Рішення № 5977956, 24.04.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.09 Справа № 28/26/09

Суддя Яцун О.В.

За позовом: ОСОБА_1, Запорізька область, м.Василівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича фірма “ВОЛОДИМИР”, Запорізька область, м.Василівка

про стягнення вартості в статутному фонді у розмірі 15 000 грн., частину вартості майна товариства станом на 09.11.2006р. із розрахунку 25 % його вартості, частину прибутку товариства, отриманого товариством в поточному році до моменту виходу із товариства станом на 09.11.2006р. із розрахунку 25 %.

Суддя

Секретар судового засіданняЯцун О.В.

Зеленкевич В.А.

Представники: від позивачане зявився від відповідача Валько В.С. представник на підставі довіреності №б/н від 16.01.2009р. Заявлені вимоги про стягнення вартості в статутному фонді у розмірі 15 000 грн., частину вартості майна товариства станом на 09.11.2006р. із розрахунку 25 % його вартості, частину прибутку товариства, отриманого товариством в поточному році до моменту виходу із товариства станом на 09.11.2006р. із розрахунку 25 %.

Ухвалою суду від 09.12.2008р. порушено провадження у справі № 28/26/09, судове засідання призначено на 19.01.2009р.

Також, ухвалою суду від 09.12.2008р. № 28/26/09 було відмовлено в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову у справі №28/26/09 шляхом накладання арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках товариства та на майно, яке належить ТОВ “Виробнича фірма “Володимир”, а саме на: земельну ділянку розміром 2809, 05 м2 на підставі свідоцтва про право власності ЗП № НОМЕР_3 від 28.05.2004р. реєстраційний № 0656; 3/5 частини майстерні по ремонту агрегатів за адресою: АДРЕСА_2 по договору купівлі-продажу від 17.10.2003р.; не житлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 24.02.2003р.; на автомобілі: МАЗ 5432, двигун № НОМЕР_1, шасі № ХТМ НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію ЯТС, № НОМЕР_5 від 10.02.2005р., державний № НОМЕР_2; НОМЕР_7, шасі № НОМЕР_6, свідоцтво про реєстрацію ЯТС, № НОМЕР_8 від 24.01.2004р., державний № НОМЕР_9; КАМАЗ 5410, двигун №НОМЕР_10, шасі № НОМЕР_11, свідоцтво про реєстрацію ЯТС, № НОМЕР_12 від 24.01.2004р., державний № НОМЕР_13.

Ухвалою суду від 19.01.2009р. № 28/26/09 провадження у справі було зупинено до отримання результатів судової економічної експертизи.

17.03.2009р. на адресу суду надійшов висновкок судової економічної експертизи по справі № 28/26/09.

В звязку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 13.04.2009р.

Представниками сторін було заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача проти позову заперечує. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 є учасником підприємства і ніколи не виходила з його складу, що підтверджується Статутом підприємства, перереєстрованого у новій редакції 8 вересня 2008р. При цьому ОСОБА_1 була головою зборів засновників, підписувала протокол загальних зборів №14 від 2.09.2009р. та затверджувала статут, до того підпис ОСОБА_1 нотаріально засвідено. Крім того, ОСОБА_1 продовжує приймати участь у діяльності підприємства як засновник та виступала головою зборів, про що свідчать протоколи №14 від 2.09.2009р. та №15 від 20.09.09р. Також зазначив, що позивач належним чином не виконувала зобовязання перед товариством по формуванню статутного капіталу. На підставі зазначеного, просить в задоволені позовних вимог відмовити.

З метою підготовки рішення в повному обємі в судовому засіданні оголошувалась перерва до 24.04.2009р.

23.04.2007р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Зазначене клопотання судом відхилено, оскільки розгляд справи завершений в судовому засіданні 13.04.2009р.

Нормами ст.78 ГПК України встановлено, що до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд розяснює сторонами наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Разом з тим, позивач у клопотання не зазначив, що з наслідками відповідних процесуальних дій ознайомлений.

В судовому засіданні 24.04.2009р. представнику відповідача у відповідності до ст.85 ГПК України оголошено рішення суду в повному обємі.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив,

08.10.1993р. розпорядженням райдержадміністрації №498 було зареєстровано ТОВ виробнича фірма “Володимир”.

Згідно із Статутом 1993р., засновниками товариства є ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

1996р. громадяни України ОСОБА_5 та ОСОБА_1 уклали договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю виробничу фірму “ВЛАДИМИР”, за умовами якого учасники вносять до уставного фонду наступні долі: ОСОБА_5 4.500.000.000крб., що складає 75%.

ОСОБА_1 1.500.000.000крб., що складає 25%.

Згідно указу Президента України “Про грошову реформу в Україні” №762/96 від 25.08.1996р. українські карбованці підлягають обміну на гривні за курсом 100.000 карбованців на 1 гривню.

В звязку з чим, частка гр. ОСОБА_1 в статутному фонді товариства становить 15.000грн.

Приписами ст. 116 ЦК України встановлено право учасника ТОВ у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників товариства та самого товариства. Вихід із складу учасників не повязується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами звязку.

10 листопада 2006р. ОСОБА_1 звернулась до голови ТОВ “ВФ “Володимир” із заявою про виведення її із складу учасників ТОВ “ВФ “Володимир”, в звязку з передачею своєї частки в майні товариства в рівних долях ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на підставі чого просить включити до складу товариства ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Разом з тим, як було зясовано в судовому засіданні, вказана заява не була зареєстрована у журналі вхідної кореспонденції товариства, що в свою чергу не зобовязувало керівника товариства прийняти будь-які дії щодо виключення із складу товариства гр. ОСОБА_1 та включення ОСОБА_8, ОСОБА_9

09.11.2006р. позивач звернулась до ТОВ “ВФ “Володимир” з нотаріально засвідченою заявою від 06.11.2006р. про вихід із товариства та з вимогою сплати їй частки з Статутного капіталу.

Пунктом 14 Договору про заснування ТОВ “Виробнича фірма “Володимир”, передбачено, що у випадку виходу учасника із товариства йому виплачується частина вартості майна товариства, пропорційна його долі в Статутному фонді, а також прибуток, отриманий товариством в поточному році до моменту виходу із товариства. Виплата проводиться після затвердження річного звіту та балансу, але не пізніше 12 місяців.

Згідно зі ст.54 Закону України “Про господарські товариства”, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства, вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Нормами ст. 148 ЦК України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути змінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного фонду був здійсненним шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори можуть вирішуватись судом.

Статутом ТОВ “ВФ “Володимир” не передбачені строки, порядок виплати частки учаснику товариства, а також не передбачений спосіб визначення вартості майна.

Враховуючи той факт, що відповідач в добровільному порядку у визначені нормами діючого законодавства не сплатив ОСОБА_1 належної частки у вартості майна та прибутку за 2006 рік, позивач звернулась до суду з позовними вимогами про стягнення вартості в статутному фонді у розмірі 15 000 грн., частину вартості майна товариства станом на 09.11.2006р. із розрахунку 25 % його вартості, частину прибутку товариства, отриманого товариством в поточному році до моменту виходу із товариства станом на 09.11.2006р. із розрахунку 25 %.

З метою обєктивного розгляду справи, судом у відповідності до норм ст.41 ГПК України була призначена судова економічна експертиза.

За результатами експертизи суду наданий висновок експерта “22/09 від 16.03.2009р., відповідно до якого вартість майна, в тому числі отриманого прибутку, що належить ОСОБА_1 станом на 31.12.2006р., пропорційно її частки в статутному капіталі в розмірі 25 відсотків складає 45.075грн.

Оцінивши надані документи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимог задоволенню не підлягають виходячи з наступного:

Як було зазначено позивач ОСОБА_1 звернулась до товариства із заявою про вихід із товариства та з вимогою сплати їй частку зі Статутного капіталу 09.11.2006р. В той же час, з урахуванням норм чинного законодавства та Статуту відповідачу виплата станом на 08.11.2007р. здійснена не була.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з позовними вимогами лише 09.12.2008р. за захистом її порушених прав.

Відповідно до норм ст.116 ЦК України подання заяви про вихід із товариства є моментом виходу учасника зі складу учасників ТОВ “Володимир”, тобто 09.11.2006р.

В той же час, ОСОБА_1 приймала участь у зборах товариства “Володимир” як голова зборів, про що свідчать надані до суду Протоколи зборів учасників ТОВ ВФ “Володимир” від 02.09.2008р. №14 та №15 від 20.09.2008р., якими було затверджено нову редакцію статуту товариства до складу якого входять два учасника ОСОБА_5 та ОСОБА_1, вирішено питання про передачу виробничої будівлі в заставу для отримання кредиту.

Слід зазначити, що норми чинного законодавства не передбачають порядку відзиву заяви про вихід із складу засновників.

Таким чином, суд вважає, що позивач своїми фактичними діями зі згоди іншого учасника ТОВ ВФ “Володимир” ОСОБА_5 (протокол №14 від 02.09.2008р.) створила ситуацію, коли заява про вихід зі складу учасників товариства втратила чинність.

За таких обставин, слід вважати, що ОСОБА_1 продовжувала перебувати у складі засновників товариства та на час вирішення спору є учасником товариства.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що на момент звернення позивача до суду з позовними вимогами у відповідача не виникло підстав для сплати вартості в статутному фонді у розмірі 15.000грн., частини вартості майна товариства станом на 09.11.2005р. із розрахунку 25% його вартості, частини прибутку товариства, отриманого товариством в поточному році до моменту виходу із товариства станом на 09.11.2006р. із розрахунку 25%, оскільки позивачем не дотриманий порядок виходу учасника із товариства з усіма наступними наслідками .

Приписами ст.ст. 33,34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, позивач документально не довів та нормативно не обґрунтував заявлені позовні вимоги.

Враховуючи зазначене, в задоволені позовних вимог слід відмовити.

Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права в установленому чинним законодавством порядку повторно звернутися до відповідача із заявою про вихід із товариства та з вимогою про виплату вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді з усіма наслідками передбаченими чинним законодавством.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: 71600, АДРЕСА_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональне судово-експертне бюро” (69000, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 121/172, р/р 2600810050401 в АБ “Металург” м.Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 34268662) 2500(дві тисячі пятсот)грн. 00коп. витрат на проведення експертизи.

Видати наказ.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 24 квітня 2009р.