Рішення № 59784509, 17.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/8385/2016 Головуючий у І інстанції - Коренюк А.М.

Доповідач - Андрієнко А.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення витрат на лікування та поховання спадкодавця,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення витрат на лікування та поховання спадкодавця в порядку ч.1 ст. 1232 ЦК України, мотивуючи свої вимоги тим, що вона зі спадкодавцем ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловік помер. Відповідно до заповіту від 29 квітня 2013 року померлий заповів їй квартиру АДРЕСА_1. Після відкриття спадщини у нотаріуса позивач дізналася про те, що, окрім неї, на спадщину, незважаючи на заповіт, претендують батьки померлого. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 травня 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 усунуто від права на спадкування обов'язкової частини у спадщині майна ОСОБА_5 Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 травня 2014 року скасовано в частині задоволення позову щодо ОСОБА_4 Зважаючи на те, що за життя ОСОБА_5 тяжко й тривалий час хворів, оскільки помер від онкологічного захворювання, за ним доглядала лише дружина, витрачала особисті гроші, матеріально їй в цьому батько померлого, який претендував на частку в спадщині, не допомагав, церемонією поховання також займалась лише позивач.

Вона витратила наступні кошти: 8 953 грн. 78 коп. - на лікування, 47 250 грн. 00 коп. - на поховання, всього - 56 203 грн. 78 коп., половину з яких просить стягнути з відповідача, як спадкоємця померлого ОСОБА_5 Вважає, що вказані кошти нею витрачені з дотриманням принципу розумності, як передбачено ч.1 ст. 1232 ЦК України, й претендує на часткове їх відшкодування відповідачем.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 28 101 грн. 89 коп. - витрат на лікування та поховання спадкодавця та 281 грн. 02 коп. - судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, спадкоємиця відповідача, який ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що суд першої інстанції помилково виходив з того, що позовні вимоги були доведеними та обґрунтованими, а витрати на поховання розумними, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка зі спадкодавцем ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер.

Відповідно до заповіту від 29 квітня 2013 року ОСОБА_5 заповів ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1.

Після відкриття спадщини у нотаріуса позивачка дізналася про те, що, окрім неї, на спадщину, незважаючи на заповіт, претендують батьки померлого ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які мають право на обов'язкову долю у спадщині.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 травня 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 усунуто від права на спадкування обов'язкової частини спадкового майна.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 травня 2014 року скасовано в частині задоволення позову щодо ОСОБА_4

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку про те, що оскільки ОСОБА_4 успадкував обов'язкову частку у спадковому майні після смерті свого сина , то він повинен нести половину витрат, понесених на лікування та поховання спадкодавця.

Однак, повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, так як зазначені висновки не відповідають обставинам справи , а також суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що відповідно до ст.. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та постановлення нового рішення.

Відповідно до ст.. 1232 ЦК України спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні ви трати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

Судом встановлено, що після смерті спадкодавця спадщину прийняли спадкоємець за заповітом - позивач по праві ОСОБА_3 та спадкоємець за законом - батько , який має право на обов'язкову частку у спадщині ОСОБА_4

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер, спадкоємцем його прав та обов'язків є його дружина, мати померлого спадкодавця ОСОБА_5 , ОСОБА_2, яка є апелянтом по справі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт не оспорює ту обставину, що батьками померлого не були понесені будь-які витрати на лікування, догляд та поховання сина. Нею лише оспорюється розумність витрат, які були зроблені позивачкою при похованні спадкодавця.

Відповідно до ст.. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Із зазначеного закону вбачається, що поминальні обіди не є витратами на поховання, які передбачені ст.. 1232 ЦК України, а тому не підлягають стягненню із спадкодавця.

Апелянт також посилається на те, що пам'ятник, замовлений позивачкою на підставі Договору № 121 від 14.05.2013 року, товарний чек № 220 від 15.05.2013, вартістю 30 000 грн, є ціною вищою за граничну вартість стандартних пам'ятників у даній місцевості.

Колегія суддів перевірила доводи апелянта і встановила, що замовлений позивачкою пам'ятник є подвійним, не лише для покійного спадкодавця, а й для іншої особи ( а.с.14-15).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що поділу між спадкоємцями підлягає лише половина вартості пам'ятника, в частині, яка встановлена саме для спадкодавця. Тобто 15 000 грн підлягає поділу між спадкоємцями, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7 500 грн за пам'ятник, встановлений спадкодавцю, що на думку колегії суддів є розумними витратами на облаштування та утримання місця поховання.

Позивач в своїх позовних вимогах зазначала, що на лікування вона витратила 8953 грн 78 коп, та 4800 грн на саму церемонію поховання ( а.с.8-10), половина з яких становить 4476 грн 89 коп та 2400 грн, а всього підлягає стягненню : 4476,89 + 2400+7500 =14 376 грн 89 коп.

Так як суд задовольняє вимоги позивача частково, то пропорційно задоволених вимог стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 143, 76 коп.

Керуючись ст..ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2015 року скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, права та зобов'язання якого успадкувала ОСОБА_2, на користь ОСОБА_3 4476 грн 89 коп витрачених на лікування спадкодавця, 7 500 грн, витрачених на пам'ятник , 2400 грн витрачених на поховання, а всього 14 376 грн 89 коп та судовий збір в розмірі 143, 76 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Судді: