Ухвала суду № 59894221, 22.08.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.08.2016 Справа № 920/295/15

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Осокіній А.М., розглянувши скарги приватного підприємства «Лімік» б/н б/н на постанови ВДВС Охтирського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, винесені у процесі виконання рішення по справі № 920/295/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крігеркотлосервіс», м. Житомир,

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Лімік», м. Охтирка Сумської області,

про стягнення 313590,82 грн.,

В судовому засіданні присутні:

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_2

від ВДВС Охтирського МУЮ у Сумській області: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.03.2015 по справі № 920/295/15 позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 підприємства «ЛІМІК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крігеркотлосервіс» основний борг у розмірі 230050,50 грн., 3 % річних у розмірі 15656,04 грн., інфляційні втрати у розмірі 67884,28 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6271,82 грн., про що видано відповідний наказ.

До господарського суду Сумської області надійшло дві скарги приватного підприємства «ЛІМІК» на постанови ВДВС Охтирського міськрайонного управління юстиції у Сумській області про арешт коштів на рахунках боржника від 19.07.2016 та від 26.07.2016, а також на постанови відділу ДВС про стягнення з відповідача виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій від 16.04.2015.

В судовому засіданні представник ПП «ЛІМІК» підтримав подані до суду скарги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, вимог ухвал суду від 05.08.2016 та від 15.08.2016 не виконав, витребувані судом документи на надав.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, однак надіслав суду письмові пояснення від 09.08.2016, у яких повідомив, що сума заборгованості за судовим рішенням погашена відповідачем у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, розглядаються господарським судом, що видав виконавчий документ.

Таким чином, господарський суд розглядає скарги відповідача, які стосуються виконання рішення у справі №920/295/15, а саме, визнання незаконними та скасування постанов про арешт коштів боржника ВП № 47199620 від 19.07.2016, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 47199620 від 16.04.2015, про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 41799620 від 16.04.2015, про арешт коштів боржника ВП № 47199620 від 26.07.2015.

Як зазначає скаржник, 09.04.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 47199620 та надано боржнику строк для добровільного виконання судового рішення до 15.04.2015.

У скарзі відповідач зазначає, що з метою добровільного виконання судового рішення, яке набрало законної сили та не знаючи про факт відкриття виконавчого провадження відповідачем згідно платіжного доручення № 928 від 30.07.2015 було перераховано позивачу в рахунок погашення заборгованості 50 000,00 грн. У подальшому, згідно платіжних доручень № 202 від 20.07.2016 про перерахування 180 050,50 грн. та № 203 від 20.07.2016 про перерахування 89 812,14 грн. відповідачем було повністю погашено заборгованість перед позивачем, стягнуту за судовим рішенням у даній справі.

Скаржник пояснював, що про факт відкриття виконавчого провадження на час повної сплати заборгованості йому відомо не було. Про даний факт відповідачу стало відомо 20.07.2016 під час ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження, під час якого представником і була отримана копія постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 09.04.2015, про що свідчить особистий підпис представника відповідача на вказаній постанові.

За таких обставин ПП «Лімік» вважає незаконними постанови державного виконавця про арешт коштів боржника ВП № 47199620 від 19.07.2016, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 47199620 від 16.04.2015, про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 41799620 від 16.04.2015, про арешт коштів боржника ВП № 47199620 від 26.07.2015.

В обґрунтування своєї скарги заявник посилається на те, що державним виконавцем в порушення приписів, передбачених ч.5 ст. 25 та ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», не доведено до відома боржника у передбачений Законом строк та спосіб про відкриття відносно останнього виконавчого провадження, у звязку з чим вважає постанови про арешт коштів боржника, а також постанови про стягнення з нього виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій внаслідок невиконання рішення суду у добровільному порядку незаконними, та такими, що підлягають скасуванню.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються сторонам не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (ч.5 ст. 25 вищезазначеного Закону).

Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч.1. ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Як зазначає відповідач у своїй скарзі, він не отримував від органу ДВС копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 47199620 ані рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як це унормовано Законом, ані в інший спосіб: каналами факсимільного звязку, електронною поштою тощо. На підтвердження вказаних фактів представник відповідача надав суду копію вищевказаної постанови, отриману з матеріалів виконавчого провадження, з відміткою про її отримання 20.07.2016. Тобто, відповідач не мав можливості добровільно виконати судове рішення у даній справі у строк, встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження від 09.04.2015.

Із змісту статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець повязує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Окрім того, положеннями ч. 3 ст. 27 зазначеного закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, повязані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Враховуючи, що боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.04.2015 лише 20.07.2016 та станом на вказану дату вже сплатив суму заборгованості позивачу у повному обсязі, а також 21.07.2016 звернувся з відповідною заявою до органу ДВС, суд зазначає про відсутність правових підстав для винесення державним виконавцем постанов від 16.04.2015 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення з боржника виконавчого збору.

Тим більш, від органу ДВС матеріали виконавчого провадження на вимогу суду не надходили, тому суд не має можливості встановити факт вчинення відділом державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження заходів примусового виконання рішення, визначених статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» (звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням).

Оскільки відповідач у добровільному порядку виконав рішення суду у даній справі 20.07.2016, а про відкриття виконавчого провадження у встановленому законодавством порядку до 20.07.2016 повідомлений не був, суд зазначає про відсутність підстав для винесення державним виконавцем постанов від 19.07.2016 та від 26.07.2016 про арешт коштів боржника, оскільки у даному випадку не вичерпаний строк, наданий для добровільного виконання рішення боржником, а відтак, і відсутні підстави для здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 47199620, в якій вказано про необхідність виконання рішення суду у добровільному порядку у встановлений строк, враховуючи те, що державною виконавчою службою не надано суду належних доказів, які спростовують твердження відповідача про порушення державним виконавцем порядку надсилання виконавчих документів боржнику, беручи до уваги те, що боржником самостійно виконано рішення суду № 920/295/15, господарський суд приходить до висновку про відсутність у державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області виникнення права на винесення постанови про стягнення виконавчого збору з підстав, передбачених статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження», постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій на підставі ст. 41 вказаного Закону, а також постанов від 19.07.2016 та від 26.07.2016 про арешт коштів боржника, тому вимоги скаржника щодо визнання незаконними та скасування постанов про арешт коштів боржника ВП № 47199620 від 19.07.2016, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 47199620 від 16.04.2015, про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 41799620 від 16.04.2015, про арешт коштів боржника ВП № 47199620 від 26.07.2015 є правомірними.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до абз. 1 п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин скарги ПП «Лімік» (вх. № 2060 (с) від 26.07.2016, вх. 2088 (с) від 28.07.2015) підлягають задоволенню, а оскаржувані постанови визнанню недійсними.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Скаргу ОСОБА_1 підприємства «Лімік» (вх. № 2060(с) від 26.07.2016) на дії Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області - задовольнити.

2.Визнати недійсною постанову про арешт коштів боржника ВП № 47199620 від 19.07.2016, винесену державним виконавцем Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

3.Скаргу ОСОБА_1 підприємства «Лімік» (вх. № 2088(с) від 28.07.2016) на дії Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області - задовольнити.

4.Визнати недійсною постанову про арешт коштів боржника ВП № 47199620 від 26.07.2016, винесену державним виконавцем Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

5.Визнати недійсною постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 47199620 від 16.04.2015, винесену державним виконавцем Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

6.Визнати недійсною постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 47199620 від 16.04.2015, винесену державним виконавцем Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

7.Копію даної ухвали надіслати сторонам по справі та органу ДВС з урахуванням ст. 87 ГПК України.

Суддя Ю.А.Джепа