Рішення № 59871059, 17.08.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/85/2016 р. Головуючий в І інстанції Кузьміна О.І.

Доповідач Полікарпова О.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2016 року серпня місяця 17 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоОСОБА_1СуддівОСОБА_2 ОСОБА_3за участі секретаряОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 27 травня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року публічне акціонерне товариство «Фідобанк» (далі - ТОВ «Фідобанк») звернулося до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 26.12.2007 р. між ВАТ «Ерсте Банк» назва якого змінювалась на ПАТ «Ерсте Банк», ПАТ «Фідокомбанк та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 014/3728/2/08396, за умовами якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 125 000 доларів США, а останній зобовязався повернути отримані грошові кошти у повному обсязі в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 25.12.2017 р.

В цей же день між Банком, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором був укладений договір іпотеки, на підставі якого ОСОБА_8 було передано в іпотеку нерухоме майно приміщення кафе, що розташоване в м. Херсоні, по вул. Кірова, 3.

У звязку із набуттям права власності на предмет іпотеки ОСОБА_6, 24.07.2008 р. між Банком та нею була укладена додаткова угода до договору іпотеки, в якій змінено іпотекодавця.

29.06.2010 р. був укладений договір №2 до договору іпотеки, у п.1.1 якого зафіксовано суму боргу за кредитним договором 104634, 77 дол. США та доповнено положенням про те, що даний предмет іпотеки є забезпеченням виконання зобовязань ОСОБА_5 також за кредитним договором № 014/3728/2/08396 від 25.12.2017 р.

Позичальник належним чином не виконує умови договору і його борг перед кредитором складає 111177, 98 грн., розмір нарахованої пені 10360, 20 грн.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_5 зазначену суму боргу, а також звернути стягнення на предмет іпотеки який належить ОСОБА_6

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 25.05.2014 року позов ПАТ «Фідобанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Фідобанк» 111177,98 доларів США, що еквівалентно 1067386,43 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором № 014/3728/2/08396 від 26.12.2007 року та пеню у сумі 10360,20 грн.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу приміщення кафе загальною площею 125,8 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0109 га, що розташовані в м. Херсоні по вул. Кірова, 3 та належать ОСОБА_6, на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, визначеної незалежним експертом на стадії оцінки майна в ході проведення виконавчих дій та задоволено за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки вимоги ПАТ «Фідобанк» по кредитному договору № 014/3728/2/08396 від 26.12.2007 року, укладеного між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_5 у загальній сумі 111177,98 доларів США, що еквівалентно 1067386,43 грн., яка складається з залишку строкової заборгованості за кредитом у сумі 89339,19 доларів США, що еквівалентно 857718,76 грн., простроченої заборгованості за кредитом у сумі 11689,3 доларів США, що еквівалентно 112225,46 грн., прострочених нарахованих відсотків у сумі 9180,72 доларів США, що еквівалентно 88141,434 грн. і залишку строкової заборгованості за процентами у сумі 968,77 доларів США, що еквівалентно 9300,87 грн., та пеню, нараховану за несвоєчасно сплачені платежі за кредитом та відсотками за період з 16.07.2013 року по 17.03.2014 року у сумі 10360,20 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ПАТ «Фідобанк».

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Фідобанк» доводи апеляційної скарги не визнає, рішення суду вважає законним і обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно з ч.1ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що між ВАТ «Ерсте Банк» і ОСОБА_5 26.12.2007 року був укладений кредитний договір за №014/3728/2/08396, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 125000 доларів США з кінцевим строком повернення кредиту до 25.12.2017 року.

До кредитного договору вносились зміни додатковими угодами №1 від 15.01.2010 року, №2 від 29.06.2010 року, №3 від 28.12.2011 року.

Додатковою угодою №2 від 29.06.2010 року позичальнику до існуючої заборгованості в сумі 98662,90 доларів США було додано прострочені відсотки в розмірі 5971,87 доларів США (разом 104 634,77 доларів США), реструктуризовано існуючу заборгованість та встановлено новий графік погашення кредитних коштів.

Додатковою угодою №3 від 28.12.2011 року були внесені зміни до кредитного договору щодо продовження строку його дії до 23 грудня 2022 року, зменшення розміру щомісячних платежів, зниження на один рік процентної ставки до 11,5 % річних.

Крім того, 26.12.2007 року між ВАТ «Ерсте Банк», ОСОБА_5 та ОСОБА_8 був укладений договір іпотеки №014/3728/2/08396/1, згідно з яким у забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_5 перед Банком за вищевказаним кредитним договором відповідачем ОСОБА_5 та ОСОБА_8 надано в іпотеку належні їм приміщення кафе загальною площею 125,8 кв.м., що розташоване в м. Херсоні по вул. Кірова, 3, заставною вартістю 1587081 грн. та земельну ділянку площею 0,0109 га, яка знаходиться за цією ж адресою, заставною вартістю 130405 грн.

24.07.2008 року між ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу приміщення кафе загальною площею 125,8 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0109 га, які розташовані у м. Херсоні по вул. Кірова, 3, у звязку з чим 24.07.2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_6 була укладена додаткова угода до договору іпотеки і іпотекодавця ОСОБА_8 замінено іпотекодавцем ОСОБА_6

29.06.2010 року був укладений договір №2 до договору іпотеки. Пунктом 1.1 зазначеного договору зафіксовано суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 104634, 77 доларів США та доповнено положенням про те, що даний предмет іпотеки є забезпеченням виконання зобовязань ОСОБА_5 також за кредитним договором від 26.12.2007 року.

У звязку зі зміною строку користування кредитом 28.12.2011 року до договору іпотеки від 26.12.2007 року був укладений договір про внесення змін №2, яким п.1.1 договору іпотеки викладено у новій редакції щодо строку дії кредитного договору до 23.12.2022 року.

ОСОБА_9 тривалий час не виконував свої зобовязання за кредитним договором і станом на 17.03.2014 року має заборгованість за цим договором в загальній сумі 111177,98 доларів США, яка складається з залишку строкової заборгованості за кредитом у сумі 89339,19 доларів США, простроченої заборгованості за кредитом у сумі 11689,3 доларів США, прострочених нарахованих відсотків у сумі 9180,72 доларів США і залишку строкової заборгованості за процентами у сумі 968,77 доларів США. За несвоєчасно сплачені платежі за кредитом та відсотками за період з 16.07.2013 року по 17.03.2014 року Банком нараховано пеню у сумі 10360,20 грн.

За період з 2011 року до 2014 року позивачем тричі направлялись вимоги позичальнику та іпотекодавцю про погашення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, дві останні вимоги про дострокове повернення всієї суми боргу. Матеріали справи свідчать про те, що позичальник вимогу отримував (а.с.41, зворот, 44). Однак на даний час борг по кредитному договору не повернуто.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апелянта про те, що Банком не надано детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором є надуманими, оскільки у справі є графік погашення платежів, як по основній заборгованості, так і по відсотках, з якого вбачається, яка сума щомісячно підлягала до сплати, в які дні позичальником мало здійснювалось погашення боргу, а також заборгованість по яких платежах зменшувалась за рахунок внесених позичальником коштів (а.с.20-22). Цей графік є додатком до додаткової угоди №2 від 29.06.2010 року.

Такий же графік долучено позивачем до додаткової угоди №3 від 28.12.2011 року (а.с.25-27).

Також у справі є розрахунок заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором станом на 24.01.2014 року, окремо по тілу кредиту та по процентах (а.с.49-50) і щоденний розрахунок по всім складовим кредитної заборгованості за період з 25.01.2014 року по 17.03.2014 року, у тому числі й по пені (а.с.51-56). Зазначений розрахунок спростовує доводи апелянта про те, що пеня нарахована поза межами строку позовної давності, оскільки до суду Банк звернувся у квітні 2014 року, а пеня нарахована за 3 місяці до звернення.

До позовної заяви Банком також долучено виписку по особовому рахунку ОСОБА_5 за період з 26.12.2007 року по 01.01.2010 року (а.с.57-80).

Твердження апелянта про те, що позивачем не доведено факт отримання позичальником всієї суми позики спростовуються матеріалами справи, оскільки зарахування котів на рахунок ОСОБА_5 у розмірі 125000 доларів США підтверджується випискою по рахунку №2233.1.2469, де відображена ця сума (а.с.57). Сторони також підтвердили розмір кредитної заборгованості станом на 29.06.2010 року, про що уклали додаткову угоду.

За клопотанням відповідача апеляційним судом було призначено економічну експертизу.

За висновком експерта, наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу перед банком не відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту.

Колегія суддів не може покласти в основу рішення висновок експерта, оскільки вважає, що експертом поверхово досліджено питання правильності нарахування заборгованості по кредиту.

Висновок експерта в тій частині, що умови кредитного договору є непрозорими, незрозумілими і обтяжуючими для споживача колегія суддів до уваги не приймає, оскільки позичальником кредитний договір не оскаржувався. Всі питання вирішувались сторонами договору шляхом укладення додаткових угод.

Як правильно відображено експертом, графік до кредитного договору №014/3728/2/08396 відсутній.

Однак додатковою угодою до кредитного договору №2 від 29.06.2010 року сторонами узгоджено суму боргу на день її укладення і вона становила 98662,90 доларів США. До цієї суми було додано прострочені відсотки в розмірі 5971,87 доларів США і разом борг становив 104 634,77 доларів США. Зазначену додаткову угоду позичальник підписав і в подальшому її не оскаржував, у звязку із цим не мають сенсу неодноразові посилання експерта на відсутність даних по нарахуванням та платежам, що мали місце до укладення цієї угоди.

Сторони погодили графік платежів, наведений у додатку №1 до додаткової угоди №2 від 29.06.2010 року до кредитного договору, що є невідємною частиною цієї додаткової угоди.

У зазначеному графіку відображено як платежі, які були здійснені позичальником з 2008 року, так і ті, що підлягали сплаті, а тому не можна погодитись з експертом, що він складений ретроспективно. Кожна щомісячна сума складається із двох сум: нарахованих відсотків по сплаті та основної заборгованості (а.с.20 зворот -22).

Зазначаючи про те, що графік не є плановим графіком погашення платежів за кредитом, оскільки в ньому не можуть відображатися нарахування за прострочені платежі, які запланувати заздалегідь неможливо, експерт не звернув уваги, що нарахування за прострочені платежі відображені в ньому лише ті, які мали місце до складання графіку (а.с.20, зворот), що відповідає умовам договору.

Посилання експерта на те, що нею складено свій плановий графік, оскільки той, що знаходиться в матеріалах справи є документом неналежної якості (неякісною ксерокопією) судом до уваги не приймаються, так як експерт не повідомив про це суд і не заявляв клопотання про витребування оригіналів графіків.

На думку колегії суддів, не свідчить про неправильність нарахованої позичальнику заборгованості й виявлена експертом розбіжність у відсотках, які вказані у розрахунку заборгованості та у графіку планового погашення боргу, оскільки розрахунок боргу складено з урахуванням несплачених позичальником платежів, які були заплановані графіком погашення. Тобто, ці суми не можуть співпадати у разі, якщо позичальник не додержується графіку погашення боргу.

З розрахунку Банку вбачається, що з березня 2013 року ОСОБА_5 припинив повертати основний борг, а з листопада 2013 року проценти. У той же час, у розрахунку експерта з цього періоду і основний борг позичальника і борг по процентах постійно зменшується (т.2, а.с.64-73 , однак не вбачається за рахунок яких платежів відбувається зменшення.

За таких обставин колегія суддів оцінює висновок експерта критично і не може послатися на нього в своєму рішенні.

Клопотання про призначення повторної експертизи сторонами не заявлялось.

Колегія суддів не може взяти до уваги й доводи апелянта щодо незастосування судом першої інстанції до спірних правовідносин строку позовної давності, оскільки таке клопотання ним в районному суді не заявлялось, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості розглядати вимоги, які не заявлялись в суді першої інстанції.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначивши вартість предмета іпотеки, яка вказана в іпотечному договорі, оскільки сторонами іншої оцінки майна не надано. Таке доповнення відповідає вимогам Закону України «Про іпотеку» та правовим позиціям Верховного Суду України, які висловлені у справах №6-340 цс15 від 16.12.2015 року, №6-1205цс15 від 23.12.2015 року, №6-1239 від 08.06.2016 року.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,310,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 27 травня 2014 року змінити, доповнивши його після слів «за початковою ціною» словами «на приміщення кафе 1717486 грн, на земельну ділянку 130405 грн, але».

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий підпис ОСОБА_1

Судді два підписи ОСОБА_2

ОСОБА_3

З оригіналом згідно:

Копія рішення оформлена 23 серпня 2016 року

Рішення набрало законної сили 17 серпня 2016 року

Суддя О.М. Полікарпова

Секретар

судового засідання ОСОБА_10