Ухвала суду № 59775946, 18.08.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

18 серпня 2016 року Справа № 912/1948/15

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Балика В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСГАРАНТ" від 29.06.2016 про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у справі № 912/1948/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції"

до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 41089420,09 грн,

за участі представників:

від позивача - Соботник Р.В., довіреність від 18.12.2015 № 107/03;

від боржника - Деркачова О.І., довіреність від 19.01.2016 № 7/03/078;

від третьої особи - участі не брали;

від стягувача - участі не брали;

від заявника - Опольський С.В., довіреність від 12.01.2016 б/н;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" заборгованості у загальній сумі 41089420,09 грн, з яких: 39141059,27 грн заборгованості по сплаті кредиту, 1825596,56 грн заборгованості по сплаті відсотків, 114997,95 грн пені, 7766,31 грн 3% річних.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2015 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" на користь Акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" 41 088 037,05 грн заборгованості, з яких: 39 141 059,27 грн заборгованості по сплаті кредиту, 1 825 596,56 грн заборгованості по сплаті відсотків, 114 997,95 грн пені, 6383,27 грн 3% річних, а також 73072,69 грн судового збору.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 1383,04 грн 3% річних відмовлено.

15.09.2015 на виконання вказаного рішення господарським судом видано відповідний наказ.

16.12.2015 на адресу господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР-КОМФОРТ" від 16.12.2015 про заміну позивача у справі - ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання вищезазначеного наказу господарського суду на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР-КОМФОРТ" (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, 8, ідентифікаційний код 39845513) з посиланням на договір про відступлення права вимоги від 17.09.2015 № 499-07.

Ухвалою від 20.01.2016 господарським судом у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Постановою від 30.03.2016 Дніпропетровським апеляційним господарським судом зазначену ухвалу господарського суду скасовано, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" задоволено, замінено Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" як стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу від 15.09.2015 у справі № 912/1948/15 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт".

Постановою від 14.06.2016 Вищим господарським судом України вказану постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

29.06.2016 до Господарського суду Кіровоградської області Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСГАРАНТ" подано заяву від 29.06.2016 про заміну сторони її правонаступником, за змістом якої заявник просить замінити Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" як стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду від 15.09.2015 у справі № 912/1948/15 на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСГАРАНТ".

12.07.2016 матеріали справи № 912/1948/15 надійшли з Вищого господарського суду України до Господарського суду Кіровоградської області.

З метою встановлення обставин, необхідних для здійснення процесуального правонаступництва, господарським судом ухвалою від 12.07.2016 призначено розгляд вказаної заяви на 02.08.2016 об 11:00.

02.08.2016 Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" подано заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСГАРАНТ" про заміну сторони виконавчого провадження, за змістом вказує на те, що стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт", не набув права вимоги до боржника - Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ", згідно з договором про відступлення права вимоги від 17.09.2015 № 499-07, який є нікчемним.

З урахуванням вказаного, ТОВ "Фактор-Комфорт", за твердженням позивача, не набуло права відступати право вимоги до боржника згідно з договором від 25.12.2015 № 499-07-1, укладеним з ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ".

Клопотанням від 02.08.2016 Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" просило господарський суд зупинити розгляд заяви ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ" до вирішення Вищим адміністративним судом України справи № 826/24648/1 (К/800/14703/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію Банку Волощука І.Г. про визнання протиправними та скасування рішень. Оскаржувані рішення, вказує ПАТ "Банк "Національні інвестиції", стосуються саме віднесення договорів до категорії нікчемних, у тому числі договору № 499-07 відступлення права вимоги, на який посилається заявник.

Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСГАРАНТ", в особі повноважного представника, подану заяву про заміну сторони правонаступником у судовому засіданні 02.08.2016 підтримав повністю з підстав, вказаних у такій заяві.

Боржник згідно з поданими 02.08.2016 поясненнями від 01.08.2016 № 108/03/078 не заперечив проти заяви ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ".

Ухвалою від 02.08.2016 господарським судом розгляд поданої ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ" заяви відкладено до 11:00 18.08.2016 та зобов'язано учасників судового процесу надати необхідні для розгляду заяви документи.

Після судового засідання 02.08.2016 Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" подано до господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі № 912/1948/15 до розгляду справи № 912/2185/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ".

Заявником 15.08.2016 подано до господарського суду докази виконання умов п. 2.6 та п.п. 3.1.2 договору відступлення права вимоги від 25.12.2015 № 499-07-1, витребувані судом ухвалами від 12.07.2016 та від 02.08.2016 у даній справі.

Розглянувши подану ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ" заяву, оцінивши подані позивачем та заявником докази, а також заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу та заявника, господарський суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (Первісний кредитор) в особі Голови правління Крищука Олександра Дмитровича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" (Новий кредитор) в особі виконуючого обов'язки директора Білічак Христини Володимирівни укладено договір відступлення права вимоги від 17.09.2015 № 499-07 (надалі за текстом - Договір відступлення права вимоги 1).

За умовами даного Договору (п. 2.1) Первісний кредитор відступає в повному обсязі, а Новий кредитор набуває право вимоги до Боржника вимагати виконання Боржником Зобов'язання в повному обсязі.

При цьому, відповідно до п. 1.1 Договору терміни в такому Договорі мають наступні значення:

- "Боржник" - боржник за Основним договором, Право вимоги до якого відступається за Договором, а саме - ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 26.05.2009, місце проживання: АДРЕСА_1;

- "Основний договір" - договір, відповідно до якого виникло Право вимоги, що відступається за Договором, а саме: Кредитний договір № 499-07 від 13.07.2007;

- "Право вимоги" - всі права Первісного кредитора за Основним договором, в тому числі право грошової вимоги до Боржника по виконанню Зобов'язання за Основним договором, строк платежу за яким настав, а також Право вимоги, яке виникне в майбутньому із Основного договору;

- "Зобов'язання" - зобов'язання Боржника за Основним договором сплатити суму грошових коштів, включаючи основну суму кредиту 1736346,56 доларів США, проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому Основним договором, та станом на 17.09.2015 в сумі 187336,97 доларів США, будь-які інші суми, що належать до сплати за Основним договором, які нараховані або можуть бути нараховані Боржнику за Основним договором, а також суми штрафних санкцій (неустойки), процентів, відшкодування збитків.

Пунктом 2.2 Договору сторонами визначено, що у зв'язку з укладенням цього Договору Первісний кредитор відступає права сторони-кредитора за Основним договором, а Новий кредитор приймає всі права Первісного кредитора і стає стороною-кредитором за Основним договором.

Новий кредитор набуває Право вимоги за Основним договором до Боржника з моменту підписання цього Договору (п. 2.3).

Згідно з п. 2.4 Договору до Нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі права Первісного кредитора за договором/договорами, зазначеними в п. 1.1.5 Договору (Договір іпотеки від 29.09.2009, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В., зареєстрованим в реєстрі за № 812 з урахуванням усіх Додаткових угод про внесення змін та доповнень до нього).

16.12.2015 на адресу господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР-КОМФОРТ" від 16.12.2015 про заміну позивача у справі - ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання вищезазначеного наказу господарського суду на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР-КОМФОРТ" (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, 8, ідентифікаційний код 39845513) з посиланням на вищевказаний договір про відступлення права вимоги від 17.09.2015 № 499-07.

Ухвалою від 20.01.2016 господарським судом у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Постановою від 30.03.2016 Дніпропетровським апеляційним господарським судом зазначену ухвалу господарського суду скасовано, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" задоволено, замінено Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" як стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу від 15.09.2015 у справі № 912/1948/15 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт".

Постановою від 14.06.2016 Вищим господарським судом України вказану постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

25 грудня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" (Новий кредитор) укладено договір № 499-07-1 відступлення права вимоги (надалі - Договір відступлення права вимоги 2).

За умовами Договору відступлення права вимоги 2 (п. 2.1) Первісний кредитор відступає в повному обсязі, а Новий кредитор набуває право вимоги до Боржника вимагати виконання Боржником Зобов'язання в повному обсязі.

При цьому, відповідно до п. 1.1 Договору терміни в такому Договорі мають наступні значення:

- "Боржник" - боржник за Основним договором, Право вимоги до якого відступається за Договором, а саме - ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 26.05.2009, місце проживання: АДРЕСА_1;

- "Основний договір" - договір, відповідно до якого виникло Право вимоги, що відступається за Договором, а саме: Кредитний договір № 499-07 від 13.07.2007;

- "Право вимоги" - всі права Первісного кредитора за Основним договором, в тому числі право грошової вимоги до Боржника по виконанню Зобов'язання за Основним договором, строк платежу за яким настав, а також Право вимоги, яке виникне в майбутньому із Основного договору;

- "Зобов'язання" - зобов'язання Боржника за Основним договором сплатити суму грошових коштів, включаючи основну суму кредиту 1736346,56 доларів США, проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому Основним договором, та станом на 17.09.2015 в сумі 187336,97 доларів США, будь-які інші суми, що належать до сплати за Основним договором, які нараховані або можуть бути нараховані Боржнику за Основним договором, а також суми штрафних санкцій (неустойки), процентів, відшкодування збитків.

Пунктом 2.2 Договору сторонами визначено, що у зв'язку з укладенням цього Договору Первісний кредитор відступає права сторони-кредитора за Основним договором, а Новий кредитор приймає всі права Первісного кредитора і стає стороною-кредитором за Основним договором.

Новий кредитор набуває Право вимоги за Основним договором до Боржника з моменту підписання цього Договору (п. 2.3).

Згідно з п. 2.4 Договору до Нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Звертаючись до господарського суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу від 15.09.2015 у справі № 912/1948/15 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" таку заяву мотивовано положеннями статті 25 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за змістом вказаної процесуальної норми у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Частина 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" просить замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду від 15.09.2015 у справі № 912/1948/15 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" (згідно з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 у даній справі), на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант".

Стягувачем - Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції", подано до господарського суду заперечення від 02.08.2016 на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" про заміну сторони виконавчого провадження.

Вказані заперечення позивач у справі мотивує таким.

Постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 613 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних" прийнято рішення про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 № 172 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку:

1) Розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на три місяці з 18 вересня 2015 року по 17 грудня 2015 року (включно);

2) Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ "Банк "Національні інвестиції", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37-39 Закону, начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку Ігорю Григоровичу строком на три місяці з 18 вересня 2015 року по 17 грудня 2015 року (включно).

Згідно з пунктом 4 вказаного рішення уповноваженій особі Фонду доручено приступити до виконання обов'язків 18 вересня 2015 року відповідно до розділу VII Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.12.2015 № 214 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень ліквідатора банку" з 03.12.2015 припинено здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Національні інвестиції", відкликано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ "Банк "Національні інвестиції", визначені Законом, розпочато процедуру ліквідації АТ "Банк "Національні інвестиції" з 03.12.2015 по 02.12.2017 включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Банк "Національні інвестиції", визначені Законом, начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банку Волощуку Ігорю Григоровичу на два роки з 03.12.2015 по 02.12.2017 включно.

Як визначено частиною першою статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі за текстом - Закон) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Частина 2 статті 38 Закону встановлює, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Наказом Тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" від 25.09.2015 № 38 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)" визнано нікчемними правочини (договори) відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, укладеними між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт", зокрема і договір № 499-07 про відступлення права вимоги, укладений 17.09.2015 між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт" щодо передачі останньому права вимоги за Кредитним договором від 13.07.2007 № 499-07, укладеним між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_1

Позивач посилається на те, що укладений між ним та ТОВ "Фактор-Комфорт" Договір є нікчемним на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону, згідно якої правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Банк зазначає, що на дату укладення Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" було кредитором Банку за відповідним договором банківського рахунку НОМЕР_3. Станом на дату оплати ціни відступлення за договорами відступлення на рахунку заявника в Банку обліковувались кошти, достатні для здійснення оплати, а отже на момент оплати заявник був кредитором Банку.

При цьому, залишки грошових коштів на рахунках юридичних осіб не гарантуються державою. Натомість вимоги кредитора - юридичної особи, задовольняються (при ліквідації Банку) у встановленій чинним законодавством черговості.

Значний розмір коштів на поточному рахунку заявника обумовлював ризик повного або часткового незадоволення вимог цього кредитора (у разі прийняття рішення щодо ліквідації Банку); умови Договору, укладеного між Банком та заявником, прямо передбачають передачу контрагенту, що є одночасно кредитором Банку, майнових прав за кредитним договорами та надає заявникові переваги перед іншими кредиторами.

08.10.2015 за вих. № 3820/03 Тимчасовою адміністрацією Банку направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" повідомлення про нікчемність правочинів, зокрема, і Договору відступлення права вимоги 1.

Заявником отримано таке повідомлення 13.10.2015, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення 13.10.2015 поштового відправлення за № 0103032084048.

Окрім того, Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" віднесення банку до категорії проблемних є одним із заходів впливу, що може бути застосований НБУ до банку.

Також, згідно з частиною 4 статті 75 закону України "Про банки і банківську діяльність" проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.

Відтак, вказує ПАТ "Банк "Національні інвестиції", з 15.09.2015 Банк не мав права використовувати для розрахунків прямі рахунки, в т.ч. рахунок НОМЕР_3 (з якого було здійснено операцію за платіжним дорученням № 105 від 17.09.2015) та рахунок НОМЕР_4 (транзитний рахунок Банку, на який було здійснено операцію за платіжним дорученням № 105 від 17.09.2015).

Банк стверджує, що на момент укладення Договору відступлення права вимоги 1 та здійснення операції за платіжним дорученням № 105 від 17.09.2015 існувала законодавча заборона на здійснення подібних операцій та здійснення відповідних правочинів.

Водночас, Банк посилається на частину 1 статті 36 закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з якою з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина 3 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Згідно з частиною 4 вказаної статті Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Відтак, Банк стверджує, що повноваження органів управління Банку припиняються з дня прийняття рішення про запровадження у банку тимчасової адміністрації як такого дня, коли почалася процедура виведення банку з ринку. Таким днем є у даному випадку 17.09.2015. Договір відступлення права вимоги 1, на думку Банку, від імені Банку було укладено головою правління у день, коли він вже не мав повноважень на його укладення.

За таких обставин, Банк просить відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовити, оскільки ТОВ "Фактор-Комфорт" не набуло права вимоги до боржника згідно Договору від 17.09.2015 № 499-07.

Окрім того, 18.08.2016 Банком надано додаткові письмові пояснення від 18.08.2016 щодо поданої ТОВ "Фінансгарант" заяви, за змістом яких вказує, що аудиторською фірмою у формі ТОВ "Інтер-аудит" було проведено аудит окремих банківських операцій, проведених у АТ "Банк "Національні Інвестиції" та за результатами цього аудиту 30.06.2016 складено відповідний звіт, який Банком надано суду у копії.

Висновки, викладені у такому звіті, за твердженням Банку, повністю підтверджують його позицію щодо нікчемності договорів відступлення прав вимоги за кредитним договором, який є предметом розгляду у даній справі, та є., на думку банку, додатковою обставиною, яка зумовлює залишення заяви ТОВ "Фінансгарант" без задоволення.

При розгляді поданого Банком заперечення господарський суд враховує, що викладені у ньому твердження та обставини стосуються правомірності та законності укладення між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" договору відступлення права вимоги від 17.09.2015 № 499-07.

Водночас, обставини, викладені у таких запереченнях не можуть бути враховані господарським судом як належні докази, які спростовують вимоги ТОВ "Фінансгарант" щодо заміни сторони виконавчого провадження.

Так, правову оцінку правомірності дій Банку та ТОВ "Фактор-Комфорт" при укладенні договору відступлення права вимоги від 17.09.2015 № 499-07 надано постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 у даній справі, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2016.

Задовольняючи заяву ТОВ "Фактор-Комфорт" про заміну сторони правонаступником судами апеляційної та касаційної інстанції встановлено таке.

Виходячи з правового аналізу статті 25 Господарського процесуального кодексу України та частини 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи відбувається у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення, тому для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Приписами статей 512-514 Цивільного кодексу України передбачається заміна кредитора у зобов'язанні, зокрема, в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, Рішенням дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 172 від 17.09.2015 розпочата процедура виведення АТ "Банк "Національні інвестиції" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на три місяці з 18.09.2015 року по 17.12.2015 включно. Тимчасовою адміністрацією, на підставі пункту 7 частини 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виданий наказ за № 38 від 25.09.2015, яким визнано нікчемним Договір № 499-07 від 17.09.2015 про відступлення права вимоги, укладений між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт", як такий, що укладений банком на умовах, які передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

Разом з тим, правочин щодо відступлення прав вимоги, окрім відповідної форми, має відповідати іншим загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, адже їх недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) є підставою для недійсності правочину відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України. Зокрема, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Тобто сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови, причому навіть і тоді, коли суд не визнає його недійсним, а в силу частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за умовами Договору № 499-07 від 17.09.2015 про відступлення права вимоги банк не тільки передає право вимоги боргу за Кредитним договором № 499-07, а й отримує від ТОВ "Фактор-Комфорт" суму боргу, проіндексовану за курсом долара станом на 17.09.2015, яку банк отримав 17.09.2015 на виконання умов цього Договору, чим спростовується посилання позивача щодо укладення правочину, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

За встановлених обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Договір № 499-07 про відступлення права вимоги від 17.09.2015 укладений відповідно до статей 512-514 Цивільного кодексу України, з дотриманням вимог статті 203 Цивільного кодексу України, а тому в силу приписів статті 25 Господарського процесуального кодексу України та частини 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" є правовою підставою для здійснення заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, у зв'язку з чим ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2016 у даній справі скасовано та прийнято рішення про задоволення заяви ТОВ "Фактор-Комфорт" про заміну сторони правонаступником.

За таких обставин, господарський суд не наділений правом для повторного дослідження та надання правової оцінки обставинам, які вже встановлено судами апеляційної та касаційної інстанції у даній справі.

Розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" господарський суд враховує, що на виконання пунктів 2.6, 3.1.2 та 4.1 Договору відступлення права вимоги 2 надано господарському суду:

- копію повідомлення про відступлення права вимоги від 25.12.2015 № 25/12/15-13, адресоване ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "Етал", отримання якого боржником підтверджено;

- лист від 21.04.2016 № 21/04/16-38 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт", згідно з яким останнє підтвердило оплату Новим кредитором компенсації відступленого права вимоги відповідно до пункту 4.1 Договору відступлення права вимоги від 25.12.2015 № 499-07-1 в повному обсязі у сумі 45821210,75 грн. Претензій до ТОВ "Фінансгарант" стосовно виконання зобов'язань за договором відступлення права вимоги № 499-07-1 від 25 грудня 2015 року ТОВ "Фактор-Комфорт" не має;

- виписку по рахунку ТОВ "Фінансгарант" на підтвердження перерахування коштів.

При розгляді заяви про заміну сторони правонаступником господарський суд також враховує положення пункту 6-1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", в якому зазначено, що ГПК не передбачено порядку розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Однак, з огляду на приписи частини першої статті 25 цього Кодексу та частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", розгляд відповідних заяв, поданих у справах зі спорів, що вирішувалися господарським судом, належить до повноважень названого суду.

Положення статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України визначають, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, враховуючи положення статті 25 Господарського процесуального кодексу України, статей 512-514 Цивільного кодексу України, з огляду на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 у даній справі, якою замінено Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" як стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1948/15 на його правонаступника: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт", господарський суд, з огляду на подані докази, вбачає достатні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Водночас, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотань від 02.08.2016 Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим адміністративним судом України справи № 826/24648/15 (К/800/14703/16) та до вирішення Господарським судом Кіровоградської області справи № 912/2185/16 про банкрутство ПрАТ "НВО "Етал" з таких підстав.

Так, результати розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича про визнання протиправним та скасування рішення, не вплинуть на результати розгляду Господарським судом Кіровоградської області поданої заяви ТОВ "Фінансгарант" про заміну стягувача у виконавчому провадженні за наявності постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 у даній справі, яка набрала законної сили.

Разом з цим, розгляд Господарським судом Кіровоградської області справи № 912/2185/16 про банкрутство боржника - Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Етал" за приписами статті 25 Господарського процесуального кодексу України статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" не є перешкодою для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Керуючись ст.ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСГАРАНТ" від 29.06.2016 б/н про заміну сторони її правонаступником задовольнити.

Замінити Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" (04080, м. Київ, вул. О. Терьохіна, 8, ідентифікаційний код 39845513) як стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1948/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Етал" про стягнення 41089420,09 грн на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСГАРАНТ" (01054, м. Київ, вул. О. Гончара, 52, офіс 11, ідентифікаційний код 39877604).

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом п'яти днів з дня її винесення.

Копії ухвали направити:

- ОСОБА_1 АДРЕСА_1

- ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ" (04080, м. Київ, вул. О. Терьохіна, 8).

Суддя В.М. Балик