Постанова № 59781077, 25.07.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2016 року Справа № 814/956/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Середа О.Ф., розглянув в порядку письмового провадження справу

за позовом: Первомайської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, м. Первомайськ

до відповідача: Військової частини А 2183, м. Первомайськ

Суть спору: стягнення податкового боргу в сумі 61 138, 32 грн.,

в с т а н о в и в:

Первомайська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до Військової частини А 2183 (надалі – відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 61 138, 32 грн.

Позивач в судове засідання не з»явився, про дату, час та місце судового засідання повідомленний належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач як юридична особа зареєстрований виконавчим комітетом Первомайської міської ради Миколаївської області 05.03.1999 року та перебуває на податковому обліку в Первомайській ОДПІ з 26.07.2000 року.

Позивач зазначає, що станом на 06.04.2016 року відповідач має податковий борг з податку за землю в сумі 61 138, 32 гривень, а саме: 60 086, 75 грн. - плата за землю, самостійно визначеного ним у податкових деклараціях зі сплати земельного податку за 2015 р., 1 051, 57 грн. - пеня за несвоєчасну сплату податку.

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України 03.04.2015 року позивачем вручено відповідачу податкову вимогу № 253-25 від 31.03.2015 року .

Відповідно до приписів пункту 6.1 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.14.1.72 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Пунктами 269.1.1. та 269.1.2 Податкового кодексу України зазначено, що платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, а статтею 270 цього Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування земельною ділянкою та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

До 1 січня 2013 року основним документом, який посвідчував права на землю був державний акт на право власності на земельну ділянку (ст. 126 Земельного кодексу України).

Як вбачається з копії Державного акта на право постійного користування землею, постійним землекористувачем земельної ділянки військового містечка № 36 площею 288, 80 га. є військова частина № 40233 - Первомайська квартирно-експлуатаційна частина району, яка була розформована та правонаступником якої на даний час є квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаєва. Такі земельні ділянки у свій час надавались у постійне користування для потреб Міністерства оборони України. Цільове призначення земельної ділянки № 36 - для потреб Міністерства оборони.

Відповідно до Положення про організацію вкартирно-експлутаційного забезпечення ЗСУ, затвердженого наказом Міністерства оборони україни від 03.07.2013р. №448, На квартирно-експлуатаційну службу військової частини (далі - КЕС) покладається організація збереження та матеріальний облік фондів і територій військових містечок, квартирного майна та земельних ділянок, переданих військовій частині на утримання та експлуатацію, проведення їх інвентаризації (п.3.1). Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються в постійне користування в порядку, визначеному Земельним кодексом України та Законом України “Про використання земель оборони”. Фонди військових містечок закріплюються на праві оперативного управління за військовими частинами, про що видаються відповідні накази МО України. Підготовку проектів відповідних наказів МО України про закріплення (перезакріплення) фондів військових містечок за військовими частинами на праві оперативного управління здійснюють органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають такі військові частини. Фонди і територія військового містечка, а також земельні ділянки передаються військовим частинам на утримання і експлуатацію через квартирно-експлуатаційні органи за Актом приймання (передачі) для утримання та експлуатації будівель, споруд і території військового містечка, який затверджується начальником територіального квартирно-експлуатаційного управління (п.4.4). Оренда нерухомого майна державної та комунальної власності, яке необхідне для розміщення військових частин, здійснюється відповідно до чинного законодавства (п.5.12). Фонди військових містечок та земельні ділянки, утримання яких фінансується за рахунок бюджетних асигнувань відповідно до кошторису МО України на квартирно-експлуатаційне забезпечення, обліковуються у КЕВ (КЕЧ) (п.5.14). Облік фондів військових містечок, квартирного майна та земельних ділянок полягає в оформленні первинних документів, здійсненні своєчасних, повних, достовірних і точних записів у книгах (картках) кількісного обліку (накопичувачах інформації ПЕОМ) усіх операцій, пов’язаних з прийманням (передачею), зміною якісного (технічного) стану та списанням з кількісного обліку будівель і споруд (п.5.18). Уся документація з кількісного обліку фондів військових містечок та земельних ділянок зберігається у відповідному КЕВ (КЕЧ) (п.5.19). За організацію обліку відповідають начальники відповідних КЕВ (КЕЧ). Особи, що безпосередньо ведуть облік, відповідають за правильне оформлення (у межах обов’язків) усіх облікових документів згідно з чинним законодавством України (п.5.20).

Таким чином, військова частина А2183 не є власником або постійним землекористувачем вказаної земельної ділянки, оскільки згідно Державного акта на право постійного користування землею від 19.10.1994 р. вказана земельна ділянка надана у постійне користування іншій юридичній особі, а саме Первомайській квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якого є квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаєва, тому відповідач не може бути платником земельного податку відповідно до приписів 269.1.1 та 269.1.2 Податкового кодексу України.

Отже, враховуючи, що ВЧ не є власником або постійним землекористувачем вказаної спірної земельної ділянки, колегія суддів приходить до висновку, що військова частина не є платником земельного податку відповідно до ПК України, а тому і підстав для виникнення (нарахування) податкового боргу в даному випадку немає.

Таким чином, приймаючи до уваги все вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОДПІ про стягнення 61 138, 32 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що згідно інформації, отриманої за наслідком здійснення безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв є окремою юридичною особою, що, відповідно, може самостійно реалізовувати права та обов’язки, в тому числі, в сфері оподаткування.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158, 160-163, 167, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Первомайської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку/

Головуючий суддя О. Ф. Середа