Ухвала суду № 59874479, 16.08.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/1809/15 Головуючий у 1 інстанції: Государський А.В.

Провадження № 22-ц/783/3467/16 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.

секретаря: Юзефович Ю.І.

за участю: представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Креді Агріколь Банк» про визнання правочину удаваним,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Дане рішення оскаржив ОСОБА_3 подавши апеляційну скаргу, у якій зазначає, що при отриманні кредиту, грошові кошти в іноземній валюті позивачу не надавалися, а були конвертовані в гривні та перераховані відповідачем на розрахунковий рахунок ТзОВ «Компанія АРВ», що свідчить про те, що сторонами фактично укладено кредитний договір у національній валюті - гривні, а не в іноземній валюті, тобто здійснено удаваний правочин. Також вказує, що додаток №1 до кредитного договору НОМЕР_2 від 28.08.2008 р. є недійсним, оскільки його зміст суперечив ч.1 ст. 1046 ЦК України, він не відповідав внутрішній волі позивача і не був спрямований на реальне настання наслідків , що були обумовлені ним. Звертає увагу, що позивач на руки жодних готівкових коштів не отримував.

Просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 березня 2016 року та прийняти нове рішення, яким визнати кредитний договір НОМЕР_2 від 28.08.2008 р., укладений між ОСОБА_3 та АТ «Індекс Банк» (зараз ПАТ «Креді Агріколь Банк») - удаваним правочином. Визнати кредитний договір НОМЕР_2 від 18.08.2008р. укладений між ОСОБА_3 та АТ «Індекс Банк» (зараз ПАТ «Креді Агріколь Банк»), укладеним в національній валюті України в сумі 135321, 70 грн., на умовах, визначених у договорі. Визнати недійсним Додаток 1 до кредитного договору НОМЕР_2 від 28.08.2008р. (графік погашення заборгованості за кредитним договором).

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку SMS (а.с. 234), про причини неявки суд не повідомив та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Судом встановлено, що 28.08.2008 року між акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», як кредитодавцем, та ОСОБА_3 позичальником, укладено кредитний договір НОМЕР_2, згідно з яким Банк надав ОСОБА_3 кредит в сумі 27 926, 14 долар США на строк з 28.08.2008 року до 27.08.2015 року для придбання автомобіля марки «SSANG YONG» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,2 % річних (а.с.5-7).

Згідно п.1.1 Договору, позичальник повертає кредит згідно графіку погашення, який є невід'ємною частиною Договору, згідно п.1.4.1 Договору щомісячно сплачує проценти за користування кредитом в розмірі 13,2 %. Кредит надано Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредиту на купівлю автомобіля SSANG YONG, шляхом перерахування коштів у безготівковій формі.

Відповідно до п.2.2. Договору, моментом надання кредиту вважається день видачі кредитних коштів.

Згідно п.п.3.3.2 Договору позичальник зобов'язаний повернути кредит в строки встановлені цим договором, а також сплачувати проценти та комісію. Позичальник сплачує проценти відповідно до розрахунків Банку, щомісяця до 15 числа, кожного наступного за розрахунковим місяця та одночасно з погашенням заборгованості за кредитом (п.2.4).

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ч.3 ст. 203 ЦК, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 районний суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження удаваності оспорюваного кредитного договору.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.

Судом встановлено, що відповідно до заяви про видачу готівки і умов договору кредитукошти були отримані позивачем для придбання автомобіля SSANG YONG, модель REXTON.

Згідно зі статтею 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Вищенаведена правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-197цс14, яка в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Покликання в апеляційній скарзі на те, що при отриманні кредиту, грошові кошти в іноземній валюті позивачу не надавалися, а були конвертовані в гривні та перераховані відповідачем на розрахунковий рахунок ТзОВ «Компанія АРВ», що свідчить про те, що сторонами фактично укладено кредитний договір у національній валюті - гривні, а не в іноземній валюті, тобто здійснено удаваний правочин, колегія суддів не бере до уваги оскільки таке спростовується матеріалами справи, а саме банком виконано зобов'язання щодо видачі позивачу кредитних коштів згідно Договору, що підтверджується заявкою на видачу готівки №1 від 28.08.2008 року та меморіальним ордером від 28.08.2008 року про перерахування у безготівковій формі грошових коштів. Із даного ордеру вбачається, що призначення платежу є видача кредиту на авто згідно кредитного договору НОМЕР_2 від 28.08.08р. ОСОБА_3, а сума яку видано становить двадцять сім тисяч дев'ятьсот двадцять шість американських доларів 14 центів. (а.с. 11).

Доводи в апеляційній скарзі про те, що додаток №1 до кредитного договору НОМЕР_2 від 28.08.2008 р. є недійсним, оскільки його зміст суперечив ч.1 ст. 1046 ЦК України, він не відповідав внутрішній волі позивача і не був спрямований на реальне настання наслідків, що були обумовлені ним, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки позивач погодився з умовами такого підписавши його та здійснюючи виплати по ньому.

Окрім того колегією суддів встановлено, що кредитний договір укладений з метою купівлі автомобіля, який був придбаний позивачем за 135 162, 48 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 28 серпня 2008р. (а.с. 11). Згідно 28.08.2008р. укладеного між АТ «Індустріально-експортний банк» правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_3 укладено договір застави НОМЕР_2, згідно якого ОСОБА_3 в забезпечення виконання Кредитного договору НОМЕР_2 від 28 серпня 2008р. передав у заставу майно: автомобіль марки SSANG YONG, модель REXTON, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с. 63-64)

Вищенаведені обставини спростовують доводи позивача, що між сторонами укладено удаваний правочин.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено належними доказами удаваність спірного кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави для його скасування чи зміни відсутні, оскільки таке ухвалене у відповідності до вимог ст.ст. 213-214 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209, 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст.308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Л.Б. Струс

Судді М.М. Шандра

Н.Л. Шумська