Ухвала суду № 59793004, 18.08.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2016 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Кифлюка В.Ф.,

суддів Підгорної С.П., Дембіцької О.О.

з участю секретаря Дзюбака М.В., Хмарної Т.В.

та учасників судового провадження: прокурора Перч Ю.М., Сілічевої А.В., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14М, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12012270050000100 за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 24.01.2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець м. Чернівці вул.Руська, 287 «3»/63, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, не судимого,визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.191ч.5, 190ч.4, 28.ч.3,364-1 ч.2, 28,ч.3,366 ч.2, 209 ч.3 КК України і йому призначено покарання:

за ст. 191 ч.5 КК України 7 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки з конфіскацією всього майна;

за ст. 190 ч.4 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

за ст.ст. 28 ч.3, 364-1 ч.2 КК України штраф в розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170000 грн. з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки;

за ст.ст. 28 ч.3, 366 ч.2 КК України 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та штраф в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5 100 грн.;

за ст. 209 ч.3 КК України 8 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаного злочинним шляхом та з конфіскацією

всього майна.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточна міра покарання ОСОБА_1 призначена у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаного злочинним шляхом та з конфіскацією всього майна зі штрафом в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн.

Основне покарання призначене за ст.ст. 28 ч. 3, 364-1 ч.2 КК України у виді штрафу в розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 грн. визначено до самостійного виконання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою, строк відбуття покарання обчислюється з 12.10.2012 року.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку та мешканку м. Чернівці, вул. Чехова, 1«А»/5, українку, громадянку України, не одружену, не працюючу, маючу на утриманні неповнолітню дитину, не судиму, визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.191 ч.5, 190 ч.4, 28 ч.3, 366 ч.2, 28 ч.3, 366 ч.2, 209 ч.3 КК України і їй призначено покарання:

за ст. 191 ч.5 КК України 7 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна;

за ст. 190 ч.4 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

за ст.ст. 28 ч.3, 364-1 ч.2 КК України штраф в розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що сстановить 170000 грн. з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки;

за ст.ст. 28 ч.3, 366 ч.2 КК України 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та зі штрафом в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5 100 грн.;

за ст. 209 ч. 3 КК України 8 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаного злочинним шляхом та з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточна міра покарання ОСОБА_2 призначена у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаного злочинним шляхом та з конфіскацією всього майна зі штрафом в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн.

Основне покарання, призначене за ст.ст. 28 ч. 3, 364-1 ч.2 КК України у виді штрафу в розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 грн, визначено до самостійного виконання.

Стягнуто з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за завдану злочином шкоду на користь потерпілих: ОСОБА_21 3 300 грн., ОСОБА_22 15886,61 грн., ОСОБА_23 74 100 грн., ОСОБА_24 9 362,58 грн., ОСОБА_25 2 600 грн., ОСОБА_26Г 135793 грн. 28 коп., ОСОБА_27 75 000 грн., ОСОБА_28 22401 грн. 73 коп., ОСОБА_29 182762 грн. 71 коп., ОСОБА_30Я . 1 210 грн. 61 коп., ОСОБА_31 100 грн., ОСОБА_32 52 200 грн., ОСОБА_17 17 628 грн., ОСОБА_33 16 1000 грн., ОСОБА_34 37 056 грн. 65 коп, ОСОБА_9 29 000 грн., ОСОБА_13 177 000 грн., ОСОБА_35 37220 грн. 51 коп, ОСОБА_36 3000 грн., ОСОБА_37 19 534 грн., ОСОБА_38П 99153 грн. 06 коп, ОСОБА_16 53526 грн. 19 коп, ОСОБА_39 66 300 грн. 21 коп, ОСОБА_40 580 грн., ОСОБА_41 7 222 грн.75 коп, ОСОБА_42 12 500 грн., ОСОБА_7 414 000 грн., ОСОБА_43 54 139 грн. 29 коп., ОСОБА_44 90 000 грн., ОСОБА_18 112800 грн., Павлюк.П.М. 413 380 грн., ОСОБА_45 210400 грн., ОСОБА_10 445245 грн., ОСОБА_8 117794 грн. 87 коп., ОСОБА_46 102 500 грн., ОСОБА_47 127 500 грн., ОСОБА_19 136 000 грн., ОСОБА_48 216 000 грн., ОСОБА_49 61 100 грн., ОСОБА_50 77 000 грн., ОСОБА_51 88575 грн., ОСОБА_52 556 500 грн., ОСОБА_53 61 700 грн., ОСОБА_54 2 650 грн., ОСОБА_55 28 000 грн., ОСОБА_56 717 300 грн., ОСОБА_15 279079 грн. 50 коп.;

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілих: ОСОБА_57 199277 грн. 50 коп., ОСОБА_58 114 794 грн., ОСОБА_59 239310 грн., ОСОБА_60 393381 грн. 95 коп., ОСОБА_61 47565 грн., ОСОБА_62 137410 грн., ОСОБА_63 167160 грн., ОСОБА_64 278 600 грн., ОСОБА_65 140 380 грн., ОСОБА_66 47 820 грн., ОСОБА_65 61050 грн. 20 коп., ОСОБА_67 88 691 грн.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_68 та ОСОБА_69 залишено без розгляду.

В задоволенні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_70 та ОСОБА_71 відмовлено.

Стягнуто з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави витрати повязані з проведенням експертиз: почеркознавчої експертизи №1360-К від 30.01.2013 у сумі 1179 грн. 20 коп., №1364-К від 31.01.2013 у сумі 588 грн., №1375-К від 21.01.2013 у сумі 588 грн., №1373-К від 22.02.2013 у сумі 468 грн. 80 коп., №1372 від 22.03.2013 у сумі 1468 грн. 32 коп., №1386 від 17.01.2013 у сумі 392 грн., №1362-К від 05.02.2013 у сумі 245 грн, №1363-К від 18.01.2013 у сумі 490 грн., №1376-К від 15.02.2013 у сумі 784 грн., №1371-К від 21.02.2013 у сумі 1765 грн. 20 коп., №1369-К від 12.02.2013 у сумі 392 грн., №1367-К від 24.01.2013 у сумі 980 грн., №1368-К від 11.02.2013 у сумі 784 грн., №1359-К від 29.01.2013 у сумі 1179 грн. 20 коп., №1370-К від 07.03.2013 у сумі 1284 грн. 78 коп., №1384-К від 07.02.2013 у сумі 980 грн. 80 коп., №1366-К від 25.01.2013 у сумі 588 грн., №1374-К від 20.02.2013 у сумі 1655 грн. 10 коп., №1361-К від 04.02.2013 у сумі 980 грн. 80 коп., №1365-К від 29.01.2013 у сумі 588 грн., №1357-К від 18.01.2013 у сумі 490 грн., №1358-К від 25.01.2013 у сумі 1471 грн. 20 коп., №370-К від 21.03.2013 року у сумі 1 765 грн.; компютерно-технічної експертизи №1392 від 05.03.2013 у сумі 391 грн. 20 коп., №1393 від 15.03.2013 у сумі 489 грн., №1393 від 15.03.2013 у сумі 489 грн.; судово-економічної експертизи №129-а від 27.03.2013 року у сумі 1 471 грн., а всього 23947 грн. 06 коп.

Вирішено питання про речові докази.

Майно обвинуваченого ОСОБА_1, на яке ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці накладено арешт, а саме: автомобіль марки «Opel Vectra», 2007 р.в., д.н. НОМЕР_1, автомобіль марки «Iveko 35S13», 2000 р.в., д.н. НОМЕР_2, частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 7320784000:01:002:0536, земельну ділянку кадастровий номер: 7320784000:01:002:0144, реєстраційний номер земельної ділянки 010881100051, яка розташована за адресою: Чернівецька обл, Герцаївський р-н с. Остриця, вул.Емінеску, земельна ділянка № 7, площею 0,10 га., звернуто в рахунок відшкодування завданої потерпілим шкоди.

Згідно вироку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними в тому, що у період з 2009 року по 2012 рік вчинили ряд умисних злочинів за наступних обставин:

В січні 2009 року ОСОБА_68, з метою заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами громадян, створив в м. Чернівці кредитну спілку «Кредитна каса» із зміненою в подальшому назвою на «Фінансові традиції».

Для досягнення злочинної мети ОСОБА_68, в березні 2009 року в м. Чернівці створив та очолив організовану групу до складу якої залучив мешканців м. Чернівці ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а в подальшому в травні 2011 року ОСОБА_69, які обєднались єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення мети, відомої всім учасникам.

При цьому, ОСОБА_68 з метою маскування злочинної діяльності організованої групи, виступаючи як перший заступник голови спостережної ради та заступник голови кредитного комітету підприємства, дав вказівку оформити наказом членів організованої групи працівниками кредитної спілки «Кредитна каса». Зокрема, 30.01.2009 року ОСОБА_1 головою правління кредитної спілки, 03.03.2009 року ОСОБА_2 головним бухгалтером, а з 31.05.2011 року ОСОБА_69 головою правління кредитної спілки з подальшим звільненням від вказаної посади ОСОБА_1 та призначенням останнього на посаду голови спостережної ради спілки, з наданням права укладати від імені кредитної спілки договори.

Члени організованої групи, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_69, діючи під керівництвом організатора ОСОБА_68, за єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, достовірно знаючи про збитковість кредитної спілки «Кредитна каса» та неможливість виконання умов депозитних договорів, вводячи потерпілих в оману, з метою залучення нових депозитних вкладів від населення, встановили високі відсоткові ставки по даним договорам в розмірі 21-37 % річних (в той час як середній по державі складав 19 %).

При цьому, вкладникам також неправдиво повідомлялось, що залучені кошти будуть використані на видачу спілкою кредитів, а за рахунок відсотків по кредитах, вкладники будуть отримувати відсотки по депозитним договорам.

Кошти вкладників, які надходили в касу спілки, привласнювались службовими особами спілки ОСОБА_72В, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_69

З метою створення уяви законності діяльності спілки та залучення нових клієнтів, члени організованої групи протиправно залучали кошти жителів м.Чернівці та Чернівецької області за ознакою «фінансової піраміди», тобто за рахунок нових залучених депозитних вкладів частково погашали зобовязання по раніше укладеним депозитним договорам з високими відсотковими ставками.

Залучаючи кошти вкладників та використовуючи їх за принципом «фінансової піраміди», члени організованої групи діяли, в порушення п.2 ст.23 Закону України «Про кредитні спілки», де зазначено, що «Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в обєднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом».

З метою укриття злочинної діяльності організованої групи, формування фіктивної прибуткової звітності, створення позитивного іміджу спілки та подальшого розкрадання депозитних вкладів, члени організованої групи ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_69, діючи за вказівкою ОСОБА_68, підробляли рішення кредитного комітету про видачу кредитів на підставних осіб, а також підробляли кредитні угоди та інші документи щодо видачі кредитів.

Діючи у такий спосіб, члени організованої злочинної групи ОСОБА_68, ОСОБА_1, ОСОБА_69, ОСОБА_2, у різний час та в різній співучасті, діючи в інтересах всіх членів організованої групи, в період з березня 2009 року до 01.09.2012 року, привласнили з каси спілки кошти по укладених депозитних договорах та додаткові пайові внески потерпілих, а саме:

ОСОБА_21 по депозитному договору №11-07 від 07.11.2011 року гроші в сумі 3 300 гривень;

ОСОБА_22 по депозитному договору №10-07 від 07.10.2011 року гроші в сумі 15 886,61 гривень;

ОСОБА_8 по депозитному договору №09-27 від 27.09.2011 року гроші в сумі 45 000 гривень;

ОСОБА_23 по депозитних договорах №09-23/1 та №09-23/2 від 23.09.2011 року гроші в загальній сумі 74 122,53 гривень;

ОСОБА_46 по довнесенню депозиту від 20.01.2012 року гроші в сумі 12500 гривень;

ОСОБА_24 по депозитному договору №09-20 від 20.09.2011 року гроші в сумі 9 362,58 гривень;

ОСОБА_10 по депозитному договору №09-14 від 14.09.2011 року гроші в сумі 545 гривень;

ОСОБА_25 по депозитному договору №09-08 від 08.09.2011 року гроші в сумі 2 616 гривень;

ОСОБА_26 по депозитному договору №08-31 від 31.08.2011 року гроші в сумі 135 807,28 гривень;

ОСОБА_27 по депозитному договору №08-15 від 15.08.2011 року гроші в сумі 75 000 гривень;

ОСОБА_28 по депозитному договору №08-08 від 08.08.2011 року гроші в сумі 22 401,73 гривень;

ОСОБА_29 по депозитних договорах №08-02 та №08-02/1 від 02.08.2011 року гроші в загальній сумі 182 762,71 гривень;

ОСОБА_30 по депозитному договору №08-01 від 01.08.2012 року гроші в сумі 1 210,61 гривень;

ОСОБА_31 по депозитних договорах №06-03 від 03.06.2011 року та №01-21 від 21.01.2011 року гроші в загальній сумі 100 гривень;

ОСОБА_32 по депозитних договорах №06-02 та №06-02/1 від 02.06.2011 року гроші в загальній сумі 52 200 гривень;

ОСОБА_17 по депозитному договору №08-01 від 01.08.2012 року гроші в сумі 17 628,15 гривень;

ОСОБА_6 по депозитних договорах №05-06 та №05-06/1 від 06.05.2011 року гроші в загальній сумі 161 000 гривень;

ОСОБА_34 по депозитному договору №05-04 від 04.05.2011 року гроші в сумі 37 056,65 гривень;

ОСОБА_9 по депозитних договорах №04-11 та №04-11/1 від 11.04.2011 року гроші в загальній сумі 29 000 гривень;

ОСОБА_13 по депозитних договорах №03-30 та №03-30/1 від 30.03.2011 року гроші в загальній сумі 177 000 гривень;

ОСОБА_35 по депозитному договору №03-18 від 18.03.2011 року гроші в сумі 37 220,51 гривень;

ОСОБА_36 по депозитному договору №01-10 від 10.01.2012 року гроші в сумі 3 000 гривень;

ОСОБА_37 по депозитних договорах №02-11, №02-11/1, №02-11/2 від 11.02.2011 року гроші в загальній сумі 19 534,25 гривень;

ОСОБА_38 по депозитному договору №04-21 від 21.04.2011 року та довнесенню до депозиту від 18.04.2011 року гроші в загальній сумі 112 253,06 гривень;

ОСОБА_45 по депозитному договору №02-09 від 09.02.2011 року гроші в сумі 400 гривень;

ОСОБА_16 по депозитному договору №04-18/1 від 18.04.2011 року гроші в сумі 53 526,19 гривень;

ОСОБА_39 по депозитних договорах №03-15 від 15.03.2012 року та №09-07 від 07.09.2011 року гроші в загальній сумі 66 300,21 гривень;

ОСОБА_40 по депозитному договору №580 від 15.02.2012 року гроші в сумі 580 гривень;

ОСОБА_41 по депозитному договору №02-14 від 14.02.2012 року гроші в сумі 7 222,75 гривень;

ОСОБА_42 по депозитному договору №12-19 від 19.12.2011 року гроші в сумі 12 500 гривень;

ОСОБА_7 по депозитному договору №09-08/1 від 08.09.2011 року гроші в сумі 22 000 гривень;

ОСОБА_73 по депозитних договорах №06-02/2 від 02.06.2011 року та №11-24 від 24.11.2011 року гроші в загальній сумі 54 139,29 гривень;

ОСОБА_44 по довнесенню депозиту від 23.04.2012 року гроші в сумі 90 000 гривень;

ОСОБА_18 по кредитному договору №05-28/1 від 28.05.2010 року гроші в сумі 200 гривень;

ОСОБА_14 по депозитному договору №05-28 від 28.05.2010 року гроші в сумі 2 000 гривень.

Всього члени організованої групи ОСОБА_68, ОСОБА_1, ОСОБА_69, ОСОБА_2, зловживаючи службовим становищем, привласнили кошти членів спілки в сумі (1535376,11 грн.), що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що являється особливо великим розміром.

Крім того, членами вказаної організованої групи, ОСОБА_68, ОСОБА_1, ОСОБА_69 та ОСОБА_2, які являлись службовими особами юридичної особи приватного права, в порушення ст.7 Закону України «Про кредитні спілки», приймались депозитні внески у осіб, які є членами кредитної спілки.

При цьому, вкладникам неправдиво повідомлялось, що залучені кошти будуть використані на видачу спілкою кредитів, а за рахунок відсотків по кредитам, вкладники будуть отримувати високі відсотки по даним договорам в розмірі 21-37 % річних (в той час як середній по державі складав 19 %).

Крім того, потерпілим, з метою введення їх в оману, видавались оригінали депозитних договорів та квитанції до прибуткового касового ордеру на прийнятий депозитний вкладів, які фактично по документах спілки не обліковувались, а грошові кошти в касу не оприбутковувались і привласнювались.

Діючи у такий спосіб, члени організованої групи ОСОБА_68, ОСОБА_1, ОСОБА_69, ОСОБА_2, у різний час та в різній співучасті, діючи в інтересах всіх членів організованої групи, в період з березня 2009 року до 01.09.2012 року, зловживаючи службовим становищем юридичної особи приватного права, шахрайським шляхом заволоділи коштами наступних потерпілих:

ОСОБА_7 по депозитному договору №07-15 від 15.07.2011 року грошима в сумі 392 000 гривень;

ОСОБА_47 по депозитних договорах №01-22 та №01-22/2 від 22.01.2010 року грошима в загальній сумі 127 500 гривень;

ОСОБА_19 по депозитному договору №07-27 від 27.07.2011 року грошима в сумі 136 000 гривень;

ОСОБА_48 по депозитних договорах №01-11, №01-11/2, №01-11/3 та №01-11/4 від 11.01.2012 року грошима в загальній сумі 216 000 гривень;

ОСОБА_74 по депозитним договорах №11-04 від 04.11.2010 року та №11-04 від 04.11.2011 року грошима в загальній сумі 142 719,98 гривень

ОСОБА_49 по депозитних договорах №05-04/1 та №05-04/2 від 04.05.2011 року грошима в загальній сумі 61 100 гривень;

ОСОБА_50 по депозитних договорах №01-13 від 13.01.2012 року та №09-13 від 13.09.2011 року грошима в загальній сумі 77 000 гривень;

ОСОБА_8 по довнесеннях пайових внесків в період з 27.09.2011 року по 23.04.2012 року грошима в загальній сумі 72 794,87 гривень;

ОСОБА_46 по депозитних договорах №01-24 та №01-24/1 від 24.01.2011 року грошима в сумі 90 000 гривень;

ОСОБА_10 по депозитних договорах №09-16, №09-16/1, №09-16/2, №09-16/3 від 16.09.2011 року та №11-28 від 28.11.2011 року грошима в загальній сумі 444 700 гривень;

ОСОБА_51 по депозитних договорах №02-02 та №02-002/1 від 02.02.2011 року та по довнесеннях пайового внеску від 02.04.2012 року грошима в загальній сумі 118 575 гривень;

ОСОБА_52 по довнесеннях пайового внеску від 29.07.2011 року, 19.08.2011 року та 17.02.2012 року грошима в загальній сумі 556 500 гривень;

ОСОБА_45 по довнесеннях пайового внеску від 09.03.2010 року та 09.06.2010 року грошима в загальній сумі 210 000 гривень;

ОСОБА_53 по довнесеннях пайового внеску в період з 01.11.2010 року по 03.03.2011 року грошима в загальній сумі 61 700 гривень;

ОСОБА_54 по довнесенню пайового внеску від 08.07.2009 року грошима в сумі 2 650 гривень;

ОСОБА_14 по депозитних договорах №07-31, №07-31/1, №07-31/2, №07-31/3 від 31.07.2012 року та №04-12 від 12.04.2012 року грошима в загальній сумі 411 380 гривень;

ОСОБА_55 по довнесенню пайового внеску в період з 29.12.2010 року по 31.03.2011 року грошима в загальній сумі 28 000 гривень;

ОСОБА_18 в сумі 11180 євро, що згідно курсу НБУ становить 118 172,60 гривень;

ОСОБА_56 в сумі 90000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 717 300 гривень;

ОСОБА_15 в сумі 35000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 279079,5 гривень;

Всього члени організованої групи ОСОБА_68, ОСОБА_1, ОСОБА_69, ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою заволоділи коштами потерпілих на загальну суму 4263171, 95 гривень, що являється особливо великим розміром.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 в період з березня 2009 року до 11.10.2012 року, шахрайським шляхом заволодів коштами наступних потерпілих:

ОСОБА_57 на суму 25 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 199 277,5 гривень;

ОСОБА_58 на суму 10 000 євро, що згідно НБУ становить 114 794,02 гривень;

ОСОБА_59 на суму 30 000 доларів США, що згідно НБУ становить 239 310 гривень;

ОСОБА_60 на суму 29 280 євро, що становить 332 100,20 гривень та 10 900 доларів США, що згідно НБУ становить 86886,08 гривень, всього на загальну суму 418 986,28 гривень;

ОСОБА_62 в сумі 13 000 євро, що згідно курсу НБУ становить 137 410 гривень;

ОСОБА_61 в сумі 4 500 євро, що згідно курсу НБУ становить 47 565 гривень;

ОСОБА_63 в сумі 21 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 167 160 гривень;

ОСОБА_64 в сумі 35 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 278 600 гривень;

ОСОБА_65 в сумі 4 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 31880 гривень та 10 000 євро, що згідно курсу НБУ становить 108500 гривень, а всього на загальну суму 140 380 гривень;

ОСОБА_66 в сумі 6 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 47820 гривень;

ОСОБА_65 в сумі 7 660 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 61050,20 гривень;

ОСОБА_67 в сумі 7 750 євро, що згідно курсу НБУ становить 88 691 гривень.

Всього ОСОБА_1, шляхом обману та зловживання довірою заволодів коштами потерпілих на загальну суму 1941 044 гривень, що являється особливо великим розміром.

Крім того, членами вказаної організованої групи, ОСОБА_68, ОСОБА_1, ОСОБА_69 та ОСОБА_2, які являлись службовими особами юридичної особи приватного права, в порушення ст.7 Закону України «Про кредитні спілки», приймались депозитні внески у осіб, які є членами кредитної спілки.

При цьому, вкладникам неправдиво повідомлялось, що залучені кошти будуть використані на видачу спілкою кредитів, а за рахунок відсотків по кредитам, вкладники будуть отримувати високі відсотки по даним договорам в розмірі 21-37 % річних ( в той час як середній по державі складав 19 %).

Крім того, потерпілим, з метою введення їх в оману, видавались оригінали депозитних договорів та квитанції до прибуткового касового ордеру на прийнятий депозитний вкладів, які фактично по документах спілки не обліковувались, а грошові кошти в касу не оприбутковувались і привласнювались.

Діючи у такий спосіб, члени організованої групи ОСОБА_68, ОСОБА_1, ОСОБА_69, ОСОБА_2, у різний час та в різній співучасті, діючи в інтересах всіх членів організованої групи, в період з березня 2009 року до 11.10.2012 року, зловживаючи службовим становищем юридичної особи приватного права, шахрайським шляхом заволоділи коштами наступних потерпілих:

ОСОБА_7 по депозитному договору №07-15 від 15.07.2011 року грошима в сумі 392 000 гривень;

ОСОБА_47 по депозитних договорах №01-22 та №01-22/2 від 22.01.2010 року грошима в загальній сумі 127 500 гривень;

ОСОБА_19 по депозитному договору №07-27 від 27.07.2011 року грошима в сумі 136 000 гривень;

ОСОБА_48 по депозитних договорах №01-11, №01-11/2, №01-11/3 та №01-11/4 від 11.01.2012 року грошима в загальній сумі 216 000 гривень;

ОСОБА_74 по депозитним договорах №11-04 від 04.11.2010 року та №11-04 від 04.11.2011 року грошима в загальній сумі 142 719,98 гривень

ОСОБА_49 по депозитних договорах №05-04/1 та №05-04/2 від 04.05.2011 року грошима в загальній сумі 61 100 гривень;

ОСОБА_50 по депозитних договорах №01-13 від 13.01.2012 року та №09-13 від 13.09.2011 року грошима в загальній сумі 77 000 гривень;

ОСОБА_8 по довнесеннях пайових внесків в період з 27.09.2011 року по 23.04.2012 року грошима в загальній сумі 72 794,87 гривень;

ОСОБА_46 по депозитних договорах №01-24 та №01-24/1 від 24.01.2011 року грошима в сумі 90 000 гривень;

ОСОБА_10 по депозитних договорах №09-16, №09-16/1, №09-16/2, №09-16/3 від 16.09.2011 року та №11-28 від 28.11.2011 року грошима в загальній сумі 444 700 гривень;

ОСОБА_51 по депозитних договорах №02-02 та №02-002/1 від 02.02.2011 року та по довнесеннях пайового внеску від 02.04.2012 року грошима в загальній сумі 118 575 гривень;

ОСОБА_52 по довнесеннях пайового внеску від 29.07.2011 року, 19.08.2011 року та 17.02.2012 року грошима в загальній сумі 556 500 гривень;

ОСОБА_45 по довнесеннях пайового внеску від 09.03.2010 року та 09.06.2010 року грошима в загальній сумі 210 000 гривень;

ОСОБА_53 по довнесеннях пайового внеску в період з 01.11.2010 року по 03.03.2011 року грошима в загальній сумі 61 700 гривень;

ОСОБА_54 по довнесенню пайового внеску від 08.07.2009 року грошима в сумі 2 650 гривень;

ОСОБА_14 по депозитних договорах №07-31, №07-31/1, №07-31/2, №07-31/3 від 31.07.2012 року та №04-12 від 12.04.2012 року грошима в загальній сумі 411 380 гривень;

ОСОБА_55 по довнесенню пайового внеску в період з 29.12.2010 року по 31.03.2011 року грошима в загальній сумі 28 000 гривень;

ОСОБА_18 в сумі 11 180 євро, що згідно курсу НБУ становить 118 172,60 гривень;

ОСОБА_56 в сумі 90 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 717300 гривень;

ОСОБА_15 в сумі 35 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 279079,5 гривень;

Всього члени організованої групи ОСОБА_68, ОСОБА_1, ОСОБА_69, ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою, зловживаючи своїм службовим становищем юридичної особи приватного права, заволоділи коштами потерпілих на загальну суму 4263171, 95 гривень, що являється особливо великим розміром.

Поряд з цим, члени організованої групи ОСОБА_68, ОСОБА_1, ОСОБА_69, ОСОБА_2, являючись службовими особами кредитної спілки "Фінансові традиції", з метою привласнення депозитних та пайових внесків вкладників спілки, склали завідомо неправдиві офіційні документи щодо отримання кредитів, хоча нижче вказаним особам кредити не видавались, зокрема склали наступні фіктивні документи:

кредитної справи №04-19 від 19.04.2010 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_75 в сумі 60 000 гривень наступні документи: додатковий договір до кредитного договору; 04-19 від 19.09.2011 року, додаток до договору кредитної лінії №04-19 від 19.04.2010 року, кредитний договір №04-19 від 19.04.2010 року, договір поруки від 19.04.2010 року, заяву про отримання кредиту;

кредитної справи №07-01 від 01.07.2009 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_76 в сумі 19 500 гривень наступні документи: протокол №29/06-КК від 29.06.2009 року, кредитний договір №07-01 від 01.07.2009 року, графік розрахунків від 01.07.2009 року;

кредитної справи №04-15 від 15.04.2010 року щодо видачі кредиту ОСОБА_76 в сумі 67 000 гривень наступні документи: додатковий договір до кредитного договору №04-15 від 15.09.2011 року, додаток до договору кредитної лінії №04-15 від 15.04.2010 року, кредитний договір №04-15 від 15.04.2010 року, договір поруки від 15.04.2010 року, заяву про отримання кредиту від 15.04.2010 року;

кредитної справи №12-28 від 28.12.2010 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_77 в сумі 60 000 гривень наступні документи: договір поруки від 28.12.2010 року, кредитний договір №12-28 від 28.12.2010 року, додаток до договору від 28.12.2010 року, заяву про отримання кредиту від 28.12.2010 року;

кредитної справи №06-02 від 02.06.2009 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_78 в сумі 58 000 гривень наступні документи: додатковий договір до кредитного договору 06-02 від 03.10.2011 року, додаток до договору 06-02 від 02.06.2009 року, кредитний договір №06-02 від 02.06.2008 року, графік розрахунків до кредитного договору 06-02 від 02.06.2009 року, графік розрахунків до кредитного договору 06-02 від 02.06.2009 року, заяву про отримання кредитної лінії, протокол №29/05-КК від 29.05.2009 року, видатковий касовий ордер №50 від 02.06.2009 року;

кредитної справи №09-29 від 29.09.2010 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_79 в сумі 60 000 гривень наступні документи: договір кредитної лінії №09-29 від 29.09.2010 року, договір поруки від 29.09.2010 року, заяву про отримання кредиту від 28.09.2010 року;

кредитної справи №01-28 від 28.01.2011 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_80 в сумі 98 000 гривень наступні документи: кредитний договір №01-28 від 28.01.2011 року, додаток до кредитного договору від 28.01.2011 року, договір поруки від 28.01.2011 року, заяву про отримання кредиту 28.01.2011 року;

кредитної справи №04-16 від 16.04.2009 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_81 в сумі 16 000 гривень наступних документів: протокол №10/04-КК від 10.04.2009 року, кредитний договір №04-16 від 16.04.2009 року, додаток до кредитного договору від 16.04.09 р., заяву про отримання кредиту, видатковий касовий ордер від 16.04.09 року;

кредитної справи №02-15 від 15.02.2011 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_82 в сумі 28 500 гривень додаток до договору кредитної лінії №02-15 від 15.02.2011 року, договір кредитної лінії №02-15 від 15.02.2011 року, додаток до договору кредитної лінії №02-15 від 15.02.2011 року, договір поруки 15.02.2011 року, заяву про отримання кредиту від 15.02.2011 року;

кредитної справи №10-05 від 05.10.2009 року щодо видачі кредиту ОСОБА_83 в сумі 40 000 гривень, наступні документи: додатковий договір до кредитного договору №10-05 від 05.09.2011 року, додаток до договору кредитної лінії від 05.10.2009 року, протокол №02/10-КК від 02.10.2009 року, кредитний договір №10-05 від 05.10.2009 року, графік розрахунків до договору №10-05 від 05.10.2009 року, заяву про отримання кредиту,

кредитної справи №08-31 від 31.08.2009 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_84 в сумі 26 000 гривень, наступні документи: кредитний договір №08-31 від 31.09.2009 року, графік розрахунків №08-31 від 31.08.2009 року, договір поруки від 31.08.2009 року, заяву про отримання кредиту від 26.08.2009 року, протокол №28/08-КК від 28.08.2009 року, видатковий касовий ордер від 31.08.2009 року;

кредитної справи № 07-14 від 14.07.2010 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_84 в сумі 60 000 гривень наступні документи: договір кредитної лінії №07-14 від 14.07.2010 року, договір поруки від 14.07.2010 р, заяву про отримання кредиту від 12.07.2010 року;

кредитної справи №05-12 від 12.05.2009 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_85 в сумі 65 000 гривень наступні документи: додатковий договір до кредитного договору №05-12 від 12.09.2011 року, додаток до договору кредитної лінії 05-12 від 12.05.2009 року, кредитний договір №05-12 від 12.05.2009 року, графіки розрахунків від 12.05.2009 року, заяву про отримання кредиту від 10.05.2009 року, протокол №06/05-КК від 06.05.2009 року, видатковий касовий ордер №34 від 12.05.2009 року, видатковий касовий ордер від 28.08.2009 року;

кредитної справи №12-28/1 від 28.12.2010 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_86 в сумі 33 000 грн. наступні документи: заяву про отримання кредиту від 28.12.2010 року;

кредитної справи № 07-05 від 05.07.2010 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_87 в сумі 65 000 гривень наступні документи: договір кредитної лінії №07-05 від 05.07.2010 року, договір поруки від 05.07.2010 р., заяву про отримання кредиту від 03.07.2010 р.;

кредитної справи №06-16 від 16.06.2009 року, щодо отримання кредиту ОСОБА_87 в сумі 20000 гривень, наступні документи: графік розрахунків по договору 06-16 від 16.06.2009 року, заяву щодо збільшення кредитної лінії від 23.09.2009 року, кредитний договір №06-16 від 16.06.2009 року, графік розрахунків по договору 06-16 від 16.06.2009 року, договір поруки від 16.06.2009 року, заяву про отримання кредиту від 16.06.2009 року, видатковий касовий ордер №55 від 16.06.2009 року;

кредитної справи № 04-12 від 12.04.2009 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_88 в сумі 70 000 гривень наступні документи: додатковий договір до кредитного договору №04-12 від 12.09.2011 року, додаток до договору кредитної лінії №04-12 від 12.04.2010 року, договір кредитної лінії №04-12 від 12.04.2010 року, договір поруки від 12.04.2010 року, заяву про отримання кредиту від 12.04.2010 року, довідку про доходи ОСОБА_89, довідка про доходи ОСОБА_88;

кредитної справи №07-10 від 10.07.2009 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_90 в сумі 65 000 гривень наступні документи: кредитний договір №07-10 від 10.07.2009 року, графік розрахунків по договору №07-10 від 10.07.2009 року, заява щодо отримання траншу від 10.07.2009 року на суму 15 000 гривень, заява щодо отримання траншу від 31.08.2009 року на суму 35 000 гривень, графік розрахунків по договору №07-10 від 10.07.2009 року, видатковий касовий ордер від 31.08.2009 року, заяву про отримання кредиту, видатковий касовий ордер №79 від 10.07.2009 року, протокол №06/07-КК від 06.07.2009 року;

кредитної справи № 07-20 від 20.07.2010 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_90 в сумі 83 000 гривень, наступні документи: додатковий договір до кредитного договору №07-20 від 20.09.2011 року, додаток до договору кредитної лінії від 20.07.2010 року, кредитний договір №07-20 від 20.07.2010 року, додаток до кредитного договору №07-20 від 20.07.2010 року, договір поруки від 20.07.2010 року, заяву про отримання кредиту від 16.07.2010 року;

кредитної справи №02-16 від 16.02.2011 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_91 в сумі 90 000 гривень наступні документи: кредитний договір № 02-16 від 16.02.2011 року, додаток до кредитного договору № 02-16 від 16.02.2011 року, договір поруки від 16.02.2011 року, заяву про отримання кредиту від 16.02.2011 року;

кредитної справи №04-08 від 08.04.2009 року, щодо видачі кредиту гр.ОСОБА_72 в сумі 18 500 гривень наступні документи: кредитний договір № 04-08 від 08.04.2009 року, додаток до кредитного договору № 04-08 від 08.04.2009 року, заяву про отримання кредиту від 27.03.2009 року;

кредитної справи №07-21/1 від 21.07.2009 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_72 в сумі 75 000 гривень наступні документи: додатковий договір до кредитного договору № 07-21/1 від 21.07.2009 року, додаток до договору кредитної лінії № 07-21/1 від 21.07.2009 року, кредитний договір № 07-21/1 від 21.07.2009 року, графік розрахунків по договору № 07-21/1 від 21.07.2009 року, договір поруки від 21.07.2009 року, заяву про отримання кредиту;

кредитної справи №09-14 від 14.09.2009 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_92 в сумі 62 000 гривень наступні документи: додатковий договір до кредитного договору № 09-14 від 14.09.2009 року, додаток до договору кредитної лінії № 09-14 від 14.09.2009 року, графік розрахунків по договору № 09-14 від 14.09.2009 року, кредитний договір № 09-14 від 14.09.2009 року, заяву про отримання кредиту від 10.09.2009 року;

кредитної справи №04-09 від 09.04.2009 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_93 в сумі 16 500 гривень наступні документи: кредитний договір № 04-09 від 09.04.2009 року, додаток до кредитного договору № 04-09 від 09.04.2009 року, заяву про отримання кредиту від 02.04.2009 року;

кредитної справи №07-21/2 від 21.07.2009 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_93 в сумі 78 000 гривень наступні документи: кредитний договір № 07-21/2 від 21.07.2009 року, графік розрахунків по договору № 07-21/2 від 21.07.2009 року, договір поруки від 21.07.2009 року, заяву про отримання кредиту;

кредитної справи №23-07 від 23.07.2011 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_94 в сумі 60 000 гривень наступні документи: додатковий договір до кредитного договору № 23-07 від 23.09.2011 року, додаток до договору кредитної лінії № 23-07 від 23.07.2009 року, графік розрахунків по договору № 23-07 від 23.07.2009 року, кредитний договір № 23-07 від 23.07.2009 року, заяву про отримання кредиту;

кредитної справи №07-21 від 21.07.2009 року, щодо видачі кредиту ОСОБА_95 в сумі 77 000 гривень наступні документи: кредитний договір № 07-21 від 21.07.2009 року, графік розрахунків до договору № 07-21 від 21.07.2009 року, видатковий касовий ордер № 90 від 21.07.2009 року на суму 77 000 грн.,

квитанції до прибуткового касового ордера від 01.09.2011 року щодо отримання пайового внеску від ОСОБА_96 в сумі 240 000 гривень,

квитанції до прибуткового касового ордера від 31.08.2011 року щодо отримання пайового внеску від ОСОБА_97М в сумі 160 000 гривень,

квитанції до прибуткового касового ордера від 31.08.2011 року щодо отримання пайового внеску від ОСОБА_56 в сумі 320 000 гривень.

Так, шляхом внесення в офіційні документи (у матеріали кредитних справ, квитанції до прибуткового касового ордеру) завідомо неправдивої інформації, члени організованої групи ОСОБА_68, ОСОБА_1, ОСОБА_69, ОСОБА_2 завдали збитків кредитній спілці «Фінансові традиції» на загальну суму, що у 250 разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

Крім цього, члени організованої групи ОСОБА_68, ОСОБА_1, ОСОБА_69, ОСОБА_2, являючись службовими особами кредитної спілки «Фінансові традиції», шахрайським шляхом та шляхом привласнення заволоділи грошовими коштами в сумі, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частину даних коштів на загальну суму 110 695 гривень, з метою створення уяви законності видачі фіктивних кредитів вносили в касу підприємства грошові кошти від імені осіб, які не отримували кредити та в подальшому дані кошти здобуті злочинним шляхом розміщали, як погашення відсотків на розрахунковому рахунку №26503461000001.980 кредитної спілки «Фінансові традиції» в АТ «Родовідбанк» в період часу з 01.01.2009 року по 01.09.2012 року, тим самим вчинили з коштами отриманими злочинним шляхом фінансові операції, а саме:

20.05.2011 року гроші в сумі 510 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_1;

27.05.2011 року гроші в сумі 5000 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_1;

14.06.2011 року гроші в сумі 4000 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_1;

22.06.2011 року гроші в сумі 9600 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

22.07.2011 року гроші в сумі 3100 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

29.07.2011 року гроші в сумі 3400 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

02.08.2011 року гроші в сумі 42400 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

15.08.2011 року гроші в сумі 3500 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

15.09.2011 року гроші в сумі 3500 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

29.09.2011 року гроші в сумі 400 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

30.09.2011 року гроші в сумі 1400 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

30.09.2011 року гроші в сумі 2100 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

14.10.2011 року гроші в сумі 5600 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

17.10.2011 року гроші в сумі 360 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

31.10.2011 року гроші в сумі 3750 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

15.11.2011 року гроші в сумі 3100 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

30.11.2011 року гроші в сумі 4400 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

15.12.2011 року гроші в сумі 3450 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

10.01.2012 року гроші в сумі 2200 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

31.01.2012 року гроші в сумі 4300 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98;

15.02.2012 року гроші в сумі 4625 гривень в рахунок погашення відсотків по кредитах через ОСОБА_98, тобто здійснили фінансові операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного противоправного діяння, а також вчинили дії, спрямовані на приховування та маскування незаконного походження таких коштів.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок суду в частині засудження за ст.ст. 191 ч.5; 28 ч.3, 364-1 ч.2; 209 ч.3 КК України скасувати і кримінальне провадження закрити за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, а також перекваліфікувати його дії з ст. 190 ч.4 КК України на ст. 190 ч.2 КК України та з ст.ст. 28 ч.3, 366 ч.2 КК України на ст. 366 ч.1 КК України та призначити покарання за цим законом.

Зокрема, в апеляційній скарзі зазначено, що у кримінальному провадженні немає доказів, що злочин було вчинено організованою групою та що саме він заволодів коштами потерпілих. Кредитна спілка, головою правління якої він був, не відноситься до підприємств, установ та організацій передбачених ст. 364 КК України, тому він не був службовою особою та субєктом злочину передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, внаслідок чого його дії невірно кваліфіковані за цим законом. Вважає, що судом невірно встановлено розмір привласнених коштів, їх загальна сума не є особливо великим розміром. Рішення суду з приводу того, що він знав про фіктивність оформлення кредитів на родичів та знайомих ОСОБА_68, побудоване на припущеннях. Умислу на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою у нього не було, використання частини одержаних ним коштів по кредитах на погашення відсотків не утворює складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 209 ч.3 КК України. Акт добровільної видачі обвинуваченою ОСОБА_2 18.11.2012 року компютера з даними електронного бухгалтерського обліку кредитної спілки є недопустимим доказом, оскільки ця дія проведена без дозволу суду, а також висновки почеркознавчих та економічної експертиз, через не ознайомлення із ними.

Обвинувачена ОСОБА_2 в апеляційній скарзі та в доповненнях ставить питання про скасування вироку та закриття кримінального провадження за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення, посилаючись на те, що судом не взято до уваги, що вона не була матеріально-відповідальною особою і до договорів про отримання кредитів відношення не мала, їх оформляв голова правління ОСОБА_1, не отримувала жодних грошових коштів від ніби то злочинної діяльності організованої групи.

Вказувала, що суд не вказав конкретно які суми коштів не повернуто 13 потерпілим, обмежившись при цьому вказівками «бІля» та «приблизно». Не погоджується вона також з тим, що у вироку не вказано загальну суму коштів не виплачених членам спілки, хоча визнано її винуватою по цьому та вказано, що ця сума в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Ще вказувала, що кошти членів спілки на депозитних рахунках належать їм на праві приватної власності, а тому складання сум по кожному епізоду неповернення коштів членам спілки та кваліфікація таких дій є неправильними. Вказувала, що її визнано винуватою у привласнення коштів, що вносились на депозитні рахунки, хоча термін видачі коштів по частині таких договорів закінчувався тоді, коли вона уже не працювала в спілці. Ще вказувала, що суд обґрунтовував свої висновками показаннями окремих потерпілих, яких ті не давали в судовому засіданні.

ОСОБА_2 ще зазначала, що суд неправильно визначив суми стягнень, що підлягають з неї, оскільки не обґрунтував задоволені вимоги позивачів квитанціями або прибутковими касовими ордерами внесення готівки.

Суд, ну думку апелянта, повинен був встановити об'єм її повноважень щодо грошових коштів, які вносились в касу спілки, і що ці кошти нею обернені на свою користь, або користь інших осіб з використанням службового становища.

Також обвинувачена наголошувала на тому, що ніяких фіктивних документу та договорів нею не було укладено, вона готувала лише бланки документів, які необхідні для укладення кредитних або депозитних договорів для підпису чи погодження головою правління.

Судом безпідставно було їй інкриміновано діяння щодо привласнення грошей у групі, які позичалися «під розписку». Вказує, що заборгованість по поверненню депозитних вкладів по кредитній спілці майже повністю відповідає заборгованості по неповернутих кредитах. Зазначала також, що суд визнав її винуватою також по епізодах, де кошти громадянам мали особисто повертати ОСОБА_68 і ОСОБА_1.

Обвинувачена також вказувала, що суд інкримінував їй заволодіння коштами ОСОБА_51 в сумі 118575 грн., хоча останній заявляв про неповернення йому 88575грн. Ще вказувала, що потерпіла ОСОБА_18 вказувала, що позичила ОСОБА_1 кошти 11180 ОСОБА_76, а суд інкримінував їй заволодіння цих коштів разом з іншими членами організованої групи.

Ще обвинувачена вказувала, що суд у вироку не зазначив в редакції якого закону визнав її винуватою за ст.366 КК України, оскільки редакція цієї статті змінювалась, не наведено також судом обґрунтувань кваліфікаціїї її дій за ст.366 ч.2 КК України, дії по заволодінню шахрайським шляхом коштами ОСОБА_56 в сумі 90000 доларів США, що становить 717300грн., до яких вона також не причетна, дана подвійна кваліфікація і суд не навів доказів того, що вона була ознайомлена з тим порядком розрахунку з потерпілою, який було зроблено ОСОБА_68 та ОСОБА_1

Також ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначала, що вона документів не підробляла, у провадженні відсутні докази про вчинення злочину організованою групою та що вона мала мету легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, тому в її діях відсутній склад кримінальних правопорушень, інкримінованих їй.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник потерпілих адвокат ОСОБА_99 просив вирок суду щодо ОСОБА_1 залишити без змін посилаючись на те, що його вина у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст.191 ч.5., 190 ч.4., повністю доведена, обвинувачений з метою заволодіння майном потерпілих шляхом обману надавав їм для огляду копії документів про, нібито, належність йому нерухомого майна, якого у дійсності в нього не було, щоб створити видимість можливості повернення отриманих шляхом шахрайства коштів.

Від інших учасників судового провадження апеляційних скарг не надходило.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, які просили задовольнити подані апеляційні скарги, посилаючись на обставини, що в них наведені, міркування прокурора та потерпілих ОСОБА_100,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14М, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22, які просили вирок щодо обвинувачених залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданих апеляційних скарг з доповненнями до них та заявлених клопотань, провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченим і обговоривши доводи учасників кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2Д у привласненні чужого майна в особливо великих розмірах в складі організованої групи, у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою в особливо великих розмірах та у вчиненні таких дій організованою групою, а ОСОБА_1 у вчиненні таких дій і одноособово, зловживанні повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, у використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права, незалежно від організаційно-правової форми, службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересах окремих громадян та у внесенні ними як службовими особами в складі організованої групи до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні завідомо неправдивих офіційних документів, повністю доведена дослідженими судом першої інстанції та перевіреними в апеляційній інстанції доказами.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 визнавши свою вину у вчинених злочинах частково, підтвердив, що працюючи головою правління кредитної спілки, позичав грошові кошти у людей та оформляв деякі кредитні договори, за рахунок яких погашав заборгованість по договорах. Визнав підробку документів лише по 2 договорах. В апеляційній інстанції також вказав, що на прохання ОСОБА_68 (далі особа №1, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження) оформляв кредитні договори на його родичів і знайомих.

Обвинувачена ОСОБА_2 вину у інкримінованих злочинах не визнала, пояснивши, що діяла в межах посадової інструкції, а тому вважає, що її слід виправдати. В апеляційній інстанції вказала, що не входила в склад організованої групи, їй про існування такої групи ніхто не повідомляв і вона не привласнювала чужих коштів, нікого не вводила в оману. Заповнення нею бланків договорів кредиту від імені осіб, які кошти по таких договорах не отримували, не є злочином, оскільки підписи в цих договорах виконані не нею.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 та заперечення вини обвинуваченою ОСОБА_2, їх вина підтверджується в скоєнні інкримінованих злочинів показаннями потерпілих, висновками експертиз та письмовими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_7 в суді першої та апеляційної інстанції показав, що у 2011 році ним було укладено два депозитні договори з кредитною спілкою, відповідно до яких він передав ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_68 кошти в сумі близько 417 000 грн., які йому не повернули. Фактично він передав 49000 доларів США ОСОБА_1 і ОСОБА_68, а на наступний день ОСОБА_1 передав йому два депозитні договори від імені КС «Фінансові традиції» на 417000 грн. Квитанції до прибуткових касових ордерів виписувала і видавала йому ОСОБА_2

Потерпіла ОСОБА_53 пояснила суду, що в 2009 році обвинувачений ОСОБА_1 розповів їй про кредитну спілку «Кредитна каса» та про вигідні умови депозиту, тому вона уклала декілька депозитних договорів з кредитною спілкою, але гроші їй не повернули.

Аналогічні покази в ході судового розгляду дали потерпілі ОСОБА_46, ОСОБА_23, ОСОБА_15, ОСОБА_37, ОСОБА_29, ОСОБА_58, ОСОБА_9, ОСОБА_45, ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_101, ОСОБА_56, ОСОБА_51, ОСОБА_30, ОСОБА_102, ОСОБА_10, ОСОБА_28, ОСОБА_42, ОСОБА_32, ОСОБА_27, ОСОБА_103, ОСОБА_21, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_63, ОСОБА_24, ОСОБА_48, ОСОБА_40, ОСОБА_36, ОСОБА_104, ОСОБА_55, ОСОБА_73, ОСОБА_35, ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_14 та ОСОБА_54

Потерпіла ОСОБА_70 показала суду, що в 2010 році за рекомендацією ОСОБА_68 передала ОСОБА_1 15 000 доларів США. Депозитний рахунок було відкрито в кредитній спілці на її сина. Гроші не повернули.

Потерпілий ОСОБА_62 показав суду, що позичив ОСОБА_1, як фізичній особі 45 000 євро та 10 000 грн., які він йому не повернув.

Такі ж покази суду дали потерпілі ОСОБА_105, ОСОБА_74, ОСОБА_47, ОСОБА_8, ОСОБА_46, ОСОБА_10, ОСОБА_51, ОСОБА_45, ОСОБА_54, ОСОБА_14, ОСОБА_55, ОСОБА_15, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_63, ОСОБА_24, та ОСОБА_25 Свідки ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_78 та інші пояснили суду, що їм не було відомо про оформлення на них в кредитній спілці кредитів та договори вони не підписували.

З копії договору про залучення внесення внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок № 11-07 від 07.11.2011 року видно, що потерпілий ОСОБА_21 на умовах строковості, зворотності та платності вніс на депозитний рахунок спілки внесок у сумі 3 300 грн. і в заяві про кримінальне правопорушення від 03.01.2013 року вказав, що ці кошти привласнили ОСОБА_68, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_69

У кримінальному провадженні аналогічні договори та заяви є від потерпілих ОСОБА_22, ОСОБА_8, ОСОБА_23, ОСОБА_46, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_108, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_39, ОСОБА_38, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_7, ОСОБА_43, ОСОБА_18 та ОСОБА_14 ((Т.4 а.с. № 1, 20-23, 27, 16-19, 95, 104-109, 138, 141-145, 160-169, 171, 224, 234-237, 205, 211, 244-245, 123, 127, 148-153, 155-157, 180, 184), (Т. 3 а.с. № 113, 115-117, 131-136, 156, 165-167, 171-178, 234, 207, 187, 190-191, 146, 218-220), (Т.5 а.с. № 1, 7, 19, 60, 70-73, 10, 12, 13, 86, 100-102, 108-110, 120, 134-135, 138-140, 153-155, 156, 163, 170, 173, 178-181, 187-190), (Т.6 а.с. № 51, 56, 59, 66, 79-80), (Т.12 а.с. № 25, 29-31, 68-70, 75-76, 90-92, 80, 129-131, 136, 109-110, 115-117, 102, 139, 143-146, 160-162, 155), (Т.11 а.с. № 203) (Т.2 а.с. № 180-182, 212)).

З матеріалів кримінальної справи та висновків експертів вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та особи, кримінальне провадження щодо яких виділено в окреме провадження, склали завідомо неправдиві офіційні документи про видачу кредитів ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85 та ОСОБА_86, рукописні заяви від їх імені виконані ОСОБА_1, ОСОБА_2, а підписи від імені цих осіб виконані не ними ((Т.6 а.с. № 81, 91-117, 129-141, 156-171, 180-190, 240-253), (Т.7 а.с. № 21-27, 28-41, 58-81, 110, 127-147, 148-161, 172-187, 198,212-228), (Т.8 а.с. № 39-49, 62-79, 80-90, 101, 113-146, 162, 192-206, 220-234), (Т.9 а.с. № 15, 41-62, 91, 134-145, 178, 206, 218-232), (Т.10 а.с. № 112, 139-140, 152-167, 220, 241), (Т.11 а.с. № 9-23, 24-42, 56, 101-122)).

З прибуткових касових ордерів, які містяться в кримінальному провадженні, та які були предметом дослідження в суді першої та апеляційної інстанцій, вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, та особи кримінальне провадження щодо яких виділено в окреме провадження (а.с. №№ 6-248 Т.60; 1-11, 15,18-20, 30, 53, 57-60, 67, 79-80, 114-117, 131, 155, 159-164, 170, 173, 175, 180, 191, 206-207, 215-216, 220, 225, 234-235, 239, 245 Т.63; 9, 12-15, 21-21, 33, 43-44, 65, 71, 97, 121-122, 125, 138-143, 145-147, 217-218, 233, 242 Т.64; 3, 29 , 31-32, 42-44, 57, 61, 72-77, 91-93, 95, 119-121, 134-135, 150-151, 175, 177, 183-184, 209-216, 218-219, 241, 246 Т.65; 20, 40-41 43, 44-45, 51, 71-72, 75-76, 99-101, 105, 210, 213 Т.66; 7-12, 19-20, 61, 96-97, 109-111, 119-120, 146-153, 161-163, 194 Т.69; 2, 4, 17, 21, 25, 46-47, 50, 57, 70, 81-87, 97-99, 123, 153, 155, 169, 172, 174, 182-184, 187, 193-194, 196-198, 210, 233-238, 240-241 Т.70; 41-43, 115, 121-123, 132-136, 139-142, 146-149, 156, 159-163, 195 Т.71; 6-11, 16-17, 23, 42-45, 61-63, 86-87, 110, 115, 174-176, 192-197, 215, 217, 228-229, 231-232, 235, 244-248 Т.73; 4-5, 7, 15-19, 23, 31, 33-34, 55-56, 63, 63-64, 82-84, 107-108, 133, 177-178, 236-238 Т.74; 2, 26-29, 38-40, 68-69, 88, 129-130, 147, 188-190, 196-197, 24-245 Т.75; 29, 34-35, 48-49, 54-58; 78, 80-81, 103-104, 123-125, 150-151, 168, 231-232, 235, 246-253 Т.76; 12, 93-95, 108-113, 125, 139, 151-152, 163, 180-182, 199-201 Т.77; 69, 82-84, 91, 99-104, 112-113, 127-128, 142-143,148-150, 188-190, 223-229, 249 Т.78; 2, 13-14, 19-20, 42-45, 55-56, 62, 64-65, 74-75, 85, 87-89,111-113, 154, 158-159, 178-183, 194-195, 202, 222-223, 228-229, 232-234 Т.79; 6, 22, 40, 50-52, 60-63, 65, 76-78, 92-95, 100-101, 105-107, 129-131, 141-142, 149-152, 161, 183-187, 203-204 Т.80; 2-5, 14, 22, 29-30, 34-35, , 44-46, 52, 54, 70-71, 76-84, 97-99, 119, 121, 140, 142-146, 151-156, 165-166, 174, 200, 245 Т.81; 27-28, 31, 44-49, 56-57, 66, 72-73, 93-94, 105, 107-108, 141-142, 151, 162, 227 Т.82; 2-3, 7-11, 28, 30-32, 39-41, 54, 58-59, 67, 74, 81, 85, 90, 96-101, 109-110, 119, 129-131, 136-137, 141-143, 152, 157, 161-163, 166, 173-174, 180, 202, 207, 213, 216-217, 225-227, 232-238 Т.83; 2,9,22,37,38,39,45,64,87,94-95,101, 102, 108-109, 117, 120, 135, 136, 142, 150-151, 157, 161, 167, 170-171, 180, 185, 188, 192-194, 205, 208, 215, 218-219, 229, 243, 244 Т.85; 6, 13, 17, 20-21, 24, 34-35, 39, 43, 48, 53-59, 66-67, 75, 79, 87, 89, 92-93, 99-104, 120, 123-124, 126, 135-137, 142-149, 155-158, 168, 180, 182-183, 188-189, 197-200, 207-208, 215, 219-220, 228-229, 232, 235-236, 244-245, 249 Т.86; 60 Т.94), отримували від потерпілих грошові кошти, які привласнювали, а для укриття своєї діяльності оформляли фіктивні договори про видачу кредитів.

У відповідності до заяв, копій прибуткових книжок та наказів ((Т.17 а.с. № 142-144, 148, 158, 161-163), (Т.3 а.с. № 59)) ОСОБА_1 займав посаду голови правління кредитної спілки "Кредитна каса", перейменована в послідуючому на КС «Фінансові традиції» а ОСОБА_2 працювала головним бухгалтером цієї спілки та одночасно виконувала обовязки касира.

Згідно вироку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими за ст. 191 ч.5 КК України - привласнення чужого майна, яке перебувало у їх віданні, а не шляхом зловживання службовим становищем. А тому посилання в апеляційних скаргах обвинувачених на те, що їх дії невірно кваліфіковані за цим законом, оскільки вони не були службовими особами, перелік яких зазначено в примітці до ст. 364 КК України, не ґрунтуються на наявних у кримінальному провадженні доказах та суперечать змісту предявлених їм підозр та обвинуваченню, визнаного судом доведеним.

Зібрані у кримінальному провадженні докази свідчать про те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з особами, матеріали щодо яких виділено в окреме кримінальне провадження, протягом тривалого часу отримували від потерпілих грошові кошти, підробляли документи про видачу фінансових кредитів, діяли за єдиним планом з розподілом функцій між собою та всі свої дії спрямовували на те, щоб потерпілі вносили кошти по депозитним договорам в кредитну спілку, які вони привласнювали, що спростовує доводи апелянтів про відсутність в їх діях такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочинів організованою групою.

Той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діяли за вказівками осіб, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, обвинувачена ОСОБА_2 виписувала квитанції до прибуткових касових ордерів в той час, коли їй особисто гроші по депозитних договорах не передавались, заповняла фіктивні кредитні договори, по яких гроші не видавались цим особам, свідчить про обізнаність обвинувачених в існуванні організованої злочинної групи, їхню підпорядкованість її керівнику та виконання ними своїх ролей в цій групі.

Згідно з ст.ст. 85, 99 КПК України до доказів відносяться документи, в тому числі протоколи процесуальних дій.

У ст.103 КПК України зазначено, що процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у протоколі.

Оформлення слідчими органами протоколу добровільної видачі обвинуваченою ОСОБА_2 компютера з даними електронного бухгалтерського обліку кредитної спілки відповідає всім вимогам законодавства та не потребує дозволу суду, а тому посилання в апеляційній скарзі на недопустимість даного доказу є необґрунтованими.

Досліджені судом докази повністю спростовують доводи апеляційних скарг обвинувачених, що вони умислу на привласнення чужого майна не мали та не заволодівали ним шляхом обману та зловживання довірою.

Необґрунтованими колегія суддів вважає також посилання ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі на те, що його дії невірно кваліфіковані за ст.190 ч.4 КК України і їх потрібно перекваліфікувати на ч.2 ст.190 КК України, оскільки районним судом, на його думку, не надано належної оцінки його показам в частині того, що позичаючи кошти у потерпілих, він не мав наміру на їх заволодіння шляхом обману, так як до моменту його затримання працівниками міліції потерпілим поверталися відсотки та певні суми за зазначеними позиками.

Такі твердження апелянта в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки встановлений в ході судового розгляду характер дій ОСОБА_1 підтверджує наявність у нього умислу на заволодіння коштами потерпілих саме в момент отримання від них цих коштів під виглядом позик.

Наявність такого умислу у ОСОБА_1 підтверджується однотипністю дій обвинуваченого по всіх епізодах ще й тим, що отримуючи обманним шляхом під виглядом позики кошти у великих сумах, зокрема: 29280 євро та 10900 доларів США у ОСОБА_60 (Т.2 а.с.76-79), 35000 доларів США у ОСОБА_64 (Т.11 а.с.230), 30000 доларів США у ОСОБА_59 (Т.2 а.с.28, Т.1 а.с.238), 25000 доларів США у ОСОБА_57 (Т.1 а.с.189-192), 21000 доларів США у ОСОБА_109 (Т.11 а.с.188, 189), 13000 євро у ОСОБА_62 (Т.11 а.с.140, 148), 10000 євро у ОСОБА_58 (Т.1 а.с.241, Т.2 а.с.7), ОСОБА_1 не мав жодної реальної можливості в подальшому повернути ці кошти не тільки в повному обсязі, а навіть в будь-якій зазначеній їх частині, оскільки він не мав реальних джерел доходів в таких розмірах, не вкладав і не мав наміру вкладати ці «запозичені» кошти в якесь прибуткове підприємство, що могло би принести дохід та дозволило б повернути кошти потерпілим.

При цьому, виплата ОСОБА_1 на початковому етапі потерпілим особам відсотків була спрямована на створення вигляду платоспроможності та надійності його як позичальника виключно для повторного залучення цих самих потерпілих в якості «позичальників» та для залучення через них інших потенційних потерпілих (знайомих та родичів первісних потерпілих) для заволодіння їх коштами. Його дії були складовою злочинної схеми заволодіння коштами, як по епізодах, що повязані з кредитною спілкою, так і по епізодах, що вчинялися ОСОБА_1 одноособово.

Зокрема, як було зясовано під час судового розгляду, ОСОБА_1 спочатку отримав кошти у мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 А.П., а потім через нього, створивши вигляд надійності та платоспроможності, заволодів коштами потерпілих ОСОБА_58 (мати ОСОБА_110П.) ОСОБА_59 та ОСОБА_57, які є друзями ОСОБА_110

У всіх випадках часткова виплата їм відсотків здійснювалася за рахунок коштів, отриманих від нових потерпілих.

З метою заволодіння коштами ОСОБА_1 постійно використовував обман потерпілих, зокрема надавав їм для огляду копії документів про нібито належне йому коштовне нерухоме майно, в окремих випадках возив потерпілих по таких обєктах, показуючи їх і розповідаючи, що все це належить йому і може використовуватися в якості забезпечення повернення коштів.

Зокрема, як показали потерпілі ОСОБА_59, ОСОБА_111, ОСОБА_1 їм та ОСОБА_110 розповідав про таку нерухомість, показував відповідні правовстановлюючі документи та показував ОСОБА_110 таку нерухомість, але як потім зясувалося, ця нерухомість ОСОБА_1 ніколи не належала.

Аналогічні показання давали і інші потерпілі як по епізодах не повязаних з кредитною спілкою, так і по повязаних з нею епізодах злочинної діяльності обвинуваченого. Це вказує на те, що ОСОБА_1 по всіх епізодах злочинної діяльності, які інкриміновано йому, діяв за одною злочинною схемою, лише в окремих випадках без участі інших співучасників.

А тому районним судом вірно вказано у вироку по епізодах щодо шахрайського заволодіння коштами ОСОБА_1 потерпілих ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, а також потерпілих ОСОБА_60 ОСОБА_62, ОСОБА_112, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_113 не у складі організованої злочинної групи.

Згідност. 28 КК Українизлочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Таким чином, дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, та осіб, матеріали щодо яких виділено в окреме кримінальне провадження, по вчиненню злочинів, за своєю «організованістю», на думку колегії судів, є сформованим стійким об'єднанням у вигляді організованої злочинної групи, оскільки група була створена у 2009 році, до її складу входило четверо осіб, які діяли узгоджено, з метою здійснення злочинної діяльності для того, щоб одержати матеріальну вигоду, а саме одна з осіб, кримінальна справа щодо якої виділено в окреме провадження, в січні 2009 року, з метою заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами громадян, була організатором створення в м.Чернівці кредитної спілки «Кредитна каса», для досягнення злочинної мети останній в березні 2009 року в м.Чернівці створив та очолив організовану групу до складу якої залучив мешканців м.Чернівці ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а в подальшому в травні 2011 року й іншу особу, справа щодо якої виділена в окреме кримінальне провадження, які об'єднались єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення мети, відомої всім учасникам.

При цьому, особа №1., матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, з метою маскування злочинної діяльності організованої групи, виступаючи як перший заступник голови спостережної ради та заступник голови кредитного комітету підприємства, дав вказівку оформити наказом членів організованої групи працівниками кредитної спілки «Кредитна каса». Зокрема, 30.01.2009 року ОСОБА_1 - головою правління кредитної спілки, 03.03.2009 року ОСОБА_2 - головним бухгалтером, а з 31.05.2011 року ОСОБА_69В.(далі особа №2, справу щодо якої виділено в окреме провадження) - головою правління кредитної спілки з подальшим звільненням від вказаної посади ОСОБА_1 та призначенням останнього на посаду голови спостережної ради спілки, з наданням права укладати від імені кредитної спілки договори.

Члени організованої групи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та особи, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження, за єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, достовірно знаючи про збитковість кредитної спілки «Кредитна каса» та неможливість виконання умов депозитних договорів, вводячи потерпілих в оману, з метою залучення нових депозитних вкладів від населення, встановили високі відсоткові ставки по даним договорам в розмірі 21-37 % річних (коли середній по державі складав 19 %).

При цьому вкладникам також неправдиво повідомлялось, що залучені кошти будуть використані на видачу спілкою кредитів, а за рахунок відсотків по кредитах, вкладники будуть отримувати відсотки по депозитним договорам.

Кошти вкладників, які надходили в касу спілки, привласнювались службовими особами спілки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та особами, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження.

З метою створення уяви законності діяльності спілки та залучення нових клієнтів, члени організованої групи протиправно залучали кошти жителів м.Чернівці та Чернівецької області за ознакою «фінансової піраміди», тобто за рахунок нових залучених депозитних вкладів частково погашали зобов'язання по раніше укладеним депозитним договорам з високими відсотковими ставками.

Залучаючи кошти вкладників та використовуючи їх за принципом «фінансової піраміди», члени організованої групи діяли, в порушення п.2ст.23 Закону України «Про кредитні спілки», де зазначено, що «Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об'єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом».

З метою укриття злочинної діяльності організованої групи, формування фіктивної прибуткової звітності, створення позитивного іміджу спілки та подальшого розкрадання депозитних вкладів, члени організованої групи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та особи, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження, підробляли рішення кредитного комітету про видачу кредитів на підставних осіб, а також підробляли кредитні угоди та інші документи щодо видачі кредитів.

Згідно розяснень Пленуму Верховного суду України, викладених впостанові № 13 від 23 грудня 2005 року «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями», утворення (створення) організованої групи слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об'єднання для заняття злочинною діяльністю. Зазначені дії за своїм змістом близькі до дій з організації злочину і включають підшукання співучасників, об'єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов'язків, складання плану, визначення способів його виконання. Проте основною метою організатора такої групи є утворення стійкого об'єднання осіб для заняття злочинною діяльністю, забезпечення взаємозв'язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування взаємодії його структурних частин. Керування організованою групою полягає у вчиненні сукупності дій, спрямованих на управління їх функціонуванням як стійких об'єднань осіб та здійсненням ними злочинної діяльності. Зазначені дії організаційного характеру можуть здійснюватись у формі віддання наказів, розпоряджень, давання доручень, проведення інструктажів, прийняття звітів про виконання тих чи інших дій, застосування заходів впливу щодо учасників злочинного об'єднання за невиконання наказів і доручень або порушення встановлених у ньому правил поведінки. Стійкість організованої групи полягає в її здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім, так і зовнішнім. На здатність об'єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Вказані вище обставини свідчать про те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та особами, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження, було створено стійке об'єднання для вчинення злочинів.

Крім того, в підтвердження правильності висновку суду 1 інстанції про наявність організованої злочинної групи, обєднаної єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи, свідчить і той факт, що її учасники, в тому числі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 приймали безпосередню участь у підробці офіційних документів, на підставі яких, нібито, видавалися кредити певним особам, які ці грошові кошти не отримували і не знали про те, що на їх прізвища в кредитній спілці оформлялись кредити.

Даний факт, наряду з іншими вказаними вище доказами, підтверджується також висновками експертиз, а саме №1360-к від 30.01.2013 року, де вказано, що рукописні записив заяві ОСОБА_75 про отримання кредиту від 14.04.2010 року - виконані ОСОБА_1; №1368-к від 11.02.2013 року, відповідно до якого рукописні написи в заяві ОСОБА_87 про отримання кредиту від 16.06.2009 та 03.07.2010 року - виконані ОСОБА_1; №1370-к від 07.03.2013р., де вказано, що рукописні написи в заяві про отримання кредиту від імені ОСОБА_90 від 16.07.2010, 10.07.2009 та 31.08.2009 року - виконані ОСОБА_1; №1361-к від 04.02.2013 року, відповідно до якого рукописні записи в заяві ОСОБА_114 про отримання кредиту 10.09.2009 року - виконані ОСОБА_1; №1384-к від 07.02.2013 року, відповідно до якого рукописні написи в заяві ОСОБА_91 про отримання кредиту від 16.02.2011 року - виконані ОСОБА_69; №1359-к від 29.01.2013 року, відповідно до якого рукописні записи в заяві ОСОБА_88 про отримання кредиту від 12.04.2010 року - виконані ОСОБА_69; №1364-к від 31.01.2013 року, рукописні записи в заяві ОСОБА_76 про отримання кредиту від 15.04.2010 рокувиконані ОСОБА_69; №1367-к від 24.01.2013 року, відповідно до якого рукописні написи в заяві ОСОБА_86. про отримання кредиту від 28.12.2010 року - виконані ОСОБА_69; №1375-к від 21.01.2013 року, рукописні записи в заяві про отримання кредиту від 28.12.2010 року від імені ОСОБА_77 - виконані ОСОБА_69; №1385-к від 05.02.2013 року, відповідно до якого рукописні написи в заяві ОСОБА_80 про отримання кредиту від 28.01.2011 року - виконані ОСОБА_69; №1373-к від 22.02.2013 року, відповідно до якого рукописні написи в заяві ОСОБА_78 про отримання кредиту- виконані ОСОБА_2; №1386-к від 17.01.2012 року рукописні записи в заяві ОСОБА_81 про отримання кредиту від 06.04.2009 року виконані ОСОБА_2; №1363-к від 18.01.2013 року, відповідно до якого рукописні записи в заяві про отримання кредиту від 12.01.2011 року - виконані ОСОБА_2; №1376-к від 15.02.2013 року, відповідно до якого рукописні написи в заяві про отримання кредиту від імені ОСОБА_115 - виконані ОСОБА_2; №1371-к від 21.02.2013 року, відповідно до якого рукописні написи в заяві про отримання кредиту від імені ОСОБА_84 від 26.08.2009 року - виконані ОСОБА_2; №1369-к від 12.02.2013 року, відповідно до якого рукописні написи в заяві про отримання кредиту від імені ОСОБА_85 від 10.05.2009 року - виконані ОСОБА_2; №1370-к від 07.03.2013 року, відповідно до якого рукописні написи в заяві про отримання кредиту від імені ОСОБА_90 - виконані ОСОБА_2; №1374-к від 20.02.2013 року, відповідно до якого рукописні написи в заяві ОСОБА_72 про отримання кредиту від 27.03.2009 року - виконані ОСОБА_2, рукописні написи в заяві про отримання кредиту від імені ОСОБА_72, крім напису «ОСОБА_72А.» в рядку (прізвище, ім'я, по батькові) - виконані ОСОБА_1, а напис «ОСОБА_72А.» виконаний - ОСОБА_2; №1365-к від 29.01.2013 року, відповідно до якого рукописні записи в заяві ОСОБА_93 про отримання кредиту 02.04.2009 року - виконані ОСОБА_2; №1357-к від 18.01.2013 року, відповідно до якого рукописні записи в заяві ОСОБА_94 про отримання кредиту - виконані ОСОБА_2; №1358-к від 25.01.2013 року, відповідно до якого рукописні записи в заяві ОСОБА_95 про отримання кредиту (по КС 07-21) - виконані ОСОБА_2

Вищенаведені письмові докази з достовірністю вказують на те, що злочин було вчинено організованою групою, а її учасники знали про фіктивність оформлення кредитів, оскільки приймали безпосередню участь у підробці офіційних документів, на підставі яких, нібито, видавалися кредити. Діяли обвинувачені для досягнення кінцевої мети плану цієї групи незаконне заволодіння коштами потерпілих.

А тому колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянтів на те, що в провадженні не має доказів того, що злочини вчинялися організованою групою, а також доводи ОСОБА_2 про те, що вона жодного офіційного документу не підробляла.

Вищенаведеним, на думку колегії суддів, також повністю спростовуються апеляційні доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що рішення суду з приводу того, що вони знали про фіктивність оформлення кредитів на родичів та знайомих ОСОБА_94, побудоване на припущеннях, оскільки саме ним та ОСОБА_2 було підроблено заяви про отримання кредитів від імені ОСОБА_72 та інших родичів та знайомих ОСОБА_68 З цих же підстав, колегія суддів вважає безпідставними твердження захисника ОСОБА_4 про непричетність ОСОБА_2 до вчинення нею інкримінованих їй кримінальних правопорушень та необхідності її виправдання.

Посилання апелянтів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на те, що районним судом не вірно встановлений розмір привласнених коштів, а їх загальна сума не є особливо великим розміром, не ґрунтується на здобутих в кримінальному провадженні доказах, які були належно досліджені районним судом і вірно покладені в основу обвинувального вироку, з яких вбачається що загальна сума привласнених коштів членів організованої групи, в яку входили також ОСОБА_1 і ОСОБА_2, становить 1535376,11 грн., що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і являється особливо великим розміром.

Твердження апелянтів про те, що суд першої інстанції необґрунтовано стягнув них суми збитків на користь окремих потерпілих, оскільки вимоги останніх не були підтверджені документально, є безпідставні, так як в суді першої інстанції, а також в суді апеляційної інстанції повторно за клопотанням захисту були допитані потерпілі та досліджені всі депозитні договори і квитанції до прибуткових касових ордерів, по яких були заперечення обвинувачених. І досліджені ці докази свідчать про правильність прийнятих рішень судом першої інстанції.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що вона не могла привласнити кошти потерпілих у звязку із тим, що вона не була матеріально відповідальною особою, кошти їй не ввірялися і не перебували у її віданні, на думку колегії суддів є безпідставними, оскільки доказами, що містяться в матеріалах даного провадження, повністю доведено факт вчинення ОСОБА_2 інкримінованих їй кримінальних правопорушень у складі організованої групи. Останній інкриміновано привласнення коштів саме у складі організованої злочинної групи, яка будучи службовою особою даної кредитної спілки, діяла для досягнення кінцевої мети плану цієї групи, використовуючи при цьому своє службове становище. Для кваліфікації дій обвинувачених юридичного значення немає той факт, що вони могли бути обділені організатором групи при розподілі коштів, якими заволоділа група. А тому доводи обвинуваченої в цій частині колегія суддів розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинене.

Не заслуговують на увагу також твердження ОСОБА_2 про непричетність її по окремих епізодах злочинної діяльності групи з тих підстав,що строки виплат по депозитних договорах в окремих випадках наставали після її звільнення з роботи, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, члени організованої групи не мали намірів повертати депозитні вклади і привласнювали їх невдовзі після укладення депозитних договорів, оформляючи при цьому фіктивні кредитні договори на підставних осіб.

Таким чином, суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у привласненні чужого майна та заволодінні ним шляхом обману та зловживання довірою, тому їх дії правильно кваліфіковано за ст.ст. 191 ч.5, 190 ч.4, 28 ч.3, 364-1 ч.2 КК України.

Кколегія суддів не приймає до уваги заперечення обвинуваченої ОСОБА_2 в тій частині, що суд невірно визначив розмір заподіяної потерпілим шкоди шляхом складання привласнених організованою групою коштів, а повинен був кваліфікувати їх дії, виходячи з сум, що належали кожному з потерпілих окремо. При цьому колегія суддів виходить з того, що всі потерпілі, окрім тих, в яких ОСОБА_1 заволодів шахрайським способом коштами не в складі організованої групи, укладали депозитні договори з КС «Фінансові традиції», кошти вносили в касу спілки, або передавали посадовим особам цієї спілки і привласнення та заволодіння цими коштами здійснювалось обвинуваченими як службовими особами кредитної спілки безпосередньо шляхом вилучення вказаних коштів з каси КС «Фінансові традиції», а не як фізичними особами.

Помилковими також є твердження обвинуваченої ОСОБА_2 про подвійну кваліфікацію дій обвинувачених, оскільки в разі заволодіння службовими особами чужого майна шляхом обману чи зловживання довірою, дії таких осіб кваліфікуються за відповідними частинами ст.190 та ст.365-1 (в даному випадку) КК України.

Той факт, що досудовим слідством і судом дії обвинувачених кваліфіковано за ст.365-1 ч.2 КК України і по епізодах до внесення цієї статті до Кримінального Кодексу України ( епізоди до 07.04.2011року), колегія суддів не вважає не правильним, оскільки вчинення таких дій до цього часу обвинуваченими мали б кваліфікуватись за ст.365 КК України, санкція якої є більш суровою. В даному випадку всі дії обвинувачених кваліфіковано за статтею, санкція якої є більш мякою в це не погіршує становище обвинувачених.

Крім того, суд першої інстанції правильно визнав винними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст.28 ч.3, 365-1 ч.2 КК України в редакції Закону №4025- V1 (4025-17) від 15.11.2011року і призначив їм покарання за цим законом, оскільки вказаним Законом було змінено санкцію цієї статті в сторону помякшення.

Що стосується кваліфікації дій обвинувачених за ст.28 ч.3, ст.366 ч.2 КК України, колегія суддів вважає, що в цьому випадку суд допустився помилки і необґрунтовано кваліфікував їхні дії за ч.2 ст.366, як такі, що спричинили тяжкі наслідки. В даному випадку тяжкі наслідки для потерпілих настали не в результаті вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 службових підроблень, а в результаті привласнення ними та іншими членами організованої групи чужих коштів в особливо великих розмірах та заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою в особливо великих розмірах. А тому вирок в цій частині необхідно змінити та кваліфікувати дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ст.28 ч.3, 366 ч.1 КК України, оскільки вони, являючись службовими особами КС «Фінансові традиції», складали та видавали завідомо неправдиві офіційні документи і діяли при цьому в складі організованої групи.

Крім того, висновок суду про винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 209 ч.3 КК України не ґрунтується на законі.

Так, обовязковою ознакою субєктивної сторони злочину, передбаченого ст. 209 ч.3 КК України, є спеціальна мета легалізації, тобто надання правомірного вигляду володінню, користуванню і розпорядженню предметами, зазначеними у ст. 209 КК України.

Використання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частини привласнених грошових коштів та коштів, якими вони заволоділи шляхом шахрайства на загальну суму 110695,00 грн., на погашення відсотків по фінансових кредитах, було одним із способів вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч.5, 190 ч.4 КК України та не є легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом. А тому склад злочину, передбачений ст. 209 ч.3 КК України, в їх діях відсутній.

Що стосується призначеного районним судом покарання, то воно обрано обвинуваченим за ст.ст. 191 ч.5, 190 ч.4, 28 ч.3, 364-1 ч.2 КК України у відповідності до вимог ст.ст. 65, 66, 67 КК України, з урахуванням тяжкості скоєних ними злочинів, даних про їх особи та обставин, які помякшують та обтяжують покарання.

Так, зокрема, районним судом було враховано, що вони скоїли кілька умисних, закінчених, корисливих злочинів, два із яких відносяться до особливо тяжких, решта два тяжкий та середньої тяжкості, із великою кількістю епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, а також те, що по справі є велика кількість потерпілих, яким було завдано матеріальну шкоду та загальний розмір збитків, заподіяних сумісними діями. Обвинувачені вперше притягаються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються, мають на утриманні неповнолітніх дітей, обвинувачений ОСОБА_1 частково визнав вину у вчинених злочинах.

Взявши до уваги ці обставин, суд призначив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст.ст. 191 ч.5, 190 ч.4 КК України покарання передбачене найнижчими санкціями цих законів та при призначенні покарання за сукупністю злочинів застосовував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим. А тому колегія суддів не знаходить підстав для помякшення призначеного обвинуваченим судом покарання.

Оскільки з дня вчинення злочину, передбаченого ст.28 ч.3, 366 ч.1 КК України обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_2Д, який є злочином невеликої тяжкості, минуло більше трьох років, колегія суддів також вважає необхідним звільнити останніх від покарання за цей злочин на підставі ст.ст. 74 ч.5, 49 КК України.

Разом з тим, при призначенні покарання за сукупністю злочинів суд, правильно застосувавши до обвинувачених принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 основне покарання за ст. 28 ч.3, 364-1 ч.2 КК України у виді штрафу в розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 грн., неправильно визначив його до самостійного виконання, оскільки згідно з ч.3 ст. 72 КК України, основне покарання у виді штрафу підлягає виконанню самостійно при призначенні покарання за сукупністю злочинів чи вироків у разі застосування принципу складання призначених покарань, а не поглинення менш суворого більш суворим. Тому цю допущену судом першої інстанції помилку суд апеляційної інстанції вважає за необхідне виправити, і оскільки це не погіршує становище обвинувачених, поглинути його основним покаранням, призначеним їм за ст.191 ч.5 КК України.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин в складі організованої групи за участю ОСОБА_68 та ОСОБА_69 Вважати вірним формулювання, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин в складі організованої групи за участю осіб,справу щодо яких виділено в окреме кримінальне провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 413, 418 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 24 січня 2014 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині засудження за ст. 209 ч.3 КК України скасувати і провадження у кримінальному провадженні закрити за відсутністю в їх діях складу цього кримінального правопорушення.

Вважати ОСОБА_1 засудженим:

- за ст.191 ч.5 КК Українидо покарання у виді 7 (сім) років позбавлення волі з позбавленнямправа займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;

-за ст.190 ч.4 КК Українидо покарання у виді 5 (пять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;

- за ст.28ч. 3, ст.364-1ч. 2КК Українидо покарання у виді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 грн. з позбавленнямправа займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки;

- перекваліфікувати дії ОСОБА_1 зі ст.28 ч.3, 366 ч.2 КК України на ст.28ч.3, ст.366ч.1КК України і звільнити його від покарання, передбаченого санкцією цієї статті, на підставі ст.74 ч.5, 49 КК України

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим вважати засудженим ОСОБА_1 до покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та з конфіскацією всього належного йому майна.

Вважати ОСОБА_2 засудженою :

- заст.191 ч.5 КК Українидо покарання у виді 7 (сім) років позбавлення волі з позбавленнямправа займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки та з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна;

- заст.190 ч.4 КК України до покараняу виді 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна;

- за ст.28ч.3, ст.364-1ч.2КК Українидо покарання у виді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 грн. з позбавленнямправа займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки;

Перекваліфікувати дії ОСОБА_2 зі ст.28 ч.3. 366 ч.2 на ст.28ч.3 ст.366ч.1КК Україниі звільнити її від покарання, передбаченого санкцією цієї статті на підставі ст.74 ч.5, 49 КК України

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим вважати засудженою ОСОБА_2 до покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_2 обчислювати з 08.04.2014 року.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин в складі організованої групи за участю ОСОБА_68 та ОСОБА_69 Вважати вірним формулювання, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин в складі організованої групи за участю осіб, кримінальне провадження щодо яких виділено в окреме провадження.

На підставі ст.72 КК України зарахувати засудженій ОСОБА_2 період перебування її під вартою в Київському слідчому ізоляторі, куди вона доставлялась для участі в судовому засіданні, а також коли вирок щодо неї не набрав законної сили, а саме: з 25.02.2015 року по 29.07.2015 року та з 23.03.2016 року по 17 серпня 2016 року, виходячи з розрахунку один день тримання під вартою (попереднього увязнення) за два дні позбавлення волі.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженою ОСОБА_2, яка утримується під вартою, в той самий строк з дня вручення їй копії ухвали.

Головуючий В.Ф. Кифлюк

Судді С.П Підгорна

ОСОБА_116

Копія вірна: суддя