Ухвала суду № 59795589, 15.08.2016, Приморський районний суд м. Одеси

15.08.2016

Справа № 522/793/16-ц

Провадження № 2-п/522/299/16

УХВАЛА

15 серпня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2016 року, посилаючись на те, що відповідач не отримував судових повісток про призначення справи до розгляду, оскільки судові повістки йому направлялись не за місцем реєстрації, а тому його неявка у судове засідання мала поважні причини. Також зазначив, що судом при винесенні рішення не було зазначено, з якого курсу валюти виходив Банк при здійсненні розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав заяву у повному обсязі та просив її задовольнити.

Інші учасники процесу у судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до правила ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 332-013/ФКВ-08 від 23 травня 2008 року в сумі 202726, 58 грн., з яких: 165920, 29 грн. сума заборгованості за кредитом; 22469, 86 грн. сума заборгованості за відсотками; 14336, 43 грн. сума заборгованості за комісіями; 79142, 14 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за період з 31 грудня 2014 року по 31 грудня 2015 року; 4037, 30 грн. 3% річних від простроченої заборгованості по тілу кредиту; 579, 18 грн. 3% річних від простроченої заборгованості по відсотках; стягнуто з відповідачів в рівних частках на користь позивача суму судового збору у розмірі 3040, 90 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, підставою для скасування заочного рішення є дві одночасно наявні умови - поважність причин неявки відповідача у судове засідання та представлення доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За змістом наведеного правила ці докази повинні мати таке істотне значення для вирішення справи, аби їх врахування мали б змінити рішення суду по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за місцем його реєстрації згідно вимог ст. 74 ЦПК України, про причини неявки до суду не повідомляв.

У відповідності до п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У відповідності до п. 116 цих Правил, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. П. 119 Правил передбачено, що після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені, поштові перекази - не виплачені. Невручені поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку до закінчення шестимісячного строку з дня прийняття їх для пересилання, невиплачені поштові перекази - протягом трьох років з дня прийняття їх для пересилання. Протягом зазначеного строку відправник/адресат може звернутися до оператора поштового зв'язку щодо одержання такого поштового відправлення, коштів за таким поштовим переказом.

В спростування тверджень представника відповідача про те, що судові повістки надсилались судом за адресою: АДРЕСА_1, в матеріалах справи наявне поштове повідомлення форми Ф-20 за спливом строку зберігання, яке було адресовано ОСОБА_1 за місцем прописки за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином, відповідач до операторів поштового зв'язку за місцем своєї реєстрації не звертався. Вищевикладене свідчить про недобросовісне виконання процесуальних обов'язків ОСОБА_1, тому суд вважає, що останній про розгляд справи був сповіщений належним чином.

Таким чином, представник ОСОБА_1 не довів, що відповідач не зявився в судове засідання з поважних причин, а відповідно не довів, що розгляд справи слід було відкласти через його неявку.

Стосовно другої частини підстави для перегляду заочного рішення, то суд виходить з того, що представником відповідача не наведено та не представлено жодного доказу, що має істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У звязку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором, у нього утворилась прострочена заборгованість, яка станом на 30 грудня 2015 року складає 202726, 58 грн., з яких: 165920, 29 грн. сума заборгованості за кредитом; 22469, 86 грн. сума заборгованості за відсотками; 14336, 43 грн. сума заборгованості за комісіями; 79142, 14 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за період з 31 грудня 2014 року по 31 грудня 2015 року; 4037, 30 грн. 3% річних від простроченої заборгованості по тілу кредиту; 579, 18 грн. 3% річних від простроченої заборгованості по відсотках, що підтверджується відповідною довідкою по заборгованості. При здійсненні розрахунку заборгованості за кредитним договором Банк виходив саме з офіційного курсу НБУ станом на 30 грудня 2015 року.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення, оскільки відсутні обидві підстави для задоволення такої заяви, а саме судом не було встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання з поважних причин та не надав жодного нового доказу, що міг би істотно вплинути на розгляд справи та на рішення суду в цілому.

При цьому суд виходить з принципу недопустимості скасування рішення суду за відсутності достатніх та законних підстав для того, а також з формальних міркувань.

У відповідності із п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд своєю ухвалою залишає заяву без задоволення.

Керуючись п. 14 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі», ст. ст. 74, 208-210, 228, 231, 232 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ю.Б. Свячена