Постанова № 59880435, 23.08.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року справа №805/1039/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 805/1039/16-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2016 року № НОМЕР_1 на суму 85164 грн. 75 коп.-

ВСТАНОВИВ :

14 квітня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2016 року № НОМЕР_1 про застосування до субєкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суми штрафних санкцій у розмірі 85164 грн. 75 коп.

Позивач зазначає про необґрунтованість висновків податкового органу, які викладені в акті (довідка) про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та зазначає на протиправність прийнятого повідомлення-рішення від 10 березня 2016 року, посилаючись на наявність усіх первинних документів, які спростовують спірне рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 805/1039/16-а позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 10 березня 2016 року № НОМЕР_1, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 85163 грн. 75 коп. В іншій частині у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та відмовити в задоволенні позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції порушено норми статей 69, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наслідком чого стало неправильне встановлення обставин у справі, а відтак і неправильне застосування норм матеріального права, зокрема п. 12 ст. 3 та ст. 6 Закону України від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ( далі Закон № 265/95-ВР) та безпідставне звільнення відповідача від відповідальності.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження. Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне задовольнити вимоги апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, включена до ЄДРПОУ за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2, що підтверджується ліцензією Державної фіскальної служби України Головного управління ДФС у Донецькій області від 3 листопада 2015 року, серія АЖ № 006596.

З 10 по 19 лютого 2016 року відповідачем була проведена фактична перевірка з питань додержання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої було складено акт від 22 лютого 2016 року № 107/05-16-40/НОМЕР_2 (надалі акт перевірки).

За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення, пунктів 1, 2, 12, 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: розрахункова операція не була проведена через зареєстрований, опломбований, переведений у фіскальний режим роботи РРО та розрахунковий документ, встановленої форми на суму покупки не надався на руки покупцю. Чим порушено пункт 1,2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, невідповідність сум готівкових коштів в сумі 3401 грн. чим порушено пункту 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР. При інвентаризації готівкових коштів встановлено залишок готівки на місці проведення розрахунків в сумі 3401 грн., станом на момент проведення перевірки ненадання дозвільних та реєстраційних документів до перевірки на вимогу перевіряючих, чим порушено статтю 85 Податкового кодексу України., а також встановлено, що в реалізації знаходиться товар, облік якого не ведеться в порядку встановленому законодавством, а саме на торговому обєкті відсутні накладні, товарно-транзитні накладні, сертифікати відповідності, інші перевірені документи на реалізований товар, зазначений у додатку 3 до акту перевірки на загальну суму 75113 грн. 57 коп., чим порушено пункт 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

За висновками акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рiшення від 10 березня 2016 року № НОМЕР_1, яким позивачу застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за кодом платежу 21080900 на суму 85164 грн. 75 коп. на підставі підпункту 54.3.3 підпункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, пункту 1 статті 17, статті 20 Закону № 265/95-ВР за порушення пунктів 1, 2, 12, 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами перевірки до спірного повідомлення-рішення, штрафна санкція застосована за порушення пункту 1,2 статті 3 Закону № 265/95-ВР у розмірі 1 грн., та за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку Закону № 265/95-ВР у розмірі 85163 грн. 75 коп.

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

9 лютого 2016 року відповідачем був складений наказ № 101 про проведення фактичної перевірки позивача, посилання на який вказано у акті перевірки від 22 лютого 2016 року.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити субєкта (прізвище, імя, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса обєкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 81.2. статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобовязані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідно до норми пункту 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобовязані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон № 996-ХІV).

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємоповязаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Відповідальність за порушення даної норми передбачена пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, а саме незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового засідання 30 червня 2016 року представником позивача до матеріалів справи надані первинні документи: розрахункові накладні та накладні на переміщення, відомість інвентаризації наявного товару, складених на момент перевірки 10 лютого 2016 року.Колегія суддів зазначає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції знеособлено зазначив лише дати накладних без зазначення номеру, суми, хто видав, хто отримав, який саме товар, що унеможливлює взагалі зробити висновок про підтвердження позивачем обліку товарів в повному обсязі.

Крім того, надані до Красноармійської ОДПІ копії накладних та наявні в матеріалах справи дублікатів накладних , в розділі «заказ» наявні розбіжності, а саме: - № КМ 16-000009681 від 05.02.2016; № КМ 16-000000103 від 02.01.2016; - № КМ 16-000003335 від 15.01.2016. В копіях наданих до Красноармійської ОДПІ вказані ліцензії № 052114107568 строком до 15.02.2016, а в наданих до суду вказані умови відповідно договору № 052115100091 строком дії до 16.08.2016. Також в накладних наданих до Красноармійської ОДПІ в розділі ПАТ «АТ тютюнова компанія «В.А.Т. Прилуки» перелік продукції не відповідає переліку у накладних наданих до суду. Крім того, в копіях вищевказаних накладних наданих до суду відмінні підписи особи «Швець Михайло Сергійович» в рядку «Відвантажив», які скріплені печаткою ТК «Мегаполіс-Україна».

Таким чином, наявні в матеріалах справи дублікати, наданих позивачем накладних, на підтвердження свої вимог, не можна вважати первинними документами у розумінні вимог ст. 9 ЗУ № 996-ХІV.

Наказом Міністерства доходів і зборів України 16.09.2013 року за № 481, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 р. за N 1686/24218, затверджено Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність ( далі Порядок № 481) .

Згідно п.1 Порядок № 481 відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Між тим, позивачем не надано до перевірки а також до суду книги обліку доходів і витрат, які б підтверджували наявний облік.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що товари, які виявлені під час перевірки податковим органом, були належним чином обліковані відповідно до Закону № 996-ХІV та Порядку № 481.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що відповідно до вимог ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Керуючись статями 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 805/1039/16-а задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 805/1039/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2016 року № НОМЕР_1 на суму 85164 грн. 75 коп. відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддівА.А. Блохін

ОСОБА_3

ОСОБА_4