Ухвала суду № 59786615, 12.08.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16828/16-к

Провадження № 1-кп/761/1128/2016

У Х В А Л А

Іменем України

12 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі :

головуючої - судді Бугіль В.В.,

при секретарі - Левківський М.А.,

за участю :

прокурора - Тонканцова Г.О.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

перекладача - ОСОБА_4,

обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

провівши підготовче судове засідання по розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100100000776 від 22 січня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

29 липня 2016 року у провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вважаючи, що по справі дотримані всі норми КПК України, підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту прокурору не вбачається.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_2 заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_1 заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_3 заперечили проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Потерпілі в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши доводи прокурора щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, інших учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученим до нього реєстром матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступного висновку.

Так, згідно з ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

При цьому, згідно ст. 29 КПК України, кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

Відповідно до п. 18 ч.2 ст. 42 КПК України, обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_6 розуміє Грузинську, Російську та Українську мови (аркуш кримінального провадження 147). Відповідно до пояснень останнього читати він вміє лише на російській мові.

На досудовому розслідуванні ОСОБА_9 вручались копія обвинувального акту та реєстр матеріалів кримінального провадження на українській та грузинській мові, в той час як ОСОБА_9, вміє читати тільки на російській мові.

При розгляді кримінального провадження, учасник якого не володіє чи недостатньо володіє державною мовою, суд повинен враховувати правові позиції ЄСПЛ. Право на безоплатну допомогу перекладача застосовується не лише до усних виступів на судовому розгляді, а й до документальних матеріалів та досудового провадження. Зокрема, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, хто не розуміє мову, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, має право на отримання безоплатної допомоги перекладача, що здійснює письмовий і усний переклад усіх тих документів чи заяв у провадженні проти нього, розуміти, які йому необхідно або які потрібно оголосити на суді мовою, що там використовується, для того, щоб здійснити своє право на справедливий судовий розгляд (п. 48 рішення ЄСПЛ від 28.11.78 у справі «Лудіке, Белкасем і Коч проти ФРН»). Однак не можна вважати, що п.3 (e) ст. 6 конвенції вимагає письмового перекладу всіх письмових доказів чи офіційних документів, що є у провадженні. Допомога перекладача має бути такою, щоб забезпечити розуміння підсудним справи проти нього і ведення свого захисту, зокрема завдяки тому, що через перекладача він може висувати на розгляд суду свою версію подій (п.74 рішення ЄСПЛ від 19.12.89 у справі «Камазінскі проти Австрії»). Також з огляду на необхідність забезпечення реальності та ефективності права, гарантованого п.3 (е) ст.6 конвенції, обов'язок компетентних органів не обмежується призначенням перекладача, а у випадку попередження їх за конкретних обставин може також розширюватися, включаючи встановлення певного контролю за належною якістю перекладу (пп.33 і 36 рішення від 30.05.80 у справі «Артіко проти Італії»).

Тобто, підозрюваному чи обвинуваченому не обов'язково має надаватись письмовий переклад усіх документів, однак останній має розуміти зміст такого документу. А отже враховуючи, що мова йде про обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження, тобто про документи, в яких знаходиться увесь зміст кримінального провадження, особа має право детально ознайомитись з ними.

Оскільки документи складені на мовах, на яких особа не вміє читати, допомогу їй має надати перекладач.

В матеріалах кримінального провадження не міститься даних, що при ознайомленні ОСОБА_9 з обвинувальним актом особі надавались послуги перекладача, як це передбачено ст. 68 КПК України та ст. 6 Конвенцією «Про про захист прав людини і основоположних свобод».

Крім того законодавець не встановлює обов'язок особи доводити своє незнання певної мови.

Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вручались копії обвинувальних актів та реєстри матеріалів кримінального провадження без участі захисників.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 КПК України, обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні, щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 46 КПК України, неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов'язковою.

Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу.

Так, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження вручався ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за участю захисників, що є порушенням права на захист.

Крім того в Актах про відмову від підписання розписки про отримання обвинувального акту, складених прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Тонканцовим Г.О. відсутня дата їх складання, що також вказує на те, що обвинуваченим та їх захисникам копії документів вручались в різні дати.

Наведені істотні порушення вимог КПК України не дають суду підстав для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, у зв'язку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.

Керуючисьст.ст. 20, 29, 42, 291, 314, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100100000776 від 22 січня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повернути прокурору Київської місцевої прокуратури №10.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Бугіль В.В.