Ухвала суду № 59820398, 15.08.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/6105/16-к Номер провадження 11-сс/786/325/16Головуючий у 1-й інстанції Шевська О.І. Доповідач ап. інст. Гонтар А. А.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого-судді Гонтар А.А.

суддів Кисіля А.М. , Лісіченко Л.М.

з секретарем судового засідання Журою Н.Л.

за участі

прокурора Палія Р.П.

захисника ОСОБА_2

підозрюваної ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170300001064 від 26.07.2016 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2016 року

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого Полтавського РВП ПВП ГУ НП в Полтавської області та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 13.20 год. 26.07.2016 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Могильов, Республіки Білорусь, ромки, громадянки України, з неповною середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, мешканки АДРЕСА_2, раніше судимої,

Одночасно визначено заставу в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що складає 29000 грн.

Ухвалюючи таке рішення слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років, будучи засудженою 23.02.2016р. Городнянським районним судом Чернігівської області за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 4 років 6 міс. позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком тривалістю 3 роки, на шлях виправлення не стала, в період іспитового строку продовжила свою злочинну діяльність, не працює, постійного доходу не має, а тому єдиним запобіжним заходом здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної є тримання під вартою.

В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_2 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді та ухвалення нової, якою просить застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Апелянт стверджує, що ні прокурором, ні слідчим не доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, апелянт стверджує, що слідчим суддею не було враховано того, що підозрювана має постійне місце проживання, проживає разом зі своєю сім'єю, має на утриманні семеро дітей, четверо з яких є малолітніми.

Заслухавши доповідь судді-доповідача; захисника ОСОБА_2 та підозрювану ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги; заперечення проти її задоволення прокурора Палія Р.П., який навів доводи щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_3 та існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України; дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частиною першою статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим , залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях статей 177,178,183 КПК України

Згідно зазначених норм, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність взяття під варту судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи і, зокрема, такі фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При апеляційному перегляді ухвали слідчого судді, що рішення слідчого судді в повній мірі відповідає вищезазначеним вимогам законодавства.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавської області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016170300001064 від 26.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

26.07.2016 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 27.07.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

Старший слідчий Полтавського РВП ПВП ГУ НП в Полтавської області за погодженням з прокурором Полтавської місцевої прокуратури звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_3

Ухвалою слідчого судді клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено розмір застави, достатній для забезпечення виконання обов'язків, передбачених КПК у розмірі 20 мінімальних розмірів заробітної плати, що складає 29000 грн.

Слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, а у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось необґрунтованого чи довільного не вбачається. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Розглядаючи клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України КК України, а також обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Враховуючи викладене, твердження підозрюваної та її захисника стосовно відсутності у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними та такими, що суперечать зібраним органом досудового розслідування матеріалам.

Безпідставними є також доводи щодо можливості застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, оскільки приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суддя тим самим виключив можливість того, що більш м'які запобіжні заходи зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

З наведеного вбачається, що при ухваленні рішення про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя перевірив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені суддею в судовому засіданні. На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання відносно ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної, наявність встановлених ризиків, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, обґрунтовано визначив заставу у розмірі 20 мінімальних розмірів заробітної плати, що складає 29000 грн. Такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї законом обов'язків, і підстав вважати його завідомо непомірним, колегія суддів не вбачає.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_3 має міцні соціальні зв'язки та четверо неповнолітніх дітей нічим об'єктивно не підтверджуються. Натомість, зі змісту оголошеної підозри вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована в Чернігівській області, фактично проживає в Київській області та обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину на території Полтавської області. Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Ніколаєнко повідомила, що має трьох малолітніх дітей, а не чотирьох, як це зазначено в апеляційній скарзі захисника. З долученої до матеріалів провадження копії ухвали Апеляційного суду Київської області від 02.02.2016 року вбачається, ОСОБА_3 має двох неповнолітніх дітей. Натомість, стороною захисту не надано будь-якого доказу того, що ОСОБА_3 взагалі має неповнолітніх дітей.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 була неодноразово засуджена (19 непогашених судимостей) за злочини проти власності до реальної міри покарання у виді позбавлення волі, а злочин у вчиненні якого вона наразі обґрунтовано підозрюється вчинила під час умовного, на підставі ст.79 КК України, звільнення від призначеного вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11.11.2015 року покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням вище наведеного , доводи апелянта щодо наявності у ОСОБА_3 міцних соціальних зв'язків та недоведеності ризиків вчинення ОСОБА_3 нових злочинів, можливості переховуватися від слідства колегія суддів вважає є безпідставними.

Переглядаючи судове рішення в межах апеляційної скарги колегія суддів не встановила порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді. За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ч.2 ст.376, статтями 404, 407, 422 КПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно підозрюваної ОСОБА_3 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

ГОНТАР А.А. КИСІЛЬ А.М. ЛІСІЧЕНКО Л.М.