Рішення № 59775548, 08.08.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.08.2016 Справа №905/778/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кротінової О.В., суддів Кучерявої О.О., Левшиної Г.В., при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 00191129,

до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, ЄДРПОУ 40075815,

про стягнення 14 961,46 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №09/38 від 16.02.2016р. до Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк, про стягнення збитків, що виникли у звязку з не збереженням вантажу при перевезенні в розмірі 14 961,46 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/778/16 визначено суддю Левшину Я.О.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.02.2016р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/778/16.

14.03.2016р. згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/279 від 14.03.2016р. змінено склад суду та призначено для розгляду справи №905/778/16 суддю Кротінову О.В., у звязку з перебуванням судді Левшиної Я.О. у відпустці по догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, та наявності підстав, які призводять до порушення процесуального строку розгляду справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на виконання зобов'язань за договором №МДМ-13.50-14-1291/127 від 31.12.2014р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» та Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», 19.10.2015р. на адресу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області, (вантажоодержувач) за накладною №49287576 відправлено, зокрема, у вагонах №56438419, №56185911 вантаж кокс доменний вагою 38550кг. та 40150 кг. відповідно, однак на станції призначення залізницею виявлено недостачу вантажу, про що були складені комерційні акти БН №724352/1277 від 24.10.2015р. та БН №724353/1278 від 24.10.2015р.

Обставини викладені в означеному акті свідчать про доступ до вантажу, не збереженого перевезення на шляху слідування, що прямо вказує на вину залізниці, та наслідком чого є зазнання збитків позивачем у заявленній до стягнення сумі.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав комерційні акти БН №724352/1277 від 24.10.2015р. та БН №724353/1278 від 24.10.2015р., а також у копіях: залізнична накладна №49287576 від 19.10.2015р., рахунок-фактура №90552626 від 19.10.2015р., сертифікат якості №19724 від 18.10.2015р., договір №МДМ-13.50-14-1291/127 від 31.12.2014р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.175, 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.526, ч.1 ст.527, ч.1 ст.612, Цивільного кодексу України, ст.ст.64, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.110, 114, 129 Статуту залізниць України.

14.03.2016р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано клопотання №09/38 від 03.03.2016р. про розгляд справи без участі його представника, у якому підтверджено відсутність на розгляді іншого суду даних позовних вимог.

До клопотання додано у копіях: довіреність на представника, документи, що підтверджують правовий статус підприємства.

15.03.2016р. ухвалою господарського суду Донецької області справу №905/778/16 прийнято до свого провадження, до тогож визнана явка позивача у судове засідання обовязковою, з огляду на відмову Публічному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» у задоволенні клопотання №09/38 від 03.03.2016р. про розгляд справи без участі його представника, про що відображено у вказаному процесуальному документі.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 31.03.2016р. викликано представника Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Печерського району реєстраційної служби головного територіального управління юстиції у м.Києві, у судове засідання для дачі пояснень стосовно питання правонаступництва Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» всіх прав та обовязків Державного підприємства «Донецька залізниця».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.04.2016р. залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.04.2016р. вдруге викликано державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Печерського району реєстраційної служби головного територіального управління юстиції у м.Києві, у судове засідання для дачі пояснень стосовно питання правонаступництва Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» всіх прав та обовязків Державного підприємства «Донецька залізниця».

25.04.2016р. від відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Печерського району реєстраційної служби головного територіального управління юстиції у м.Києві надійшов супровідний лист №5.15/400/с від 21.04.2016р., до якого додано копії матеріалів реєстраційної справи Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», до складу яких входить: реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації діючої (діючих) юридичної особи (юридичних осіб), рішення засновників або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи, статут, зведений передавальний акт від 06.08.2015р.

26.04.2016р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано пояснення №09/38 від 18.04.2016р., у яких підтримано позовні вимоги та заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. До пояснень додано у копіях: довіреність на представника Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та детальна інформація про юридичну особу - Державне підприємство «Донецька залізниця».

Клопотання позивача №09/38 від 18.04.2016р. про розгляд справи №905/778/16 без участі його представника задоволено судом, про що відображено в ухвалі господарського суду Донецької області від 27.04.2016р.

27.04.2016р. ухвалою господарського суду Донецької області замінено відповідача у якості правонаступника Державного підприємства «Донецька залізниця» на Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця».

З метою обєктивного, всебічного розгляду обставин справи, зважаючи на вчинення процесуальної дії на підставі ст.25 Господарського процесуального кодексу України, призначено судову колегію для розгляду справи №905/778/16 на підставі доповідної судді Кротінової О.В. про необхідність призначення колегіального розгляду справи, у складі: головуючий суддя Кротінова О.В., судді Левшина Г.В. та Осадча А.М. (протокол автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.05.2016р.).

17.05.2016р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано супровідний лист №09/38 від 11.05.2016р., до якого додано фіскальний чек від 11.05.2016р., опис вкладення у цінний лист, датований 11.05.2016р., копія довіреності на представника Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

25.05.2016р. до господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга №2022/57 від 18.05.2016р. Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.04.2016р. по справі №905/778/16.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.05.2016р. повернуто вищезазначену апеляційну скаргу з додатками Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» на підставі приписів ст.106 Господарського процесуального кодексу України.

06.06.2016р., у зв'язку з перебуванням судді Левшиної Г.В. у відпустці, змінено склад суду та для розгляду справи призначено колегію у складі: головуючий суддя Кротінова О.В, суддя Осадча А.М., суддя Мельниченко Ю.С.

05.07.2016р. відповідачем надано відзив №б/н від 23.06.2016р. на позовну заяву, за змістом якого зауважено на тому, що ПАТ «Укрзалізниця» не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх прав та обовязків до ПАТ «Укрзалізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014р. №604 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції; зазначає, що ДП «Донецька залізниця» залишається юридичною особою, свої активи і зобовязання до ПАТ «Укрзалізниця» не передавало, а тому самостійно несе відповідальність за договірними зобовязаннями, з огляду на що ПАТ «Укрзалізниця» є неналежним відповідачем, оскільки не є правонаступником ДП «Донецька залізниця», заявлені вимоги до ПАТ «Укрзалізниця» є незаконними, а заміна сторони відповідача - ДП «Донецька залізниця» на правонаступника - ПАТ «Укрзалізниця» є незаконною і недопустимою.

До пояснення додано фіскальний чек №0183 від 29.06.2016р., опис вкладення у цінний лист, датований 29.06.2016р., довіреність на представника ПАТ «Укрзалізниця».

08.08.2016р., у зв'язку з перебуванням суддів Осадчої А.М. та Мельниченко Ю.С. у відпустці, змінено склад суду та для розгляду справи призначено колегію у складі: головуючий суддя Кротінова О.В, суддя Кучерява О.О., суддя Левшина Г.В.

Представник позивача у судове засідання 08.08.2016р. не зявився, витребувані документи у повному обсязі не надав.

Представник відповідача у судове засідання 08.08.2016р. не зявився, причин неявки не повідомив.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №22173307 від 08.08.2016р. змінено організаційно-правову форму позивача та визначено, як «приватне акціонерне товариство».

Виходячи з приписів ст.5 Закону України «Про акціонерні товариства», така зміна типу організаційно-правову форми юридичної особи не має наслідком процесуальні дії, передбачені ст.25 Господарського процесуального кодексу України, але враховуються у подальшому.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4 2, 4 3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» - нині Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №22173307 від 08.08.2016р. - (покупець) було укладено договір №МДМ-13.50-14-1291/127 від 31.12.2014р., на підставі якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити коксову продукцію виробництва ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», ПАТ «Донецккокс», ПАТ «Запорожкокс», ПАТ «МК «Азовсталь», на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).

Кількість, номенклатура ресурсів вказуються у специфікаціях до даного договору, які являються його невідємною частиною (п.2.1 договору).

За умовами п.3.1 договору, постачальник зобовязується поставити ресурси на умовах поставки, вказаних у специфікаціях згідно з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року.

Датою поставки вважається дата календарного штемпелю станції вантажовідправника, вказана у залізничній накладній, якщо інше не передбачено базисними умовами поставки (п.3.4 договору).

Згідно з п.3.12 договору право власності на ресурси та ризик випадкового знищення або пошкодження ресурсів переходить від Постачальника до Покупця від дати поставки ресурсів.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

19.10.2015р. за накладною №49287576 Публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» (вантажовідправник) зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці на станцію Маріуполь Сортувальний Донецької залізниці відвантажив на адресу Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (вантажоотримувач), зокрема, у вагонах №56438419, №56185911 вантаж кокс доменний (вологий).

При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу: у вагоні №56438419 нетто 38550кг., у вагоні №56185911 нетто 40150 кг.

На станції призначення Маріуполь Сортувальний Донецької залізниці, на підставі ст.24 Статуту залізниць України, була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній.

Так, на вказаній станції здійснено контрольне переважування спірних вагонів, за результатами якого складені комерційні акти БН №724352/1277 від 24.10.2015р. та БН №724353/1278 від 24.10.2015р., відповідно до яких за наслідками контрольного переважування вагонів, виявилось: у вагоні №56185911 - брутто 59500 кг., тара з бруса 22500кг., нетто 37000 кг., що менше ваги, вказаної у документі на 3150 кг.; у вагоні №56438419 - брутто 58800 кг., тара з бруса 22300кг., нетто 36500 кг., що менше ваги, вказаної у документі на 2050 кг.

У комерційному акті БН №724352/1277 від 24.10.2015р. також відображено, що на підставі акта з/ф №1-233 від 24.10.2015р. ст.Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці здійснено комісійне переважування вагону №56185911 по відправці вказаній на лицьовому боці акта. За документом значиться вантаж кокс доменний (вологий), навалом. Навантаження у вагоні вище рівня бортів на 200-300мм., «шапкоподібне», вантаж маркований вапном, однією поздовжньою смугою. Над 1, 7 люками є поглиблення 2000мм х на ширину вагона х 400-500мм в глибину вагона. У місці поглиблення маркування відсутнє. Течі вантажу на ст.Маріуполь Сортувальний немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний. Обємна вага вантажу у документі не вказана. Переважування вантажу здійснювалось у присутності заст. ДС Люднікова, комерційного агента ОСОБА_1, прийомоздавача вантажу к-та ім.Ілліча ОСОБА_2 та вагаря к-та ім.Ілліча ОСОБА_3 на 150 т. електронних вагах ст.Сартана2 к-та ім.Ілліча з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні вагону недостача вантажу підтвердилась. Завідувача вантажним двором немає за штатом.

У комерційному акті БН №724353/1278 від 24.10.2015р. відображено, що на підставі акта з/ф №1-233 від 24.10.2015р. ст.Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці здійснено комісійне переважування вагону №56438419 по відправці вказаній на лицьовому боці акта. За документом значиться вантаж кокс доменний (вологий), навалом. Навантаження у вагоні вище рівня бортів на 200-300мм., «шапкоподібне», вантаж маркований вапном, однією поздовжньою смугою. Над 1, 7 люками є поглиблення 2000мм х на ширину вагона х 400мм в глибину вагона. У місці поглиблення маркування відсутнє. Течі вантажу на ст.Маріуполь Сортувальний немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний. Обємна вага вантажу у документі не вказана. Обєм кузова вагону 78 куб.м. Переважування вантажу здійснювалось у присутності заст. ДС Люднікова, комерційного агента ОСОБА_1, прийомоздавача вантажу к-та ім.Ілліча ОСОБА_2 та вагаря к-та ім.Ілліча ОСОБА_3 на 150 т. електронних вагах ст.Сартана2 к-та ім.Ілліча з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні вагону недостача вантажу підтвердилась. Завідувача вантажним двором немає за штатом.

Комерційні акти підписані належними особами згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р.

Статтею 12 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Статтею 23 Закону «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження, втрату, нестачу, псування, пошкодження прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту, ч.2 ст.924 Цивільного Кодексу України.

Суд приймає до уваги встановлену актами справність спірних вагонів, сліди доступу до вантажу та порушення у них маркування.

Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення.

Проте, суду не надано доказів не збереження вантажу не з вини залізниці, з матеріалів справи не вбачається.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена одержувачем (позивачем) у накладній, засвідчено належними доказами комерційними актами БН №724352/1277 від 24.10.2015р. та БН №724353/1278 від 24.10.2015р.

Вказані акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаються судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч.2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. №862/5083, у яких закріплено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься до вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Згідно матеріалів справи, у спірній накладній у графі найменування вантажу зазначено, що спірний вантаж був відправлений у вологому стані.

Недостача згідно вищезазначених комерційних актів складає: у вагоні №56438419 2050кг., у вагоні №56185911 3150 кг.

В матеріалах справи наявний рахунок фактура Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (вантажовідправник) №90552626 від 19.10.2015р. щодо вартості коксу доменного, поряд із сертифікатом якості №19724 від 18.10.2015р.

Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі, та заявлена у загальному розмірі 14961,46 грн. Суд, перевіривши розрахунок позовних вимог встановив, що розрахунок є арифметично вірним.

За приписами ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками, зокрема, розуміються втрата або пошкодження майна у разі неналежного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Дані норми кореспондуються з положеннями Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційних актах, своїх зобовязань за договором перевезення підприємство залізничного транспорту загального користування не виконало належним чином, оскільки не забезпечило збереження довіреного йому вантажу.

Факт втрати вантажу у приведеній вище кількості підтверджений матеріалами справи.

Відтак, виходячи з приписів п.3.4, п.3.12 договору, беручи до уваги відсутність доведення протилежного, позивач внаслідок незбереження підприємством залізничного транспорту загального користування вантажу, як його власник, зазнав збитків у загальному розмірі 14961,46 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», викладені у відзиві №б/н від 23.06.2016р., судом до уваги не прийнято за обставин, визначених в ухвалі господарського суду Донецької області від 27.04.2016р. у справі №905/778/16, а також враховуючи висновки постанови Вищого господарського суду України від 04.08.2016р. у справі №905/1021/16.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області, до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, про стягнення збитків, що виникли у звязку з не збереженням вантажу при перевезенні в розмірі 14 961,46 грн., задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, Печерський район, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815, банківські реквізити не зазначено) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м.Маріуполь, Іллічівський район, вул.Левченка, буд.1, код ЄДРПОУ 00191129, р/р 26002962487612 у ПАТ «ПУМБ» м.Київ, МФО 334851) 14 961,46 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1378,00грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В судовому засіданні 08.08.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2016р.

Головуючий суддя О.В. Кротінова

Суддя О.О. Кучерява

Суддя Г.В. Левшина