Ухвала суду № 59845414, 22.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

22 серпня 2016 року 810/2610/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С., розглянувши позовну заяву Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Військова академія (м. Одеса) з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у сумі 6061,53 грн.

Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи є немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З позовної заяви вбачається, що предметом позову є відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому військовому навчальному закладі.

Згідно з пунктом 5 частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обовязку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей Кодексу адміністративного судочинства України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності обєднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

За пунктом 4 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України субєкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх обєднань, юридичних осіб, які не є субєктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.

У випадку, що розглядається, вищий навчальний заклад не є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції у відносинах з відповідачем, а позов пред'явлений стосується стягнення з громадянина коштів в якості відшкодування витрат, понесених державою на його утримання у вищому військовому навчальному закладу. За своїм змістом понесені позивачем витрати є шкодою, завданою відповідачем державі.

Пред'явлений позов не підпадає під дію пункту 4 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, а має вирішуватися загальним судом в порядку цивільного судочинства (див. судову практику в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Наведені обставини виключають можливість розгляду даного позову в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 22 вересня 2015 року в адміністративній справі № 21-1884а15.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У відкритті провадження за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, - відмовити.

2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Волков А.С.