Рішення № 59869101, 06.04.2016, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/2684/15-ц

Провадження № 2/520/1222/16

Рішення

іменем України

06 квітня 2016 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарі Цвігун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 434520,00грн. згідно розписки від 07.06.2011року, стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 40000,00грн. за попереднім договором від 21.12.2012року, а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 07.06.2011року між ним та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до умов якого, відповідач отримав від нього грошові кошти у розмірі 17000,00доларів США зі строком повернення 07 липня 2011року, що підтверджується розпискою від 07.06.2011року.

Позивач зазначає, що грошові кошти у розмірі 17000,00доларів США були передані відповідачу у момент підписання розписки, строк повернення у розписки визначений 07 липня 2011року, однак станом на 01.02.2016року позика у розмірі 17000,00доларів США відповідачем не повернута.

Крім того, позивач вказує на те, що 21.12.2012року між ним та відповідачем - ОСОБА_2 було укладено попередній договір, відповідно до умов якого, сторони по договору зобов'язуються у строк до 01 лютого 2013року укласти договір купівлі - продажу 56/1000 часток дачних будівель під № 35, що знаходяться за адресою: місто Одеса, вул. Золотий Берег, загальною площею 48,8 кв.м. Загальна вартість нерухомого майна відповідно до попереднього договору визначена за згодою сторін та складає 160000,00грн., що еквівалентно 20 000 доларів США.

Позивач зазначає, що до підписання попереднього договору від 21.12.2012року він сплатив відповідачу аванс в сумі 40000,00 гривень.

Відповідно до п.п. 2.8 вказаного вище договору, продавець зобов'язаний оформити спадщину та зареєструвати право власності (в тому числі на самовільно збудовані, реконструйовані, переплановані об'єкти) на 56/1000 часток дачних будівель під № 35, що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Золотий Берег, загальною площею 48,8 кв.м.

Однак, як вказує позивач, на сьогоднішній день, всупереч діючому попередньому договору, відповідач по справі ухиляється від укладення договору купівлі-продажу 56/1000 часток дачних будівель під № 35, що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Золотий Берег, загальною площею - 48,8 кв.м., строк укладення якого визначено до 01 лютого 2013року, з тих підстав, що він комусь повинен віддати борг, а грошей в нього немає, тому на все його майно було накладено арешт, у тому числі на 56/1000 часток дачних будівель під № 35, що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Золотий Берег.

Враховуючи викладене, приймаючи невиконання відповідачем умов договору позики (розписки) та умов попереднього договору, ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідним позовом.

У судове засідання 06.04.2016року позивач не зявився, але його представник надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за його та позивача відсутності, а також зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Окремо, щодо участі у справі представників зі сторони позивача, суд вказує на наступне.

До матеріалів справи долучено копію виданої ОСОБА_2 на імя ОСОБА_4, посвідченої ОСОБА_5, начальником Коломийської виправної колонії, довіреності, яка за її ж відомостями видана 23.09.2014 року та дійсна до 23.09.2017 року.

Крім того, до матеріалів справи долучено копію довіреності, видану ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_2 на імя ОСОБА_7, що була посвідчена ПН ОМНО ОСОБА_8

12.06.2015 року ОСОБА_7 звернувся до суду з заявою про надання можливості ознайомитися з матеріалами цивільної справи №520/2684/15-ц, та був з ними ознайомлений 17.06.2015 року (а.с. 63)

Про судові засідання, призначені на 17.07.2015 року та 21.07.2015 року ОСОБА_7 був повідомлений особисто, у приміщенні суду, про що свідчить відповідна розписка (а.с.66, 68).

21.07.2015 року ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи.

У наступному відповідач повідомлявся про судові засідання у справі, відповідно до приписів Закону, про що свідчать наявні серед матеріалів справи зворотні поштові повідомлення, та розписки, однак жодних письмових пояснень, клопотань чи заперечень до суду не надав.

Представник відповідача, ОСОБА_7, викликався у судові засідання шляхом здійснення телефонограм (а.с.89).

09.12.2015 року до судового засідання зявився представник ОСОБА_2, ОСОБА_4, однак на вимогу суду не зміг предявити оригіналу зазначеної вище довіреності.

Згідно розписки від 09.12.2015 року ОСОБА_4 було повідомлено про дату наступного засідання у справі, що було призначено на 24.12.2015 року.

У судовому засіданні 24.12.2015 року ОСОБА_4 було надано до суду Видану ОСОБА_2 на імя ОСОБА_4, довіреність, що посвідчена ОСОБА_9, виконуючим обовязки начальника Коломийської виправної колонії, яка за її ж відомостями видана 28.09.2015 року та дійсна до 28.09.2018 року, та копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.111).

У наступному представники відповідача у судові засідання не зявлялись, про час та місце їх призначення повідомлялись шляхом направлення на їх адреси судових повісток.

Направлена на адресу ОСОБА_4 судова повістка про призначення судового засідання на 09.03.2016 року була повернена на адресу суду з відміткою про не проживання такої особи за адресою листування. При цьому про зміну місця проживання ОСОБА_4, в супереч покладеним на нього обовязкам, суд не повідомив.

У судове засідання 09.03.2016 року представники відповідача не зявились ,судове засідання було відкладено на 06.04.2016 року для повторного виклику представників відповідача. При цьому направлена на адресу ОСОБА_4 судова повістка була знову повернена до суду з відміткою про не проживання адресата за адресою листування.

Враховуючи те, що відповідач особисто про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, та вказуючи на недобросовісне ставлення до участі у розгляді справи зі сторони представників відповідача, суд доходить висновку про те, що сторона відповідача мала достатньо можливостей для надання до суду всіх належних доказів, пояснень та заперечень щодо заявленого позивачем позову, а тому суд, за обставин, що склались, вбачає можливим вирішення справи на підставі наявних серед матеріалів справи доказів.

Третя особа - ОСОБА_3 про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, у судове засідання 06.04.2016року не з'явилась, про поважність причин відсутності не повідомила, однак її представник надав до суду заперечення на позовну заяву, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

З викладеного та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

В матеріалах справи наявна копія розписки від 07.06.2011року, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 взяв у борг 17000,00 умовних одиниць по курсу НБУ, зобовязався повернути 07.07.2011року.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21.07.2015року, за клопотанням представника позивача, у зазначеній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, доручено проведення судової почеркознавчої експертизи експертам ОНДІСЕ, поставлено перед експертом наступні питання: «Чи виконаний рукописний текст в розписці від 07.06.2011року ОСОБА_2?», «Чи виконаний підпис в розписці від 07.06.2011року ОСОБА_2?».

04.08.2015року до Київського районного суду м. Одеси від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи №520/2684/15-ц, в якому судовий експерт просив, зокрема, надати оригінали досліджуваних документів розписку від 07.06.2011року.

Про надходження зазначеного клопотання позивач повідомлявся по телефону.

Однак, 19.10.2015року до Київського районного суду м. Одеси від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення №4260/02 від 13.10.2015року про неможливість надання висновку за матеріалами справи №520/2684/15-ц, оскільки у встановлений законом термін запитані у клопотанні експерта оригінали досліджуваних документів до інституту не надійшли, без чого проведення експертизи не є можливим.

Таким чином, суд зазначає, що експертиза не була проведена у звязку з не наданням оригіналів досліджуваних документів, зокрема, оригіналу розписки від 07.06.2011року, про необхідність надання якого позивачу було відомо.

Також суд вказує на те, що оригінал розписки від 07.06.2011року не було надано ні у судовому засіданні для огляду суду, ні на вимогу судового експерта, що виключило можливість проведення судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення, чи виконаний рукописний текст та підпис в розписці від 07.06.2011року ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Таким чином, суд вважає, що не надання оригіналу досліджуваної розписки від 07.06.2011року, на підставі якої позивач просить суд стягнути грошові кошти у розмірі 434520,00грн., свідчить про ухилення позивача від проведення експертизи, у звязку з чим, суд вважає доведеним та встановленим факт того, що грошові кошти позивачем відповідачу у борг не надавалися.

Крім того, з копії вказаної розписки не вбачається, що відповідач взяв грошові кошти у розмірі 17000,00 умовних одиниць по курсу НБУ саме у позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що судом було встановлено факт того, що відповідач не отримував від позивача грошових коштів у розмірі 17000,00 умовних одиниць по курсу НБУ за розпискою від 07.06.2011року, у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 434520,00грн. згідно розписки від 07.06.2011року, слід відмовити.

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 40000,00грн. за попереднім договором від 21.12.2012року, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 21 грудня 2012року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) був укладений попередній договір, відповідно до умов якого, сторони зобовязуються у майбутньому, в строк до 01 лютого 2013року укласти договір купівлі-продажу 56/1000 часток дачних будівель під №35, що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Золотий Берег, загальною площею 48,8кв.м. Право на вищевказане нерухоме майно буде належати спадкоємцю ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, після оформлення спадщини.

Пунктами 2.2. та 2.3. вказаного договору передбачено, що загальна вартість нерухомого майна визначена за згодою сторін та складає 160000,00грн., що еквівалентно 20000,00доларів США. Сторони домовились про те, що ОСОБА_1 сплачує аванс в сумі 40000,00грн., що еквівалентно 5000,00доларів США, до підписання цього договору.

Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 21.12.2012року та зареєстровано в реєстрі за №3960.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.ч.1,3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобовязуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобовязання встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Оскільки для основного договору купівлі-продажу законом встановлена обовязкова нотаріальна форма, відповідно попередній договір між сторонами у справі також нотаріально посвідчений.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до положень ст.ст. 546, 570, 571 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися завдатком.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобовязання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобовязання може мати місце лише в разі наявності основного зобовязання, яке у даних правовідносинах повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що так як договір купівлі-продажу 56/1000 часток дачних будівель, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передані позивачем грошові кошти у розмірі 40000,00грн. відповідачу є не завдатком, а авансом, який підлягає поверненню позивачу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача суми сплаченого авансу у розмірі 40000,00грн., є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (11.11.1960року народження, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (14.11.1987року народження, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) суму сплаченого авансу за попереднім договором у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп., та 400 (чотириста) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя П. А. Прохоров