Рішення № 59792478, 19.08.2016, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Матвієвська Г. В.

Справа № 644/6330/14-ц

Провадження № 2/644/483/16

19.08.2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2016 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді - Матвієвської Г.В.,

за участю секретаря Семеренко О.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5та просили суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог,:

1.Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІдН НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІдН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк на рахунок 29090000000113, код в ЄДР 09807750, МФО 351005 заборгованість по Договору про надання споживчого кредиту № 11307412000 від 28.02.2008 року в сумі 42362,91 (сорок дві тисячі триста шістдесят два долари США 91 цнт) та пеню у сумі 195048,02 (сто дев`яносто п`ять тисяч сорок вісім гривень 02 коп), а також - судові витрати в сумі 6404,02 грн. з кожного.

2.Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІдН НОМЕР_1) та ОСОБА_5 (ІдН НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк на рахунок 29090000000113, код в ЄДР 09807750, МФО 351005 заборгованість по Договору про надання споживчого кредиту № 11307412000 від 28.02.2008 року в сумі 42362,91 (сорок дві тисячі триста шістдесят два долари США 91 цнт) та пеню у сумі 195048,02 (сто дев`яносто п`ять тисяч сорок вісім гривень 02 коп), а також -; судові витрати в сумі 6404,02 грн. з кожного.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що «28 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» - з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (надалі - Банк) та ОСОБА_3 (надалі - Позичальник, Відповідач-1) було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11307412000 (надалі - Кредитний договір). Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 р. були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне Акціонерне Товариство « УкрСиббанк». Згідно з положеннями Цивільного Кодексу України, Закону України Про акціонерні товариства» та Листом Державного комітету регуляторної політики та підприємництва № 4010 від 10.04.2009 р. дані зміни не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи АКІБ «УкрСиббанк».

Відповідно до умов Кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у сумі 52 000,00 доларів США (п'ятдесят дві тисячі доларів США 00 центів), а Позичальник зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 28 лютого 2022 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 11,90 % річних.

Погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів згідно з п. 1.3.4. Кредитного договору відбувається з 01 по 25 число кожного місяця, наступного за тим, за які були нараховані проценти.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов 'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Для забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1 за Договором про надання споживчого кредиту №11307412000 від 28 лютого 2008 року було укладено Договір поруки між AT «УкрСиббанк» (надалі Позивач) та ОСОБА_4 (надалі Відповідач-2) за № П1/11307412000 від 28 лютого 2008 року; Договір поруки між AT «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 (надалі Відповідач-3) за №П2/11307412000 від 28 лютого 2008 року.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за користування. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Відповідач-1, всупереч умов Кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.

Пунктом 4.1 Кредитного договору за порушення Відповідачем термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених «Кредитним договором», зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Позивач має право вимагати від Відповідача додатково сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.».

Таким чином, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач зазначає, що станом на 11.04.2016 року заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11307412000 від 28.02.2008 року становить 42362,91 (сорок дві тисячі триста шістдесят два дол.. США 91 цнт), з яких:

31257,56 дол.США заборгованість за кредитом, в тому числі:

21976,56 дол.США цнт. строкова заборгованість за наданим кредитом;

9281,00 дол. США цнт. - прострочена заборгованість за наданим кредитом;

11105,35 дол.США заборгованість по процентам за користування кредитом, в тому числі:

412,54 дол.США цнт. строкова заборгованість по процентам за користування кредитом;

10692,81 дол.США цнт. прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом,

а також пеня, нарахована в порядку п. 4.1. кредитного договору в сумі 195048,02 грн.коп, з яких:

91889,69 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

103158,33 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

Позивач зазначає, що 14 травня 2014 року Відповідачам було направлено вимоги про погашення простроченої заборгованості, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (копія повідомлень та листів додаються) однак, станом на сьогоднішній день Відповідачі свої зобов'язання, щодо погашення заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування ним, не виконали. У звязку із чим Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідачів про стягнення всієї суми заборгованості по кредиту, процентів за його користування, та пені за прострочення виконання зобов'язань, посилаючись на ст. 1050 ЦК України, за змістом якої, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням ), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові, стосовно Висновку судової економічної експертизи № 8038 від 04.11.2015 р., виконаним експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. ОСОБА_6 ОСОБА_7, далі по тексту Висновок експертизи, зазначила, що Висновок експертизи позивач вважає таким, що здійснено без повного дослідження матеріалів справи, норм матеріального права, якими регулюється процедура надання банками кредитів, відображення цих операцій в бухгалтерському обліку та режиму поточних рахунків, містить підміну понять; експертом досліджено первинні документи, які не відносяться до предмету дослідження і не досліджено документи, відображення даних за якими містять відповіді на питання суду, що обґрунтовує наступним: « 1.В якості первинних документів банку, що підтверджують перерахування кредитних коштів на поточний рахунок ОСОБА_3 експертом досліджено два документи меморіальний ордер № НОМЕР_4 і ОСОБА_8 по поточному рахунку № 26200171078500.

Між тим, єдиним первинним документом, підтверджуючим перерахування кредитних коштів з банківського рахунку на поточний рахунок ОСОБА_3 № 26200171078500, являється меморіальний ордер № НОМЕР_4, далі по тексту меморіальний ордер, і обґрунтовуємо дане твердження наступним.

Відповідно до п.2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» № 566 від 20.12.1998 р. підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій.

Згідно з п.1.10 Інструкції № 254, затвердженої Правлінням НБУ від 18.06.2003 р., далі по тексту Інструкція НБУ № 254, первинний документ - це документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення».

Операцією, яку відповідно до третього питання суду необхідно підтвердити або спростувати експерту, є видача кредиту ОСОБА_3 в сумі 52000 дол.США шляхом перерахування коштів на його власний поточний рахунок № 26200171078500.

Відповідно до п.1.19-1 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п.4.7 Інструкції НБУ № 254 меморіальний ордер це розрахунковий документ, яким оформляються внутрішньобанківські операції.

Внутрішньобанківські операції відповідно до п.1.10 Інструкції НБУ № 254 це «операції банку, що не пов'язані з виконанням доручень клієнтів».

Внутрішньобанківські операції, згідно з п.4.7 Інструкції НБУ № 254, «оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку».

Таким чином, перерахування коштів з банківського рахунку на поточний рахунок позичальника здійснюється банком самостійно, без доручення клієнта, тож, ця операція являється внутрішньобанківською, проведення якої оформлюється меморіальним ордером; отже, меморіальний ордер є первинним документом, який містить відомості про банківську операцію та підтверджує її здійснення..

Висновок:меморіальний ордер являється первинним документом, що підтверджує перерахування коштів в сумі 52000 дол.США з банківського рахунку № НОМЕР_5 на поточний рахунок ОСОБА_3 № 26200171078500.

Як зазначено вище, у Висновку експертизи експертом в якості первинного документу, підтверджуючого надання ОСОБА_3 кредиту шляхом перерахування кредитних коштів на його поточний рахунок, крім меморіального ордеру, визначено ще й ОСОБА_8 по поточному рахунку».

Позивач вважає, що ОСОБА_8 по поточному рахунку ОСОБА_3 № 26200171078500 первинним документом, підтверджуючим перерахування кредиту позичальнику, не являється, і обґрунтовує дане твердження наступним:

«Як зазначено вище, первинним документом є документ, який фіксує факт здійснення банківських операцій.

Відповідно до п.1.8 Інструкції «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах», затвердженої Постановою Правління НБУ 12.11.2003 р. № 492, поточний рахунок це рахунок, що відкривається банком клієнту для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів.

Тож, рахунок № 26200171078500, на який згідно з п.1.5 кредитного договору зараховуються кредитні кошти, являється особовим рахунком клієнта.

Відповідно до п.7.1 вказаної Інструкції операції за поточними рахунками фізичних осіб здійснюються за розпорядженням власника.

Тож, поточний рахунок передбачений для зберігання грошових коштів клієнта та здійснення за його розпорядженням розрахунково-касових операцій, Відтак, ОСОБА_8 по поточному рахунку № 26200171078500 може відображати тільки ці операції і за поточним рахунком.

Між тим, питання суду, поставлені на вирішення судової економічної експертизи, не стосуються операцій, які здійснював ОСОБА_3 за власним поточним рахунком № 26200171078500, а тому, досліджуючи ОСОБА_8 по цьому поточному рахунку, експерт припустився підміни понять, оскільки дослідив документ, який первісним документом, підтверджуючим видачу кредиту ОСОБА_3 шляхом перерахування банком коштів на його поточний рахунок № 26200171078500, не являється.

В цій ОСОБА_8 відображено тільки факт вже здійсненої операції по зарахуванню коштів в сумі 52000 дол.США на поточний рахунок ОСОБА_3

Підтвердженням даного висновку є також п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління НБУ 18.06.2003 р. за № 254, надалі по тексту Інструкція НБУ № 254, відповідно до якого виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій

за цим рахунком.

2.Документом, який відображає видачу, погашення кредиту та процентів за користування ним в розрізі сум погашень в конкретні дати, є ОСОБА_8 по кредитному договору.

Кредитним договором, а саме п.7.2 передбачено те, що банк самостійно веде облік і здійснює розрахунки заборгованості позичальника відповідно до вимог законодавства України та умов договору. У разі наявності спору між сторонами, в якості письмових доказів невиконання зобов`язань позичальником, що мають пріоритетне значення приймаються виписки про стан рахунків та первинні документи.

ОСОБА_8, що містить відомості про видачу та погашення кредиту ОСОБА_3 в період з 28.02.2008 р. по 26.02.2015 р., міститься в матеріалах справи. Вона також стала предметом дослідження судового експерта.

Експертом залишено поза увагою та не надано будь-якої оцінки тій обставині, що дані, які містяться у ОСОБА_8 по кредитному договору за 28.02.2008 р., повністю співпадають з даними меморіального ордеру.

Так, в меморіальному ордері й у ОСОБА_8 по кредитному договору зазначено:

призначення платежу: надання кредиту згідно угоди 11307412000 від 28.02.2008 р. ОСОБА_3;

номер меморіального ордера НОМЕР_4;

дата 28.02.2008 р.;

номер рахунку, з якого надійшли кошти -223390000;

сума 52000 дол.США;

валюта USD;

еквівалент в гривні 262600,00;

одержувач ОСОБА_3:

номер поточного рахунку, на який зараховано кошти - 26200171078500

Таким чином, дані первинного документа (меморіального ордеру) щодо видачі кредиту ОСОБА_3 шляхом перерахування коштів в сумі 52000 дол.США з банківського рахунку № 223390000 на поточний рахунок ОСОБА_3 № 26200171078500 повністю відповідають даним ОСОБА_8 за кредитним договором.

3.Щодо розбіжностей в номерах рахунку, з якого надійшли кошти на поточний рахунок ОСОБА_3 № 26200171078500, зазначених в меморіальному ордері і в ОСОБА_8 по поточному рахунку

В меморіальному ордері № НОМЕР_4, який є об`єктом дослідження експерта, рахунок, з якого кредитні кошти в сумі 52000 дол.США банком перераховано на поточний рахунок ОСОБА_3 № 26200171078500, зазначено рахунок 223390000.

В той же час у ОСОБА_8 по поточному рахунку ОСОБА_3 № 26200171078500 рахунок, з якого надійшли кредитні кошти в сумі 52000 дол.США, значиться як рахунок № НОМЕР_6.

У Висновку експертизи дану розбіжність в номерах рахунку, з якого кредитні кошти перераховано на поточний рахунок ОСОБА_3, експертом розцінено як відсутність документального підтвердження перерахування банком кредиту в сумі 52000 дол.США на поточний рахунок ОСОБА_3 № 26200171078500.

Між тим, дана розбіжність не свідчить про незарахування банком кредитних коштів в сумі 52000 дол.США на поточний рахунок ОСОБА_3, а пояснюється особливістю програмного забезпечення бухгалтерського обліку внутрішньобанківських операцій в АТ «УкрСиббанк».

Так, відповідно до п.2.2 Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій…, затвердженої Постановою Правління НБУ № 435 від15.09.2004 р., «для відображення в бухгалтерському обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій банки відповідно до облікової політики можуть використовувати транзитні рахунки, рахунки кредиторської та дебіторської заборгованості з подальшим відображенням цих операцій за відповідними рахунками з обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій».

Відповідно до облікової політики АТ «УкрСиббанк» облік операцій за поточними рахунками клієнтів і за кредитними операціями здійснюється в двох модулях:

BSP облік кредитних операцій;

AMP облік операцій за поточними рахунками клієнтів.

Для зв`язку обліку за цими двома модулями використовується транзитний рахунок 3739, визначений Постановою Правління НБУ № 280 від 17.06.2004 р. , якою затверджено План рахунків бухгалтерського обліку банків України, як транзитний рахунок за іншими розрахунками.

Призначення цього рахунку облік сум з послідуючого зарахування коштів на рахунки банку або рахунки клієнта. По дебету та кредиту цього рахунку обліковуються суми, які шляхом розподілу зараховуються на відповідні рахунки за призначенням.

Тож, рахунок, зазначений у ОСОБА_8 по поточному рахунку ОСОБА_3 як рахунок, з якого надійшли кошти в сумі 52000 дол.США, -а саме - № НОМЕР_6, являється транзитним рахунком, передбаченим Планом рахунків.

Рахунок 223390000, зазначений в меморіальному ордері як такий, з якого надійшли кошти в сумі 52000 дол.США на поточний рахунок ОСОБА_3 , являється, відповідно до Плану рахунків, рахунком за призначенням: довгострокові кредити, надані фізичним особам.

Тож, бухгалтерський облік надання кредиту за кредитним договором оформлено такими проводками:

в BSP - Дт НОМЕР_5 (довгострокові кредити, надані фізичним особам)

Кт НОМЕР_6 (надання кредитних коштів);

в AMP - Дт НОМЕР_6

Кт 262001771078500 (зарахування коштів на поточний рах.клієнта).

В меморіальному ордері відображається пряма, без врахування транзитного рахунку 3739, проводка:

Дт НОМЕР_5

Кт 262001771078500.

Таким чином,

- в меморіальному ордері № НОМЕР_4 зазначено рахунок НОМЕР_5, як внутрішньобанківський, з якого здійснено зарахування кредитних коштів на поточний рахунок ОСОБА_3 № 262001771078500, а

- у ОСОБА_8 по поточному рахунку № 262001771078500вказано транзитний рахунок НОМЕР_6, як рахунок, з якого грошові кошти в сумі 52000 дол.США було зараховано на поточний рахунок ОСОБА_3,

оскільки відображення даної операції в програмному забезпеченні АТ «УкрСиббанк» можливо тільки за умови використання транзитного рахунку 3739.

4. Щодо розбіжностей в номерах меморіального ордеру НОМЕР_4 і документа, який зазначено у в ОСОБА_8 по поточному рахунку № 26200171078500 як такий, що є підставою для зарахування на нього кредитних коштів, а саме - № 999100.

Як зазначено вище, первинним документом, який підтверджує зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, є меморіальний ордер.

Меморіальний ордер, який є підтвердженням зарахування на поточний рахунок ОСОБА_3 № 262001771078500 кредиту в сумі 52000 дол.США, має номер НОМЕР_4.

Такий же номер відображено і в ОСОБА_8 по кредитному договору.

В ОСОБА_8 по поточному рахунку документ, на підставі якого на цей рахунок зараховано 52000 дол.США, значиться під номером 999100.

Цей номер є технічним, таким, що відноситься до PTS (payment transaction system) - технічний модуль, який відповідає за проходження платежів між системами банку САП і СЕП (система електронних платежів) НБУ.

Будь-якого змістовного навантаження номер 999100 не несе, бо він не відноситься до даних, які свідчать про зарахування кредиту на поточний рахунок суму, валюту, дату, призначення платежу, тощо.

До того ж, номер 999100 міститься у ОСОБА_8 по поточному рахунку ОСОБА_3 № 262001771078500, яка, як доведено вище, відображає поточні операції клієнта, що здійснюються за його розпорядженням, а тому не являється свідченням або підтвердженням такої внутрішньобанківської операції як надання кредиту позичальнику.

Таким чином, у Висновку експертизи відповіді на перше та третє питання щодо суми й валюти наданого ОСОБА_3 28.02.2008 р. кредиту, виходячи з умов кредитного договору та первинних бухгалтерських документів, що підтверджують перерахування коштів на поточний рахунок позичальника № 26200171078500, надано експертом на основі проведення дослідження ОСОБА_8 з поточного рахунку ОСОБА_3, яка первинним документом, підтверджуючим перерахування кредитних коштів, не являється. При цьому експертом не проведено порівняльного аналізу між даними, зазначеними в меморіальному ордері № НОМЕР_4, який відповідно до вищеперелічених нормативних документів НБУ являється первинним бухгалтерським документом, підтверджуючим надання кредиту позичальнику, і даними ОСОБА_8 по кредитному договору, яка відображає зарахування кредиту на поточний рахунок позичальника і подальше погашення кредиту та процентів за користування ним.

Тож, Висновок експертизи не відповідає на третє питання, поставлене судом і безпідставно надає відповідь під умовою по першому питанню, а тому, вважаємо, що Висновок в частині відповідей експерта на перше й третє питання не можуть прийматися судом в якості доказу заперечень відповідача про неотримання ним кредиту в сумі 52000 дол.США.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України «належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування».

Згідно ч.3 ст.58 ЦПК України «Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування».

Таким чином, представник позивача вважає Висновок експертизи неналежним доказом, тому просить суд не приймати його в якості підтвердження заперечень відповідача на позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості».

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі, пояснюючи, що в червні 2014 року до суду звернувся позивач ПАТ «УкрСиббанк» з позовною заявою до відповідачів про стягнення суми заборгованості за кредитним договором. Зазначає, що Позивач просив стягнути з відповідачів суму боргу за договором про надання споживчого кредиту № 11307412000 від 28 лютого 2008 року в розмірі 34385,48 доларів США, що станом на 17.06.2014 року становить 404388,51 грн., з яких:

-31257,56 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.06.2014 року становить 367602,78 гривень заборгованість за простроченим кредитом;

-2911,45 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.06.2014 року становить 34239,94 гривень заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

-105,19 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.06.2014 року становить 1237,08 гривень пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

-111,28 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.06.2014 року становить 1308,71 гривень пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Представник відповідачів вважає, що зверненням до суду у 2014 році з цим позовом, позивач фактично припинив відносини між позивачем та боржником, однак, в своїх уточнених позовних заявах, позивач станом на 15.04.2016 року продовжує нараховувати відсотки за користування кредитом за кожний місяць та пеню 2014, 2015 та 2016 років. Вважає такі дії позивача незаконними та необґрунтованими, адже фактично кредитні відносини між сторонами припинилися з ініціативи позивача в момент вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту станом на червень 2014 року. Таким чином, термін виконання зобовязання за вказаним кредитним договором банком було змінено і цей термін необхідно визнати таким, що настав з моменту звернення банку до суду з таким позовом. Представник відповідачів вважає, що банк з дня подання позову втрачає можливість додатково нараховувати відсотки за користування кредитом, адже сам забажав не чекати дати припинення кредитного договору (встановлений в кредитному договору до 28.02.2022 року). Зважаючи, що банк не має право уточнювати позовну заяву, шляхом змінюючи суму боргу (збільшуючи її), представник відповідача вважає, що необхідно розглядати вимоги позовної заяви від 20.06.2014 року з вказаним еквівалентом в гривні станом на день подання позовної заяви. Крім того представник відповідачів зауважує на тому, що позивач немає й не надав суду належного доказу видачі відповідачу ОСОБА_3 вказаного кредиту.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

28 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» - з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (надалі - Банк) та ОСОБА_3 (надалі - Позичальник, Відповідач-1) було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11307412000 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у сумі 52 000,00 доларів США (п'ятдесят дві тисячі доларів США 00 центів), а Позичальник зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 28 лютого 2022 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 11,90 % річних.

Погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів згідно з п. 1.3.4. Кредитного договору відбувається з 01 по 25 число кожного місяця, наступного за тим, за які були нараховані проценти.

Для забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1 за Договором про надання споживчого кредиту №11307412000 від 28 лютого 2008 року було укладено Договір поруки між AT «УкрСиббанк» (надалі Позивач) та ОСОБА_4 (надалі Відповідач-2) за № П1/11307412000 від 28 лютого 2008 року; Договір поруки між AT «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 (надалі Відповідач-3) за №П2/11307412000 від 28 лютого 2008 року.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Відповідач-1, всупереч умов Кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.

Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов 'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Пунктом 1.4 вищевказаного договорів поруки передбачено, що Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору. Згідно з пунктом 1.3 договору поруки Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і Позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст. ст. 525,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Представником позивача в позові та під час всіх судових засідань, неодноразово надано суду пояснення, щодо звернення до суду на підставі ч.2 ст..1050 ЦК України, за замістом якої, - якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, вказана норма законодавства чітко встановлює право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Жодних прав на отримання пені законодавцем не встановлено в даному випадку, позивачем змінено строк виконання зобовязання.

Вказана позиція відображена в судовій практиці, а саме: Ухвалою ВССУ від 29.07.2015 по справі №6-13025св15, у якій зазначено наступне:«у зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитнимдоговором банк відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України і п. 6.5 кредитного договорувикористав право достроковостягнути з позичальника заборгованість за кредитним договором, надіславши претензію-повідомлення (вимогу)про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів. Пред'явившивимогупро повне дострокове погашення заборгованості за кредитом,сплати відсотківза користування кредитом та пені,кредитор відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК Українизмінив строквиконання зобов'язання». Постановою Верховного Суду України від 17.09.2014 по справі №6-53цс14, у якій, окрім іншого, зазначено наступне:«У зв'язку з порушенням боржником графіка погашення платежів та виникненням заборгованості за кредитним договоромкредитор використавпередбаченеч. 2 ст. 1050 ЦК Українита пунктом 5.5 договору право наодносторонню змінуумов кредитного договору, надіславши вимогу, у тому числі поручителю,про дострокове поверненнявсієї суми кредиту та пов'язаних із ним платежівне пізніше вказаного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що всі обставини( крім підстав для стягнення пені) , викладені позивачем на підтвердження своїх вимог знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а саме щодо укладення вказаного кредитного договору, факту видачі кредитних коштів позивачем відповідачу ОСОБА_3 згідно заяви відповідача про видачу готівки, меморіального ордеру, у валюті зазначеній позивачем, щодо укладення належних договорів поруки з відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожним окремо, наявності заборгованості відповідача ОСОБА_3 за цим кредитним договором.

Таким чином, суд вважає доведеним, що станом на 11.04.2016 року заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11307412000 від 28.02.2008 року становить 42362,91 (сорок дві тисячі триста шістдесят два дол.. США 91 цнт), з яких:

31257,56 дол.США заборгованість за кредитом, в тому числі:

21976,56 дол.США цнт. строкова заборгованість за наданим кредитом;

9281,00 дол. США цнт. - прострочена заборгованість за наданим кредитом;

11105,35 дол.США заборгованість по процентам за користування кредитом, в тому числі:

412,54 дол.США цнт. строкова заборгованість по процентам за користування кредитом;

10692,81 дол.США цнт. прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом,

Суд вважає, що вимоги заявлені до належних відповідачів, бо згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-511цс15, статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що в разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобовязання, виникає кілька самостійних зобовязань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не повязані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є.

Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобовязання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобовязання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.

За таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 ЦК України, має право на свій розсуд предявити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі або частково, але поручитель, що виконав зобовязання, не має права предявити вимогу до іншого поручителя щодо розподілу відповідальності перед кредитором.

Що ж до пені, нарахованої позивачем, як на його твердження, в порядку п. 4.1. кредитного договору в сумі 195048,02 грн., з яких: 91889,69 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 103158,33 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом, суд відмовляє з тих підстав, що в даному випадку позивач звернувся до суду на підставі ст. 1050 ЦК України, яка виключає такі нарахування.

Доводи представника відповідачів щодо відсутності доказів, що підтверджують видачу зазначеного вище кредиту відповідачу ОСОБА_3, суд знаходить безпідставними та необґрунтованими, спростованими представником позивача шляхом надання належних доказів, а Висновок експертизи № 8038, виконаної на клопотання представника відповідачів, який не відповідає або надає відповідь під умовою на питання, поставлені судом, не спростовує доводів представника позивача, наведених на підтвердження позовних вимог щодо стягнення заборгованості за наданим кредитом, крім того Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 18.03.2014 року ( справа № 644/10398 /13), залишеним без змін Ухвалою АСХО від 14.05.2014 року, за позовом ОСОБА_3 до ПАТ « УкрСиббанк» про визнання кредитного договору недійсним, яким у задоволенні позову відмовлено, встановлено, що Банк виконав свої зобовязання у повному обсязі, шляхом зарахування кредитних коштів на поточних рахунок позивача № 26200171078500.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору, сплачені останнім при поданні позовної заяви до суду.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 525, 527, 530, 554, 543, 1050, 1048, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимогиПублічного акціонерного товариства « УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІдН НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІдН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк на рахунок 29090000000113, код в ЄДР 09807750, МФО 351005 заборгованість по Договору про надання споживчого кредиту № 11307412000 від 28.02.2008 року в сумі 42362,91 (сорок дві тисячі триста шістдесят два долари США 91 цнт), а також - судові витрати в сумі 5428,81 грн. з кожного.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІдН НОМЕР_1) та ОСОБА_5 (ІдН НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк на рахунок 29090000000113, код в ЄДР 09807750, МФО 351005 заборгованість по Договору про надання споживчого кредиту № 11307412000 від 28.02.2008 року в сумі 42362,91 (сорок дві тисячі триста шістдесят два долари США 91 цнт), а також -; судові витрати в сумі 5428,81 грн. з кожного.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд міста Харкова шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Г. В. Матвієвська