Постанова № 59777169, 16.08.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2016 р. Справа№ 910/10565/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Федорчука Р.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача не з'явилися,

від відповідача не з'явилися,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року

у справі №910/10565/16 (суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом приватного підприємства "Будпостач", м. Київ

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування", м. Київ

про стягнення грошових коштів -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року приватне підприємство "Будпостач" подало до господарського суду міста Києва позов до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" про стягнення грошових коштів.

24.06.2016 року відповідач подав заяву про припинення провадження у справі, у якій просив провадження у справі припинити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування заяви відповідач посилався на п. 10.4. Договору добровільного страхування майна юридичних осіб № 017.0808173.902 від 06.02.2015 року в якому сторони погодили передачу спору між ними, який виникне з вказаного правочину, на вирішення третейського суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" про припинення провадження у справі відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року по справі №910/10565/16.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд при винесенні ухвали порушив норми матеріального та процесуального права оскільки не взяв до уваги, що Третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 року (у складі колегії суддів: Агрикової О.В. - головуючого, Чорногуза М.Г., Федорчука Р.В.) апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі № 910/10565/16 прийнято до провадження та призначено розгляд на 16.08.2016 року.

15.08.2016 року позивачем до суду було подано відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" припинити.

Також позивачем було подано заяву про припинення провадження та клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачем до суду 15.08.2016 року було подано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

У судове засідання 16.08.2016 року представники позивача та відповідача не з'явились.

Колегія суддів відхилила клопотання позивача про відкладення розгляду справи оскільки відповідно до ст. 102 ГПК України строк розгляду справи на ухвалу місцевого господарського суду обмежений протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Клопотання про продовження строку розгляду справи від сторін подано не було.

При цьому, колегія суддів бере до уваги повноту наявних у матеріалах справи документів для розгляду апеляційної скарги за відсутністю сторін, не обґрунтованість належним чином причин не з'явлення представників сторін у судове засідання та закінчення 15 денного строку розгляду апеляційної скарги.

Частиною 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Будпостач" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" про стягнення страхового відшкодування в сумі 1 381 750, 70 грн., завданих внаслідок невиконання умов договору добровільного страхування майна юридичних осіб № 017.0808173.902 від 06.02.2015 року.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06.02.2015 року між приватним підприємством "Будпостач" (страхувальник) та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування" (страховик) укладено Договір добровільного страхування майна юридичних осіб № 017.0808173.902 від 06.02.2015 року (далі - Договір). (том 1 матеріалів оскарження, а.с. 14-23).

У пункті 10.4. Договору сторони домовились внести до договору застереження, яке є третейською угодою в розумінні ст. 12 Закону України "Про третейські суди" про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв'язку з цим договором та розгляд і вирішення всіх не вирішених сторонами шляхом переговорів спорів, які виникають або можуть виникнути між сторонами з питань внесення зміни, розірвання ними договору відбувається у Постійному суді при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" у відповідності до його регламенту. Розгляду у Постійному суді при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" у відповідності до його регламенту підлягають в т.ч., але не виключно, предметом яких є виконання (невиконання, неналежне виконання), припинення (розірвання) договору, стягнення неустойки, зміна договору, відшкодування завданих порушенням договору збитків, укладеність договору, неукладеність договору, відновлення становища, яке існувало до порушення договору тощо.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2016 року у справі №910/10565/16 порушено провадження у справі за позовом приватного підприємства "Будпостач"до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" про стягнення грошових коштів.

24.06.2016 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" подало заяву до господарського суду міста Києва у справі №910/10565/16 про припинення провадження у справі, у якій просив провадження у справі припинити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оскаржуваною ухвалою у задоволенні вищевказаної заяви відповідача відмовлено.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з висновком господарського суду міста Києва про відмову у задоволенні заяви про припинення провадження у справі виходячи з наступного.

В статті 80 Господарського процесуального кодексу України наведений виключний перелік підстав за наявності яких господарський суд припиняє провадження у справі. Пунктом 5 частини 1 статті 80 цього ж кодексу законодавцем встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

В пункті 4.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 частини першої статті 80 ГПК). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то: у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім; у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК.

Як встановлено колегією суддів, пункт 10.4. Договору добровільного страхування майна юридичних осіб №017.0808173.902 від 06.02.2015 року містить застереження, яке є третейською угодою в розумінні ст. 12 Закону України "Про третейські суди".

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки сторонами в договорі досягнуто згоди про розгляд спорів пов'язаних з виконанням даного договору третейським судом, відповідач заперечує проти розгляду справи у господарському суді та наполягає на розгляді даного спору у третейському суді то колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про необхідність припинити провадження у справі.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України при наявності між сторонами угоди про передачу спору на вирішення третейського суду провадження у справі потрібно припинити.

Відповідно до п. 5 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Потрібно зазначити, що дана норма є імперативною, а тому не надає право суду на власний розсуд припиняти чи не припиняти провадження у справі, а зобов'язує суд припинити провадження за наявності третейської угоди між сторонами.

Відповідно до Узагальнення Верховного суду України від 11.02.2009 р. «Практика застосування судами Закону України "Про третейські суди» третейська угода є різновидом цивільно-правового правочину, тому вона має відповідати також вимогам, встановленим цивільним законодавством.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону, вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, якщо у договорі між сторонами наявне третейське застереження, яке зобов'язує кожну із сторін при виникненні спору звертатися до третейського суду для вирішення спору, то сторона такого договору не може односторонньо відмовитися від виконання цієї умови і звернутися для вирішення спору до господарського суду, адже таким чином вона порушить взяте на себе зобов'язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 7 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Тобто, уклавши договір із третейським застереженням або окремо третейську угоду, сторони погодили, що будь-які суперечки та спори щодо даного договору між ними підлягають розгляду третейським судом. А тому отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди в договорі (контракті) Закон України "Про третейські суди" не передбачає.

Також потрібно зазначити, що звернення до господарського суду суб'єкта господарювання при наявності третейської угоди є неправомірним та таким, що суперечить меті укладання третейської угоди. Адже сторони уклали третейську угоду саме для того, щоб кожна з них мала гарантію того, що у разі виникнення спору, інша сторона звернеться саме до третейського суду.

З даної позиції випливає наступний висновок - при наявності чинної третейської угоди сторона такої угоди повинна звертатися для вирішення спору тільки до третейського суду, а розгляд справи господарським судом буде неправомірним, що підтверджується судовою практикою - Постанова Вищого господарського суду України від 08 квітня 2010 р. справа № 44/358, Постанова Вищого господарського суду України від 19 січня 2011 р. справа № 33/294-10(14/272-10).

Відповідно до ч.2 ст.12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті (справи, що виникають з корпоративних відносин), та інших спорів, передбачених законом.

Згідно з вимогами ч.2 ст.1 та ст.6 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: 1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; 2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; 3) справ, пов'язаних з державною таємницею; 4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); 5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; 6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; 7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; 8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; 9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин; 10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; 11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; 12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; 13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень; 14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

В даному ж випадку між сторонами виник спір про стягнення страхового відшкодування у розмірі 1 381 750, 70 грн., завданих внаслідок невиконання відповідачем умов договіру добровільного страхування майна юридичних осіб №017.0808173.902 від 06.02.2015 року, і цей спір не відноситься до вказаного вище вичерпного переліку спорів, які не можуть передані на вирішення третейського суду та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Наведеним вище повністю спростовується висновок суду першої інстанції про те, що звернення за вирішенням спору до третейському суду є правом особи, яка самостійно на свій розсуд обирає способи захисту порушених прав та оспорюваних інтересів, а наявність третейської угоди не свідчить про обов'язок особи в разі виникнення спору звертатися за його вирішенням лише до третейського суду, не тягне позбавлення особи права на звернення з позовом до господарського суду та не забороняє останньому розглядати і вирішувати такий спір по суті.

У відповідності до ч. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи зазначене, колегія суддів, керуючись ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує ухвалу господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року у справі №910/10565/16 у повному обсязі.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року у справі №910/10565/16 задовольнити повністю.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року у справі №910/10565/16 скасувати повністю.

3. Резолютивну частину ухвали господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року у справі №910/10565/16 викласти в наступній редакції:

" 1. Заяву приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" про припинення провадження у справі №910/10565/16 задовольнити".

2. Провадження у справі №910/10565/16 за позовом приватного підприємства "Будпостач" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" про стягнення грошових коштів припинити».

4. Стягнути з приватного підприємства "Будпостач" (код ЄДРПОУ 24267110, 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, к. 208) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (код ЄДРПОУ 30968986, 02160, м. Київ, пр. Возз`єднання, 19) грошові кошти у сумі 1 378, 00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок) за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Справу №910/10565/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Р.В. Федорчук

М.Г. Чорногуз