Постанова № 59781109, 15.08.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2016 року № 813/2471/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю прокурора Гостєвої Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького, до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних із навчанням у вищому навчальному закладі,

в с т а н о в и в :

Заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов'язані з утриманням відповідача у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького в розмірі 40 089,13 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що під час навчання ОСОБА_1. перебував у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України. 22.04.2016 року відповідачем було достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, тому усі кошти, витрачені з державного бюджету на його утримання, підлягають поверненню. Оскільки відповідач в добровільному порядку витрати не відшкодовує, такі підлягають стягненню з нього в судовому порядку.

Прокурор Гостєва Д.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові. Просила позов задовольнити.

Представник Адміністрації Державної прикордонної служби України та третьої особи Національної академії Державної прикордонної служби України Мазуркевич Р.Б., повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не прибув, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника. Зазначив, що Адміністрація Державної прикордонної служби України та третя особа Національна академія Державної прикордонної служби України позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити в повному об'ємі.

Відповідач ОСОБА_1, повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання двічі не прибув, причин неявки суду не повідомив. Жодних заяв та клопотань стосовно відношення відповідача до даного адміністративного позову до суду не надходило.

Відповідно до положень частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом Ректора Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького від 11.08.2015 року №456-осОСОБА_1 зарахований на перший курс навчання до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, занесений до списків курсантів Академії та зарахований на всі види забезпечення, призначений на посаду курсанта та вважається таким, що уклав контракт про проходження військової служби (навчання) (а.с. 15).

Наказом Ректора Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького від 22.04.2016 року № 227-ос припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) та відраховано з числа курсантів академії молодшого сержанта ОСОБА_1 за пунктом «е» (через службову невідповідність) частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Вказаним наказом ОСОБА_1 вважається таким, що проходить строкову військову службу та його згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964, наказу № 419/831/240/605/537/219/532 від 16.07.2007 року його зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького в сумі 40 089 грн 13 коп.

Відповідач в добровільному порядку кошти у вказаній сумі не відшкодував, що зумовило звернення до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішення даного спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 2232-XII військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів.

Відповідно до частини другої цієї ж статті зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Згідно з частиною п'ятою статті 25 Закону № 2232-XII з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і п'ятим частини другої статті 23 цього Закону.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів«е», «є», «ж», «і», «и»частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «і», «и» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначено Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 12 липня 2006 р. № 964 (далі - Порядок-1)

Згідно пунктом 3 Порядку 1 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок-2), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення та медичне забезпечення.

За положеннями пункту 2.1.1 Порядку-2 витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку-2 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.

Відповідно до пункту 2.1.3. Порядку-2 витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.

Згідно з пунктом2.1.4. Порядку-2 витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Відповідно до розрахунку витрат № 15 від квітня 2016 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького в сумі 40 089,13грн (а.с.18).

Як зазначено в долучених до матеріалів справи довідках - розрахунках, витрати пов'язані, з утриманням відповідача в Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, складаються із:

- 25 112грн82 к. грошового забезпечення (а.с. 20);

- 12 411грн65 к. продовольчого забезпечення (а.с. 21);

-2 225 грн речове майно (а.с. 22);

- 339 грн 66 к. медичного забезпечення (а.с. 23).

Вказані витрати відповідачем в добровільному порядку не відшкодовані.

Відповідно до пункту 7 Порядку-1 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Згідно з пунктом 8 Порядку-1 сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.

Оцінюючи зібрані по справі докази в сукупності, суд дійшов переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 коштів в розмірі 40 089 грн 13 к. як витрати, пов'язані із його утриманням в Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1) на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул.Володимирська, 26, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 00034039, р/р31250203118593 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019) кошти в сумі 40 089 (сорок тисяч вісімдесят дев'ять)грн 13 к. як витрати, пов'язані із його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.