Постанова № 59812781, 18.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2016 р. Справа № 814/571/16

Категорія: 10.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П..,

за участю секретаря - Худика С.А.,

за участю представника апелянта - Грикень Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаєві про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2.(далі - позивач), звернувся з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаєві (далі відповідач, відділення виконавчої дирекції Фонду), в якому просив зобов'язати відповідача вчинити дії по виконанню індивідуальної програми реабілітації інваліда від 25.02.2015 р. № 452 в повному обсязі, а саме: придбати йому аудіоплеєр та електронну записну книжку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем, в порушення норм Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» не було забезпечено його спеціальними засобами для орієнтування, спілкування та обміну інформацією, що є порушенням його прав.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року позов ОСОБА_2 - задоволено повністю.

Зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаєві виконати Індивідуальну програму реабілітації інваліда ОСОБА_2 № 452 від 25.02.2015 шляхом забезпечення аудіоплеєром та електронною записною книжкою.

В апеляційній скарзі, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаєві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року - скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом І групи по зору внаслідок нещасного випадку на виробництві. Згідно довідки МСЕК від 05.09.2001 р. № 000134 йому встановлено 90% втрати працездатності.

25 лютого 2015 року кардіо-офтальмологічною МСЕК позивачу було видано індивідуальну програму реабілітації інваліда № 452, в якій, зокрема, передбачено необхідність забезпечення позивача аудіоплеєром та електронною записною книжкою.

На звернення до Фонду з приводу забезпечення його даними пристроями, передбаченими індивідуальною програмою, позивач отримав відповідь щодо відсутності правових підстав для такого забезпечення, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що численні нормативно-правові акти, які регулюють питання забезпечення інвалідів засобами реабілітації, не відповідають один одному, у зв'язку з чим, виходячи із завдань адміністративного судочинства, існує необхідність захисту прав та інтересів позивача шляхом задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 16/98 від 14.01.1998р. загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел передбачених законом.

Згідно ст. 4 зазначеного Закону залежно від страхового випадку є різні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, до одних із видів належить страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» характеристика страхових випадків, умові надання соціальних послуг, їх види та розміри матеріального забезпеченні за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням визначаються законами України за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, як: містять норми щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На страхування від нещасного випадку на виробництві розповсюджуються норми Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105 від 23.09.1999 р.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. До коштів Фонду застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Механізм безоплатного забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (протезними виробами, уключаючи протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття спеціальний одяг, засобами пересування, спеціальними засобами для самообслуговування, особистого догляду, орієнтування, спілкування та обміну інформацією) потерпілих унаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань визначає Постанова правління Фонду № 23 від 25.03.2008р. «Про затвердження Положення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» (далі постанова № 23)

Пунктом 1.3 Постанови № 23 встановлено перелік технічних та інших засобів реабілітації, якими забезпечуються потерпілі внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, установлений пунктом 7 Постанови (далі - Перелік).

Зазначений Перелік містить вичерпний список тих технічних засобів реабілітації, якими потерпілі забезпечуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Переліком до Постанови № 23 не встановлено забезпечення потерпілого такими технічними засобами як аудіоплеєр та електронна записна книжка.

Таким чином, у переліку технічних та інших засобів реабілітації, якими забезпечуються потерпілі внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання Постанови №23 відсутнє посилання на забезпечення потерпілих електронною записною книжкою та аудіоплеєром, що зазначені в довідці МСЕК.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Відділення 31.07.2015 року звернулось за роз'ясненнями до голови кардіо-офтальмологічної МСЕК щодо підстав внесення до довідки МСЕК та ІПР інваліда ОСОБА_2 запису про необхідність у забезпечені аудіоплеєром та електронною записною книжкою.

Листом від 01.10.2015р. №23/1 Відділенню було надано відповідь, якою роз'яснено про те, що записи внесені згідно типової програми реабілітації інвалідів.

Згідно п.1.6 Постанови № 23 підставою для забезпечення потерпілих, які мають інвалідність по зору, годинниками, диктофонами та магнітофонами є висновок МСЕК про встановлення інвалідності по зору та/або ІПР.

Відповідно до висновку МСЕК та на підставі постанови № 23 позивач був забезпечений тактильною тростиною (вартість 160,00грн.) та магнітофоном (спеціальний програвач для прослуховування аудіо книг на СО та ШВ, з радіоприймачем) (вартість 760,00грн.), а також 12.12.2012р. електронним годинником - будильник з мовним виводом для сліпих (вартість 60,00грн.) та диктофоном (з функцією плеєра) (вартість 1570,00грн.).

У зв'язку із закінченням строку використання тактильної тростини та електронного годинника 25.09.2015 року позивач був забезпечений відділенням: тактильною телескопічною тростиною (вартість 1330,00грн.), електронним годинником з будильником, що говорить (вартість 95,00грн.), а також апаратно-програмним комп'ютерним тифлокомплексом синтезу мови з програмним забезпеченням (вартість 30700,00грн.).

Крім того, позивач отримує взуття на гумках, згідно строків визначених Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25.03.2008 року №23 про затвердження положення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

На думку колегії суддів, посилання суду першої інстанції на постанову КМУ №757 від 23.05.2007р. є помилковим, оскільки дана постанова визначає механізм виконання та фінансування індивідуальної програми реабілітації інваліда, а не забезпечення потерпілого на виробництві технічними засобами реабілітації. Крім того, помилковим є посилання суду на Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», оскільки він не регулює правовідносини, що склалися між Фондом та позивачем.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Відділення не може забезпечити позивача такими технічними засобами, як аудіоплеєр та електронна записна книжка, оскільки дані технічні засоби реабілітації відсутні у переліку до Постанови № 23, тобто у Відділення відсутні законі підстави для виділення таких технічних пристроїв та кошторисом не передбачено фінансування витрат на купівлю зазначених засобів.

Також на думку колегії суддів помилковим є висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання Фонду забезпечення позивача пристроями на підставі постанови КМУ 1686 від 08.12.2006р., додатком 4 до якої передбачено перелік послуг, що надаються інвалідам з ураженням органів зору.

Даний перелік передбачає забезпечення такими засобами реабілітації як аудіоплеєри з мовним озвученням кнопок і меню, диктофони з мовним озвученням кнопок і меню, годинники (електронні з мовним виводом або механічні), збільшувачі (електронні, портативні) пристрої для визначення кольору з мовним виводом, який покладається на органи соціального захисту населення, сервісні центри протезно-ортопедичних підприємств.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідачем не було порушено права позивача щодо отримання аудіоплеера та електронної книжки, у зв'язку з чим заявлений позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та прийняв постанову з порушенням норм матеріального права, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаєві - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року - залишити без змін.

Прийняти нову постанову, якою в позові ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаєві про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: