Рішення № 59846208, 19.08.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.16р. Справа № 904/5885/16

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпро

до Відділу освіти, молоді та спорту Дніпропетровської районної державної адміністрації, смт.Ювілейне, Дніпропетровська область

про стягнення 130378,88 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 22.06.16р.

від відповідача: Ільїн А.В., довіреність № 467 від 31.03.16р.

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 11.08.2016 р. та пояснення з урахуванням уточнення (зменшення) позовних вимог від 16.08.2016 р.) до Відділу освіти, молоді та спорту Дніпропетровської районної державної адміністрації про стягнення 127 777,02 грн. заборгованості, з якої: 99 820,00 грн. - основного боргу, 5889,38 грн. - втрат від інфляції, 20 402,15 грн. - пені, 1665,49 грн. - 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань за Договором поставки № 86 від 01.12.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2016 р. по справі № 904/5885/16 порушено провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.08.2016 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.08.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2015 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладений Договір поставки № 86 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується постачати (передавати) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Предметом поставки є такий товар - труба пластикова (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору вартість товару та кількість, що поставляється згідно з цим Договором, визначається в накладних.

Пунктом 3.3. Договору сторони узгодили, що загальна сума договору - 99 820,00 грн. без ПДВ.

За умов п. 4.2.2. Договору визначені обов'язки покупця: оплачувати товар згідно з умовами визначеними у цьому Договорі.

На виконання умов Договору позивач здійснив поставку труби пластикової, а відповідач прийняв товар на суму 99 820,00 грн.

Факт поставки товару відповідачу підтверджується видатковою накладною № 86 від 01.12.2015 р., копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем зі сплати товару на суму 99 820,00 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту Господарський кодекс України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

На момент розгляду справи основний борг відповідача складає 99 820,00 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2. Договору за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф в розмірі подвійної ставки НБУ від загальної суми Договору за кожен день прос рочки платежу.

Згідно п. 5.2. Договору позивачем за прострочення виконання договірних зобов'язань щодо оплати за поставлений товар відповідачу нарахована пеня у розмірі 20 402,15 грн. (за період з 10.12.2015 р. - по 02.06.2016 р.)

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахована: за період з 10.12.2015 р. - по 29.06.2016 р. до сплати відповідачу суму 1665,49 грн. - 3 % річних та за період з грудня 2015 р. по 24 червня 2016 р. до сплати відповідачу суму 5889,38 грн. втрат від інфляції.

Перевіривши розрахунки пені, 3 % річних та втрат від інфляції, господарський суд вважає, їх такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 99 820,00 грн. - основного боргу, 5889,38 грн. - втрат від інфляції, 20 402,15 грн. -пені, 1665,49 грн. - 3 % річних.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення такого збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

За умовами ч. 3 ст. 7 цього ж Закону, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи, що ціна даного позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 11.08.2016 р., становить 127 777,02 грн., розмір судового збору, який мав бути сплачений позивачем становить 1916,65 грн. Оскільки позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 1955,69 грн., суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі 39,04 грн., перерахованого на підставі платіжного доручення № 18 від 06.07.2016 р., оригінал якого наявний у матеріалах справи № 904/5885/16.

Судовий збір у справі покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву про зменшення позовних вимог задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Дніпропетровської районної державної адміністрації (52005, Дніпропетровська область, сет. Ювілейне, вул. Теплична, 5; код ЄДРПОУ 02142425) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 99 820,00 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот двадцять грн. 00 коп.) - основного боргу, 5889,38 грн. (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять грн. 38 коп.) - втрат від інфляції, 20 402,15 грн. (двадцять тисяч чотириста дві грн. 15 коп.) - пені, 1665,49 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят п'ять грн. 49 коп.) - 3 % річних, 1916,65 грн. (одна тисяча дев'ятсот шістнадцять грн. 65 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Повернути на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) надмірно сплачений судовий збір в розмірі 39,04 грн. (тридцять дев'ять грн. 04 коп.), перерахований згідно платіжного доручення № 18 від 06.07.2016 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 904/5885/16.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України " 22" серпня 2016 р.