Ухвала суду № 59796883, 16.08.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6199/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Колесніков Г. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Колеснікова Г.Я.,

суддів Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,

за участю секретаря - Сібової А.І.,

позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності та зобовязання не чинити перешкод у користуванні, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 червня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.

Зазначав, що з 1996 року він проживає однією сімєю без реєстрації шлюбу із відповідачем. Разом з ними проживають дочки останньої ОСОБА_5 та ОСОБА_6, обидві ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі договору про інвестування від 03 червня 2005 року, за рахунок спільних заощаджень, вони придбали квартиру №8 в будинку № 22 А корп. 4 по вул. Балківській в м. Одесі на яку видано свідоцтво про право власності від 25 червня 2008 року на імя відповідача.

Останнім часом у нього з ОСОБА_4 виникають суперечки щодо проведення в квартирі ремонту з переплануванням приміщень, заміни меблів та побутової техніки, що порушує його право спільної сумісної власності на цю квартиру та її облаштування.

Вважаючи, що йому та відповідачу належить по ? частки спірної квартири та, посилаючись, зокрема, на ст.ст.358, 368 ЦК України, ОСОБА_2 просив суд:

-визнати за ним право власності на ? частину квартири;

- зобовязати ОСОБА_4 не чинити йому перешкод у користуванні квартирою (а.с.2-3).

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги визнав частково та не заперечував проти визнання за позивачем права власності на ? частину квартири.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено (а.с.35).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Неправильність рішення суду обґрунтовано порушенням норм матеріального і процесуального права (а.с. 39-40).

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішеннясуду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Частиною 1 ст.303 ЦПК України встановлено, що суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем:

-невірно обраний спосіб захисту права в частині визнання права власності на частку квартири, оскільки, крім іншого, ним не заявлено вимоги про встановлення факту спільного проживання;

-не надано жодного доказу перешкоджання йому відповідачем у користуванні квартирою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в позові виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст.3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зіст.15 ЦПК України кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Стаття 12 ЦК Українипередбачає, що особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.

Відповідно до положень ст.16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 цієї статті, які, зокрема, передбачають визнання права, зміну та припинення правовідношення тощо.

В суді першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_2 та представник ОСОБА_4 показали, що сторони з 1996 року проживають однією сімєю без реєстрації шлюбу. Разом з ними проживають дочки відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6, обидві ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 25 червня 2008 року квартира №8 в будинку № 22 А корп. 4 по вул.Балківській в м. Одесі на праві приватної власності належить ОСОБА_4В.(а.с.10).

Державна реєстрація права власності вказаного нерухомого майна проведена 27 серпня 2008 року(а.с.12).

Дані про те, що питання про право власності на квартиру врегульовано письмовим договором між сторонами матеріали справи не містять.

Згідно із ч.6 ст.235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і розяснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

ОСОБА_2 скористався своїм правом подати позов на загальних підставах, звернувшись із позовом про визнання права власності на частку майна тощо та пославшись на обставину спільного проживання та перебування у фактичних шлюбних відносинах, як на підставу своїх позовних вимог.

За правилами ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8цього Кодексу.

Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про визання права власності на 1/4 частку квартири на підставі одночасно ст.358 ЦК України, яка регулює питання здійснення права спільної часткової власності, та ст. 368 ЦК України, яка регулює питання здійснення права спільної сумісної власності, та які є взаємовиключними, позивач не визначився з питанням щодо правового режиму спірної квартири.

Виходячи з правил ч.4 ст.10 ЦПК України, суд апеляційної інстанції розяснив ОСОБА_7, який не є фахівцем в галузі права, заявити клопотання про оголошення перерви в справі, з метою залучення свого представника у наступне судове засідання, проте позивач таким правом не скористався.

Оскільки позивач не визначився з правовою підставою позову про визнання права на частину квартири, від якої залежить коло відповідачів у справі, а також, крім іншого, не заявив вимоги про:

- визнання квартири обєктом спільної сумісної власності або спільної часткової власності;

- внесення змін до свідоцтва про право власності на спірну квартиру, яке є правовстановлюючим документом, або припинення його (свідоцтва) дії, внаслідок поділу майна між сторонами,

правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 в цій частині не вбачається.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду про відмову в іншій частині позовних вимог, оскільки ОСОБА_2 безперешкодно проживає в спірній квартирі до теперішнього часу та користується нею. В суді першої та апеляційної інстанцій позивачем не надано жодного доказу на підтвердження будь-яких перешкод з боку відповідача в користуванні квартирою.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне й обгрунтоване рішення, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.308, ст.ст 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_8