Ухвала суду № 59842568, 18.08.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №308/8480/16-а

У Х В А Л А

Іменем України

18.08.2016 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали адміністративного позову Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн.ОСОБА_1 та кн.ОСОБА_2 у м.Ужгород Закарпатської області до Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобовязання вчинити дії, -

встановив:

Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн.ОСОБА_1 та кн.ОСОБА_2 у м.Ужгород Закарпатської області звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобовязання вчинити дії.

Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; перелік документів та інших матеріалів, що додаються. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з п.3 ч.1ст.107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленимстаттею 106 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулась із позовною заявою.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 106 КАС України, а саме, в прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Ужгородської міської ради від 14 липня 2016 року за № 283 «Про затвердження та відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», в частині відмови Релігійній громаді УПЦ Київського Патріархату святих рівно апостольських князя ОСОБА_1 і княгині ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в м.Ужгороді по вул.. Минайській, 71, та з подальшою передачею її в постійне користування та зобовязати Ужгородську міську раду повторно винести на розгляд чергової сесії питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятоюстатті 105 цього Кодексуі виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, -зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Зокрема, ч.4ст.105 КАС Українипередбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень; зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення; стягнення з суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; інші у випадках, встановлених законом.

Наведені вище нормиКАС Українидають підстави фізичній або юридичній особам, права, свободи чи інтереси яких порушено суб'єктом владних повноважень у зв'язку із винесенням останнім рішення (нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії), вчиненням дій або не вчинення дій, які повинні бути вчинені в межах повноважень органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової чи службової особи, іншого суб'єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Вимоги позивача повинні стосуватися захисту або відновлення його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Питання щодо прийняття до розгляду в порядку адміністративного судочинства позову судом вирішується після з'ясування наступних обставин: які саме права, свободи чи інтереси позивача порушені, в чому саме вони полягають і якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень вони порушені; чи відносяться спірні правовідносини до публічно-правових; чи не підлягає порушені право, свобода чи інтереси фізичної або юридичної особи захисту в порядку іншого провадження.

Постановою Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» (п.10.2) зазначено: із змісту ст.162 КАС України слідує, що у разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це у судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень. При цьому суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим. Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти. При цьому суди повинні виходити з того, що вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Ухваливши рішення про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його з цих підстав нечинним, суд у порядку, визначеному частиною одинадцятою статті 171КАС України, повинен зобов'язати орган, який видав оскаржуваний акт, невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому такий акт було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч.5 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Позивачем не зазначено про джерела оприлюднення нормативно-правового акта органу місцевого самоврядування, не повідомлено відомостей у позовній заяві та не надано доказів щодо набрання оскаржуваним рішенням чинності і не повідомлено де і коли було опубліковано рішення Ужгородської міської ради від 14 липня 2016 року за № 283.

Позовна заява, подана позивачем, не відповідає вищенаведеним вимогам чинного законодавства, оскільки з вказаного позову не зрозуміло за захистом якого права звертається позивач. Так, посилаючись, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржуване рішення про відмову Релігійній громаді УПЦ Київського Патріархату святих рівно апостольських князя ОСОБА_1 і княгині ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в м.Ужгороді по вул.. Минайській, 71, та з подальшою передачею її в постійне користування звертається з вимогою про визнання його незаконним та скасування, одночасно вказуючи в позові, що відповідно до ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам визнаються незаконними в судовому порядку. В такому випадку, позивачу слід вказати обставини невідповідності або незаконності оспорюваного рішення правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій частині. Крім того, такий порядок оскарження передбачений ст.. 171 КАС України.

Крім того, рішенням Ужгородської міської ради від 14 липня 2016 року за № 283 відмовлено Релігійній громаді УПЦ Київського Патріархату святих рівно апостольських князя ОСОБА_1 і княгині ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, з позовом до суду звертається Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн.ОСОБА_1 та кн.ОСОБА_2 у м.Ужгород Закарпатської області. В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає про рішення Львівського апеляційного адміністративного суду по справі №876/7682/15 від 08.10.2015 року, відновлено державну реєстрацію статуту релігійної громади УПЦ святих рівно апостольських князя ОСОБА_1 і княгині ОСОБА_2, разом з тим належним чином завіреної копії такого до матеріалів не надає.

Крім того, відповідно до ч. 2ст. 171 КАС Україниправо оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 11 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 106 КАС України.

У відповідності до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулась із позовною заявою.

Враховуючи вище наведене, вважаю за необхідне залишити позовну заяву Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн.ОСОБА_1 та кн.ОСОБА_2 у м.Ужгород Закарпатської області без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ч. 1 п. 3 ст. 106, ч.1 ст.108 КАС України, суддя, -

ухвалив:

Адміністративний позов Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн.ОСОБА_1 та кн.ОСОБА_2 у м.Ужгород Закарпатської області до Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобовязання вчинити дії - залишити без руху.

Повідомити Релігійну громаду Української Автокефальної Православної Церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн.ОСОБА_1 та кн.ОСОБА_2 у м.Ужгород Закарпатської області про необхідність усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали, упродовж трьох днів з дня отримання її копії.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського адміністративного апеляційного суду через суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним поданнямкопії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2