Ухвала суду № 59789404, 19.08.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4859/16-а

2-а/212/145/16

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

19 серпня 2016 року м. Кривий Ріг Суддя Жовтневого районного суду міста ОСОБА_1 ОСОБА_2 розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконкому Жовтневої районної у місті ради до ОСОБА_4 про повернення надміру виплачених коштів до бюджету,-

В С Т А Н О В И В;

Позивач ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконкому Жовтневої районної у місті ради звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про повернення надміру виплачених коштів до бюджету.

Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що відповідачем при призначенні допомоги навмисно було подано недостовірні та неповні відомості, що вплинули на встановлення права на державну соціальну допомогу та її розмір. Добровільно повернути кошти відповідач відмовився, а відтак такі слід стягнути за рішенням суду.

Однак, оскільки відповідач добровільно зазначені кошти до бюджету не повернув, ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконкому Жовтневої районної у місті ради звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч.2 ст.2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування у сфері дотримання прав та свобод громадян і юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема обовязку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто однією з визначальних особливостей КАС є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична або юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Відповідно до ч.4 ст.50 КАС громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності обєднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Правовий аналіз пп.14 ч.4 цієї статті свідчить, що всі наведені підстави, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом субєкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

Однак і в цих випадках водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання субєктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих субєктів владних повноважень.

Крім того, п.5 ч.4 ст.50 КАС, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків превентивного судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала б право для розширеного тлумачення права субєкта владних повноважень на адміністративний позов.

За п.4 ч.4 ст.50 КАС субєкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх обєднань, юридичних осіб, які не є субєктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.

У випадку, якщо позов заявлено про стягнення грошових коштів, що стали власністю громадянина ОСОБА_4 і, на думку позивача, були набуті ним безпідставно, що свідчить про приватноправовий, а не публічний характер правовідносин, які виникли між сторонами.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного суду України від 30 березня 2016 року №6-495цс16.

Отже, заявлений позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 109 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконкому Жовтневої районної у місті ради до ОСОБА_4 про повернення надміру виплачених коштів до бюджету.

Розяснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали , у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: І. Б. Чайкін