Рішення № 59779473, 05.08.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/188/16

Справа №754/7729/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Мальченко О.В.

секретаря Яремус-Байсанової А.М., Ленській Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю " Леруа Мерлен Україна" про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , відшкодування моральної шкоди ,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача , посилаючись на незаконність свого звільнення, недотримання відповідачем процедури звільнення та заподіяння йому моральної шкоди . Згідно заявлених вимог , які неодноразово доповнювались , уточнювались та збільшувались позивачем останній просив :

1.Стягнути з відповідача ТОВ "Леруа Мерлен Україна" на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 травня 2015 року по 05 серпня 2016 року включно у сумі 135 824грн. 85коп.

2.Визнати незаконним та скасувати наказ ( розпорядження ) TOB «Леруа Мерлен Україна» від 05.05.2015 року № 47 Б-тр .

3.Визнати незаконним та скасувати наказ №1 Б-од від 03.03.2015 р. «Про скорочення штатної одиниці».

4. Поновити позивача на посаді інженера з організації експлуатації та ремонту TOB «Леруа Мерлен Україна» .

5.Стягнути з відповідача TOB «Леруа Мерлен Україна» на користь позивача у відшкодування заподіяної моральної шкоди 150 000грн .

6.Стягнути з відповідача TOB «Леруа Мерлен Україна» на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп .

7.Зобов'язати відповідача TOB « Леруа Мерлен Україна » внести відповідні зміни до особистої справи та трудової книжки позивача .

8.3обов'язати відповідача TOB «Леруа Мерлен Україна» утримати та сплатити всі внески, податки і збори, окремо відповідно до кожного місяця нарахувань з розміру щомісячно нарахованих сум середнього заробітку, а саме:

-податок (ПДФО) з розміру щомісячно нарахованої суми середнього заробітку ( фізичної особи) -15%.

-єдиний соціальний внесок (ЄСВ) з розміру щомісячно нарахованої суми середнього заробітку ( фізичної особи) - 3,6%.

-військовий збір з розміру щомісячно нарахованої суми середнього заробітку ( фізичної особи) -1,5%.

-єдиний соціальний внесок (ЄСВ) з розміру щомісячно нарахованої суми середнього заробітку (з юридичної особи ) - % (відсоток) відповідно до класу професійного ризику виробництва.

9. Зобов'язати відповідача TOB «Леруа Мерлен Україна» після проведених відповідних щомісячних нарахувань сум середнього заробітку позивачу :

-відобразити дані зміни в поточному щомісячному звіті« Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування » .

-подати «Уточнюючий» звіт по формі «1-ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку » за II (другий), III (третій) та ІV(четвертий) квартали 2015 року, за І (перший), II (другий) квартали 2016 року, та відповідно заповнити «Звітний» звіт за III (третій) квартал 2016 року.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав з обставин , що викладені у позовній заяві , зазначив про те , що він не був ознайомлений під розпис з наказом № 1-Б-од від 03.03.2015 р. « Про скорочення штатної одиниці та внесення змін до штатного розпису », при скороченні не було враховано рівень його кваліфікації , загальний стаж роботи , стаж роботи у позивача у порівнянні з іншим працівником , який займав аналогічну посаду , не було враховано виконання ним на протязі п»яти місяців за суміщенням обов»язків інженера з охорони праці та не було запропоновано йому перевід на іншу роботу або будь-якої вакантної посади в Товаристві . Також позивач в судовому засіданні зазначив про те , що штатна одиниця інженера з організації експлуатації та ремонту була скорочена не за його робочим місцем , яке розташовано за адресою : м. Київ , вул. Полярна , 17-а , а за адресою розташування магазину по пр-ту Броварському , 3-в у м. Києві , куди він був направлений для роботи без відповідних змін до укладеного трудового договору чи інших наказів , розпоряджень , тощо .

Представники відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечували , посилаючись на їх необґрунтованість .

Вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .

Як вбачається з встановлених судом обставин 10.12.2013 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ « Леруа Мерлен Україна» , в особі директора з кадрових питань та побуту ОСОБА_3 був укладений трудовий договір , за умовами якого позивач був найманий на посаду інженера з організації експлуатації та ремонту . Згідно п. 2.1 Договору останній набрав чинності 10.12.2013 та вважався укладеним на невизначений строк . Відповідно до п. 4.3 зазначеного Договору робоче місце позивача розташовано за адресою : м. Київ , вул. Полярна , 17-а . Відповідно до п. 11.1 вищезазначеного Договору останній припиняє свою дію у випадках та порядку визначених чинним законодавством України ( а.с. 6-10 т.1 ) .

Відповідно до наказу № 1-Б -од від 03.03.2015 було скорочено штатну одиницю - інженера з організації експлуатації та ремонту магазину Броварській в особі працівника ОСОБА_1 ( підстава : службова записка начальника відділу контролю управління Комітету Дирекції магазину Броварській ОСОБА_4 від 27.02.2015 » . Наказано фахівцю з персоналу ОСОБА_5 вивести 06.05.2015 зі штатного розпису штатну одиницю інженера з організації експлуатації та ремонту магазину Броварській , яку займав ОСОБА_1 та довести до відома останнього про скорочення його штатної одиниці ( а.с. 5 т. 2 ) .

03.03.2015 позивач був попереджений про наступне звільнення на підставі наказу № 01-Б-од від 03.03.2015 ( а.с. 12 т.1 ) .

22.03.2015 позивач направив на електронну адресу директора з кадрових питань та побуту ОСОБА_3 листа , в якому навів обставини , за яких він вважає необґрунтованим скорочення саме його штатної одиниці ( а.с. 13 т.1) .

Наказом ( розпорядженням) № 47 Б-тр від 05.05.2015 припинено на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір укладений між позивачем та відповідачем ( розірвання трудового договору з ініціативи власника , скорочення чисельності або штату працівників ) ( а.с. 11 т.1 ) .

Конституція України гарантує право кожного громадянина на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі роду трудової діяльності та захист від незаконного звільнення.

Згідно з п.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 42 КЗпП України встановлено вичерпний перелік підстав, які дають переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із скороченням чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва.

За приписами ст.49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

З системного аналізу вказаних положень закону вбачається, що однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Власник є таким, що належно виконав наведені вище вимоги КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Аналогічні правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду України від 01 квітня 2015 у справі №6-40цс15, від 25 травня 2016 у справі № 6-3048 цс 15 які відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 р. « Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з»ясувати , з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом ( розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові .

Відповідно до п. 19 вищезазначеної постанови , розглядаючи трудові спори , пов»язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП , суди зобов»язані з»ясувати , чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці , зокрема ліквідація , реорганізація або перепрофілювання підприємства , установи , організації , скорочення чисельності або штату працівників ,чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази у їх сукупності свідчать про те , що звільнення позивача на підставі п.1 ст.40 КЗпП України було проведено із порушенням вимог діючого законодавства .

Згідно умов укладеного між сторонами трудового договору робоче місце позивача було розташовано за адресою : м. Київ, вул. Полярна, 17-а . Без внесення змін до укладеного трудового Договору , відповідач визначив робочим місцем позивача за посадою інженера з організації експлуатації та ремонту магазину Броварський , який розташований за адресою : м.Київ , пр-т Броварський , 3-в .

Згідно витягу з штатного розпису за 01.03.2015 в магазині Полярний ( за місцем роботи позивача відповідно до умов трудового договору) існувала одна штатна одиниця інженера з організації експлуатації та ремонту. В магазині Броварський , куди фактично був направлений позивач для виконання роботи існували дві штатні одиниці інженера з організації експлуатації та ремонту , одну з яких з 10.12.2013 р. займав позивач , іншу - з початку лютого 2015 р. ОСОБА_6

В судовому засіданні представниками відповідача не доведено ту обставину , що скорочення посади , яку займав позивач мало місце за його основним місцем роботи та зв»язку із змінами в організації виробництва і праці та дійсного скорочення штату працівників.

Відповідно до ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв»язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці .

В ході розгляду справи позивач зазначив про те , що він має вищу фахову освіту , за час роботи у відповідача неодноразово проходив навчання за своєю посадою та з питань охорони праці , на протязі п»яти місяців за суміщенням виконував обов»язків інженера з охорони праці , має більший загальний стаж роботи та стаж роботи у позивача у порівнянні з іншим працівником , який займав аналогічну посаду. Зазначені обставини підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності .

Посилання представників відповідача про те , що ОСОБА_6 мав за результатами порівняння вищу продуктивність праці не доведено належними та достатніми доказами .

Одночасно з попередженням про звільнення позивача, в порушення вимог ст.49-2 КЗпП України відповідач не запропонував позивачу іншу роботу ні за місцем його основної роботи , ні за місцем фактично виконуваної роботи та не надав доказів неможливо переведення позивача за його згодою, на іншу роботу.

Також суд приймає до уваги ту обставину , що відповідно до трудового договору, який був укладений між позивачем та відповідачем робоче місце позивача розташовано за адресою : м.Київ , вул. Полярна , 17-а та , як встановлено в ході розгляду справи, за вказаною адресою не відбувалось скорочення штатної одиниці інженера з організації експлуатації та ремонту .

Згідно з ст. 235 КЗпП України , у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір; при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи .

Так як позивач був звільнений з займаної ним посади з порушенням вимог законодавства про працю, останній має бути поновлений на попередній роботі із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу із внесенням відповідних записів про поновлення його на роботі до трудової книжки та особової справи позивача .

В ході розгляду справи позивачем наданий розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу , а саме за період з 06.05.2015 р. по 05.08.2016 р. , який відповідає Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995р., про те, що обчислення середньої заробітної плати для оплати вимушеного прогулу проводиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до представленого позивачем розрахунку середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 135 824 грн. 85 коп .та обчислений наступним чином .

Середньоденна заробітна плата позивача за останні два місяці роботи ( березень 2015 р.та квітень 2015р. ) становить 431 грн. 19 коп ( 9054 грн. 98 коп / 21 днів = 431 грн. 19 коп ) . Час вимушеного прогулу за період з 06.05.2015 р. по 05.08.2016 р. складає 315 днів. 431 грн. 19 коп. х 315 днів = 135 824 грн. 85 коп .

Що стосується моральної шкоди, заподіяної позивачу суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 231-7 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода полягає у стражданнях та переживаннях, яких позивач зазнав у зв'язку з незаконним звільненням з роботи, оскільки був змінений спосіб його життя, він був позбавлений можливості отримувати заробітну плату, на грунті постійних хвилювань мав погіршення стану здоров»я .

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», підставами задоволення судом позову про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної шкоди є наявність моральної (немайнової) шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що моральна шкода підлягає стягненню з відповідача на користь позивача частково у розмірі 5 000 грн.

Вимога позивача про відшкодування понесених ним витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. задоволенню не підлягає , оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження отримання ним такої допомоги та понесених у зв»язку з цим витрат.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 358 грн. 24 коп . та на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп .

На підставі викладеного , керуючись ст.. 10,11,57, 60,88, 212-215 ЦПК України , суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково .

Визнати незаконним та скасувати наказ ( розпорядження ) ТОВ " Леруа Мерлен Україна" від 05 травня 2015 р. № 47 Б-тр про припинення трудового договору ( контракту) між ТОВ " Леруа Мерлен Україна" та ОСОБА_1.

Визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ " Леруа Мерлен Україна" № 1 Б-од від 03.03.2015 р. про скорочення штатної одиниці та внесення змін до штатного розпису .

Поновити ОСОБА_1 на посаді інженера з організації експлуатації та ремонту ТОВ " Леруа Мерлен Україна" з 05.05.2015 р. та внести відповідні записи про поновлення на роботі до особової справи та трудової книжки ОСОБА_1.

Стягнути з ТОВ " Леруа Мерлен Україна" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.05.2015 р. по 05.08.2016 р. включно у розмірі 135 824 грн. 85 коп .

Зобов"язати ТОВ " Леруа Мерлен Україна" при виконанні судового рішення утримати та сплатити з суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу усі внески , податки та інші обов"язкові платежі .

Зобов"язати ТОВ " Леруа Мерлен Україна" після проведених відповідних нарахувань сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу відобразити відповідні зміни в поточному щомісячному звіті про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування та подати уточнюючі звіти .

Стягнути з ТОВ " Леруа Мерлен Україна" на користь ОСОБА_1 у відшкодування заподіяної моральної шкоди 5 000 грн .

Стягнути з ТОВ " Леруа Мерлен Україна" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп .

Стягнути з ТОВ " Леруа Мерлен Україна" на користь держави судовий збір у розмірі 1 358 грн. 24 коп .

В задоволені решти вимог позову - відмовити .

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера з організації експлуатації та ремонту ТОВ " Леруа Мерлен Україна" .

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення .

Суддя :