівника апарату від 16.08.2016р. №594 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів від 16.08.2016р.),
при секретарі судового засідання - А.В.Земляк,
за участю представників сторін:
від позивача: В.С. Баранов,
від відповідача: не з'явився,
від ОСОБА_2: не з'явився,
від ОСОБА_3: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ"
на рішення господарського суду Одеської області від 15.09.2014 р.
у справі №916/2909/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за позивачем на майно в рахунок часткового погашення заборгованості в сумі 18 135 400 грн.,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" про часткове погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" перед Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк" у сумі 18 135 400,00 грн. за договором кредиту №660/007-516 від 17.05.2007 року, загальний розмір якої становить 166 744 612,04 гривень, що еквівалентно 14 038 620,38 доларів США, та звернути стягнення на належний Товариству з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" предмет іпотеки за іпотечним договором від 23.05.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В. та зареєстрований у реєстрі за № 89, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято - Успенського чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:35:002:0009, цільове призначення: для будівництва курортно - рекреаційного комплексу (2- 3 поверхи), яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку №915253, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради 18 вересня 2006 року, зареєстрованого 18 вересня 2006 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №020650500037 майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене та, що стане власністю Іпотекодавця в майбутньому, а саме: курортно - рекреаційний комплекс сімейного типу, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято - Успенського чоловічого монастиря), шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк".
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.09.2014р. позов задоволено з мотивів обґрунтованості та доведеності позовних вимог на підставі статей 525,526, 589 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1,33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку".
Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило рішення скасувати, в позові відмовити, посилаючись на те, що відповідач не був присутній в судових засіданнях під час розгляду справи в суді першої інстанції, так як не був повідомлений про слухання справи. Крім того, при прийнятті оскаржуваного рішення судом не було перевірено обґрунтованість нарахування загальної заборгованості відповідача перед позивачем та не прийнято до уваги, що відповідач виплатив позивачу частину коштів за користування кредитом. Скаржник також вказав на те, що не отримував від позивача іноземну валюту, так як позивач виділяв скаржнику іноземну валюту конвертуючи її в національну, після чого перераховував відповідні грошові кошти у національній валюті на рахунок відповідача. Одночасно товариство послалося на те, що банк не мав індивідуальної ліцензії на видачу кредиту в іноземній валюті.
25.02.16р. в судовому засіданні апеляційної інстанції було задоволено клопотання представника ТОВ "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" про направлення процесуальних документів відповідачу за адресою: 65012, м.Одеса, Французький бульвар, 9.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. за клопотанням відповідача залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов'язки, так як вказані особи є поручителями за кредитним договором №660/007-516 від 17.05.2007р. та несуть солідарну відповідальність з відповідачем за кредитним договором перед позивачем.
Також 29.02.2016р. Одеський апеляційний господарський суд прийняв ухвалу, якою задовольнив клопотання відповідача і призначив судово-економічну та будівельно-технічну експертизи, оскільки відповідач оспорював розмір заборгованості за кредитом та визначену позивачем вартість іпотечного майна, а дослідження цих питань потребувало спеціальних знань в галузі економіки та будівництва. Одночасно провадження у даній справі було зупинено до отримання експертних висновків.
Не погодившись з ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.
Постановою Вищого господарського суду від 06.07.2016р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено, ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. про призначення експертиз і зупинення провадження у справі скасовано, справу передано до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
02.08.2016р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду поновлено апеляційне провадження у даній справі, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 18.08.2016р.
Представники відповідача та третіх осіб були повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористалися своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ „Укрсоцбанк" просило рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
17.05.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" (Позичальник, Іпотекодавець) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк" укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 660/007-516 (а.с.12-19 т.1).
Відповідно до п. 1.2. договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: рефінансування витрат Позичальника на придбання земельної ділянки площею 0,5291 га та фінансування витрат по будівництву курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, благоустрою прилеглої території за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (р-н пляжу Свято-Успенського чоловічого монастиря).
Умовами п.1.3. договору сторони передбачили, що в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор укладає:
- з Позичальником нотаріально посвідчений Іпотечний договір іпотеки земельної ділянки, загальною площею 0,5291 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (р-н пляжу Свято-Успенського чоловічого монастиря), що належить Позичальнику, вартістю предмету іпотеки 13 359 775,00 грн., відповідно до якого іпотека розповсюджується на всі об'єкти нерухомості, що будуть побудовані на земельній ділянці. В строк до 10 робочих днів з дати реєстрації права власності Позичальника на об'єкт нерухомості, закінчений будівництвом, укласти Договір про внесення змін до іпотечного договору про зміну опису предмету іпотеки. Вивільнення із іпотеки закінчених будівництвом котеджів здійснюватиметься за умовами попереднього погашення частки заборгованості за кредитом в сумі 294100,00 доларів США за кожний котедж та відсутності простроченої заборгованості за нарахованими процентами (п.п.1.3.2 договору);
- з Позичальником Договір застави майнових прав вимоги грошових коштів розміщених на депозитному рахунку, на строк не менше м37 місяців, із сплатою 85 річних в гривні або 35 в доларах США, мінімальні суми - з початку кредитування до 31 грудня 2007 року-100 000,00 грн., з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року -250 000,00 грн., з 01.01.2010 до кінця строку договору депозиту -100 000,00 грн. кошти з депозитного рахунку використовувати лише на виконання зобов'язань перед Кредитором за цим договором;
-з Позичальником та громадянином України ОСОБА_3 тристоронній договір поруки;
-з Позичальником та громадянином України ОСОБА_2 тристоронній договір поруки.
Відповідно до п. 2.4.1 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту, щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
Пунктом 2.5. договору передбачено, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно до 5 (п'ять) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок №20781660683171 в Одеській обласній філії АКБ „Укрсоцбанк".
У відповідності до п. 4.2 сторони встановили, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, та комісій визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту та траншів, визначених п.1.1.2., 2.13.3, 3.2.5.,4.5, 5.4 договору, Позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 (один) процента, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, невиконання зобов'язань за цим договором.
В подальшому сторони уклали додаткові угоди до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 660/007-516 від 17.05.2007р., а саме: угоду №1 від 24.09.2007 р., №2 від 16.05.2008р., №3 від19.05.2008р., №4 від 22.05.2008р., №5 від 28.05.2008р., №6 від 02.06.2008р., №7 від 10.06.2008р., №8 від 24.07.2008р., №9 від 26.08.2008р., №10 від 30.03.2011р. (а.с. 22-43 т.1).
Відповідно до п.1.1. додаткової угоди №10 сторонами узгоджено, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - „Транш", а у сукупності - „Транші" зі сплатою 12% річних по 16.05.2008р. включно, зі сплатою 13% річних в період з 17.05.2008р. по 25.08.2008р. включно, та зі сплатою 14.25% річних по траншам, що надаватимуся з 26.08.2008р. з щорічним переглядом за винятком траншу у сумі 250 000,00 доларів США, що наданий кредитором 23.04.2008р. по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 208 000,00 доларів США, що наданий кредитором 24.04.2008р. по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 456500,00 доларів США що наданий кредитором 07.05.2008р. по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 107 000,00 доларів США, що наданий кредитором 07.05.2008р., по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 75 400,00 доларів США, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних траншу у сумі 8500,00 доларів США наданий кредитором 28.05.2008р., по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних, траншу у сумі 56 700,00 доларів США наданий кредитором 02.06.2008р. по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних і траншу у сумі 16 820,00 доларів США, що наданий кредитором 10.06.2008р. по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14,25% річних, а також збільшити на момент укладання цієї додаткової угоди ліміт кредитування на 2 400 000,00 доларів США.
Пунктом 1.1.2 додаткової угоди №10 встановлено графік погашення траншів кредиту та кінцевий термін повернення всіх траншів кредиту до 01.04.2012р.
23.05.2007р. з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором №660/007-516, між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В. та зареєстрований у реєстрі за №89 (Іпотечний договір). За умовами якого, Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором, наступне майно: земельну ділянку, загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято - Успенського чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:35:002:0009, цільове призначення: для будівництва курортно- рекреаційного комплексу (2- поверхи), яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку №915253, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради 18 вересня 2006 року, зареєстрованого 18 вересня 2006 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №020650500037. Майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене та що стане власністю Іпотекодавця в майбутньому, а саме: курортно - рекреаційний комплекс сімейного типу, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято - Успенського чоловічого монастиря). Майнові права випливають з рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №887 від 26.12.2006р. „Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „Французький бульвар - Еліт" на проектування та будівництво курортно - рекреаційного комплексу сімейного типу за адресою м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято - Успенського чоловічого монастиря); Договору на право забудови, укладеного між Іпотекодавцем та виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.12.2006р., Дозволу на виконання будівельних робіт 387/07 від 31.08.2007р. (а.с.97-103 т.1).
Умовами п.п.2.4.3,4.1.,4.2.,4.6. Іпотечного договору сторони передбачили, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником Основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет Іпотеки (на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріусу або шляхом продажу предмета іпотеки банком від свого імені будь-якій особі).
З умов пункту 4.6. Іпотечного договору, який кореспондується з положеннями Закону України „Про іпотеку", слідує, що спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки обирається іпотекодержателем самостійно у відповідності до умов укладеного договору іпотеки.
Пунктом 5.1. Іпотечного договору сторони визначили, що Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із наступних способів, передбачених договором.
Відповідно до п. п. 5.4.2. Іпотечного договору, а саме - шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України „Про іпотеку".
За умовами укладеного між сторонами Кредитного договору та додаткових угод до нього позивач надав відповідачу кредитні кошти на загальну суму 9 194 182,83 дол. США., що за офіційним курсом НБУ станом на 02.06.2014 року становить 109 204 494 (сто дев'ять мільйонів двісті чотири тисячі чотириста дев'яносто чотири) гривні 99 копійок.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Позивач свої зобов'язання щодо надання кредиту виконав у повному обсязі, проте відповідач в порушення вищенаведених норм законодавства та умов договору припинив сплату відсотків за користування кредитом у зв'язку з чим станом на 02.06.2014р. виникла заборгованість в сумі 14 038 620,38 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.06.2014 року становить 166 744 612,04 грн. (заборгованість за тілом кредиту - 9194182,83 дол. США; заборгованість за відсотками - 3 899 636,59 дол. США; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 677 815,59 дол. США; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 266 985,37 дол. США).
Ані місцевому господарському суду, ані на стадії апеляційного провадження до матеріалів справи не надано доказів належного, повного та своєчасного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №660/007-516 від 17.05.2007р. або доказів на спростування наявності невиконаних зобов'язань та розміру заборгованості, що була заявлена позивачем.
Правовідносини, що випливають з договору іпотеки, регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України "Про іпотеку".
Згідно зі ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотека - є окремим видом застав. Так, згідно з частиною першою зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
У відповідності до статті 7 вказаного Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно до статті 33 цього Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частиною 1 статті 35 вказаного Закону передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
11.04.2012р. позивач на адресу ТОВ "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" надіслав вимогу №219.1-08/2492 про усунення порушень зобов'язань (а.с.104-105 т.1).
Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 585 ЦК України, одним із видів застави є іпотека - застава нерухомого майна.
Положеннями статті 37 Закону України „Про іпотеку", врегульовано, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Частиною 3 ст. 37 ЗУ „Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
У відповідності до звіту про оцінку вартості майна від 16.06.2014р., зробленому ПП „Енергомакс", який діє на підставі Статуту, Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 12021/11, виданого ФДМ України 09.06.2011р., майнові права на незакінчене будівництвом нерухоме майн -146000,00 грн. Земельна ділянка -17 989 400,00 грн. Загальна вартість іпотечного майна становить 18 135 400,00 грн. (а.с.57-96 т.1).
Матеріали справи не містять доказів в підтвердження заперечень відповідача щодо наведеної у звіті ціни предмета іпотеки. Іншого звіту про вартість заставленого майна відповідачем не надано.
Отже, початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації місцевим господарським судом обґрунтовано визначено згідно із укладеним договором.
З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору встановлена можливість набуття іпотекодержателем ПАТ "Укрсоцбанк" права власності на предмет іпотеки за рішенням суду, як один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки.
Посилання в апеляційній скарзі відповідача про неналежне повідомлення судом відповідача про розгляд справи не заслуговують на увагу апеляційної інстанції з огляду на наступне. Як вбачається з витягу Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 12.08.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" адреса юридичної особи: 65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 47 (а.с.203 т.1). Саме на вказану адресу судом були направлені рекомендованим листом копії ухвал суду від 24.07.2014р., 13.08.2014р.
Підпунктом 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами) передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
Жодного доказу на підтвердження того, що відповідачем сплачено відсотки за кредитом в розмірі 600 000 дол. США скаржником не надано.
Не заслуговує на увагу посилання скаржника на відсутність у банку індивідуальної ліцензії для кредитування в іноземній валюті, виходячи із наступного.
Згідно зі ст.ст. 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та глави 2 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій (постанова Правління Національного банку України від 17.07.2001р. №275) банки мають право здійснювати кредитні операції в іноземній валюті на території України на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.
Відповідно до пункту 1.5 глави 1 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу (постанова Правління Національного банку України від 14.10.2004р. №483) у разі, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією, на здійснення якої Національним банком України надана банківська ліцензія та письмовий дозвіл, є уповноважений банк, то використання іноземної валюти як засобу платежу на території України за цією операцією дозволяється без індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Отже, за наявності у банку банківської ліцензії Національного банку і письмового дозволу на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальних ліцензій на весь період дії режиму валютного регулювання, надання кредитів (позик) в іноземній валюті на території України є правомірним, при цьому наявності в уповноваженому банку індивідуальної ліцензії на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції не потребується (аналогічної позиції дотримується Верховний суд України Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин).
ПАТ „Укрсоцбанк" має Генеральну ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, дані докази є загальнодоступними, оскільки розміщені на офіційному сайті ПАТ „Укрсоцбанк" та Національного банку України.
За таких обставин господарський суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, всебічно, повно та об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи, у зв'язку з чим рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу
України, суд -
постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 15.09.2014 р. у справі №916/2909/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови складено 22.08.2016
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя І.Г. Філінюк
Суддя В.Б. Туренко
Судове рішення № 59894269, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 18.08.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/2909/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: