Ухвала суду № 59801929, 19.08.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

760/13342/16-к

1-кс/760/10793/16

солом`янський районний суд міста києва

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2016 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі слідчого судді - Кицюк В.С.,

за участю секретаря Піддубняк І.О.,

заявника ОСОБА_1,

детектива Ліпи О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України Ліпи О.П., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді із скаргою в порядку ст.303 КПК України, в якій просила визнати бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) неправомірною, яка полягає у неповерненні їй тимчасово вилученого майна згідно ст.169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, мотивуючи свої вимоги наступним.

Так, 27.07.2016 в приватній квартирі за адресою проживання ОСОБА_3, який є її чоловіком, за адресою АДРЕСА_1, відбувся обшук в рамках кримінального провадження, під час якого було вилучено, зокрема, належний їй на праві власності ноутбук «Хьюлит Пєкард» із зарядним пристроєм. Наполягає на тому, що зазначене майно є її особистою власністю, не має жодного відношення до даного кримінального провадження.

Детектив НАБУ категорично заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що скарга є надуманою та безпідставною, оскільки дозвіл на відшукання та вилучення, зокрема, комп`ютерної техніки, прямо передбачений в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, просив у задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали за скаргою, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.

Згідно ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Згідно ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено (ч.6 ст.173 КПК України)

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч.7 ст.236 КПК України)

Так, судовим розглядом встановлено, що НАБУ проводиться досудове розслідування кримінального провадження №52016000000000064 від 02.03.2016 за підозрою, в тому числі, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.

26.07.2016 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва було задоволено клопотання заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4, та надано дозвіл на проведення обшуку в приватній квартирі, що розташована за адресою АДРЕСА_1, в якій фактично проживає ОСОБА_3, та яка на праві власності належить останньому, з метою відшукання та вилучення в тому числі комп`ютерної техніки, в якій містяться відомості про вчинений злочин та які використовувалися для обміну інформацією з іншими учасниками вимагання неправомірної вигоди.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 щодо того, що детективи НАБУ допустили незаконну бездіяльність, оскільки після вилучення майна, дозвіл на яке не було надано слідчим суддею, не повернули його законному володільцю, слідчий суддя вважає неспроможними. Також слідчий суддя критично ставиться до тверджень ОСОБА_1 про те, що зазначений комп`ютер є її особистою власністю, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цього слідчому судді також не надано.

В даному аспекті, слід роз`яснити ОСОБА_1 положення п.1 ч.2 ст.304 КПК України, згідно яким скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати таку скаргу.

Слідчий суддя наголошує на тому, що доказів належності ноутбука ОСОБА_1 на праві особистої власності не представлено.

Зважаючи на те, що провадження у справі вже відкрито, розгляду скарги відбувається по суті, слідчий суддя ухвалює рішення про відмову в задоволенні скарги за урахуванням всіх вище встановлених обставин.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 309, ст. 372, ч. 2 ст. 376, ст. 532 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України Ліпи О.П., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.С. Кицюк