Ухвала суду № 59880298, 23.08.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

ОСОБА_1 - ОСОБА_2

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року справа №805/1211/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_2, суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі №805/1211/16-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003471500 від 08.12.2015 року про зобовязання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 5775,91 грн за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за затримку на 1 календарний день сплати суми грошового зобовязання в розмірі 57759,08 грн; №0003481500 від 08.12.2015 року про зобовязання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 383339,40 грн за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за затримку на 20 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 3833394 грн.

В обґрунтування зазначив, що податковим органом проведено перевірку, за результатами якої складено акт перевірки з висновками про порушення граничного строку сплати грошового зобовязання з ПДВ на 1 календарний день та на 20 календарних днів.

Проте, такі висновки не відповідають дійсності, оскільки грошове зобовязання в розмірі 57 759,08 грн сплачено в понеділок 01.12.2014 року, в останній день строку, оскільки граничний термін сплати 30.11.2014 року перепадав на неділю.

А грошове зобовязання в розмірі 3 833 394,00 грн відбулося шляхом зарахування від»ємного значення у зменшення суми податкового боргу, тобто факту сплати не відбувалося. Проте, застосування п. 126.1 ст. 126 ПК України відбувається у разі несплати узгодженої суми грошового зобовязання.

Таким чином відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

Крім цього, документальна невиїзна перевірка проведення з порушенням вимог податкового законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0003471500 від 08 грудня 2015 року, сформоване Селидівським відділенням Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про зобовязання сплатити штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5 775,91 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0003481500 від 08 грудня 2015 року, сформоване Селидівським відділенням Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про зобовязання сплатити штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 383 339,40 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування зазначив, що позивачем в порушення п.50.1. ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2014 року та вересень 2015 року, у зв'язку з чим висновки щодо порушення ТОВ «Мегапром», викладені в акті перевірки, є правомірними та обґрунтованими.

Суд першої інстанції зробив висновок, що, якщо останній день сплати податкового зобовязання припадає на вихідний день, то гранічний строк сплати переноситься на перший робочий. Проте, Податковим Кодексом така норма не передбачена.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач, ТОВ «Мегапром» (код ЄДРПОУ 31023892, АДРЕСА_1, 85400) зареєстрований в якості юридичної особи з 28.07.2000 року, номер запису: 1 273 120 0000 0004272( а.с. 45-49)

27.11.2015 року Красноармійською ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Мегапром» з питань несвоєчасної спати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2014 року та вересень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт №283/15/31023892 від 28.11.2015 року, за яким визначені порушення товариством п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України внаслідок несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 3891153,08 грн, у т.ч. за жовтень 2014 року - 57759,08 грн, за вересень 2015 року 3833394,00 грн.(а.с.12-14)

08.12.2015 року на підставі акту № 283/15/31023892 від 28.11.2015 року Селидівським відділенням Красноармійської ОДПІ сформовані податкові повідомлення рішення № №0003471500 про зобовязання сплатити штраф у розмірі 10% від суми грошового зобовязання за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5775,91 грн та №0003481500 від 08 грудня 2015 року про зобовязання сплатити штраф у розмірі 10% від суми грошового зобовязання за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 383339,40 грн (а.с.19-20)

ТОВ «Мегапром» для захисту своїх прав використано право на позасудове врегулювання спірних правовідносин шляхом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень (а.с.21-24,37-40), проте рішенням ГУ ДФС у Донецькій області та рішенням Державної Фіскальної Служби України податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги без задоволення.(а.с.25-31, 41-44)

Спірним питанням даного позову є правомірність складання податковим органом податкових повідомлень-рішень.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень зазначено встановлення перевіркою несвоєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2014 року та вересень 2015 року.

Щодо затримки строків сплати суми податкового зобовязання у розмірі 57 759,08 грн. на 1 день.

20.11.2014 року ТОВ «Мегапром» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, з визначенням податку на додану вартість у розмірі 57 788,00 грн.

Сума в розмірі 28,92 грн сплачена за рахунок надмірно сплачених коштів 30.11.2014 року, сума у розмірі 57 759,08 грн сплачена 01.12.2014 року, що не заперечується сторонами та підтверджується копіями платіжних доручень та карткою особового розрахунку.

Тобто, як вбачається з акту перевірки, ТОВ «Мегапром» порушено граничний строк сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2014 року на 1 день.

На підставі п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 49.18. ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п.49.20 ст.49 ПК України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

У відповідності до п.203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 203.2 ст. 203 ПК України, сума податкового зобов'язанн з податку на додану вартість, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, Податковим Кодексом України визначено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, крім випадків, установлених ПК України.

При цьому передбачено: якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Однак, ПК України не визначено граничного строку сплати податків, якщо останній день сплати припадає на вихідний (святковий) день.

Європейська конвенція про обчислення строків (ETS N 76) від 16.05.72 року, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 вказує, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо diesadquem (для цілей цієї Конвенції термін "diesadquem" означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.

На підставі п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На підставі викладеного, з огляду на вищезазначені приписи ПК України, норми Європейської конвенції про обчислення строків та п.56.21 ст.56 ПК України судова колегія не приймає доводи апелянта, що суд першої інстанції зробив висновок, який не ґрунтується на приписах ПК України.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що граничний строк сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за податковою декларацією за жовтень 2014 року, який становить 30.11.2014 року та перепадає на вихідний, є перший операційний ( банківський) день, тобто 01.12.2014 року, у відповідності до чого позивачем здійснено сплату податкового зобовязання у розмірі 57759,08 грн без порушення граничного строку сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Суд першої інстанції зробив висновок, що, якщо останній день сплати податкового зобовязання припадає на вихідний день, то граничний строк сплати переноситься на перший робочий. Проте, Податковим Кодексом така норма не передбачена.

Щодо затримки сплати суми податкового зобов'язання у розмірі 3833394,0 грн на 20 днів.

19.10.2015 року ТОВ «Мегапром» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року з визначенням суми 3974990,00 грн. Також, після виявлення помилки при складані податкової декларація з податку на додану вартість за липень 2015 року позивачем 30.09.2015 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість відповідно до якого визначено суму зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 3 951 953,00 грн.

Сума в розмірі 118 559,00 грн сплачена своєчасно, згідно платіжного доручення № 3238 від 30.09.2015 року, сума у розмірі 3833394,00 грн, з затримкою 20 календарних днів, зарахована за рахунок від»ємного значення, що враховуються у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, зазначеного у податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року від 20.10.2015 року, зазначене підтверджується копіями платіжних доручень та карткою особового розрахунку.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем порушено граничний строк сплати податкового зобов'язання на додану вартість за вересень 2015 року на 20 днів.

Відповідно до 14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як вже зазначалося, пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від»ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу - та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від»ємне значення, то залишок від»ємного значення попередніх податкових періодів пясля бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно п.87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Як вбачається з акту перевірки, заборгованість з податку на додану вартість за вересень 2015 року погашена уточнюючим розрахунком з ПДВ за липень 2015 року від 30.09.2015 року.

ТОВ «Мегапром» до податкового органу подано податкову декларацію за вересень 2015 року та уточнений розрахунок за липень 2015 року від 30.09.2015 року, отже, тим самим позивачем виявлено помилку та уточнено суму задекларованого податку на додану вартість, тобто мало місце зарахування відємного значення у зменшення суми податкового боргу, а не сплата.

На підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, відповідальність у вигляді штрафу застосовуються у разі не сплати платником податків протягом строків, визначених ПК України, суми самостійно визначеного грошового зобов'язання та внаслідок набуття узгодженості грошового зобов'язання, ,визначеного контролюючим органом.

Оскільки, зарахування коштів з податку на додану вартість за жовтень 2014 року відбулось у перший робочий день після вихідного, а за вересень 2015 року відбулося шляхом зарахування відємного значення у зменшення суми податкового боргу, а не сплати, тому відсутні підстави для застосування штрафів до ТОВ «Мегапром», як наслідок, є протиправними та підлягають скасуванню спірні податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі №805/1211/16-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі №805/1211/16-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді Д.В. Ляшенко

ОСОБА_3