Рішення № 59791830, 15.08.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8903/16-ц

Провадження № 2-о/638/220/16

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09 серпня 2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого: судді Грищенко І.О.

при секретарі Самогньозд О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Десята Харківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім2єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

27.05.2016 року заявник звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю її ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1999 року по день смерті 28.10.2015 року.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 28.10.2015 року помер ОСОБА_2. На момент смерті йому на праві спільної сумісної власності разом з нею належали 20/100 частин квартири АДРЕСА_1 з відповідною частиною місць спільного користування. За життя спадкодавця ним не був складений заповіт. Спадкоємці 1-3 черг у нього відсутні. Вона проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю з 1999 року до моменту його смерті, тобто не менш як 5 років до часу відкриття спадщини. Проживали як чоловік та дружина, але без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет тощо. Сімейні стосунки між ними виникли приблизно з 1999 року, а у 2001 році вони переїхали разом в квартиру АДРЕСА_1, яка належала їм на праві власності відповідно до договору дарування від 27.10.2001 року.. Факт її проживання з ОСОБА_2 підтверджується штампом про реєстрацію місця проживання за вищевказаною адресою, поясненнями свідків. З метою оформлення права власності після смерті ОСОБА_2 вона своєчасно у встановлений строк звернулася до Десятої Харківської державної нотаріальної контори з завою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право власності. Листом від 03.03.2016 року №526/110/2016 Десята ХДНК повідомила про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2, оскільки між нею та померлим не простежується родинний зв'язок та запропоновано звернутися до суду.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, направила до суду представника ОСОБА_3, яку уповноважила представляти її інтереси в суді нотаріально посвідченою довіреністю, яку долучено до матеріалів справи.

Уповноважений представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала письмову заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутність.

Представник заінтересованої особи Десятої Харківської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з'явився. Від завідуючої надійшла інформація, згідно якої, після померлого 28.10.2015 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2, заведена спадкова справа №110/2016 року. 03.03.2016 року заява про прийняття спадщини подала ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, яку було зареєстровано у книзі обліку і реєстрації спадкових справ № 273. Документи, що підтверджують родинний зв'язок з померлим у спадковій справі відсутні. Відповідно до Інформаційної довідки за Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №43151249 від 03.03.2016 року, заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався. Заяв від інших спадкоємців про прийняття або відмову від спадщини не надходило. Свідоцтв про право на спадщину не видавалася. Просила справу за заявою ОСОБА_1 слухати у відсутність представника нотаріальної контори.

Суд, вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, вважає вимоги заявника законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що 28.10.2015 року помер ОСОБА_2, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії І-ВЛ №516479 від 29.10.2015 року, копію якого долучено до матеріалів справи.

На момент смерті ОСОБА_2 та заявнику ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності разом належали 20/100 частин квартири АДРЕСА_1 з відповідною частиною місць спільного користування.

За життя спадкодавця ним не був складений заповіт.

Спадкоємці 1-3 черг у померлого відсутні.

Заявник ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю з 1999 року до моменту його смерті, тобто не менш як 5 років до часу відкриття спадщини. Проживали як чоловік та дружина, але без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет тощо.

Сімейні стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли приблизно з 1999 року, а у 2001 році вони переїхали разом в квартиру АДРЕСА_1, 20/100 частин якої належали їм на праві спільної сумісної власності відповідно до договору дарування від 27.10.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №4813, копію якого долучено до матеріалів справи.

Факт спільного проживання заявника з ОСОБА_2 підтверджується штампом про реєстрацію місця проживання в квартиру ІНФОРМАЦІЯ_5, довідкою КП "Жилкомсервіс" дільниці №6 від 14.04.2009 року, копію якої долучено до матеріалів справи.

З метою оформлення права власності після смерті ОСОБА_2 заявник своєчасно, у встановлений строк звернулася до Десятої Харківської державної нотаріальної контори з завою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право власності.

Листом від 03.03.2016 року №526/110/2016 Десята ХДНК повідомила про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2, оскільки між ОСОБА_1 та померлим не простежується родинний зв'язок та запропоновано звернутися до суду.

До матеріалів справи долучено фотознімки, на яких відображена заявник з ОСОБА_2 та знайомими та родичами, під час перебування на відпочинку та святкування сімейних свят.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з положеннями п. 1 ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2ст. 234 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень, наведених у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування " від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, у випадках, коли спадкоємці постійно проживали разом зі спадкодавцем, проте зареєстровані за іншою адресою, судам слід враховувати наступне.

Місцем проживання фізичної особи, згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, у якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Згідно наданих заявником доказів, вбачається, що ОСОБА_1 з 19.12.2001 року зареєстрована та постійно мешкає, в тому числі і на час смерті ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1.

Згідно з положеннями ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з змісту роз'яснень, що містяться п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Встановлення факту постійного проживання разом з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу на час відкриття спадщини необхідно заявнику для отримання свідоцтва про право на спадщину в установленому законом порядку, після смерті ОСОБА_2

Таким чином, суд вважає, що заявником надано достатньо належних доказів, які підтверджують факт постійного проживання заявника з ОСОБА_2, померлим 28.10.2015 року однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 11, 57-60, 212, 214, 256-259 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, померлого 28.10.2015 року з 1999 року по день смерті 28.10.2015 року.

Рішення може бути оскаржене в палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через суд І інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк від дня його проголошення.

Головуючий: суддя: І.О.Грищенко