Постанова № 59877779, 18.08.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2016 р. Справа № 906/81/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, представник, довіреність у справі;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №26/1282 від 20.11.2015р.,

третя особа на строні відповідача 1 - ОСОБА_3, представник, довіреність у справі;

третя особа на строні відповідача 2 - ОСОБА_4, представник, довіреність у справі, ОСОБА_3, представник, довіреність у справі.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Житомирської міської ради

на рішення господарського суду Житомирської області від 12.05.2016 у справі № 906/81/16

за позовом: Приватного підприємства "Творчо-виробничий центр "Олеся", м. Житомир

до відповідача: Житомирської міської ради, м. Житомир

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_5, м. Житомир,

2. ОСОБА_6, м. Житомир

про визнання протиправними та скасування пунктів 108 та 109 додатку до рішення 44 сесії 6 скликання від 20.03.2015р. №881

За клопотанням позивача, запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Діловодство спеціалізованого суду.

Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер RFD80M-8068580.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.05.2016 у справі № 906/81/16 (суддя - Ляхевич А.А.) позов Приватного підприємства "Творчо-виробничий центр "Олеся" до Житомирської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів 108 та 109 додатку до рішення 44 сесії 6 скликання від 20.03.2015р. №881, задоволено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що на час прийняття Житомирською міською радою рішення №881 від 20 березня 2015 року "Про надання дозволу громадянам на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під існуючим нерухомим майном/зміна цільового призначення" в частині пунктів 108 та 109 додатку, згідно з якими надано дозвіл ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1264 га по вул.Театральна, 5-а для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, вказана земельна ділянка як складова частина земельної ділянки площею 0,4000 га по вул.Київська,6, перебувала у безстроковому безоплатному користуванні позивача. При цьому, погодження позивача як землекористувача даної земельної ділянки на її вилучення, як це передбачено ч.6 ст.118 та ч.2 ст.123 Земельного кодексу України не надавалось. На підставі наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування пунктів 108 та 109 додатку до рішення 44 сесії 6 скликання від 20.03.2015 №881, підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач Житомирська міська рада звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати рішення господарського суду Житомирської області у справі № 906/81/16 від 12.05.2016 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

На думку скаржника, рішення суду першої інстанції, прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до Житомирської міської ради із заявами про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 0,1264 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою вул. Театральна, 5-а у порядку та на підставі статей 118, 120 Земельного кодексу України.

Скаржник пояснила, що вказані особи звернулись до Житомирської міської ради з заявою про розроблення землевпорядної документації на земельну ділянку, яка розташована під їхнім нерухомим майном. Відзначила, що дана обставина не спростовувалась позивачем та встановлена судом першої інстанції. Зазначила, що господарський суд Житомирської області не взяв до уваги положення статті 120 Земельного кодексу України, відповідно до якої, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Звернула увагу суду, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.09.2002 ОСОБА_6 набула у власність квартиру №4 за адресою вул. Театральна, 5-а, а ОСОБА_5 придбала квартиру №3 за тією ж адресою 27.07.2003.

Апелянт зазначає, що рішення Житомирської міської ради від 20.03.2015 № 881 «Про надання дозволу громадянам на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під існуючим нерухомим майном/зміна цільового призначення» є індивідуальним актом застосування норм права (право застосовним актом індивідуальної дії), який за юридичними наслідками відноситься до право констатуючих актів (констатує факт надання згоди), є виконаним в силу самого факту його прийняття, а тому є таким, що вичерпав свою дію одночасно з його прийняттям.

Скаржник вважає, що позивачем обраний неправильний спосіб захисту своїх інтересів, адже фактично дозвіл на виготовлення землевпорядної документації не перешкоджає йому користуватися землею та не породжує жодних прав на земельну ділянку у третіх осіб. Натомість в подальшому, якщо треті особи у справі виявлять бажання отримати земельну ділянку щодо якої розробляли землевпорядну документацію у користування або власність, то захист права постійного користування позивача полягатиме у скасуванні акту органу місцевого самоврядування та цивільно-правових угод, які стануть підставою для виникнення речових прав на земельну ділянку у третіх осіб.

Скаржник в апеляційній скарзі, зокрема, посилається на ст.ст. 118, 120 Земельного кодексу України, ч. 1, ст. 377, ч. 1, ст. 21 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2016, колегією суддів у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Василишин А.Р., суддя Сініцина Л.М., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 06.07.2016.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю у період з 04.07.2016 по 08.07.2016 судді Сініциної Л.М. та у звязку з відпусткою судді Василишина А.Р. у період з 21.06.2016 по 26.07.2016 та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) у справі, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.07.2016 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Розізнана І.В., суддя Олексюк Г.Є.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.07.2016 р. прийнято апеляційну скаргу Житомирської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 12.05.2016 у справі № 906/81/16 до провадження у новому складі суду: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Розізнана І.В., суддя Олексюк Г.Є.

05.07.2016 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу від 05.07.2016 № 05/07-2, в якому позивач просить залишити рішення господарського суду Житомирської області від 12.05.2016 без змін, а апеляційну скаргу Житомирської міської ради без задоволення.

05.07.2016 на адресу суду від позивача надійшла заява від 05.07.2016 № 05/07 про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника позивача та поверненням квитків ПАТ "Укзалізниця".

06.07.2016 на адресу суду від представника третьої особи 2 надійшли письмові пояснення, в якому представник третьої особи 2 просить апеляційну скаргу задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.07.2016 розгляд справи відкладено на 18.08.2016.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Розізнаної І. В. у період з 01 серпня 2016 р. по 02 вересня 2016 р. включно, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Олексюк Г. Є. у період з 15 серпня 2016 р. по 19 серпня 2016 р. включно та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.08.2016 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гудак А.В., суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.08.2016 прийнято апеляційну скаргу Житомирської міської ради на рішення суду Житомирської області від 12.05.2016 у справі № 906/81/16 до провадження у новому складі суду: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л.

18.08.2016 представником третьої особи 2 подане клопотання про долучення до матеріалів справи копію акту прийому-передачі земельної ділянки від 27.08.2012 та копію позовної заяви від 05.08.2016 про скасування рішення та акту. Дані письмові докази судом долучені до матеріалів справи, однак до уваги не приймаються як належні, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до вимог п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. №55, "ДСТУ 4163-2003" "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", якими визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Долучені до матеріалів справи копія акту прийому-передачі земельної ділянки від 27.08.2012 та копія позовної заяви від 05.08.2016 про скасування рішення та акту, не засвідчені належним чином: відсутня печатка "з оригіналом згідно" з підписом із зазначення її посади та повноважень, відсутня дата засвідчення копій.

Представник відповідача в судових засіданнях 06.07.2016, 18.08.2016 підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції від 12.05.2016 є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задовлення позовних вимог, а апеляційну скаргу - задоволити. Окрім того, скаржник відзначила, що суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, а тому з урахуванням обставин справи може припинити провадження у справі, враховуючи правову позицію Верховного Суду України у справі № 824/167/15-а від 19.01.2016, № 6-2цс15 від 11.02.2015, у справі № 6-253цс15 від13.04.2016.

Представники позивача в судовому засіданні 18.08.2016 заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції від 12.05.2016 є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники третіх осіб 1 та 2 в судових засіданнях 06.07.2016, 18.08.2016 підтримали доводи апеляційної скарги та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважають, що рішення суду першої інстанції від 12.05.2016 є незаконним та необґрунтованим, а тому просять апеляційну скаргу задоволити, рішення суду скасувати та припинити провадження у справі.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін та третіх осіб, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до Житомирської міської ради із заявами про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 0,1264 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою вул.Театральна, 5-а (а.с.81,82).

Сорок четвертою сесією шостого скликання Житомирської міської ради прийнято рішення №881 від 20.036.2015 "Про надання дозволу громадянам на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під існуючим нерухомим майном/зміна цільового призначення", відповідно до пункту 1 якого надано дозвіл громадянам на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під існуючим нерухомим майном/зміна цільового призначення та виготовлення детального плану території, згідно з додатком.

Відповідно до п.108 додатку до рішення 44 сесії міської ради від 20.03.2015 №881 "Список громадян міста, яким надається дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під існуючим нерухомим майном/зміна цільового призначення" надано дозвіл ОСОБА_6 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1264 га по вул.Театральна, 5-а для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01.) (а.с.79 та на звороті).

У відповідності до п. 109 додатку до рішення 44 сесії міської ради від 20.03.2015 №881 "Список громадян міста, яким надається дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під існуючим нерухомим майном/зміна цільового призначення" надано дозвіл ОСОБА_5 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1264 га по вул.Театральна, 5-а для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01.) (а.с.78 та на звороті).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами мали місце неодноразові вирішення спорів, пов'язаних з вищевказаною земельною ділянкою, в судовому порядку: постанова господарського суду Житомирської області від 23.05.2007 у справі № 1/498-НМ за позовом Приватного підприємства творчо-виробничого центру "Олеся" (м.Житомир) до Житомирської міської ОСОБА_7 за участю третіх осіб: КП "Житомирбудзамовник" та ТОВ "Житомирприватбуд" про визнання частково недійсним рішення та визнання права власності; рішення господарського суду Житомирської області у справі № 906/907/15 від 26.10.2015, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду України від 21.12.2015, за позовом Приватного підприємства "Творчо-виробничий центр "Олеся" до Житомирської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про скасування п.1.4 рішення № 783 від 10.10.2014 р., п.1 та 2 рішення № 842 від 26.12.2014; рішення господарського суду Житомирської області від 28.10.2008 у справі №5/106-НМ, залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 31.03.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2009 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Приватбуд", м. Житомир до 1) приватного підприємства "Творчо-виробничий центр "Олеся", м. Житомир, 2) державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних ресурсах" в особі Житомирської регіональної філії, м. Житомир, 3) Житомирської міської ради, м. Житомир за участю третіх осіб, на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1) Комунального підприємства "Житомирбудзамовник", м. Житомир, 2) Управління земельних ресурсів у м. Житомирі, м. Житомир про визнання права користування земельною ділянкою таким, що припинилось, визнання Державного акту на право користування землею таким, що втратив чинність та зобовязання вчинити певні дії; рішення господарського суду Житомириської області у справі 6/40- Д від 01.03.2010 за позовом Житомирської міської ради (м. Житомир) треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: 1) Приватне підприємство "Творчо-виробничий центр "Олеся" (м.Житомир) 2) Управління земельних ресурсів у м.Житомирі (м.Житомир) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Приватбуд" (м. Житомир) 2) Комунального підприємства "Житомирбудзамовник" (м.Житомир) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії; постанова Вищого господарського суду від 31.07.2012 та рішення господарського суду Житомирської області від 17.10.2012 у справі № 11/946 за позовом ТОВ "Житомир Приватбуд"до (третя особа Житомирської міської ради - КП "Житомирбудзамовник") про стягнення 253 327,71 грн. збитків (роздруковані судові акти в Єдиного державного реєстру судових рішень - а.с. 98-115; надані позивачем копії судових актів - а.с.59-74, 122-124).

Зі змісту вищезазначених судових рішень вбачається, зокрема, те, що земельна ділянка за адресою вул.Театральна, 5-а в м.Житомир накладається на земельну ділянку 0,40 га за адресою вул.Київська,6 в м.Житомир, належну на праві безстрокового безоплатного користування позивачу. Внаслідок викладеного, зібраних у справі доказів та заслуханих правових позицій обох сторін у справі, в суду відсутні підстави для виникнення сумнівів щодо достовірності тієї обставини, що земельна ділянка за адресою вул.Театральна, 5-а в м.Житомир є складовою частиною земельної ділянки 0,40 га за адресою вул.Київська, 6 в м.Житомир, постійним землекористувачем якої є позивач.

Судом враховується факт правонаступництва Приватного підприємства "Творчо-виробничий центр "Олеся" після МСП ТВЦ "Олеся", який було досліджено та встановлено господарським судом Житомирської області в справі 5/106-нм (постанова Вищого господарського суду України від 22.07.2009, а.с.100-103).

Приватне підприємство "Творчо-виробничий центр "Олеся" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою, в якій вказав про незаконність пунктів 108 та 109 додатку до рішення, посилаючись на порушення внаслідок даного рішення його прав як користувача земельної ділянки площею 0,4000 га по вул. Київська,6 у м. Житомирі на підставі державного акту на право користування землею Б №022692, виданого на підставі рішення Житомирської міської ради від 26.02.1993, яке на сьогоднішній день є чинним.

Перевіривши доводи наведені в скарзі та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що спір, який виник між сторонами у даній справі щодо визнання протиправними та скасування пунктів 108 та 109 додатку до рішення 44 сесії 6 скликання Житомирської міської ради від 20.03.2015 №881 "Про надання дозволу громадянам на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під існуючим нерухомим майном/зміна цільового призначення", не є спором про порушення права позивача, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пункту 1 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, зокрема, спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Згідно зі статтею ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів (далі КАС України) можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «субєкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин - дату прийняття рішення Житомирської міської ради №881), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини восьмої статті 118 ЗК розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, повязаних з погодженням документації із землеустрою (далі Комісія).

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно правових актів.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обовязковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Відповідно до частини девятої статті 118 ЗК Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обовязкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Вказаними нормами законодавства встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до виснову, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в статті 118 ЗК. Їхня бездіяльність не перешкоджає процесу відведення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовлення проектної документації можливе без отримання дозволу на її виготовлення.

Отже, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, предметом якої є визнання протиправними та скасування рішення 44 сесії 6 скликання Житомирської міської ради від 20.03.2015 №881 "Про надання дозволу громадянам на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під існуючим нерухомим майном/зміна цільового призначення" в частині пунктів 108 та 109 додатку, згідно з якими надано дозвіл ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1264 га по вул. Театральна, 5-а для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права, оскільки в цих правовідносинах відповідач реалізує свої владні управлінські функції у галузі земельних відносин, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду України у справі № 21-358а13 від 10.12.2013.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» (із змінами і доповненнями) № 10 від 24.10.2011 (далі Постанова), передбачено, що господарський спір підвідомчий господарському суд, зокрема, за таких умов: наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства і, по-друге, спору про право, що виникає із спірних відносин, а також відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно п. п. б п. 17 Постанови до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження субєктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого субєкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не повязані з відносинами, у сфері господарювання.

Отже, відповідач в даному випадку є субєктом владних повноважень, який уповноважений приймати рішення із зазначеного питання, реалізуючи свої владні управлінські функції у галузі земельних відносин, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Враховуючи викладене, відсутні складові умови щодо спору про порушення права (майнового чи немайнового характеру) позивача.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що вирішуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю субєкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції та належить до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно роз'яснень, наданих у п. 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011, припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Існування норм, що регулюють припинення провадження у справі, викликано необхідністю вилучати з процесу судочинства справи, порушені за позовами, що подані на підставі помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду або внаслідок розпорядчих дій сторін. У разі виявлення встановлених законодавством обставин немає необхідності в розгляді справи по суті та винесенні рішення. Припинення провадження у справі відбувається у випадках, коли судовий захист особи у господарському суді є неможливим.

Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК України, якщо справа зі спору непідвідомча господарському суду (стаття 12 ГПК) (п.п. 4.2.1), тощо.

Враховуючи викладене, провадження у даній справі підлягає припиненню.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково .

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, а, отже, і порушення вимог ст.43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення господарського суду Житомирської області від 12.05.2016 у справі № 906/81/16 та припинення провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись ч.1 п.1 ст. 80, ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача - Житомирської міської ради задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 12.05.2016 у справі № 906/81/16 скасувати. Провадження у справі № 906/81/16 припинити.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

4. Справу № 906/81/16 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.