Ухвала суду № 59881711, 22.08.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4720/16-ц

Провадження по справі № 2-п/635/67/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 року смт Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 серпня 2016 року у цивільній справі №635/4720/16-ц, -

в с т а н о в и в:

19 серпня 2016 року представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 серпня 2016 року у цивільній справі №635/4720/16-ц за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Разом з заявою про перегляд заочного рішення представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 до суду надано клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування вказаної заяви представником заявника зазначено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подачу заяви про перегляд заочного рішення, є надвірно високим для відповідача у справі, майнове становище якої значно погіршилося у звязку з тривалим захворюванням її неповнолітньої дитини. Між тим, представник заявника в тексті клопотання посилається на позицію Європейського суд з прав людини, висловленої у рішенні ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95, де зазначено, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права та повинно мати законну мету.

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд прийшов до висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, а отже і позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 119, 229 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 229 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 121 ЦПК України.

Судом встановлено, що заява не відповідає вимогам ст. 229 ЦПК України, а саме - заявником не сплачений судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року, яким передбачена ставка судового збору за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення в сумі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, який станом на 01.01.2016 року становить 1378,00 гривень, судовий збір, який необхідно заявнику сплатити за подання зазначеної заяви до суду, складає 275 (двісті сімдесят пять) гривні 60 (шістдесят) копійок, який необхідно сплатити на розрахунковий рахунок Управління Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківської області (код за ЄДРПОУ 37999633, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок отримувача 31214206700429, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір).

Стосовно клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору суд зазначає.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору.

ОСОБА_3 Юріївна не є особою, яка за законом може бути звільнена від сплати судового збору.

Частинами 1 та 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Приведене положення статті закону розтлумачено у п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де визначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Що стосується клопотання представника заявника - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору, то до заяви не додано жодного доказу на підтвердження обґрунтування клопотання, а також доказів тривалого захворювання дитини заявника. Відтак суд не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, щодо обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору суд вважає за необхідне вказати.

У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обовязковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

При таких обставинах, відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 серпня 2016 року у цивільній справі №635/4720/16-ц відмовити.

Заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 серпня 2016 року у цивільній справі №635/4720/16-ц за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити заявнику, що якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Ухвала може бути оскаржена лише до розміру судових витрат в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -