Рішення № 59776221, 18.08.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2016р. Справа№ 914/1776/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В.П.,

при секретарі судового засідання Корчинському О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства «Стрийводоканал», м. Стрий, Львівська область,до відповідача:Комунального підприємства «Світанок», м. Стрий, Львівська область,про: стягнення 196.220,94 грн. Суддя Трускавецький В.П.За участю представників:позивача:ОСОБА_1 представник (довіреність від 14.07.2016 р.),відповідача:не зявився.

Присутнім представникам учасників судового процесу права і обовязки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), розяснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Комунального підприємства «Стрийводоканал» до Комунального підприємства «Світанок» про стягнення 196.220,94 грн. Ухвалою суду від 02.07.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.07.2016 р. Ухвалою суду від 14.07.2016 р. розгляд справи відкладено на 27.07.2016 р. Ухвалою суду від 27.07.2016 р. розгляд справи відкладено на 04.08.2016 р. Ухвалою суду від 04.08.2016 р. розгляд справи відкладено на 18.08.2016 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення договірних зобовязань не здійснив повної оплати за виконані роботи, внаслідок чого нього утворилась заборгованість на загальну суму 131.201,26 грн. За неналежне виконання грошових зобовязань позивачем нараховано відповідачу 24.815,86 грн. пені, 36.112,55 грн. інфляційних втрат та 4.091,27 грн. трьох процентів річних.

15 серпня 2016 року до суду за вх.№4047/16 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. Поданою заявою позивач просить стягнути з відповідача 131.201,26 грн. заборгованості за виконані роботи, 16.351,96 грн. пені, 36.920,94 грн. інфляційних втрат та 3.827,96 грн. трьох процентів річних.

В судове засідання представник позивача зявився, вимоги попередніх ухвал суду виконав, вимоги за заявою про уточнення позовних вимог підтримав у повному обсязі та надав усні пояснення по суті справи.

В судове засідання представник відповідача повторно не зявився, хоч був належно повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (долученим до матеріалів справи), поданим відзивом на позовну заяву позовні вимоги визнав частково, на суму основного боргу 131.201,26 грн. Також, у відзиві на позовну заяву відповідач просить розстрочити дану заборгованість на один рік у звязку з фінансово-економічною кризою та низькою платоспроможністю населення. Крім того, просить не стягувати пеню, інфляційні втрати та три проценти річних, адже це може призвести до повної зупинки підприємства.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено Договір від 01.07.2013 р. (надалі Договір 1). За цим Договором 1 Замовник (відповідач у справі) доручає, а Виконавець (позивач у справі) бере на себе зобовязання виконувати роботи у відповідності з «Положенням про службу « 1559» на заявленій Замовником загальній житловій площі, яка на час підписання Договору становить 152787 кв.м. за адресами згідно додатку №1 до Договору.

01 вересня 2014 року Додатком до Договору від 01.07.2013 р. сторони внесли зміни до п. 2.1 Договору 1, виклавши його в наступній редакції: « 2.1 Договірна ціна виконаних робіт визначається з розрахунку вартості обслуговування одного квадратного метра житлової площі, яка становить 0,09 грн./кв.м. (з ПДВ) за один місяць, що підтверджується відповідною калькуляцією. Загальна вартість робіт Замовника становить 13.750,83 грн. (з ПДВ) за один місяць».

Строк дії Договору 1 було продовжено зазначеним вище Додатком від 01.09.2014 року до 30 листопада 2014 року включно.

Сторонами 31 грудня 2014 року укладено новий Договір ( надалі Договір 2). За цим Договором 2 Замовник (відповідач у справі) доручає, а Виконавець (позивач у справі) бере на себе зобовязання виконувати роботи у відповідності з «Положенням про службу « 1559» на заявленій Замовником загальній житловій площі, яка на час підписання Договору становить 152787 кв.м. за адресами згідно додатку №1 до Договору.

02 січня 2015 року Додатками до Договору від 31.12.2012 р., від 01.07.2015 р., від 04.01.2016 р., та від 01.04.2016 р. сторони внесли зміни до п. 2.1 Договору 2, виклавши його в наступній редакції: « 2.1 Договірна ціна виконаних робіт визначається з розрахунку вартості обслуговування одного квадратного метра житлової площі, яка становить 0,09 грн./м2 (з ПДВ) за один місяць, що підтверджується відповідною калькуляцією. Загальна вартість робіт Замовника становить 13.750,83 грн. (з ПДВ) за один місяць».

Як вбачається з матеріалів справи, КП «Стрийводоканал» виконало роботи у відповідності з «Положенням про службу « 1559», а КП «Світанок» прийняло їх, що підтверджується підписаними сторонами Актами здачі-приймання робіт. За період з січня 2014 року по квітень 2016 року позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 314.894,06 грн.

Відповідач у справі на виконання своїх зобовязань частково оплатив позивачу за період з січня 2014 року по квітень 2016 року виконані роботи в сумі 204.865,33 грн., що спричинило виникнення заборгованості за вказаний період в сумі 110.028,73 грн.

Крім того, з поданого до суду КП «Стрийводоканал» розрахунку заборгованості вбачається, що у відповідача станом на 01.01.2014 р. була наявна заборгованість перед позивачем за попередні періоди в сумі 21.172,53 грн.

Відтак, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 131.201,26 грн. основного боргу. За неналежне виконання грошових зобовязань позивачем нараховано відповідачу 24.815,86 грн. пені, 36.112,55 грн. інфляційних втрат та 4.091,27 грн. трьох процентів річних.

Факт існування заборгованості КП «Світанок» в загальній сумі 131.201,26 грн. підтверджується підписаним сторонами Актом звірки розрахунків від 13.05.2016 р. долученим до матеріалів справи.

Крім того, поданим до суду відзивом на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав частково, в сумі основного боргу 131.201,26 грн. Також, поданому відзиві відповідач просить розстрочити дану заборгованість на один рік, про що звернувся до позивача з мировою угодою №1 від 19.05.2016 р., відповіді на яку, як сам зазначає не отримав. Крім того, просить не стягувати пеню, інфляційні втрати та три проценти річних адже це може призвести до повної зупинки підприємства.

Доказів на підтвердження зазначених обставин про можливість повної зупинки підприємства до суду не подав.

15 серпня 2016 року до суду за вх.№4047/16 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. Поданою заявою позивач просить стягнути з відповідача 131.201,26 грн. заборгованості за виконані роботи, 16.351,96 грн. пені, 36.920,94 грн. інфляційних втрат та 3.827,96 грн. три проценти річних.

Приймаючи таку заяву, судом встановлено, що така заява спрямована на одночасне і збільшення позовних вимог, і зменшення, адже позивач збільшує позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, а в частині стягнення трьох процентів річних та пені зменшує. Дане право позивача передбачене статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, відтак суд приймає подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог та розглядає позовні вимоги зазначені у ній.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникли зобовязання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На підставі укладених Договорів позивач зобовязується вчасно та якісно проводити виконання робіт, визначених «Положенням про службу « 1559», а відповідач зобовязується вчасно проводити оплату виконаних робіт.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 2.2 Договору 1 та Договору 2 оплата за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування Замовником коштів на розрахунковий рахунок Виконавця місячної суми до 25 числа наступного місяця.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав обовязку з оплати виконаних робіт у строки, визначені пунктом 2.2 Договорів 1 та 2 вимоги позивача про стягнення 131.201,26 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частинами першою і третьою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 пункту 3.2 Договору 1, 2 за невиконання п. 2.2 Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день протермінування.

Суд перевіривши розрахунок позивача за обраний ним період вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 16.351,96 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача за обрані ним періоди, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 36.920,94 грн. - інфляційних втрат та 3.827,96 грн. - трьох процентів річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо поданого відповідачем у відзиві клопотання щодо розстрочення заборгованість на один рік у звязку з фінансово-економічною кризою та низькою платоспроможністю населення суд відмовляє в задоволенні такого з наступних підстав.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Однак, при вирішенні цього питання суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження такого клопотання про розстрочення заборгованості на один рік.

Крім того, суд бере до уваги, що сторони у справі належать до комунальних підприємств, які однаково перебувають у важкому фінансовому становищі, повязаному із збитковістю та економічною нерентабельністю, так суд вважає, що таке клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на один рік не підлягає задоволенню.

Крім того, представник позивача в судовому засідання повністю заперечив проти розстрочення рішення суду, та вважає таке клопотання відповідача необгунтованим та безпідставним.

Відповідно до статей 32, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір в розмірі 2.824,53 грн. підлягає стягненню з відповідача.

За подання до суду позовної заяви позивачем сплачено платіжним дорученням №897 від 29.06.2016 р. 2.943,97 грн. судового збору. Суд розяснює позивачу, що питання повернення сплаченої суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Світанок» (адреса: вулиця Ю.Липи, будинок 3, місто Стрий, Львівська область, 82400; ідентифікаційний код 32802328) на користь Комунального підприємства «Стрийводоканал» (адреса: вулиця Нижанківського, будинок 49, місто Стрий, Львівська область, 82400; ідентифікаційний код 05432968) 131.201,26 грн. основного боргу, 16.351,96 грн. пені, 36.920,94 грн. інфляційних втрат, 3.827,96 грн. трьох процентів річних та 2.824,53 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.08.2016 р.

Суддя Трускавецький В.П.