Ухвала суду № 59820369, 16.08.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 532/884/16-к Номер провадження 11-кп/786/700/16Головуючий у 1-й інстанції Тесленко Т. В. Доповідач ап. інст. Лісіченко Л. М.

Категорія: ч.1 ст.249 КК н.т.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Лісіченко Л.М.

суддів: Рябішина А.О., Кисіля А.М.

з секретарем - Журою Н.Л.

з участю прокурора - Пархоменка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава провадження за апеляційною скаргою прокурора Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області на вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 червня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Кобеляки Полтавської області, громадянин України, не одружений, не працює, проживаючий в АДРЕСА_1, з базовою середньою освітою, в силу ст..89 КК України не судимий;

засуджений за ч.1 ст. 249 КК України з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Постановлено конфіскувати в дохід держави гроші за вилучену рибу вагою 24 кг. по накладній від 19.04.2016р. в сумі 90 грн.

Речові докази дві риболовні сітки лісковані розміром: одна - довжина 45м., висота - 1,5м., вічко 50мм; друга - довжина 40м., висота 1,5м., вічко 35мм, що знаходяться на складі Полтаварибохорона в м.Кременчук, згідно приймального акту № 63 від 19.04.2016р.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області збитки в розмірі 4964 грн, зарахувавши їх до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища.

За вироком суду, 19.04. 2016 року в період часу з 06.00 год. по 16.00 год., ОСОБА_2 на Дніпродзержинському водосховищі в межах РЛП «Нижньоворсклянський» поблизу с. Орлик, Кобеляцького району Полтавської області, в порушення ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п.3.15 «Правил спортивного та любительського рибальства», встановивши у водоймі заборонені знаряддя лову - дві сітки лісковані, займався незаконним рибним промислом, в результаті чого добув рибу: карась - 30 шт., окунь 11 шт., краснопірка 11 шт., лин 1 шт., сом 1 шт., загальною вагою 24 кг.

Згідно Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно заповідний фонд внаслідок незаконного добування чи знищення об'єктів тваринного світу, пошкодження чи знищення їх жител та споруд, місць перебування і розмноження, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 541 від 24.07.2013 р., в результаті незаконного вилову риби, ОСОБА_2 заподіяв шкоду державі в розмірі 4964 грн., яка є істотною шкодою.

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_2 та правильності кваліфікації його дій, вважає, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Зокрема, поза увагою суду залишилось те, що Законами України внесені зміни до Кримінального Кодексу України та виключено з санкції ст.249 КК України застосування конфіскації відповідного майна, яке було предметом, знаряддям злочину чи набуте унаслідок вчинення злочину.

Також, судом не застосовані норми, які передбачені ст..ст.96-1, 96-2 КК України щодо спеціальної конфіскації, а саме знаряддя і засобів промислу та все добуте внаслідок вчинення злочину.

Просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_2 за ч.1 ст.249 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Застосувати ст.ст.96-1, 96-2 КК України та конфіскувати в рахунок держави знаряддя і засоби промислу та все добуте, а саме: дві риболовні сітки лісковані, одна - довжина 45м., висота - 1,5м., вічко 50мм; друга - довжина 40м., висота 1,5м., вічко 35мм; кошти отримані від реалізації добутої риби - 30 карасів, 11 окунів, 11 краснопірок, 1 лин, 1 сом в сумі 90 грн.

Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржили.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який апеляційну скаргу підтримав частково та просив вирок суду щодо ОСОБА_2 в частині призначення покарання змінити, застосувавши норми, передбачені ст.ст.96-1, 96-2 КК України щодо спеціальної конфіскації всього добутого, а також знарядь і засобів промислу, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступних висновків.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, кваліфікація його дій за вказаною статтею та фактичні обставини вчиненого ніким з учасників провадження не оспорюються.

Не оскаржується фактично і вид та розмір основного покарання, призначеного ОСОБА_2 за ч.1 ст.249 КК України.

В той же час, доводи апеляційної скарги прокурора про незастосування судом вимог ст.ст.96-1 та 96-2 КК України щодо спеціальної конфіскації колегія суддів вважає слушними.

Відповідно до ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частино цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Пунктами 3 і 4 ч.1 ст.96-2 КК України визначено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; а також були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Вищевказані вимоги кримінального процесуального закону суд першої інстанції при винесенні вироку щодо ОСОБА_2 врахував не в повній мірі, на що правильно вказує у своїй апеляційній скарзі прокурор.

Так, згідно вироку суд визнав речовими доказами дві риболовні сітки лісковані розміром: одна - довжина 45м., висота - 1,5м., вічко 50мм; друга - довжина 40м., висота 1,5м., вічко 35мм, що знаходяться на складі Полтаварибохорона в м. Кременчук, згідно приймального акту № 63 від 19.04.2016р. і ухвалив рішення про їх знищення

В той же час вищевказані дві риболовні сітки є засобами та знаряддями вчинення злочину, у зв'язку з чим підлягають спеціальній конфіскації.

Також, суд першої інстанції прийняв рішення про конфіскацію в дохід держави грошей в сумі 90 грн. за вилучену рибу вагою 24 кг по накладній від 19.04.2016р., виданій підприємцем ОСОБА_4, не урахувавши змін, внесених до ч.1 ст.249 КК України.

За таких обставин рішення суду про конфіскацію грошей, які були доходами від майна, одержаного внаслідок вчинення злочину в частині необхідності застосування положень закону про спеціальну конфіскацію підлягає уточненню з посиланням на вимоги ст.ст.96-1, 96-2 КК України.

Разом з тим апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, оскільки ч.1 ст.420 КПК України визначає вичерпний перелік підстав для скасування вироку суду першої інстанції та постановлення свого вироку судом апеляційної інстанції і застосування спеціальної конфіскації у рамках даного кримінального провадження до таких підстав не відноситься, оскільки покарання, яке просить призначити прокурор за результатами апеляційного розгляду для ОСОБА_2 не може вважатися більш суворим.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції в частині застосування спеціальної конфіскації підлягає зміні, а апеляційна скарга прокурора - частковому задоволенню.

В іншій частині вирок суду слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області задовольнити частково.

Вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 червня 2016 року щодо ОСОБА_2 змінити.

На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України конфіскувати в доход держави знаряддя і засоби рибного промислу, а саме: 2 сітки риболовні та гроші за вилучену рибу в сумі 90 грн., виключивши з мотивувальної та резолютивної частини вироку вказівку суду про знищення речових доказів.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у трьохмісячний строк.

с у д д і :

Лісіченко Л.М. Рябішин А.О. Кисіль А.М.