Рішення № 5978907, 25.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/8525.06.09 За позовомПрокурора Олевського району Житомирської області в інтересах держави в особі Олевської районної державної адміністрації до Акціонерного комерційного банку «Київ»

про стягнення боргу

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : Козловець Т.М. (довіреність № 696 від 25.06.2009)

від відповідача : не зявились.

В судовому засіданні 25 червня 2009 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Прокурор Олевського району Житомирської області (надалі - прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Олевської районної державної адміністрації (надалі - позивач) з позовом до Акціонерного комерційного банку «Київ»(надалі відповідач, Банк) про стягнення боргу з повернення депозиту в сумі 1630 000,00 грн. та пені в розмірі 218110,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобовязання щодо повернення коштів з депозитного рахунку згідно з умовами договору банківського вкладу.

Відповідач надав заперечення проти позову, в якому зазначив про те, що постановою правління Національного банку України (надалі - НБУ) від 06.02.2009 № 53 було призначено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому Банк повинен виконувати кредиторські вимоги по своїх зобовязаннях лише після припинення дії мораторію; просив розглянути справу за відсутності його представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2007 року між Фінансовим управлінням позивача (Вкладник) і відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) № 3169-1 (надалі - Договір), за умовами якого Банк відкриває Вкладнику вкладний рахунок № 25469007800460, а Вкладник перераховує на нього грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн.

У відповідності до п. 3.3.2 Договору Вкладник має право поповнювати суму вкладу шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі з будь-якого свого рахунку на вкладний (депозитний) рахунок.

Згідно з умовами Договору позивачем було перераховано на депозитний рахунок, відкритий відповідачем, всього 1 630 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 25.05.2009 та не заперечується відповідачем.

Дата повернення вкладу по Договору неодноразово змінювалася: останньою Додатковою угодою № 7 від 31.07.2008р. сторони визначили дату повернення вкладу 30 липня 2009 року (п. 1.3 Договору).

Однак у відповідності до п. 3.3.3 Вкладник має право частково вилучати грошові кошти в вкладного (депозитного) рахунку до настання дати повернення вкладу, про що надається Банку письмову повідомлення за один робочий день до такого вилучення.

Крім того, відповідно до п. 3.3.5 Договору Вкладник також має право повністю вилучати грошові кошти з вкладного (депозитного) рахунку до настання дати повернення вкладу в разі нестачі власних коштів на виплату заробітної плати та оплату енергоносіїв в бюджетній сфері, про що Банку надається письмове повідомлення за один робочий день до такого вилучення.

Згідно із п. 3.2.4 Договору Банк зобовязаний повернути вклад у строк, визначений п. 1.3 Договору, або у разі дострокового розірвання Договору шляхом перерахування грошових коштів на відповідні рахунки Вкладника.

Позивачем направлялися відповідачу повідомлення про вилучення грошових коштів з депозитного рахунку у звязку із необхідністю виплати заробітної плати та оплати енергоносіїв, а саме листи № 1255 від 03.11.2008, № 1310 від 14.11.2008, № 1314 від 17.11.2008, № 1321 від 19.11.2008, № 1335 від 25.11.2008, № 1394 від 05.12.2008, № 1434 від 16.12.2008, № 1441 від 17.12.2008, № 1449 від 18.12.2008 (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи у строк, визначений у п. 3.3.5 Договору відповідач не повернув позивачу суму вкладу, а саме 1630000,00 грн.

Враховуючи закінчення терміну виконання зобовязання по поверненню суми вкладу у звязку з повним вилученням Вкладником грошових коштів з депозитного рахунку, а також той факт, що в порядку, визначеними п.п. 3.3.5 Договору, сума вкладу позивача в розмірі 1 630 000,00 грн. не була повернута позивачу, а саме не зарахована на його рахунок, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі суми вкладу, а саме в сумі 1 630 000,00 грн. Вказана сума заборгованості підтверджується також складеним сторонами Актом звірки від 25.05.2009 (який міститься в матеріалах справи).

Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ № 53 від 06.02.2009 року в Акціонерному комерційному банку «Київ»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 00.02.2009 до 09.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 09.02.2009 року до 09.08.2009 року.

У відповідності до ст. 2 Закону про банки мораторій це зупинення виконання банком майнових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч.2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобовязання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Відповідачем не спростовано, що суму вкладу він повинен був перерахувати до введення мораторію, тобто до 06.02.2009, але порушив договірні зобовязання, а після введення мораторію перерахування стало неможливим, оскільки мораторій поширюється на зобовязання, строки виконання яких настали до призначення тимчасового адміністратора. Таким чином, зобовязання за договорами було порушене відповідачем до введення мораторію.

Однак дана обставина не впливає негативно на права позивача щодо судового захисту своїх прав. Так, згідно із частиною третьою ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Отже, мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути та задовольнити їх, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами, позовні вимоги не стосуються стягнення неустойки чи фінансових санкцій.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене та беручи до уваги те, що Договір банківського вкладу укладений на умовах видачі вкладу на першу вимогу, а позивач виявляв бажання повернути суму вкладу, тобто строк повернення вкладу настав, а банком сума депозитного вкладу не повернута, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 1 630 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 4.3 Договору у випадку неповернення суми вкладу з вини Банку пізніше ніж в день повернення вкладу Банку сплачує Вкладнику пеню у розмірі 0,1% від неповерненої суми за кожен день затримки виплати.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню лише в частині нарахування пені до введення мораторію, тобто за період з 04.11.2008 до 05.02.2009, виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, що складає 148 478,49 грн., яка розрахована наступним чином: (3080000,00 грн. х 24% /366 днів х 52 дні прострочення = 105022,95 грн.) + (2080000,00 грн. х 24% /366 днів х 2 дні прострочення = 2727,87 грн.) + (1630000,00 грн. х 24% /365 днів х 38 днів прострочення = 40727,67 грн.) = 148478,49 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 1 778 478,49 грн., в тому числі суми депозиту в розмірі 1 630000,00 грн., та пені за період з 04.11.2008 до 05.02.2009 в сумі 148 478,49 грн.

Згідно з п. 30 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Генеральна прокуратура України та її органи за позовами, з яких вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави звільняються від сплати державного мита.

З огляду на це, відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

З урахуванням викладеного, державне мито в сумі 17784,80 грн. (1% від суми задоволених вимог) та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового покладаються на відповідача в доход Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Київ»(ідентифікаційний код: 14371869, адреса: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького16-22) на користь Олевської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код 02313364, адреса: 11000, Житомирська область, м. Олевськ, вул. Свято-Миколаївська 4, р/р 31429000800460 в УДК Житомирської області, МФО 811039) 1 778 478,49 грн. (один мільйон сто сімсот сімдесят вісім тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 49 копійок). Видати наказ.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Київ»(ідентифікаційний код: 14371869, адреса: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького 16-22) на користь державного бюджету (р/р 31110095700011 в ГУДК України у м Києві, одержувач - Управління державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва, код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код платежу 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в розмірі 17 784,80 (сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 80 копійок) грн. Видати наказ.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Київ»(ідентифікаційний код: 14371869, адреса: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького 16-22) на користь державного бюджету (р/р 31213259700011 в ГУДК України у м Києві, одержувач - Управління державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва, код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 (сто вісімнадцять гривень) грн. Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 06.07.2009р.