Ухвала суду № 59845997, 19.08.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1624/16

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

19 серпня 2016 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Данилюк У.Т., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгенівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" та товариство з обмеженою відповідальністю "Міраклус" про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась в суд з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгенівни, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 21203619 від 08.05.2015 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгенівни, яким право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстроване за ТОВ "Кей-Колект" на підставі договору іпотеки №1-3696 від 04.06.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04.06.2007 року між АКБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_1. Даний договір був забезпеченням основного зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту.

В подальшому з'ясувалось, що рішенням відповідача про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 08.05.2015 р. право власності на квартиру було зареєстровано за ТОВ "Кей-Колект" на підставі договору іпотеки №1-3696 від 04.06.2007 року.

Однак нотаріус не був наділений повноваженнями на проведення державної реєстрації речових прав без вчинення нотаріальної дії, пов'язаної із переходом таких прав на об'єкт нерухомості.

Також, приписами договору іпотеки чітко встановлено, що для передачі товариству права власності на квартиру у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором повинен був бути укладений між сторонами окремий договір про задоволення таких вимог товариства. Оскільки даний окремий договір не укладено, правових підстав для передачі товариству права власності на квартиру і прийняття оскаржуваного рішення не було, як і не було в даному випадку рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Із змісту договору іпотеки не вбачається безумовний перехід права власності на предмет іпотеки.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Предметом позовних вимог є визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгенівни про державну реєстрацію права власності на квартиру на підставі договору іпотеки №1-3696 від 04.06.2007 року за ТОВ "Кей-колект".

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "удом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, суд дійшов висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.06.2016 року у справі №826/4858/15, котра є аналогічною.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу ( у вказаних справах - з підстави п.1), є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд звертає увагу на те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, тому адміністративний суд у даному випадку не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Таким чином, справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має розглядатись за правилами цивільного судочинства, тому у відкритті провадження слід відмовити.

Суд також зазначає, що відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір може бути йому повернутий лише у разі подання ним відповідного клопотання.

Керуючись ст. 109 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгенівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" та товариство з обмеженою відповідальністю "Міраклус" про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що він має право звернутись із цим позовом в порядку цивільного судочинства, згідно правил підсудності, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/У.Т. Данилюк"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк