Рішення № 59775118, 16.08.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 серпня 2016 р. Справа № 902/555/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 20077720 (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6)

до: Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго", код ЄДРПОУ 33649363 (21037, м. Вінниця, вул. Вишнева, 24)

про стягнення 2302,16 грн.

за участю секретаря судового засідання Мовчан Г.М.

представники сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: ОСОБА_1 - довіреність № 31/01/09 від 28.07.16р.

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" 2302,16 грн, з яких: 789,20 грн пені, 1467,33 грн інфляційних втрат та 45,63 грн 3 % річних.

Ухвалою суду від 06.07.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/555/16 та призначено її до розгляду на 16.08.2016р.

В судове засідання 16.08.2016р. представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду від 06.07.2016р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Хоча про дату, час та місце проведення судового засідання позивач повідомлявся належним чином - ухвалою від 06.07.2016р., яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією і факт отримання якої підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за №0160124189680. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило.

Представник відповідача в судовому засіданні та у листі № б/н від 15.08.2016р. позовні вимоги визнав в повному обсязі.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

19.09.2014р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (по договору - продавець) та Комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" (по договору - покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №2555/14-РО-1, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору, він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2. Договору).

Відповідно до п. 9.3. Договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 вересня 2014 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11 Договору).

Додатковими угодами № 1 від 12.11.2014р., №2 від 18.12.2014р. сторони вносили зміни до договору купівлі-продажу природного газу №2555/14-РО-1 від 19.09.2014р. щодо ціни газу.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу протягом грудня 2014р., а відповідач прийняв природний газ в обсязі 0,890 тис. куб. м. на загальну суму 3605,24 грн, що стверджується обопільно підписаним сторонами актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2014р.

В порушення умов договору купівлі-продажу природного газу №2555/14-РО-1 від 19.09.2014р. відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу виконувалось несвоєчасно з порушенням умов п. 1.1. та 6.1. договору. Станом на 17.06.2015р. відповідачем основний борг за спожитий природний газ сплачено у повному обсязі, що підтверджується довідкою про операції та довідкою про сальдо.

В зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати природного газу за договором купівлі-продажу природного газу №2555/14-РО-1 від 19.09.2014р., позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача 2302,16 грн, з яких: 789,20 грн пені за період з 15.01.2015р. по 17.06.2015р., 1467,33 грн інфляційних втрат за період з січня 2015р. по червень 2015р. та 45,63 грн 3 % річних за період з 15.01.2015р. по 17.06.2015р.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з договору №2555/14-РО-1 від 19.09.2014р., між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

З огляду на викладене, оскільки відповідач не здійснив вчасно оплату за поставлений природний газ, то він відповідно до чинного законодавства є боржником, що прострочив, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Відповідно до п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" - далі Постанова №14, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Наведене не може не стосуватись і 3% відсотків річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені та відсотків річних, судом виявлено помилку в періодах нарахування, а саме: позивачем нарахування проводилися на день фактичної сплати суми заборгованості (на 17.06.2015р.), що є неприпустимим з огляду на зміст роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в п.1.9 постанови пленуму від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань.

Згідно проведеного судом перерахунку розмір 3% річних, за період з 15.01.2015р. по 16.06.2015р. сума 3% річних становить 45,34 грн. Позивачем заявлено в позові вимога на стягнення 45,63 грн 3% річних. Враховуючи вищевикладене позов в частині стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 45,34 грн, а в решті суми - 0,29 грн слід відмовити.

Згідно проведеного судом перерахунку пені, за період з 15.01.2015р. по 16.06.2015р., розмір пені становить 783,28 грн. Позивачем заявлено в позові вимога на стягнення 789,20 грн пені. Враховуючи вищевикладене позов в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 783,28 грн, а в решті суми - 5,92 грн слід відмовити.

Перевіркою правильності періодів нарахування та розрахунку інфляційних нарахувань за несвоєчасне виконання зобовязань за договором купівлі-продажу природного газу, судом не виявлено помилок, в зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1467,33 грн інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача.

З урахуванням викладеного вище, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

16.08.2016р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 4-5, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго", код ЄДРПОУ 33649363 (21037, м. Вінниця, вул. Вишнева, 24) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 20077720 (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6) 783,28 грн пені, 45,34 грн 3% річних, 1467,33 грн інфляційних втрат та 1374,28 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у позові в частині стягнення 5,92 грн пені, 0,29 грн 3% річних.

5. Копію рішення направити позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 17 серпня 2016 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6)