Ухвала суду № 59876973, 23.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

23.08.2016

Справа № 910/14650/16

За позовом Компанії з обмеженою відповідальністю "СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД" (SPHERUS MANAGEMENT LIMITED)

до Приватного акціонерного товариства "ЛЕКС ХОЛДИНГ"

про стягнення грошових коштів

Суддя Дупляк О. М.

Представники сторін: без виклику

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14650/16 за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю “СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД” (SPHERUS MANAGEMENT LIMITED) до Приватного акціонерного товариства «ЛЕКС ХОЛДИНГ» про стягнення грошових коштів та призначено справу до розгляду на 30.08.2016.

До Господарського суду міста Києва 22.08.2016 від Компанії з обмеженою відповідальністю “СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД” (SPHERUS MANAGEMENT LIMITED) надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача на банківських рахунках, що відкриті Приватним акціонерним товариством “ЛЕКС ХОЛДИНГ” (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд.12, ідентифікаційний код 31240623), в межах ціни позову - у розмірі 93 435 647,33 грн (дев'яносто три мільйони чотириста тридцять п'ять тисяч шістсот сорок сім гривень 33 копійки), крім коштів, які перераховуються ПрАТ “ЛЕКС ХОЛДИНГ” на виплату заробітної плати та інших обов'язкових соціальних виплат, сплату податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до державного і місцевих бюджетів та державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку, в тому числі, але не виключно, на таких рахунках:

-№ 26005329816300, в Публічному акціонерному товаристві “УкрСиббанк”, МФО 351005;

-№ 26001301007081, в Публічному акціонерному товаристві “ВТБ БАНК”, МФО 321767.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована погіршенням фінансового стану відповідача; ухиленням відповідачем від виконання зобов’язань за договором позики №17/09-1 від 17.09.2009, зареєстрованого Головним управлінням Національного банку України по м. Києву та Київській області 30.10.2009 (реєстраційне свідоцтво № 11729), внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 3 765 047, 79 доларів США, що відповідно до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долара США станом на 11.08.2016 становить 93 435 647,33 грн.

При цьому заявник зазначає, що ухилення відповідачем від виконання зобов'язань за договором добровільно, у позасудовому порядку, підтвердженення останнім (листом від 23.11.2015) спірної заборгованості за договором позики № 17/09-1 перед позивачем та повідомлення відповідача про неможливість належного виконання взятих на себе зобов'язань, зокрема, здійснення будь - яких розрахунків за спірним договором через існування арештів на банківських рахунках, свідчить про наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову про стягнення заборгованості.

Нормами статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, якими безпосередньо є: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як зазначалося вище, обґрунтовуючи подану заяву, позивач вказує на наявність обставин, з якими закон пов’язує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, а саме обставин, які свідчить про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення в майбутньому.

Судом установлено, що до заяви про забезпечення позову заявником долучений лист, відповідно до якого відповідач листом від 23.11.2015 (нотаріально посвідчений переклад такого листа з англійської мови на українську мову міститься в матеріалах справи) визнав суму як основного боргу за договором позики №17/09-1 від 17.09.2009, так і суму несплаченого відсотку за таким договором. Також судом враховано лист відповідача за вих. № 016-ТРК-261 від 01.08.2016, адресованим всім його кредиторам, згідно з яким ПАТ «ЛЕКС ХОЛДИНГ», посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства, зазначає про неможливість виконання зобов’язань перед кредиторами, зокрема, щодо здійснення з ними будь-яких розрахунків у зв’язку тим, що постановою державного виконавця накладено арешт на рахунки та майно відповідача.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26 грудня 2011 року № 16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

В підтвердження своїх доводів, заявником надано до суду одночасно з заявою про забезпечення позову також докази, отримані останнім з офіційного веб-порталу «smida.gov.ua» на підтвердження зменшення вартості чистих активів відповідача, зафіксованих у 2013-2015 рр., з 225 443 000 грн до від'ємних 1 246 463 грн, при цьому, у відповідача збільшилась маса його грошових зобов'язань за останні роки, яка станом на кінець 2015 року в сукупності становила 3 567 729 000 грн. Вказані докази хоч і не є беззаперечними доказами підтвердження ухилення відповідачем від виконання судового рішення у майбутньому, проте враховуються судом за сукупністю обставин, які свідчать про скорочення потенційних можливостей відповідача до добровільного погашення боргу перед позивачем.

Як зазначалося судом вище, позивач просить вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми заявлених вимог.

Судом враховано, що надані заявником в обґрунтування поданої заяви до матеріалів справи докази є достатніми та належними на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання за договором позики №17/09-1 від 17.09.2009, тим самим підтверджується й імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів до забезпечення позову.

Так, відповідно до приписів статті 67 ГПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

При цьому, згідно з п. 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

У даному випадку накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявленої до стягнення суми, про що просить позивач даною заявою в якості заходу до забезпечення позову, не перешкоджає господарській діяльності відповідача, не порушує його право вільно користуватися та розпоряджатися своїми грошовими коштами, адже накладення арешту відбудеться на суму коштів у межах ціни позову, що не може заважати нормальному функціонуванню відповідача та вільному використанню інших коштів на банківських рахунках, які перевищують зазначену суму; є адекватним заходом, враховуючи предмет даного спору та є повністю співмірним з позовними вимогами. При цьому, зважаючи на тривалу тенденцію зменшення активів та збільшення заборгованості відповідача ставить під сумнів добровільне виконання відповідачем судового рішення майнового характеру. Відтак забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, у випадку задоволення таких позовних вимог, забезпечить фактичне виконання судового рішення на майбутнє.

Заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту не блокують господарську діяльність відповідача, не порушують права осіб, що не є учасниками судового процесу, а також не застосовують обмежень, не пов'язаних з предметом спору.

Наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду по суті спору, і така умова є достатньою підставою для накладення арешту на певну суму грошових коштів відповідача.

На підставі викладеного, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних з невиконанням або утрудненням виконання судового рішення, з урахуванням інтересів сторін судового процесу, суд вважає, як уже зазначалося вище, що обґрунтованими і співмірними в даному випадку заходами забезпечення позовних вимог вбачається накладання арешту на грошові суми на банківських рахунках, що належать відповідачу. При цьому, з метою недопущення порушення інтересів працівників ПрАТ «ЛЕКС ХОЛДИНГ» та держави, суд вважає, що арешт на грошові суми має бути накладений за виключенням коштів, призначених для виплати заробітної плати, податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

З огляду на вищенаведене, а також те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі у разі прийняття такого на користь позивача, керуючись ст. ст. 66, 67, 99 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

2. Вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках, що відкриті Приватним акціонерним товариством “ЛЕКС ХОЛДИНГ” (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд.12, ідентифікаційний код 31240623), в межах ціни позову - у розмірі 93 435 647,33 грн. (дев'яносто три мільйони чотириста тридцять п'ять тисяч шістсот сорок сім гривень 33 копійки), крім коштів, які перераховуються ПрАТ “ЛЕКС ХОЛДИНГ” на виплату заробітної плати та інших обов'язкових соціальних виплат, сплату податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до державного і місцевих бюджетів та державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку, в тому числі, але не виключно, на таких рахунках:

- № 26005329816300, в Публічному акціонерному товаристві “УкрСиббанк”, МФО 351005;

- № 26001301007081, в Публічному акціонерному товаристві “ВТБ БАНК”, МФО 321767.

3. Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень та її оскарження не зупиняє її виконання.

4. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання - 23.08.2017.

5. Стягувачем за даною ухвалою є Компанія з обмеженою відповідальністю “СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД” (SPHERUS MANAGEMENT LIMITED) (місцезнаходження: Грігорі Афксентіоу, 20, Агіос Дометіос, Р.С. 1520, м. Нікосія, Кіпр, реєстраційний номер: НЕ 133700).

6. Боржником за даною ухвалою є Приватне акціонерне товариство “ЛЕКС ХОЛДИНГ” (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд.12, ідентифікаційний код 31240623).

7. Копію ухвали направити сторонам у справі у порядку статті 87 ГПК України.

Ухвала підлягає оскарженню у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.М. Дупляк