Рішення № 5984061, 27.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.09 р. Справа № 33/125

Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську

до:

1.Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

2.Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-ВА» м. Донецьк

про стягнення солідарно з відповідачів витрат зі страхових виплат, суми виплаченої по лікарняним листам, витрат на комісійну винагороду банку, суму по взаємозаліку, витрати на медичне забезпечення, проведених потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 56036грн.16коп. по 28018грн.08коп. з кожного відповідача

за участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача 1 : ОСОБА_3 за дов. № 1234 від 12.06.09р.; ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_2, виданий Кіровським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області 03.03.2009р.

від відповідача 2 : Кузьмін В.М. за дов. від 07.05.2009р.

на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було проголошено перерву з 19.08.2009р. по 27.08.2009р.

СУТЬ СПОРУ: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську звернулось до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-ВА» м. Донецьк з позовом про стягнення солідарно з відповідачів витрат зі страхових виплат, суми виплаченої по лікарняним листам, витрат на комісійну винагороду банку, суму по взаємозаліку, витрати на медичне забезпечення, проведених потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 56036грн.16коп. по 28018грн.08коп. з кожного відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на акт про нещасний випадок, повязаний з виробництвом за формою Н-1 №7 від 15.02.2008р.; акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 15.02.2008р.; витяг з акту огляду МСЕК від 29.05.2008р.; постанову про призначення страхових виплат від 25.06.2008р.; договір №426/12 від 29.12.2006р. про закупівлю послуг з перевезення пасажирів; договір №17/07-4 від 01.08.2007р. про надання послуг з перевезення пасажирів; графік руху автобусів по спеціальному маршруту №336 на 2008р.; гарантійні листи; платіжні доручення; зведені відомості про зарахування авансових сум (медицина); зведені відомості про зарахування соціальних виплат; договори №СБО/25-08/НЮ від 19.05.2008р. та №СБО/08-09/НЮ від 04.01.2009р.

Як зазначає позивач, на підставі договору №17/07-4 від 01.08.2007р., укладеного між відповідачами, водій автобусу ЛАЗ-42022 державний номер 009-89ЕА, який належить відповідачу 1, після попереднього ремонту повітряного компресору автобусу поїхав у м. Димитрів «Новатор» з метою доставки працівників ДП «ВК «Краснолиманська» на шахту.

Перед виїздом транспортного засобу на маршрут передрейсовий технічний огляд автобусу не здійснювався, дорожній лист не видавався на виїзд маршруту.

10.02.2008р. о 17год.30хв. під час руху автобусу стався вибух пневмошини, встановленої на зовнішній стороні правового заднього колеса автобусу. В результаті вибуху шини відбувся локальний вибух металевої обшивки підлоги над заднім лівим колесом, внаслідок чого потік повітря та мікрочастинки пилу надмірного тиску було направлено до салону автобусу з пасажирами.

Помічник начальника дільниці «Прогноз» ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_2, який їхав на роботу, отримав травму обох очей.

За результатами розслідування причин нещасного випадку комісія з розслідування встановила, що нещасний випадок повязаний з виробництвом, підлягає обліку на виробництві. Тому був складений акт про нещасний випадок, повязаний з виробництвом за формою Н-1 №7 від 15.02.2008р.

Потерпілий ОСОБА_2 перебував на лікуванні в очному відділенні Донецької обласної травматологічної лікарні. Після лікування позивачем було сплачено 468грн.37коп.

У березні 2008р. після лікування потерпілого громадянина в очному відділенні Красноармійської центральної районної лікарні позивачем було перераховано лікарні 350грн.71коп. Після переведення потерпілого на амбулаторне лікування до Красноармійської центральної районної лікарні позивачем було перераховано лікарні 38грн.10коп. В жовтні 2008р. позивачем було сплачено лікарні 379грн.22коп. за лікування ОСОБА_2 згідно зведеного звіту.

Також позивач компенсував вартість отриманих в аптеці ліків та придбаних окулярів на загальну суму 307грн.25коп.

Крім того, на підставі постанов від 25.06.2008р. ОСОБА_2 було призначено та виплачено одноразову допомогу в розмірі 38820грн. та щомісячні страхові виплати за період з червня 2008р. по квітень 2009р. на суму 6884грн.97коп.

На підставі договорів №СБО/25-08/НЮ від 19.05.2008р. та №СБО/08-09/НЮ від 04.01.2009р. позивачем було сплачено плату за касове обслуговування 68грн.56коп. та 1грн.18коп.

На підставі пункту 2.7 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №24 від 27.04.2007р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007р. за №715/13982), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську прийняло до взаємозаліку виплачену потерпілому громадянину ОСОБА_2 ДП «ВК «Краснолиманська» суму в розмірі 8717грн.80коп. на підставі лікарняних листів.

Вказана сума недотримана бюджетом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з вини відповідачів.

В пункті 10 акту про нещасний випадок №7 від 15.02.2008р. зазначено, що особою, яка допустила порушення вимог законодавства про охорону праці є Приватний підприємець ОСОБА_1 м. Донецьк. Цей акт не скасований та є дійсним.

Враховуючи положення договору №17/07-4 від 01.08.2007р., ТОВ «АВ-ВА» є замовником в розумінні статті 1172 Цивільного кодексу України.

Посилаючись на норми статей 1195, 1172, 1187 Цивільного кодексу України позивач наполягає на стягненні з відповідачів витрачених сум.

У відзиві, наданому до суду 17.06.2009р., відповідач 1 (Приватний підприємець ОСОБА_1) не визнав заявлені вимоги, наполягаючи на тому, що норми Цивільного кодексу не застосовуються до відносин субєктів загальнообовязкового державного соціального страхування.

Також відповідач 1 зазначав, що позивачем не надані докази вини Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк та причинного звязку між шкодою та діями відповідача 1.

Акт про нещасний випадок, повязаний з виробництвом, на думку відповідача 1, не є достовірним. А судового рішення, що встановлює вину Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк, до матеріалів справи не надано.

У поясненнях №1223 від 17.07.2009р. позивач не погодився з позицією відповідача 1 та зазначив, що норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV від 23.09.1999р. не розповсюджуються на спірні відносини.

Пунктом 13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, встановлено, що комісія зобов'язана протягом трьох діб: обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі - акт форми Н-5), а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках (далі - акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю.

Відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Тому, відповідач 1 має відшкодувати шкоду навіть без наявності вини у заподіянні шкоди, протиправності поведінки та причинного звязку між шкодою та діями відповідача 1.

У поясненнях від 31.07.2009р. представник відповідача 1 зазначив, що графіком руху автобусу за спеціальним маршрутом №336 на 2008р. передбачений виїзд автобусу від зупинки «Новатор» м. Димитрів о 17год.00хв. та прибуття о 17год.20хв. в м-н Південний-гаражі.

В акті №7 від 15.02.2008р. зазначено про відправлення автобусу під управлінням водія ОСОБА_5 о 17год.20хв. по маршруту від зупинки «Новатор» м. Димитрів до шахти «Краснолиманська».

Зміна руху автобусу та відхилення від графіку між ТОВ «АВ-ВА» та Приватним підприємцем ОСОБА_1 не узгоджувались. ТОВ «АВ-ВА» з пропозицією про зміну маршруту до відповідача 1 не зверталось.

На момент настання нещасного випадку 10.02.2008р. Приватний підприємець ОСОБА_1 перебував за межами України, що підтверджується квитком на автобус напрямком Махачкала-Ростов від 12.02.2008р.

У відзиві, наданому до суду 10.08.2009р., ТОВ «АВ-ВА» не погодилось з позовними вимогами в повному обсязі та наполягало на їх необґрунтованості.

Відповідач 2 вказував, що з урахуванням змісту договорів №17/07-ч від 01.08.2007р. та №10/08-ч від 28.12.2007р., укладених між ТОВ «АВ-ВА» та Приватним підприємцем ОСОБА_1, ТОВ «АВ-ВА» є замовником, а Приватний підприємець ОСОБА_1 перевізником.

Оскільки 10.02.2008р. перевезення пасажирів здійснювалась за допомогою транспортного засобу, який належить відповідачеві 1, на підставі договорів №17/07-ч від 01.08.2007р. та №10/08-ч від 28.12.2007р., всі зобовязання та відповідальність покладаються на Приватного підприємця ОСОБА_1

В акті про нещасний випадок, повязаний з виробництвом за формою Н-1 №7 від 15.02.2008р., зазначено, що винною особою є - Приватний підприємець ОСОБА_1

У доповненнях до відзиву, наданих до суду 19.08.2009р., відповідач 2 вказав, що на підставі статей 837 та 838 Цивільного кодексу України замовником, за завданням якого здійснювалось перевезення пасажирів є ДП «ВК «Краснолиманська». Перевезення пасажирів здійснювалось транспортом ТОВ «АВ-ВА» (генеральним підрядником) на підставі договору №426/12 від 29.12.2006р. та транспортом інших осіб (субпідрядників), у тому числі, Приватного підприємця ОСОБА_1

З урахуванням викладеного, відповідач 2 наполягає на безпідставності позовних вимог про стягнення з ТОВ «АВ-ВА» 28018грн.08коп.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

ТОВ «АВ-ВА» (далі виконавець) та Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі замовник) був підписаний договір №426/12 від 29.12.2006р. про закупівлю послуг з перевезення пасажирів, укладений з учасником-переможцем процедури закупівлі (тендеру), проведеної 05.12.2006р. на підставі рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання від 20.12.2006р. (далі договір №426/12 від 29.12.2006р.)

Предметом цього договору є надання послуг виконавцем для замовника з перевезення працівників підприємства, а у разі потреби по обслуговуванню екскурсій, туристичних маршрутів та інших пасажирських автотранспортних перевезень.

Виконавець зобовязаний перевозити пасажирів в пункт призначення згідно маршруту і графіка, а замовник зобовязаний своєчасно і в строк здійснювати оплату за виконані автотранспортні послуги.

На виконання цього договору, ТОВ «АВ-ВА» підписало договори про надання послуг з перевезення пасажирів №17/07-ч від 01.08.2007р. (строк дії до 31.12.2007р.) та №10/08-ч від 28.12.2007р. (строк дії до 31.03.2008р.) з Приватним підприємцем ОСОБА_1

Згідно договору №10/08-ч від 28.12.2007р. ТОВ «АВ-ВА» (далі замовник) надає Приватному підприємцю ОСОБА_1 (далі перевізник) право на перевезення пасажирів за встановленим маршрутом та зобовязується сплачувати перевізнику обумовлену суму, а перевізник бере на себе зобовязання перевезти пасажирів в межах встановленого маршруту.

В пункті 1.2 договору №10/08-ч від 28.12.2007р. вказано, що маршрут руху узгоджений сторонами в додатку №1 до цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами, перевізник мав перевозити пасажирів згідно графіку руху автобусу за спец.маршрутом №336 м. Красноармійськ - шахта «Краснолиманська.

Як зазначено в акті (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався, 10.02.2008р. відповідно до договору про надання послуг з перевезення пасажирів, укладеного між ТОВ «АВ-ВА» та ПП ОСОБА_1, водій автобусу ЛАЗ-42022 державний номер 009-89ЕА, який належить Приватному підприємцю ОСОБА_1, ОСОБА_5 після попереднього ремонту повітряного компресору автобусу направився до м. Димитрів «Новатор» з метою перевезення працівників ДП «ВК «Краснолиманська» на шахту.

В акті зазначено, що технічний огляд транспортного засобу перед виїздом на лінію проведений не був, водій автобусу медичний огляд не проходив, шляховий лист для виїзду на цей маршрут не видавався.

О 17год.20хв. із зміною працівників ДП «ВК «Краснолиманська» автобус ЛАЗ-42022 державний номер 009-89ЕА під керуванням водія ОСОБА_5 виїхав від зупинки «Новатор» м. Димитрів у напрямку шахти «Краснолиманська».

О 17год.30хв. під час руху автобусу в районі автостанції Димитрів відбувся вибух пневмошини, встановленої на зовнішній стороні правового заднього колеса автобусу. Внаслідок вибуху шини відбувся локальний розрив металевої оболонки підлоги над заднім лівим колесом, у звязку з чим потік повітря та мікрочасток пилу надлишкового тиску був спрямований до салону автобусу з пасажирами.

Помічник начальника ділянки «Прогноз» ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_2, який прямував на роботу, в момент вибуху знаходився в салоні автобусу безпосередньо над заднім лівим колесом і отримав травму обох очей.

За результатами розслідування комісія дійшла висновку, що особою яка порушила вимоги чинного законодавства, внаслідок чого відбувся нещасний випадок є Приватний підприємець ОСОБА_1, який не забезпечив контроль за технічним станом автобусу ЛАЗ-42022 державний номер 009-89ЕА.

За результатами розслідування причин нещасного випадку комісія з розслідування встановила, що нещасний випадок повязаний з виробництвом, підлягає обліку на виробництві. Тому був складений акт про нещасний випадок, повязаний з виробництвом за формою Н-1 №7 від 15.02.2008р.

Потерпілий ОСОБА_2 перебував на лікуванні в очному відділенні Донецької обласної травматологічної лікарні. Після лікування позивачем було сплачено 468грн.37коп.

У березні 2008р. після лікування потерпілого громадянина в очному відділенні Красноармійської центральної районної лікарні позивачем було перераховано лікарні 350грн.71коп. Після переведення потерпілого на амбулаторне лікування до Красноармійської центральної районної лікарні позивачем було перераховано лікарні 38грн.10коп. В жовтні 2008р. позивачем було сплачено лікарні 379грн.22коп. за лікування ОСОБА_2 згідно зведеного звіту.

Також позивач компенсував вартість отриманих в аптеці ліків та придбаних окулярів на загальну суму 307грн.25коп.

Крім того, на підставі постанов від 25.06.2008р. ОСОБА_2 було призначено та виплачено одноразову допомогу в розмірі 38820грн. та щомісячні страхові виплати за період з червня 2008р. по квітень 2009р. на суму 6884грн.97коп.

На підставі договорів №СБО/25-08/НЮ від 19.05.2008р. та №СБО/08-09/НЮ від 04.01.2009р. позивачем було сплачено плату за касове обслуговування 68грн.56коп. та 1грн.18коп.

На підставі пункту 2.7 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №24 від 27.04.2007р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007р. за №715/13982), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську прийняло до взаємозаліку виплачену потерпілому громадянину ОСОБА_2 ДП «ВК «Краснолиманська» суму в розмірі 8717грн.80коп. на підставі лікарняних листів.

В матеріалах справи наявні докази (витяг з акту огляду МСЕК від 29.05.2008р.; постанови про призначення страхових виплат від 25.06.2008р.; гарантійні листи; платіжні доручення; зведені відомості про зарахування авансових сум (медицина); зведені відомості про зарахування соціальних виплат) здійснення Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську виплат, повязаних з нещасним випадком на виробництві 10.02.2008р. на суму 55966грн.42коп.

Принципи, загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в України визначені Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до статті 21 вищевказаних Основ внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Статтею 11 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та статтею 13 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р. визначено, що страховий ризик це обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок.

Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р., з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Згідно з статтею 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р. дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору.

Статтею 6 цього Закону встановлено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховик Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

За приписами статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р. страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Відповідно до наведених приписів статей 2, 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р. потерпілий ОСОБА_2 є застрахованою особою, на користь якої здійснювалося страхування страхувальником ДП «ВК «Краснолиманська».

Взаємовідносини позивача і відповідачів регулюються цивільним законодавством та знаходяться поза сферою дії Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на статті 1172 та 1187 Цивільного кодексу України. Суд дійшов висновку, що в даному випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню норми статті 1187 Цивільного кодексу України як спеціальної норми права. Посилання позивача в якості правової підстави на норми статті 1172 Цивільного кодексу України є помилковим.

Як вбачається з позовної заяви позивачем предявлено до стягнення з відповідача 1 суму відшкодування понесених витрат в розмірі 28018грн.08коп., яка складається з 34грн.87коп. витрат на оплату комісійної винагороди банку та 27983грн.21коп. страхових виплат.

Відповідно до пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Такого клопотання на адресу суду позивачем надано не було. Тому суд розглядає позовні вимоги в межах їх заявленого розміру до Приватного підприємця ОСОБА_1

Стаття 1187 Цивільного кодексу України визначає, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Як вбачається з матеріалів справи (ліцензійна картка серія АА №020852 до ліцензії серії АВ №151609) власником автобусу ЛАЗ-42022 державний номер 009-89ЕА є Приватний підприємець ОСОБА_1

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Таким чином, відповідач 1 має нести відповідальність, відшкодовуючи позивачеві понесені витрати з виплати сум постраждалій особі ОСОБА_2

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому під шкодою слід розуміти зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага.

За загальним правилом, встановленим статтею 1195 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську та присуджує до стягнення з відповідача 1 Приватного підприємця ОСОБА_1 суму сплачених позивачем страхових виплат в розмірі 27983грн.21коп.

При цьому, відповідач 1 не позбавлений можливості в подальшому звернутись на підставі статті 1191 Цивільного кодексу України та інших норм чинного законодавства зі зворотною вимогою до винної особи.

Вимоги позивача про стягнення комісійного збору за касове обслуговування в розмірі 34грн.87коп., не підлягають задоволенню з огляду на те, що: сума 34грн.87коп. не виплачувалася потерпілому ОСОБА_2, а сплачувалася ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції в якості суми комісійного збору за касове обслуговування за договором №СБО/25-08/НЮ від 19.05.2008р. та №СБО/08-09/НЮ від 04.01.2009р.; сума 34грн.87коп. не є страховими виплатами, в розумінні ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які згідно із статтею 21 цього Закону позивач виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку; вказана сума є зобовязанням позивача, прийнятим на себе за договорами №СБО/25-08/НЮ від 19.05.2008р. та №СБО/08-09/НЮ від 04.01.2009р., укладеними з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції.

Позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ «АВ-ВА» м. Донецьк суми понесених витрат у вигляді сплачених сум по лікарняним листам, витрат на комісійну винагороду банку, суму по взаємозаліку, витрати на медичне забезпечення, проведених потерпілому ОСОБА_2 в розмірі 28018грн.08коп. задоволенню не підлягають через необґрунтованість.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV від 23.09.1999р. (із змінами та доповненнями), статтями 1, 2, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 35, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-ВА» м. Донецьк про стягнення солідарно з відповідачів витрат зі страхових виплат, суми виплаченої по лікарняним листам, витрат на комісійну винагороду банку, суму по взаємозаліку, витрати на медичне забезпечення, проведених потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 56036грн.16коп. по 28018грн.08коп. з кожного відповідача задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк (83117, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську (85300, м. Красноармійськ, пров. Мостовий, 30, ЄДРПОУ 25968458) суму витрат зі страхових виплат, суми виплаченої по лікарняним листам, суму по взаємозаліку, витрати на медичне забезпечення, проведених потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 27983грн.21коп.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк (83117, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету державне мито в розмірі 279грн.83коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 156грн.06коп.

У задоволенні вимог до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк про відшкодування витрат з оплати комісійного збору за касове обслуговування 34грн.87коп. відмовити.

У задоволенні вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-ВА» м. Донецьк про стягнення 28018грн.08коп. відмовити.

В судовому засіданні від 27.08.2009р. проголошений повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

Суддя

Надруковано 4 примірника: 1 позивачу; 1 відповідачу І; 1- відповідачу ІІ; 1 до справи