Ухвала суду № 59812696, 16.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1636/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Осавуляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень -,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді товариства з обмеженою (ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі ДПІ у Малиновському районі, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 23 жовтня 2016 року:

- №0003472203 яким застосовано до ВКФ ТОВ «Юна-Сервіс» штрафні (фінансові) санкції на суму 17 000,00 грн.;

- №0003462203 яким застосовано до ВКФ ТОВ «Юна-Сервіс» штрафні (фінансові) санкції на суму 727 663,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок акту перевірки від 23 вересня 2015 року та податкові повідомлення-рішення №0003462203 та №0003472203 від 23 жовтня 2015 року є неправомірними, оскільки ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ не порушувало норми діючого законодавства, так як своєчасно надавало звітність копій розрахункових документів в електронній формі, відповідно до Договору №1256, щодо сервісного обслуговування РРО від 01 січня 2014 року, до того ж позивач не вчиняв порушень п.12 ст.3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки первинні документи та інші бухгалтерські документи не зберігаються в місцях продажу товарів (в магазинах), а знаходяться в центральній бухгалтерії. Факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку не мав місце, оскільки на пляшках горілки, які знаходяться в торговому залі самообслуговування, були марки акцизного податку, які можливо під час знаходження на вітрині, відклеїлися, або були обірвані покупцями.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 10 лютого 1994 року ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ (ідентифікаційний код 20974052) зареєстроване як юридична особа за № 15561200000000754. Місцезнаходження позивача за адресою: 65076 м. Одеса, вул. Щорса, буд. 2, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. /а.с.29/

23 вересня 2015 року, відповідно до наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 22 вересня 2015 року № 1153 /а.с.64-65/ та на підставі направлень на перевірку № 16/21-01 № 17/21-01 від 22 вересня 2015 року /а.с.66-67/, посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку крамниці «Віртус», що розташована за адресою: м. Одеса, вул. В.Терешкової, 43 та належить суб'єкту господарювання ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ.

23 вересня 2015 року за результатами перевірки складено акт (довідка) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, який зареєстрований 05 жовтня 2015 року за №259/15-32-21-02/20974052. /а.с.70-72/

Актом перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: неподання до органів ДПС звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку, а саме не підтверджено передачу до органів державної податкової служби 27 фіскальних звітних чеків (Z звітів) за № № з 1251 по 1259 (РРО фн. 1552006160) та з 1755 по 1772 (РРО фн. 1552006162);

- п. 12 ст. 3 Закону 265/95-ВР, не ведеться облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме накладні на товар, згідно додатку № 1, № 2, № 3, № 4 не надані;

- ст. 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями), встановлено зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (згідно додатку 1), а саме: горілка «Талка» ємністю 0,375 л. у кількості 2-х пляшок знаходилися у торговому залі на прилавках.

В висновках акту перевірки зазначено що за порушення:

- п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(із змінами та доповненнями) передбачені фінансові санкції згідно п. 9 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР;

- п. 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР передбачені фінансові санкції відповідно до ст. 20 Закону України № 265/95-ВР;

- ст. 11 Закону України № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) передбачені фінансові санкції відповідно до ст. 17 Закону України № 481/95-ВР.

На підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 23 жовтня 2015 року:

- №0003462203, яким позивачу за порушення ст. 3 п. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 гл. 4 роз. ІІ ПК України, визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штраф) в розмірі 727 663,92 грн. /а.с.97/;

- №0003472203, яким позивачу за порушення ст. 17, 2, абз. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 гл. 4 роз. ІІ ПК України, визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штраф) в розмірі 17 000,00 грн. /а.с.98/

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено порушення ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ норм діючого законодавства.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п.7, 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон України №265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Суб'єкти господарювання, які використовують такі реєстратори розрахункових операцій, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам'яті зазначених реєстраторів розрахункових операцій.

Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється органами доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2014 року між ВКФ ТОВ «Юна-Сервіс» (замовник) та фірмою «ЮТИС» ТОВ (виконавець) укладено договір щодо сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій № 1255, згідно умов якого виконавець приймає на сервісне обслуговування (СО) реєстратори розрахункових операцій, а також РРО у складі робочого місця касира, що передбачає виконання комплексу послуг щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, адміністрування облікових записів в онлайн-системі і інформаційного есквайра, гарантійного і післягарантійного ремонту РРО (п.1 договору). /т.1 а.с.45-46/

Програмне забезпечення реєстраторів розрахункових операцій позивача налаштоване так, що друкування Z-звітів та передача їх електронних копій до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв'язку відбуваються автоматично.

Виконання зазначеного договору підтверджується наступними документами:

- копія книги обліку розрахункових операцій позивача /т.1 а.с.120-132/, де наявні серед інших і роздруковані Z-звіти: фіскальний номер РРО 1552006160 з № 1251 по № 1259 з 11 червня 2015 року по 15 липня 2015 року /т.1 а.с.120-124/ та фіскальний номер РРО 1552006162 з № 1755 по № 1772 з 09 червня 2015 року по 13 липень 2015 року /т.1 а.с.125-130/;

- лист фірми «ЮТИС» ТОВ № 01/29-04-16 від 29 квітня 2016 року /т.1 а.с.118/ де зазначається, що Центр інформаційного еквайрінгу підтвердив передачу контрольно-звітної інформації до Фіскальної Служби України від РРО № 1552006160 за період від 09 червня 2015 року по 15 липня 2015 року та РРО № 1552006162 за період від 09 червня 2015 року по 16 липня 2015 року. /т.1 а.с.118/;

- лист приватного акціонерного товариства «Українська національна розрахункова картка» № 821/211 від 28 квітня 2016 року, де зазначено, що РРО фіскальні номери 1552006160 та 1552006162 успішно зареєстровані, персоналізовані та у відповідності до технології зберігання і збору даних РРО для ДФС України виконували передачу контрольно-звітної інформації у проміжок з 09 червня 2015 року по 16 липня 2015 року та виконують по теперішній час. /т.1 а.с.119/

З досліджених вищезазначених документів вбачається, що вони повністю спростовують висновки податкового органу про порушення строку передачі звітність, пов'язану із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, 27 фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за №№ 1251 по 1259 (РРО ф. №1552006160); з 1755 по 1772 (РРО ф. №1552006162).

Інших доказів щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР податковим органом не наведено.

Стосовно порушення позивачем ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 12. ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

За змістом ст.6 названого Закону облік товарних запасів фізичною особою-підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до статті 20 названого Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

За змістом ч.2 та ч.5 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.

Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1). Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця (ч.3). Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ч.5).

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, колегія суддів дійшла до висновку, що за місцем знаходження господарської одиниці суб'єкта господарювання не повинні знаходитись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до ст.8 вказаного Закону покладено на уповноважену особу.

Як вбачається з акту перевірки № 259/15-32-21-02/20974052 від 05 жовтня 2015 року під час перевірки було зафіксовано відсутність накладних на товар за місцем реалізації, а саме в крамниці «Віртус», що розташована за адресою: м.Одеса, вул. В.Терешкової, 43.

Колегією суддів встановлено, що видаткові накладні на товар, який знаходився в реалізації на момент перевірки в крамниці «Віртус» по вул. Терешкова, 43 м. Одеси (господарської одиниці що перевірялась), були в наявності у позивача та зберігалися в централізованій бухгалтерії за адресою: м. Одеса, вул. Щорса, 2. В подальшому, при намірі надати ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ необхідні первині документи, працівники Фіскальної служби відмовилися від прийняття даних документів.

Для підтвердження зазначеного до суду надано: заперечення позивача на акт про результати фактичної перевірки від 06 жовтня 2015 року № 227 з відміткою ГУДФС в Одеській області про отримання, де в додатку зазначено про надання до ГУ ДФС в Одеській області засвідчених копій прибуткових накладних, податкових накладних /т.1 а.с.133-135/; супровідний лист ВКФ ТОВ «Юна Сервіс» про направлення до ГУ ДФС в Одеській області реєстрів податкових накладних /т.1 а.с.136/; видаткові накладні /т.1 а.с.137-250, т.2 а.с.1-29, 52/; оборотна-сальдова відомість за вересень 2015 року /т.2 а.с.30-33/; та бухгалтерська довідка про залишки товару по рахунку 2822 станом на 30 вересня 2015 року в крамниці «Віртус» по вул. Терешкова, 43 м. Одеси /т.2 а.с.34-51/.

Таким чином, відповідно до вищевикладених норм законодавства та обставин справи, колегія суддів вважає, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року 265/95-ВР, щодо не ведення позивачем обліку товарних запасів за місцем їх реалізації є неправомірним.

Дана правова позиція викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України №К/800/1307/15 від 24 травня 2016 року та №К/9991/60009/12 від 04 лютого 2016 року.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0003472203 від 23 жовтня 2015 року відповідно до наступного.

Згідно ст.11 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Абзацом 13 статті 17 цього Закону передбачено, що до суб'єктів господарювання, у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Під час перевірки інспектором встановлено, та не заперечується позивачем, що в торговому залі на вітрині були в наявності дві пляшки горілки «Талпа» ємкістю 0,375 л., які не містили марку акцизного податку встановленого зразка.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції в якості свідка була опитана директор магазину "Віртус" ОСОБА_2, яка пояснила, що під час перевірки магазину по вул. Терешковій, 43 в м.Одесі, в торговому залі були виявлені дві пляшки горілки "Талпа" на яких відклеїлися марки акцизного податку і які знаходилися біля пляшок, марки могли відклеїтися при огляді товару покупцями товару.

Таким чином, колегія суддів наголошує, що перевіркою було встановлено не факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку, а лише наявність пляшок з пошкодженою акцизною маркою.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 000333472203 від 23 жовтня 2015 року підлягає скасуванню, оскільки наявність в торговому залі біля пляшок горілки «Талпа» відклеєних марок акцизного податку не може свідчити про факт зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Дана правова позиція викладена також і в ухвалі Вищий адміністративний суд України від 12 листопада 2015 року у справі №К/800/6294/14.

Також, колегія суддів зазначає, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області не був сплачений судовий збір. Під час відкриття апеляційного провадження по даній справі судом упущено вирішення питання щодо відстрочення сплати судового збору ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до ухвалення судового рішення у справі. Таким чином, колегія суддів вважає за необхідним стягнути з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області судовий збір за звернення до суду з апеляційною скаргою у сумі 12 286,96 грн.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) - несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року в розмірі 12 286 (дванадцять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 96 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв