Ухвала суду № 59813216, 10.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 серпня 2016 року м. Київ К/800/48585/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Інспекція)

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2015

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015

у справі № 803/1045/13-а (876/3254/15)

за позовом публічного акціонерного товариства "Горохівський цукровий завод" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Товариство звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.01.2010 № 0000052302/0, № 0000042302/0 та від 12.04.2010 № 0000052302/1 і № 0000042302/1.

Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 прийняті у справі судові акти попередніх інстанцій скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.01.2010 № 0000052302/0 та від 12.04.2010 № 0000052302/1 з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції у цій частині.

При цьому касаційний суд дійшов висновку про неповноту встановлення судами обставин справи щодо фактичного виконання операцій з купівлі-продажу позивачем цукру у рамках правовідносин із задекларованими контрагентами з використанням вексельної форми розрахунків.

За наслідками нового розгляду справи постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015, позов задоволено частково; податкові повідомлення-рішення від 27.01.2010 № 0000052302/0 від 12.04.2010 № 0000052302/1 визнано протиправними і скасовано в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 965 976 грн. (у тому числі 482 988 грн. за основним платежем та 482 988 грн. за штрафними санкціями); в решті позову відмовлено.

Судові акти зі спору мотивовані тим, що відсутність належних доказів реального виконання операцій з поставки виробничим комерційним підприємством «Українська нафтогазова компанія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Захід-Груп» цукру в заявлених обсягах позивачеві у сукупності з установленою перевіркою замкнутою схемою руху векселів, використаних при розрахунках за цими операціями, підтверджує правильність висновку податкового органу про заниження платником оподатковуваного доходу. Водночас суди зазначили, що матеріалами справи підтверджується факт придбання позивачем промислового обладнання та введення його в експлуатацію, що підтверджує право платника на нарахування амортизації на відповідні об'єкти основних фондів.

Не погоджуючись з окремими висновками судів попередніх інстанцій по суті даного спору, Інспекція звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить повністю відмовити у позові Товариства, скасувавши у відповідній частині оскаржувані судові акти.

Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що платником не подано належних доказів на підтвердження придбання спірного обладнання та його використання у виробничій діяльності Товариства, що виключає правомірність здійснення амортизаційних нарахувань на спірні об'єкти.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив про необхідність закриття провадження у справі з причин ліквідації Товариства у зв'язку з банкрутством.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, розміщеними на офіційному сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), юридичну особу Товариства припинено.

В силу вимог пункту 5 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Відповідно до статті 228 КАС суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Керуючись наведеними процесуальними нормами, вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне визнати оскаржувані рішення такими, що втратили законну силу, і закрити провадження у справі з огляду на таке.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 27.01.2010 № 0000052302/0, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 44 597 550 грн. (у тому числі 22 298 775 грн. за основним платежем та 22 298 775 грн. за штрафними санкціями) було прийнято за наслідками проведення Інспекцією виїзної планової перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2009, оформленої актом від 18.01.2010 № 002/23-00372641.

Однією з підстав для оспорюваного донарахування податку на прибуток став висновок податкової інспекції про заниження позивачем оподатковуваного доходу на 88 994 100 грн. внаслідок невключення до його складу безнадійної кредиторської заборгованості за простими векселями, виданими Товариством виробничому комерційному підприємству «Українська нафтогазова компанія» та товариству з обмеженою відповідальністю «Захід-Груп» на погашення зобов'язань по оплаті поставленого цукру, за наслідками ліквідації цих векселедержателів у зв'язку із банкрутством.

Судові рішення зі спору, поставлені по цьому епізоду, в касаційному порядку учасниками провадження не оскаржуються, а тому у суду касаційної інстанції відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Предметом касаційного оскарження у даному випадку є висновки судів по епізоду, пов'язаному з нарахуванням Товариством амортизації на вартість промислового обладнання, придбаного за договорами від 28.07.2007 № 48 та від 22.07.2007 № 45 у товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментально-інструментальний завод «Продмаш» та у товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера-А».

Вказана обставина вже одержала свою правову оцінку у суді касаційної інстанцій під час первісного розгляду цієї справи у Вищому адміністративному суді України. Так, по цьому епізоду суд касаційної інстанції зазначив, що за недоведеності податковим органом факту відсутності у позивача цього обладнання підстав для позбавлення Товариства права на амортизаційні нарахування по цих об'єктах основних фондів не вбачається.

В силу вимог частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

З огляду на наведену процесуальну норму та, керуючись висновками касаційного суду, викладеними в його ухвалі від 26.11.2014 з даної справи, суди, встановивши факт придбання позивачем у 2007 році спірного обладнання, здійснення його монтажу у виробничих приміщеннях Товариства та використання останнім у власній господарській діяльності, цілком об'єктивно відхилили як необґрунтовані доводи Інспекції щодо протиправності нарахування позивачем амортизації на вартість цього обладнання та правомірно задовольнили позовні вимоги по цьому епізоду.

Наведене зумовлює законність оскаржуваних судових рішень.

З відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 5846,40 грн., сплату якого було відстрочено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.05.2016.

За таких обставин, керуючись статтями 94, 220, 222, 223, 228, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити частково.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015 у справі № 803/1045/13-а (876/3254/15) визнати такими, що втратили законну силу.

Провадження у справі № 803/1045/13-а (876/3254/15) закрити.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в сумі 5846,40 грн. (п'ять тисяч вісімсот сорок шість гривень 40 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075).

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько

Суддя М.І. Костенко