Ухвала суду № 59828798, 15.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11кп/790/1704/16 Головуючий 1 інстанції: Чередник В.Є.

Справа №640/3002/16-к Доповідач: Протасов В.І.

Категорія: ч.2 ст.15, ч.2 ст.185,

ч.2 ст.185 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді - Протасова В.І.,

суддів - Савенка М.Є., Гришина П.В.,

при секретарі - Дяковій О.В.,

за участю прокурора - Пресс Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м.Харкова від 26 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_1, обвинуваченої за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеним вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка смт.Буди Харківського району Харківської області,

українка, громадянка України, не заміжня, із середньою освітою,

має малолітню дитину, не працююча, зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1, раніше судима:

23 червня 2003 року Ленінським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

-16 листопада 2004 року Ленінським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

-18 жовтня 2005 року Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-28 липня 2009 року Ленінським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.309, ч.1, 3 ст.358 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

-05 червня 2013 року Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

-26 березня 2014 року Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі;

-01 грудня 2015 року Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.79 КК України звільнена від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки, -

засуджена за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, за ч.2 ст.185 КК України до 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено 3 (три) роки 2 (два) місяці позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м.Харкова від 01 грудня 2015 року, та остаточно призначено покарання у виді 3 (трьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Вирішено питання про цивільний позов потерпілого ОСОБА_2

Вироком встановлено, що ОСОБА_1, 14 січня 2016 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, знаходячись у магазині №10-99-91, розташованому на ТЦ «Барабашово» у м.Харкові, діючи повторно, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, таємно викрала з жіночої сумки, яка висіла на гачку у магазині, грошові кошті в сумі 4170 грн., що належать ОСОБА_3, сховала їх до себе у карман куртки, в яку була одягнута, та намагалась зникнути з місця події, однак довести до кінця злочин не змогла, з причин, які не залежали від її волі, у зв'язку з тим, що була зупинена біля магазину.

Крім того, 28 січня 2016 року, о 13 годині 59 хвилин, ОСОБА_1, діючи повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи на території магазину №945, розташованому на ТЦ «Барабашово» в м.Харкові, шляхом вільного доступу, вважаючи, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала гаманець з грошовими коштами в сумі 5000 грн., який знаходився на полиці під робочим столом у магазині, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 5000 грн.

Обвинувачена ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить про пом'якшення покарання та застосування до неї ст.69 КК України, посилаючись на щире каяття, повне визнання вини та наявність малолітньої дитини, яка потребує її підтримки.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувалися докази щодо фактичних обставин справи, а сама обвинувачена повністю визнала свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, зазначивши, що згодна з обставинами, викладеними в обвинувальному акті.

Відповідно до вимог ст.404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок стосовно ОСОБА_1 в межах поданої апеляційної скарги.

Наведені в апеляційній скарзі доводи обвинуваченої про суворість призначеного покарання є непереконливими, а зазначені нею обставини судом належним чином враховані при призначенні покарання.

Суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, дотримався вимог ст.65 КК України і в повному обсязі врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів та ступінь суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченої, із яких вбачається, що вона на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, має малолітню дитину, неодноразово засуджена за корисні злочини і знов вчинила аналогічний злочин в період іспитового строку, що свідчить про її стійку антисоціальну направленість.

Згідно із вимогами ст.66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнав щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до вимог ст.67 КК України, визнано рецидив злочинів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо призначення виду та розміру покарання достатньо мотивований, а покарання, що призначено обвинуваченій ОСОБА_1 в межах санкції статей, за які її визнано винуватою, є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а тому немає підстав для застосування до неї положень ст.69 КК України та вважати, що призначене покарання є явно несправедливим через суворість.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м.Харкова від 26 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий -

Судді: