Ухвала суду № 59813487, 17.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2016 року К/800/8770/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Стародуба О.П., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року по справі № 823/3193/14

за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Фермерського господарства «Вікторія»

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Фермерського господарства «Вікторія» про стягнення заборгованості.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 18 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-XII) забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 1 статті 20 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно пункту 1.1. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року №42, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року №117/13384 (далі - Інструкція), Форма №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» (далі - звіт), що заповнюється за рік, поширюється на всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи від 8 і більше осіб (далі - роботодавці)

Пунктом 2.1. Інструкції встановлено, що звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Фермерське господарство «Вікторія» 11 жовтня 2001 року зареєстровано як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 31734226.

У період з 17 по 18 червня 2014 року Територіальною державною інспекцією з питань праці у Черкаській області проведено позапланову перевірку відповідача про що складено акт № 23-18-22119. Перевіркою встановлено порушення вимог статті 19 Закону № 875-XII щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

21 липня 2014 року відповідачем подано звіт форми № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу складає 15 осіб, в тому числі середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях - 0 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 18219,67 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що звіт форми № 10-ПІ відповідачем подано за 2014 рік, а адміністративно-господарські санкції Черкаським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів накладено за 2013 рік, за який звіт не подавався, а отже і підстави для нарахування таких санкцій були відсутні.

Крім того, згідно зазначеної у звіті інформації середньооблікова чисельність штатних працівників склала 15 осіб, а розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, які використовують найману працю, де працює від 8 до 15 осіб.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і не дають підстав вважати, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Стародуб О.П.

Штульман І.В.