Ухвала суду № 59861872, 18.08.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1987/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

з участю ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" - ОСОБА_7 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 червня 2016 у справі за позовом ОСОБА_6, до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" про захист прав споживача, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року ОСОБА_6 звернулася з позовом до ТОВ «ЛК «Ваш Авто» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів.

Обґрунтовуючи позов тим, що 16 вересня 2015 року вона уклала з ТОВ «ЛК «Ваш Авто» договір фінансового лізингу № 000968 про придбання у лізинг автомобіля «Toyota Corolla», вартість якого сторони встановити в сумі 16 595,74 доларів США, що в еквіваленті дорівнювало 390 000 грн. Строк дії договору становив 78 календарних місяців. Автомобіль належало передати лізингоодержувачу протягом 120 днів з моменту отримання лізингодавцем адміністративного платежу в сумі 39 000 грн., авансового платежу в розмірі 50% від вартості автомобіля в гривневому еквіваленті та комісії за передачу автомобіля в розмірі 3% від вартості автомобіля. Другу половину вартості автомобіля належало заплатити щомісячними рівними сумами протягом 1 року.

В день підписання договору ОСОБА_6 сплатила ТОВ «ЛК «Ваш Авто» 39 000 грн. адміністративного платежу.

Позивач стверджувала, що під час укладення з нею договору фінансового лізингу було порушено права споживача, визначені Законом України «Про захист прав споживачів», а також Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і вимоги Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення договору.

ОСОБА_6 просила суд:

- визнати договір фінансового лізингу № 000968 від 16.09.2015 року недійсними;

- стягнути з ТОВ «ЛК «Ваш Авто» сплачені кошти в розмірі 39 000 грн.;

- стягнути з ТОВ «ЛК «Ваш Авто» сплачену комісію банку в сумі 195 грн.;

- стягнути з ТОВ «ЛК «Ваш Авто» моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

При звернені з позовною заявою також ОСОБА_6 подала і заяву про забезпечення позову, яка була задоволена ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 листопада 2015 року та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «ЛК «Ваш Авто» на суму 39 195 грн. на рахунку в АТ «Райффайзен банк Аваль» /а.с.65/.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_6 було задоволено частково.

Визнано недійсним договір фінансового лізингу № 000968, укладений 16 вересня 2015 року між ОСОБА_6 і ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто».

Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь ОСОБА_6 39 000 грн. адміністративного платежу і 2 000 грн. судових витрат, а всього

41 000 грн.

Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь спеціального фонду державного бюджету України 487 грн. 20 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, у липні 2016 року представник ТОВ «ЛК «Ваш Авто» звернувся з апеляційною скаргою.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення, судом неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, неправильно визначено відповідно до встановлених судом обставин правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем та як наслідок невірно застосовано норми матеріального права.

Зокрема апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції, які були покладені в основу рішення, що умови договору є несправедливими у розумінні ЗУ «Про захист прав споживачів», що у відповідача відсутня ліцензія на здійснення такого виду фінансових послуг як залучення фінансових активів від фізичних осіб для придбання товарів у групах, а також, що договір фінансового лізингу не був нотаріально посвідчений.

Оскільки, на думку ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» правовідносини, що виникли між сторонами правочину мають відповідати в першу чергу спеціальним законам, які регулюють такий вид економічної діяльності, як фінансовий лізинг.

Також в рішенні взагалі відсутні будь-які докази та конкретні посилання щодо недійсності договору в цілому, у зв'язку із визнанням судом несправедливими окремих його умов.

ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» просить суд:

- скасувати рішення Смілянського районного суду Черкаської області від 21 червня 2016 року;

- постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ТОВ «ЛК «Ваш Авто» про захист прав споживача за безпідставністю.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає.

Встановлено, що 16 вересня 2015 року між ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ваш Авто", був укладений договір фінансового лізингу № 000968, відповідно до умов якого відповідач - лізингодавець зобов'язувався придбати та передати на умовах фінансового лізингу у користування майно - автомобіль «Toyota Corolla», а позивач - лізингоодержувач, зобов'язувався прийняти даний автомобіль та сплачувати за нього лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами договору /а.с. 35-40/.

У день підписання договору ОСОБА_6 сплатила ТОВ «ЛК «Ваш Авто» 39 000 грн. адміністративного платежу, згідно договору № 000968 від 16 вересня 2015 року /а.с. 25/.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Згідно ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Стаття 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Згідно з частиною 1 цієї статті продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 18 цього Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживачу. Перелік несправедливих умов договору (що не є вичерпним) наведено у частині 3 цієї статті.

Відповідно до частини 5 цієї статті у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір. Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина 6 наведеної статті).

На підставі ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обовязків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6, суд правомірно застосував норму ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та вірно виходив із того, що оскільки пункт 1.1. Договору (з посиланням на Додаток № 2) не містить таких індивідуальних ознак автомобіля «Toyota Corolla», як колір, комплектація, рік випуску, не зазначено, новим є автомобіль чи перебував у вжитку, то цей пункт Договору суперечить вимогам ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про фінансовий лізинг», а також ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 682, ч. 1 ст. 767 ЦК України, оскільки не містить суттєвих умов договору та надає можливість ТОВ «ЛК «ВА» в односторонньому порядку змінювати комплектність автомобіля (крім обєму двигуна, типу КПП і приводу), що є несправедливим відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 18 ЗУ Про захист прав споживачів».

Також суд правомірно визнав несправедливим по відношенню до позивача пункт 5.7 Договору, оскільки він містить істотний дисбаланс між правами і обовязками ОСОБА_6 та ТОВ «ЛК «ВА» в разі настання форс-мажорних обставин, адже зобовязує лізингоодержувача в цьому випадку в односторонньому порядку продовжувати в повному обсязі виконувати обовязки за Договором, в т.ч. платіжні зобовязання.

Правильним також є й висновок суду, що несправедливим щодо позивача є пункт 10.15 Договору, яким у разі неузгодженості у договорі розміру лізингових платежів (хоча це виключається самим договором) покладається обовязок на лізингоодержувача на вимогу лізингодавця підписати акт коригування вартості предмету лізингу, а в разі відмови від підписання акту надає лізингодавцю право в односторонньому порядку розірвати договір лізингу, повернути собі предмет лізингу і не повертати сплачені лізингові платежі.

Відповідно до п. 11, 13 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» несправедливим також правильно суд визнав і пункт 10.5 Договору, оскільки у випадку виникнення додаткових і прирівняних до них платежів (без зазначення суті платежів та причин виникнення) цим пунктом надається право лізингодавцю вимагати зміни розміру лізингових платежів і зобовязує лізингоодержувача прийняти такі зміни. Можливості відповідних змін на вимогу лізингоодержувача не передбачено.

Також обґрунтовано суд визнав несправедливими: п. 10.14 Договору про застосування штрафу за дострокову сплату ОСОБА_6 лізингових платежів в розмірі 10% від суми дострокового погашення, вказавши, що цивільне законодавство України не містить положень щодо штрафу за виконання зобовязання, в т.ч. дострокове; пункт 12.7 Договору , який містить перелік підстав дострокового припинення дії Договору на вимогу лізингодавця та пункт 12.4 Договору, враховуючи, що за одне і те ж порушення Договору до лізінгодержувача застосовуються 2 види пені, що не передбачено законодавством, а також пункт 12.1 Договору, за яким лізингоодержувач, який сплатив адміністративний платіж, частково або повністю сплатив авансовий внесок та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний договір за власним бажанням. В такому випадку поверненню підлягає 60% від сплаченого авансового платежу, 40% лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання Договору. А адміністративний платіж в такому випадку поверненню не підлягає, оскільки відповідачу надається можливість крім штрафу (в розмірі 40% від сплаченого авансового платежу) залишити собі адміністративний платіж.

Відповідач цих висновків суду щодо несправедливих умов договору не спростував, а доводи ТОВ «ЛК «Ваш Авто» про помилкове застосування до даних правовідносин судом норми ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними та такими, що не відповідають встановленим обставинам справи і суперечать нормам матеріального права.

Оскільки пунктом 11-1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою, а згідно з п. 4 ч. 1 ст. 34 даного Закону діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії, то безпідставними є заперечення ТОВ «ЛК «Ваш Авто» щодо висновків суду першої інстанції в частині правозастосування норм частини першої статті 227 ЦК України, відповідно до якої правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

А оскільки судом першої інстанції не було встановлено наявності ліцензії у відповідача для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб, то й з цих підстав суд дійшов до правильного висновку, що даний правочин має бути визнаний судом недійсним. Цих висновків суду першої інстанції відповідач не спростував, доказів про наявність ліцензії на такий вид діяльності до апеляційної скарги не додав.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Тому, виходячи з аналізу норм чинного законодавства, суд прийшов до правильного висновку, що за своєю правовою природою даний договір є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

А враховуючи, що згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, то відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, та, встановивши, що договір фінансового лізингу від 29 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_8 та ТОВ «ЛК «Ваш Авто», нотаріально посвідчено не було, - то суд і з цих підстав правомірно зазначив про необхідність визнання його недійсним.

У свою чергу відповідач даних висновків суду не спростував, доказів про нотаріальне посвідчення договору ні в суд першої інстанції ні при подачі апеляційної скарги не надав, тому заперечення ТОВ «ЛК «Ваш Авто» й в частині неправомірно застосування судом норм ст.220 ЦК України також є безпідставними.

З огляду на це колегія суддів приходить до висновку, що при встановлені фактичних обставин справи судом не було порушено норми процесуального та матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення, оскільки не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. За встановлених обставин, підстав для зміни чи скасування рішення суду колегія суддів не вбачає, у звязку з чим відповідно до ст.308 ЦПК України рішення суду першої інстанції належить залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" - ОСОБА_7 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 червня 2016 відхилити.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 червня 2016 у справі за позовом ОСОБА_6, до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" про захист прав споживача залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :